Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2023 року Київ № 320/48361/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1 доБілоцерківської міської ради Київської областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради VIII скликання від 30 листопада 2023 року №4781-45-VІІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення секретаря міської ради»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Білоцерківської міської ради.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023, позовну заяву №320/48361/23 розподілено судді Жуковій Є.О.
26 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 р. №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України.
У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Згідно з ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Таким чином, відповідно до вимог КАС України позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява з додатками подана у формі скан-копій оригіналу, прошитими, пронумерованими та завіреними печаткою та підписом адвоката, що не в повній мірі відповідає вказаним вище приписам процесуального законодавства.
Враховуючи зазначене, позивач може усунути вказаний вище недолік шляхом надання до суду оригіналу позовної заяви.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду:
- копій паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
- оригіналу позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЖукова Є.О.
