ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/2248/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Вронська Г.О.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Безручко О.П. (адвокат);
представника відповідача - Кулініч В.О. (самопредставництво);
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"
на рішення Господарського суду Запорізької області
(суддя - Проскуряков К.В.)
від 01.03.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Мороз В.Ф., судді - Чередко А.Є., Коваль Л.А.)
від 29.06.2023
за позовом Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.
Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю віднесено до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Його учасниками є держава (51%) та іноземна компанія (49 %), яка є позивачем у справі.
2. Позивач вважає, що загальні збори товариства прийняли незаконні рішення про: затвердження фінансового плану товариства; затвердження контракту з виконуючим обов`язки керівника товариства; надання згоди товариству на вчинення значних правочинів та надання повноваження виконуючому обов`язки керівника на вчинення значних правочинів.
3. Суд відмовив у позові, вважаючи, що рішення загальних зборів товариства є законними.
4. Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги має надати відповіді на такі питання:
- чи є обов`язковим для загальних зборів товариства затверджувати фінансовий план до 1 вересня року, що передує плановому, відповідно до абзацу другого частини другої статті 75 Господарського кодексу України?
- чи є порушення строку прийняття загальними зборами учасників товариства рішення затвердження фінансового плану за рік, що минув, підставою для недійсності цього рішення?
- чи є рішення загальних зборів учасників про надання згоди товариству на вчинення значних правочинів та повноваження виконуючому обов`язки керівника на вчинення цих правочинів недійсним відповідно до статті 44 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIІІ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"?
- чи є обставини щодо строку призначення виконуючого обов`язки суб`єкта господарювання державного сектору економіки без проведення конкурсного відбору підставою для недійсності рішення загальних зборів учасників про надання згоди товариству на вчинення значних правочинів та повноваження виконуючому обов`язки керівника на вчинення цих правочинів?
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У листопаді 2022 року іноземна Компанія "TOLEXIS TRADING LIMITED" (надалі - Компанія) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (надалі - Товариство) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з питань номер сім, десять та одинадцять порядку денного, що оформлені протоколом №2/2021 від 29.06.2021.
2. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
(1) позивач є учасником Товариства з часткою у статутному капіталі в розмірі 49%;
(2) 26 червня 2021 відбулися загальні збори Товариства;
(3) рішення з окремих питань, що прийняли загальні збори учасників, порушують вимоги Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VI11 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", суперечать інтересам учасників та Товариства, а саме:
(4) рішення про затвердження фінансового плану Товариства на 2021 рік (питання сьоме) прийнято з порушенням компетенції загальних зборів (таке рішення має приймати суб`єкт управління) та з пропуском строку, встановленого статтею 75 ГК України та абзацом п`ятим пункту 5 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №205 від 02.03.2015;
(5) рішення про затвердження умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства (питання десяте) прийнято з порушенням права учасника на ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, що передбачено у частині одинадцятій статті 32 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VI11 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
(6) рішення про надання згоди на вчинення виконуючим обов`язки директора Товариства значного правочину, ринкова вартість предмета якого становить від 10 до 25 відсотків вартості активів (питання одинадцяте), суперечить частині другій статті 44 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VI11 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки такі рішення приймаються виключно загальними зборів учасників щодо кожного конкретного правочину із врахуванням його особливостей та істотних умов. Строк повноважень виконуючого обов`язки директора Товариства встановлений абзацом другим пункту 2 Порядку про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777 (тут і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків виконуючого обов`язки з 24 лютого 2021 року (наказ Товариства від 24.02.2021), тримісячний строк сплив 03.09.2020;
(7) у період дії в Україні воєнного стану строки позовної давності продовжуються на строк його дії (пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України).
3. Товариство у відзиві заперечувало проти позову з таких підстав:
(1) відповідно до пункту 10.5.12 статуту затвердження річного фінансового плану є виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства. Позивач не обґрунтував порушення прав та інтересів прийняттям такого рішення;
(2) відповідно до частини одинадцятої статті 32 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VI11 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного. Позивач не звертався з такою заявою до дати проведення загальних зборів. У засіданні оголошувалась перерва для надання представнику позивача можливості ознайомитися зі змістом контракту;
(3) рішення про надання згоди Товариству на вчинення значного правочину та надання повноважень на вчинення цих правочинів виконуючим обов`язки директора спрямоване на забезпечення інтересів Товариства та його учасників. Надані повноваження щодо вчинення окреслених правочинів чітко визначають їх предмет - конкретизують угоди. Прийняття рішення з вказаного питання більшістю голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу, не суперечить вимогам статуту та Закону.
4. Фонд державного майна України (надалі - ФДМ) у поясненнях заперечував проти позову з таких підстав:
(4) наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №205 від 02.03.2015 та стаття 75 ГК України не застосовується до правовідносин прийняття рішення загальними зборами Товариства про затвердження річного фінансового плану;
(5) право позивача на ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, не порушено;
(6) рішення про надання згоди Товариству на вчинення значного правочину та надання повноважень на вчинення цих правочинів виконуючим обов`язки директора прийнято загальними зборами учасників в межах компетенції, визначеної відповідно до статей 30, 44 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VI11 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", пункту 10.5.14 статуту;
(7) договір про заснування Товариства розірвано в судовому порядку (справа № 910/1245/17); з 24.06.2021 щодо ОСОБА_2 застосовано санкції на 3 роки, в тому числі блокування активів (тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним майном).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Товариство було створено у лютому 2013 році за результатами конкурсного відбору недержавного учасника на підставі договору №85 про заснування, що був укладений між ФДМ та позивачем.
4. Компанія є учасником Товариства та володіє часткою у розмірі 49% його статутного капіталу. Держава в особі ФДМ володіє - 51%.
5. Товариство віднесено до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави". Вартість активів Товариства за даними останньої фінансової звітності перевищувала 200 млн. грн.
6. 03 червня 2020 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків виконуючого обов`язки директора Товариства (наказ №306/ВК).
7. 23 лютого 2021 року загальні збори прийняли два рішення: з 23.02.2021 року припинити повноваження виконуючого обов`язки директора Товариства ОСОБА_1 та обрати його виконуючим обов`язки директора Товариства з дня погодження кандидатури Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року №777.
8. Призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора Товариства було погоджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 137-р.
9. 19 травня 2021 року Товариство листом № 25/15-773 повідомило позивача про скликання річних загальних зборів учасників на 29 червня 2021 року о 10:00 та порядок денний.
10. Статут Товариства встановлює право учасника ознайомитись з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, зокрема - з проектами документів, які будуть погоджуватись загальними зборами учасників. Статут також встановлює обов`язок директора Товариства забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час (пункти 10.11.3, 10.11.6).
11. Позивач листом від 22 червня 2021 року висловив бажання брати участь у загальних зборах. Запит про ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань, включених до порядку денного загальних зборів, зокрема, проектом контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства, не подавав.
12. 29 червня 2021 року відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких було розглянуто 17 питань та прийнято рішення, серед яких 3 питання оскаржує позивач:
З питання № 7 - про затвердження фінансового плану на 2021 рік. Представник Компанії проголосував проти затвердження фінансового плану, оскільки вважав, що він повинен був бути затверджений до 1 вересня 2020 року.
З питання № 10 - про затвердження умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства ОСОБА_1 .
З питання № 11 - про надання згоди Товариству на вчинення правочинів щодо закупівлі електричної енергії та сировини, необхідних для виробництва основної продукції, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, але не більше 25 (двадцяти п`яти) відсотків вартості активів Товариства за останній звітний період та надання повноважень в.о. директора Товариства ОСОБА_1 на вчинення зазначених правочинів протягом року з моменту зазначеного рішення.
13. Рішення з цих питань було прийнято більшістю голосів присутніх учасників. Представник Компанії проголосував проти.
14. Згідно з пунктом 10.4 Статуту Товариства загальні збори мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності Товариства.
15. Відповідно до пункту 10.5 статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема:
затвердження планів Товариства та звітів про їх виконання (підпункт 10.5.12);
прийняття рішення про вчинення Товариством правочинів, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, а також вчинення інших правочинів, визначених статутом; якщо предметом таких правочинів є відчуження або набуття земельної ділянки та іншого нерухомого майна та/або майнових прав на вищезазначені об`єкти; якщо предметом таких правочинів є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів Товариства та/або майнових прав на вищезазначені об`єкти; якщо предметом таких правочинів є надання Товариством поруки або гарантії (підпункт 10.5.14).
16. Підпунктом 11.6.10 пункту 11.6 статуту Товариства визначено, що директор має право без довіреності вчиняти юридичні дії від імені Товариства, а саме: укладає та вчиняє від імені Товариства правочини, ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, не перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів товариства з даними останньої річної фінансової звітності Товариства (примітка в судових рішення зроблено помилку та пропущено частку «не»).
17. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 910/1245/17, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та постановою Верховного Суду від 23.05.2022, розірвано договір про заснування Товариства № 85 від 22.02.2013 та додаткової угоди до нього, зобов`язано Товариство повернути майно, визначене в акті приймання-передачі із додатками від 31.12.2013 і передавальному акті з додатками від 30.09.2015, до сфери управління ФДМ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
18. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023, відмовлено у задоволенні позову повністю.
19. Суди дійшли таких висновків:
щодо рішення про затвердження річного фінансового плану:
(1) затвердження річного фінансового плану є виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства;
(2) 16 березня 2021 року фінансовий план Товариства на 2021 рік був затверджений органом управління;
(3) позивач помилково ототожнює подання проекту фінансового плану до органу управління до 01 червня з затвердженням фінансового плану загальними зборами товариства;
(4) позивач не надав доказів того, що Товариство не подало в електронній системі проект фінансового плану до органу управління до 01 червня 2020 року;
(5) статут та законодавство не встановлюють строків затвердження фінансового плану загальними зборами учасників Товариства;
(6) позивач не обґрунтував, у чому полягає невідповідність спірного рішення інтересам учасників та Товариства. Недійсність цього рішення призведе до збитків для виробничої діяльності важливого державного підприємства України, що є неприпустимим в умовах війни;
(7) винесення на розгляд загальних зборів учасників Товариства питання про затвердження фінансового плану на 2021 рік із запізненням не може бути підставою для визнання недійсним рішення про його затвердження;
щодо рішення про затвердження умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства:
(8) право позивача на ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, не порушено;
(9) Товариство повідомило про проведення загальних зборів учасників 19.05.2021, у повідомленні була зазначена дата, час, місце проведення, порядок денний, до якого було включено питання про затвердження умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства;
(10) статут Товариства не передбачає, що учасникам мають надаватитися проекти всіх документів, які будуть затверджуватися на загальних зборах. Однак учасники мають право ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного. Товариство зобов`язане забезпечити їм таку можливість;
(11) позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що в період з 19.05.2021 по 29.06.2021 він був обмежений в можливості ознайомитись з проектом контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства;
(12) під час проведення загальних зборів за заявою представника позивача оголошувалась перерва, йому було надано 10 хвилин для ознайомлення з контрактом;
щодо рішення про надання згоди на вчинення значного правочину:
(13) Закон України від 6 лютого 2018 року № 2275-VІІІ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" дозволяє встановлювати в статуті особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини);
(14) за статутом директор має право укладати та вчиняти від імені Товариства правочини, за умови прийняття рішення загальними зборами учасників про вчинення Товариством таких правочинів;
(15) загальні збори учасників вирішили надати Товариству згоду на вчинення правочинів щодо закупівлі електричної енергії та сировини, необхідних для виробництва основної продукції, й надати виконуючому обов`язки директора Товариства ОСОБА_1 повноваження на вчинення цих правочинів;
(16) ці правочини можуть бути вчинені лише в разі, якщо ринкова вартість електроенергії та сировини, що є предметом такого правочину, сукупно перевищує 10% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, але не більше 25% вартості активів товариства за останній звітний період. Правочини повинні бути вчинені протягом року з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників;
(17) це рішення не суперечить вимогам законодавства України та статуту товариства, оскільки загальні збори учасників мають право вирішувати будь-які питання діяльності Товариства;
(18) ОСОБА_1 станом на 29.06.2021 був чинним виконуючим обов`язки директора Товариства. 24.02.2021 року Кабінет Міністрів України погодив його призначення виконуючим обов`язки без обмеження строку. Це розпорядження не скасовано. Загальні збори учасників мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності Товариства; питання обрання в.о. ОСОБА_1 було розглянуто на загальних зборах учасників Товариства, які відбулися 23.02.2021; загальні збори не приймали рішення про його звільнення;
(19) аргументи позивача, що 03.09.2020 закінчився тримісячний строк повноважень виконуючого обов`язки директора, слід відхилити, оскільки: відповідно до Порядку про проведення конкурсного відбору керівників таке обмеження стосується перебування на посаді при тимчасовому покладанні виконання обов`язків на період проведення конкурсного відбору, а ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов`язки директора Товариства (позивач не надав доказів тимчасово покладення на нього виконання обов`язків директора на період проведення конкурсного відбору);
(20) позивач не надав суду доказів того, що на дату проведення загальних зборів учасників Товариства конкурсний відбір керівника цього підприємства все ще тривав або вже закінчився.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та заперечень на неї
20. Позивач у касаційній скарзі просить Верховний Суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
21. Скаржник визначив підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
22. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник зазначає:
(1) фінансовий план Товариства повинен бути затверджений до 1 вересня року, що передує плановому. Суди дійшли помилкового висновку, що фінансовий план може бути затверджений і пізніше. Висновок Верховного Суду щодо застосування норми абзацу другого частини другої статті 75 ГК України в аспекті можливості і наслідків затвердження фінансового плану товариства поза межами строку, встановленого законом, - відсутній; суди зробили помилковий висновок, що виконуючий обов`язки директора Товариства міг виконувати свої повноваження більше трьох місяців. Висновок Верховного Суду щодо застосування положень абзацу другого пункту 2 Порядку про проведення конкурсного відбору керівників в аспекті можливості виконання виконуючим обов`язки керівника підприємства державного сектору економіки своїх повноважень поза межами тримісячного строку - відсутній;
(2) суди не врахували, що загальні збори учасників Товариства не конкретизували правочини, на вчинення яких надано згоду, тому прийняте рішення є недійсним. Висновок Верховного Суду з питання застосування статті 44 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо можливості прийняття рішення загальних зборів товариства про надання згоди керівнику товариства на вчинення значних правочинів без конкретизації їх істотних умов - відсутній.
Позиція інших учасників справи
23. ФДМ у відзиві на касаційну скаргу просив судові рішення залишити без змін, як такі, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, стверджував:
(1) щодо рішення про затвердження річного фінансового плану:
- стаття 75 ГК України та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 № 205 встановлюють вимоги щодо затвердження фінансових планів суб`єктами управління. Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які не є суб`єктами управління відповідно до статті 4 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V "Про управління об`єктами державної власності", не зобов`язані затверджувати фінансові плани до 1 вересня року, що передує плановому. На момент проведення загальних зборів учасників Товариства фінансовий план був затверджений заступником Голови ФДМ Кудіним Д.І.;
- позивач не враховує положення пункту 10.5.12 статуту, що встановлює, що затвердження планів Товариства та звітів про їх виконання є виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства, і відсутність строків затвердження цих планів;
- у разі незатвердження (непогодження) фінансового плану діють обмеження, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 "Про порядок здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку", тому неприйняття рішення про затвердження фінансового плану господарського товариства державного сектору економіки суттєво впливає на можливість повноцінного здійснення ним господарської діяльності та створює передумови для порушення, як прав самого Товариства, так і його засновників;
- прийняте рішення щодо погодження фінансового плану Товариства відповідає вимогам статуту, скасування цього рішення призведе до порушення як прав Товариства, так і його учасників;
(2) щодо 11 питання загальних зборів учасників Товариства:
- надані повноваження щодо вчинення окреслених правочинів є чіткими, оскільки вони конкретизують предмет правочинів, згода стосується лише правочинів щодо закупівлі електричної енергії та сировини, необхідних для виробництва основної продукції, вартість яких перевищує 10 відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, але не більше 25 відсотків вартості активів товариства за останній звітній період. Таке рішення спрямоване на дотримання інтересів учасників Товариства, оскільки вчинення правочинів з іншим предметом не допускається. Також вони є обмеженими, оскільки діють протягом року з моменту прийняття зазначеного рішення;
(3) щодо строку, на який призначається виконуючий обов`язки керівника:
- у відзиві на касаційну скаргу ФДМ не наводив аргументи (заперечення) як правильно застосовувати положення пункту 2 Порядку про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777, в аспекті строку, на який допускається тимчасове призначення керівника підприємства. ФДМ узагальнено зазначив, що скаржник не спростував висновки суду апеляційної інстанції, що в розпорядженні Кабінету Міністрів України йдеться про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора Товариства, а не про тимчасове покладення на нього виконання обов`язків директора на період проведення конкурсного відбору
24. Товариство у відзиві на касаційну скаргу просило судові рішення залишити без змін. Обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги викладено у формі цитування висновків суду апеляційної інстанції, з якими погоджується відповідач.
Позиція Верховного Суду
Щодо затвердження фінансового плану товариства з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків часток належить державі
25. Відповідно до частини третьої статті 89 ГК України господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належить державі, зобов`язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.
Фінансові плани оператора газотранспортної системи та оператора системи передачі, а також господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, не підлягають затвердженню відповідно до статті 75 цього Кодексу.
Фінансові плани оператора газотранспортної системи та/або оператора газосховищ, оператора системи передачі, а також господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, розробляються в порядку, визначеному їхніми установчими документами, та затверджуються суб`єктами управління об`єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії.
Фінансові плани господарських товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, затверджуються відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
26. Порівняльний аналіз різних абзаців частини третьої статті 89 ГК України, свідчить про те, що:
(1) для господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків часток належать державі, встановлено обов`язок складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу;
(2) для оператора газотранспортної системи та оператора системи передачі, а також господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, виокремлено, що фінансові плани не підлягають затвердженню у порядку статті 75 ГК України. Розробляються в порядку, визначеному установчими документами, та затверджуються суб`єктами управління об`єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії;
(3) для господарських товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, порядок затвердження фінансових планів визначається спеціальним законом.
27. Норма абзацу першого частини третьої статті 89 ГК України відсилає до статті 75 ГК України, яка визначає особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств (яким не є позивач у справі), виключно в контексті обов`язку товариства складати та виконувати річний фінансовий план.
28. Натомість питання щодо порядку затвердження фінансового звіту товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків часток належать державі, на відміну від фінансових планів оператора газотранспортної системи та/або оператора газосховищ, оператора системи передачі, господарських товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, стаття 89 ГК України не регулює.
29. Питання розробки фінансового плану врегульовано у частині четвертій статті 75 ГК України, до якої відсилає стаття 89 цього Кодексу. Зокрема, визначено, що форма та методичні рекомендації по розробці фінансового плану затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
30. Фінансовий план складається за формою згідно з додатком 1 до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 березня 2015 року № 205 (далі- Наказ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 року за № 300/26745. Рекомендації щодо складання фінансового плану та звіту про його виконання, підготовки пояснювальних записок до них є додатком 2 до цього Порядку.
31. Цей Порядок визначає процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного, некомерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі, а також інших суб`єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки (пункт 1 Наказу).
32. Згідно з пунктами 4, 5 Наказу проєкт фінансового плану підприємства, підписаний керівником, разом з пояснювальною запискою подається суб`єкту управління до 01 червня року, що передує плановому, й підлягає затвердженню ним шляхом прийняття відповідних рішень до 01 вересня, що передує плановому.
33. Наведене узгоджується з абзацами другим - четвертим частини другої статті 75 ГПК України, відповідно до якої фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом: підприємств, що є суб`єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.
34. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов таких висновків:
- ГК України покладає на господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв), обов`язок скласти на кожний наступний рік річний фінансовий план у порядку, визначеному статтею 75 цього Кодексу;
- частина друга статті 75 ГК України встановлює граничний строк затвердження фінансового плану (до 01 вересня, що передує плановому) для прийняття рішення суб`єктом управління.
35. Суди аргументовано відхилили посилання позивача на наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 березня 2015 року № 205, який встановлює строки затвердження (погодження) фінансового плану для суб`єкта управління, і не регулює порядок прийняття рішення загальних зборів учасників товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків часток належать державі.
36. Щодо строку затвердження (погодження) фінансового плану Товариства (яке є господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків часток прямо належать державі) загальними зборами учасників, Верховний Суд виходить з такого.
37. Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України (абзац другий статті 89 ГК України).
38. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є частка держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
39. Об`єктами управління державної власності є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій. Фонд державного майна України є одним із суб`єктів управління об`єктами державної власності (абзац п`ятий частини першої статті 3, абзац шостий частини першої статті 4 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V "Про управління об`єктами державної власності").
40. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 6 цього Закону уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку.
41. Згідно з підпунктом "р" пункту 18 частини другої статті 5 цього Закону Кабінет Міністрів України визначає порядок здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку.
42. Отже згідно з Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V "Про управління об`єктами державної власності", що визначає правові основи управління об`єктами державної власності, уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань затверджують річні фінансові плани лише державних підприємств і господарських структур (якими згідно з абзацом дев`ятим частини першої статті 4 Закону є державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації), що належать до сфери їх управління.
43. Натомість для здійснення перевірки фінансової звітності державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, уповноважені органи управління забезпечують проведення щорічних незалежних аудиторських перевірок (пункт 8 частини першої статті 6 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V "Про управління об`єктами державної власності").
44. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 березня 2015 року № 205, яким затверджено Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, застосовується у частині, що не суперечать повноваженням суб`єкта управління, що встановлені Конституцією та законами України (частина третя статті 11 ГПК України).
45. Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V "Про управління об`єктами державної власності" не визначає особливий порядок затвердження фінансового плану товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків часток належить державі, тому відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до спірних правовідносин застосовуються положення цього Закону.
46. Перелік питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, визначено у частині другій статті 30 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Зокрема, до таких питань віднесено затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період (пункт 11). Частина четверта цієї статті встановлює, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
47. Отже статутом товариства з обмеженою відповідальністю можуть передбачатися й інші питання, що віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників.
48. Зокрема, пунктом 10.5.12 статуту Товариства визначено, що затвердження планів Товариства та звітів про їх виконання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників.
49. Верховний Суд, вирішуючи порушені в касаційній скарзі питання, виходить з того, що закон покладає на Товариство обов`язок скласти на кожний наступний рік річний фінансовий план, але не встановлює, як і статут, строк протягом якого має бути прийнято рішення загальних зборів учасників Товариства про затвердження (погодження) фінансового плану. Оскільки фінансовий план товариства затверджується на наступний рік, тому загальні збори рішення учасників мають прийняти таке рішення до 31 грудня поточного року.
50. Скаржник помилково вважає, що затвердження плану Товариства не належить до компетенції загальних зборів учасників, і що строк, встановлений частиною другою статті 75 ГК України, застосовується у правовідносинах між учасником та Товариством у спорі про оскарження рішення загальних зборів.
51. Верховний Суд погоджується з висновками судів, що затвердження річних фінансових планів з порушенням строку не є підставою для визнання недійсним рішення, оскільки це не порушує права та охоронювані законом інтереси учасника Товариства (позивача). Наслідком незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку є застосування до товариства обмежень щодо здійснення витрат відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 3 жовтня 2012 року № 899.
Щодо порядку прийняття рішення загальних зборів учасників товариства про надання згоди товариству на вчинення значних правочинів та повноваження виконуючому обов`язки керівника на вчинення цих правочинів
52. Відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
53. У справі, що переглядається, статутом Товариства визначені критерії для віднесення правочину до значного правочину та особливий порядок надання згоди на їх вчинення.
54. Так, у підпункті 10.5.14 пункту 10.5 статуту встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить прийняття рішення про вчинення Товариством таких правочинів:
(1) якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, а також вчинення інших правочинів визначених Статутом;
(2) якщо предметом таких правочинів є відчуження або набуття земельної ділянки та іншого нерухомого майна та/або майнових прав на вищезазначені об`єкти;
(3) якщо предметом таких правочинів є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів Товариства та/або майнових прав на вищезазначені об`єкти;
(4) якщо предметом таких правочинів є надання Товариством поруки, або гарантії;
(5) якщо правочини предметом яких є придбання, відчуження, обтяження, набуття у власність іншим способом акцій, часток, а також похідних цінних паперів.
55. Відповідно до частин першої та другої статті 39 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
56. Зокрема, у підпункті 11.6.10 пункту 11.6. статуту визначено, що директор має право без довіреності вчиняти юридичні дії від імені Товариства, а саме: укладає та вчиняє від імені Товариства правочини, ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, не перевищує 10 (десять) відсотків вартості активів товариства з даними останньої річної фінансової звітності Товариства.
57. Отже за загальним правилом вирішення питань, пов`язаних з укладанням та вчиненням правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, не перевищує 10 відсотків вартості активів, належить до компетенції виконавчого органу товариства.
58. Водночас директор має право укладати та вчиняти й інші правочини (зокрема, перелік яких наведено у підпункті 10.5.14 пункту 10.5 статуту), але за умови прийняття рішення про вчинення Товариством таких правочинів загальними зборами.
59. У справі, що переглядається, загальні збори прийняли рішення про надання згоди Товариству на вчинення правочинів, щодо закупівлі електричної енергії та сировини, необхідних для виробництва основної продукції, якщо їх ринкова вартість перевищує 10 % вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, але на більше 25 % відсотків вартості активів Товариства за останній звітний період. Також було прийнято рішення про надання в.о. директора Товариства повноважень на вчинення зазначених правочинів протягом одного року.
60. Це рішення за своєю суттю є рішенням про отримання згоди вищого органу товариства для вчинення правочинів згідно з визначеними критеріями та уповноваження виконавчого органу на їх вчинення на визначений строк (протягом року).
61. З урахуванням критеріїв, що визначені у рішенні, правочин вважається таким, що підпадає під дію рішення загальних зборів, якщо предметом є закупівля електричної енергії та сировини, необхідних для виробництва основної продукції, і їх вартість становить від 10,01% до 24,99% вартості активів Товариства. Якщо ж вчиняється правочин з іншим предметом, що перелік яких наведено у підпункті 10.5.14 пункту 10.5 статуту, або ринкова вартість правочину на закупівлю електроенергії та сировини перевищує 25% вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, то на його вчинення потрібна окрема згода загальних зборів.
62. Аргументи скаржника, що рішення загальних зборів прийнято без конкретизації умов правочинів не відповідають встановленим обставинам та змісту прийнятого рішення. Законом або статутом не передбачено, що рішення про надання згоди на вчинення значного правочину "повинно прийматися для кожного окремого правочину із врахуванням його особливостей та істотних умов", на що безпідставно посилається скаржник.
63. Прийняте загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення певних правочинів із зазначенням предмета правочину та його вартості відповідає частині першій статті 30, частині першій статті 44 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", підпункту 10.5.14 пункту 10.5 та підпункті 11.6.10 пункту 11.6 статуту, про що правильно вказали суди обох інстанцій.
64. Посилання скаржника на норму частини другої статті 44 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є безпідставними, оскільки ця норма регулює порядок прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину товариством з обмеженою відповідальністю, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства. Загальні збори учасників Товариства не приймали таке рішення.
65. Щодо аргументів скаржника стосовно строку повноважень виконуючого обов`язки директора Товариства та застосування положень абзацу першого пункту 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777, Верховний Суд виходить з такого.
66. Відповідно до підпункту "г" пункту 18 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об`єктами державної власності, визначає порядок конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.
67. В абзаці другому пункту 12 наказу Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777 "Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки" встановлено, що призначення керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства, зазначеного в абзаці першому цього пункту, здійснюється виключно за результатами конкурсного відбору відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.
68. У абзаці першому пункту 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777, було встановлено, що до оголошення конкурсного відбору або на період проведення конкурсного відбору суб`єкт управління на строк, який не може перевищувати трьох місяців, тимчасово покладає виконання обов`язків або призначає виконуючого обов`язки керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та/або керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень, банку, у статутному капіталі якого держава володіє часткою понад 75 відсотків). Тимчасове покладення виконання обов`язків керівників зазначених підприємств або призначення виконуючими обов`язки таких керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України.
69. Відповідно до пункту 2 наказу Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777 "Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки" суб`єкти управління об`єктами державної власності мають забезпечити приведення власних нормативно-правових актів і статутів суб`єктів господарювання державного сектору економіки у відповідність із цією постановою.
70. Здійснюючи аналіз вказаних положень, Верховний Суд виходить з того, що:
(1) порядок проведення конкурсного відбору суб`єктів керівників господарювання державного сектору економіки регулює також порядок прийняття рішення про тимчасове покладення виконання обов`язків або призначення виконуючого обов`язки керівника;
(2) тимчасове призначення здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатури відповідної особи Кабінетом Міністрів України;
(3) строк у три місяці стосується як тимчасового покладання виконання обов`язків, так і призначення виконуючого обов`язки керівника підприємства. Порядок регулює рішення суб`єкта управління. Кабінет Міністрів України погоджує кандидатуру, але не визначає строк повноважень, який встановлений у постанові;
(4) цей строк застосовується у період як до оголошення конкурсного відбору, так і на час проведення конкурсного відбору.
71. Верховний Суд вважає, що висновок судів, що строк стосується лише тимчасового покладання виконання обов`язків на період проведення конкурсного відбору, є неправильним, суперечить буквальному змісту абзацу першого пункту 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777.
72. Водночас Верховний Суд зауважує, що така помилка у тлумаченні змісту норми матеріального права не призвела до неправильного вирішення спору. Предметом спору у справі є рішення загальних зборів про надання згоди на вчинення значного правочину та повноважень керівнику на їх вчинення (тобто рішення вищого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю), а не рішення суб`єкта управління про призначення виконуючого обов`язки директора на строк понад 3 місяці, що регулює пункт 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.
73. Тому обставини щодо строку призначення виконуючим обов`язки взагалі не мають значення для правильного вирішення спору, оскільки не можуть бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства, що оскаржується.
Щодо рішення про затвердження умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства (питання під номером 10 порядку денного зборів)
74. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
75. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (частина четвертої цієї статті).
76. Позивач у судах першої та апеляційної інстанцій оскаржував рішення загальних зборів учасників про затвердження умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства виключно з підстав порушення права на ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, що передбачено у частині одинадцятій статті 32 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIІІ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки не міг належним чином підготуватись за надані йому 10 хвилин для ознайомлення з документами; був позбавлений завчасної можливості на ознайомлення; часу було недостатньо для повноцінного вивчення документу та формування представником позиції щодо вказаного документу.
77. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 5, 6 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; зобов`язані дотримуватися статуту.
78. За змістом частини одинадцятої статті 32 цього Закону виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
79. Підпункт 10.11.6 пункту 10 статуту Товариства містить ідентичні положення.
80. Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 32 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
81. Отже відповідно до закону до повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства в обов`язковому порядку додається проект запропонованих змін до статуту товариства. Ознайомлення з іншими документами та інформацією здійснюється за місцезнаходженням товариства у робочий час. Інший порядок може бути передбачений статутом товариства.
82. Суди обґрунтовано виходили з того, що право позивача на ознайомлення з документами не було порушено: позивач був повідомлений про порядок денний своєчасно, не довів звернення до директора Товариства з заявою про ознайомлення до дати проведення загальних зборів Товариства (завчасно) та не забезпечення йому можливості з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників; голова загальних зборів за згодою учасників оголошував перерву тривалістю10 хвилин з метою надання можливості представнику учасника ознайомитися з проектом контракту.
83. У касаційній скарзі скаржник потворно процитував аргументи, що викладалися в суді першої та апеляційної інстанції, не обґрунтував, в чому полягає неправильне застосування норми частин третьої та п`ятої статті 32 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", і не визначив в цій частині підставу касаційного оскарження судового рішення.
84. Скаржник у касаційній скарзі в обґрунтування підстави позову в частині оскарження рішення загальних зборів учасників про затвердження умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства (питання під номером 10 порядку денного зборів) додатково зазначив, що відповідно до пункту 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777, строк не може перевищувати трьох місяців. Така підстава оскарження вказаного рішення в суді першої інстанції не заявлялась. Позивач посилався на порушення порядку і в суді першої інстанції, і в суді апеляційної інстанції виключно в аспекті оскарження іншого рішення про надання згоди на вчинення виконуючим обов`язки директора Товариства значного правочину, ринкова вартість предмета якого становить від 10 до 25 відсотків вартості активів (питання під номером 10 порядку денного зборів).
85. В цій частині аргументи скаржника суперечать частині третій статті 300 ГПК України, тому не розглядаються.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
86. У частині першій статті 308 ГПК України установлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
87. Згідно з положеннями статті 311 ГПК України суд змінює судове рішення, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
88. Висновок судів, що строк стосується лише тимчасового покладання виконання обов`язків на період проведення конкурсного відбору, є неправильним, суперечить буквальному змісту абзацу першого пункту 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 777, тому в цій частині судові рішення підлягають зміні шляхом виключення цих висновків з мотивувальної частини. В решті судові рішення в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишаються без змін з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
Розподіл судових витрат
89. За частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
90. За приписами частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 287, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 908/2248/22 змінити, виключити з мотивувальної частини висновки щодо строку призначення виконуючого обов`язки керівника товариства.
У решті рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 908/2248/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
О. Баранець
