Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2023 р. № 400/8036/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів:миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Волкова Андрія Сергійовича, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради Щербакової Ірини Михайлівни, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради Шуліченко Тетяни Василівни, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, заступника директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради начальника управління економіки та інвестицій ОСОБА_2 , вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, про:визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
30 червня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) до Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Волкова Андрія Сергійовича, начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради Щербакової Ірини Михайлівни, директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради Шуліченко Тетяни Василівни, заступника директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради начальника управління економіки та інвестицій ОСОБА_2 про:
визнання протиправними дії (дії та бездіяльність) Миколаївського міського голови ОСОБА_3 , який під час виконання наданих йому владних повноважень діяв всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме здійснив позивачці мобінг з метою подальшого примусового звільнення (не надання їй документів (посадова інструкція, доступ до АСКОД), які необхідні для виконання позивачкою посадових обов`язків; не надання своєчасно та по суті відповіді на її листи щодо службових розслідувань; не здійснення дій щодо проведення службових розслідувань щодо начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради ОСОБА_4 за розпалювання ворожнечі в колективі, приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки, заступника директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради начальника управління економіки та інвестицій ОСОБА_2 та директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради ОСОБА_5 з питань порушення чинного законодавства та перевищення службових повноважень), чим порушив її конституційні права та свободи, що призвело до звільнення позивачки, її психологічних страждань та завдало їй матеріальної та моральної шкоди;
визнання протиправними дії (дії та бездіяльність) керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради ОСОБА_6 , який під час виконання наданих йому владних повноважень діяв всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме здійснив мобінг позивачці з метою подальшого її примусового звільнення шляхом надання на її листи відповіді не по суті та з порушенням термінів (листи від 14.06.2023 № Б-2126/3-Е3/1739 та № Б-2126/3-Е3/1738 не по суті та з порушенням термінів; листи від 08.06.2023 № Б-2129/3-Е3/1675 та від 16.06.2023 № Б-2288/3-Е3/1770 не по суті), чим порушив її конституційні права та свободи, що призвело до звільнення позивачки, її психологічних страждань та завдало їй матеріальної та моральної шкоди;
визнання протиправними дії (дії та бездіяльність) начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради ОСОБА_4 , яка під час виконання своїх повноважень діяла всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме здійснила мобінг позивачці з метою подальшого її примусового звільнення, шляхом розпалювання ворожнечі в колективі, приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки (поширення чуток про звільнення позивачки (з підвищенням голосу) в її присутності), чим порушила її конституційні права та свободи, що призвело до звільнення позивачки, її психологічних страждань та завдало їй матеріальної та моральної шкоди;
визнання протиправними дії (дії та бездіяльність) директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради Шуліченко Тетяни Василівни, яка під час виконання своїх обов`язків діяла всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме здійснила мобінг позивачці з метою подальшого звільнення позивачки, шляхом ігнорування її усної скарги на протиправні дії ОСОБА_4 ; ігнорування її прохань щодо надання їй посадової інструкції, складеної відповідно до норм чинного законодавства; примушування позивачки підписати посадову інструкцію, яку позивачка вважає неправомірною; безпідставного направлення листа за своїм підписом на ім`я ОСОБА_3 щодо застосування до позивачки дисциплінарного впливу (догани за невиконання обов`язків); насміхання з позивачки під час вручення їй доган, чим порушила її конституційні права та свободи, що призвело до звільнення позивачки, її психологічних страждань та завдало їй матеріальної та моральної шкоди;
визнання протиправними дії (дії та бездіяльність) заступника директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради начальника управління економіки та інвестицій ОСОБА_2 , яка під час виконання своїх обов`язків діяла всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме здійснила мобінг позивачці з метою її подальшого звільнення, шляхом ігнорування її, як підлеглої; ігнорування її прохань щодо надання їй посадової інструкції, складеної відповідно до норм чинного законодавства; примушування позивачки підписати посадову інструкцію, яку позивачка вважає неправомірною; ігнорування її прохань щодо надання доступу до системи АСКОД; безпідставного направлення листа за своїм підписом на ім`я ОСОБА_3 щодо застосування дисциплінарного впливу (догана за прогул), чим порушила її конституційні права та свободи, що призвело до звільнення позивачки, її психологічних страждань та завдало їй матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну вона перебувала в простої з 24.02.2022 по 28.02.2023. Після виходу з простою з 01.03.2023 їй в колективі з невідомої причини створено мобінг з повним ігноруванням та зневажливим ставленням до неї з боку керівництва, колег та підлеглих. Проте, ніхто з керівництва їй не пропонував звільнитись, тому що все було розраховано, що вона сама не витримає натиск і звільниться. Позивачка наголосила на тому, що за час війни відбулись зміни в її робочому кабінеті і комп`ютер, на якому вона працювала до війни, вилучили і не повернули, і тому позивачка не змогла знайти свій екземпляр своєї посадової інструкції, відповідно до якої вона виконувала обов`язки начальника відділу проєктів та співпраці з міжнародними організаціями Миколаївської міської ради до війни. На її прохання надати їй посадову інструкції начальник відділу кадрів Миколаївської міської ради повідомила її про те, що її посадова інструкція, яка була чинною до 01.03.2023, зникла з міської ради у зв`язку з війною. Водночас безпосередні керівники позивачки намагалися змусити її підписати посадову інструкцію від 01.05.2023, яку вона вважає складеною з порушенням вимог чинного законодавства. Проаналізувавши всі обставини, позивачка прийшла до висновку, що їй створили умови мобінгу в колективі з метою її подальшого звільнення: ігнорування та зневажливе ставлення з боку керівництва, а саме: не зважали на її присутність на робочому місці, співпрацюючи напряму з її підлеглими; не зважали на її прохання щодо надання їй належних умов праці (надання інформації та документів необхідних для її праці в міській раді, зокрема, доступу до електронної системи АСКОД), зневажливе ставлення з боку колег; вчинялися дії щодо перешкоджання (надання дозволу) їй в проходженні практики за місцем роботи (в міській раді), як студентці заочної форми навчання, тощо.
03.07.2023 позивачка подала до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 102-104, том 1), в якій вона просила суд збільшити її позовні вимоги, а саме:
стягнути з Миколаївського міського голови ОСОБА_3 на її користь суму в розмірі 5000 Євро за завдану їй моральну шкоду;
стягнути з керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради ОСОБА_6 на її користь суму в розмірі 5000 Євро за завдану їй моральну шкоду;
стягнути з начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради ОСОБА_4 на її користь суму в розмірі 5000 Євро за завдану їй моральну шкоду;
стягнути з директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради ОСОБА_5 на її користь суму в розмірі 5000 Євро за завдану їй моральну шкоду;
стягнути з заступника директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради начальника управління економіки та інвестицій ОСОБА_2 на її користь суму в розмірі 5000 Євро за завдану їй моральну шкоду.
У відзиві на позовну заяву від 19.08.2023 (а.с. 128-141, том1) представниця Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича заперечила проти позову і просила у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що з аналізу викладених у позові фактів, які позивачка пов`язує з мобінгом (цькуванням), вбачається, що вони ґрунтуються саме на її незгоді з діями роботодавця, проте не свідчать про обмеження її прав і свобод. Жодних доказів на підтвердження вчинення стосовно неї мобінгу вона не надала. Поряд з цим, представниця відповідача наголосила на тому, що вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, не вважаються мобінгом (цькуванням). Те, що позивачка не розробляла посадові інструкції працівників очолюваного нею відділу не є якимось її обмеженням чи утиском, а є наслідком того, що в період необхідності відновити втрачені посадові інструкції позивачка була відсутня на роботі без поважних причин, а потім перебувала у відпустці (з 05 по 28 квітня 2023 року), і саме тому відповідні посадові інструкції було розроблено іншою особою. Крім цього, на всі звернення позивачки до Миколаївського міського голови було надано повні відповіді. Незгода позивачки з відповідями не свідчить, що вони розглянуті не по суті або є незаконними. Аргументів і доказів, що підтверджують неповність чи неправдивість інформації, наведеної у відповідях, позивачка не наводить. Більше того, саме позивачка неодноразово порушувала трудову дисципліну, не з`являлась на роботі без поважних причин, не виконувала завдань та доручень керівництва, порушувала Кодекс професійної етики посадових осіб та працівників виконавчих органів, комунальних підприємств, установ та організацій Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 24.11.2021 № 1224, а також навіть не намагалась обґрунтувати поважність причин не виходу на роботу або невиконання завдань керівництва.
24.08.2023 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Волкова Андрія Сергійовича (а.с. 216-227, том 1), в якому він просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі. Відзив аргументовано тим, що позивачка не надала жодних доказів на підтвердження вчинення ним дій, які є формами психологічного та економічного тиску стосовно неї. Відповідач зазначив, що:
посадові особи виконавчого комітету Миколаївської міської ради знаходились в різних приміщеннях у зв`язку з воєнним станом та з урахуванням технічних і організаційних можливостей, то перед виведенням з простою її безпосередній керівник зателефонував та повідомив позивачку, де тимчасово буде її робоче місце без будь-якої мети вчинення мобінгу;
після виходу з простою та декількох відпусток 01.05.2023 позивачці була надана погоджена керівником та затверджена її посадова інструкція для ознайомлення, але вона відмовилась засвідчити її своїм підписом; водночас, згідно з даних аудиту дій, наданого відділом стандартизації та впровадження електронного врядування Миколаївської міської ради позивачка в системі АСКОД здійснила із вказаною посадовою інструкцією дії, які могли дозволити їй ознайомитися з нею, а саме: відкриття картки зазначеного документа та перегляд або скачування 04.05.2023 о 14:35, о 14:45, о 14:46;
невиплата заробітної плати позивачці з 04.04.2023 по 07.04.2023 обумовлено відсутністю позивачки без поважних причин на роботі;
спеціального документа на право доступу до системи АСКОД не встановлено, фактичний доступ можливий за наявності зареєстрованого облікового запису, вхід до якого здійснюється за паролем і спеціальним логіном; за період з 13.09.2017 по 15.06.2023 позивачкою виконано 3614 резолюцій в СЕДО АСКОД;
посадовими особами виконкому Миколаївської міської ради об`єктивно, всебічно і вчасно перевірено звернення та надано повні відповіді з порушенням питань з врахуванням всіх обставин, які фактично склались;
сама собою констатація факту заподіяння моральної шкоди позивачці не може бути незаперечною підставою для її відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв`язку між діями відповідача і наслідками; натомість позивачкою навіть не доведено наявність шкоди та протиправності його дій стосовно неї.
У відзиві на позовну заяву (а.с. 236-240, том 1), який надійшов до суду 29.08.2023, начальник відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради Щербакова Ірина Михайлівна заперечила проти позову і просила в його задоволені відмовити в повному обсязі, обґрунтувавши свою позицію тим, що:
нею не було порушено стосовно позивачки жодного пункту професійної етики посадових осіб та працівників виконавчих органів, комунальних підприємств, установ та організацій Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 24.11.2021 № 1224;
вона не здійснювала дій, які визначаються як мобінг, тому, відповідно, моральна шкода з неї не може бути стягнута;
викладені позивачкою факти, які вона пов`язує із приниженням її честі, гідності та ділової репутації є надуманими, адже ґрунтуються саме на її незгоді з діями відповідачки, та не свідчать про умисне розпалювання ворожнечі в колективі з боку відповідачки.
10.09.2023 позивачка подала до суду відповідь на відзив начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради Щербакової Ірини Михайлівни (а.с. 43-46, том 2), в якій зазначила, що вона не погоджується з обставинами викладеними у відзиві та правовою оцінкою обставин, викладених в ньому. Позивачка наголосила на тому, що вона завжди з повагою відносилась до ОСОБА_4 і жодних образливих коментарів у її бік не вчиняла за період знайомства з нею. Тому будь-які свідчення підлеглої ОСОБА_4 щодо відповідної не існуючої обставини є неправомірними. Однак, ОСОБА_4 вчинила дії, які спрямовані на приниження честі та гідності позивачки, її ділової репутації, у тому числі з метою припинення нею трудових прав і обов`язків, що проявились у формі психологічного тиску, створення стосовно позивачки напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема ті, що змусили її недооцінювати свою професійну придатність. Що стосується розміру моральної шкоди, то позивачка вказала на те, що її розмір був визначений виходячи з пережитих нею страждань та страждань, які продовжують тривати сьогодні у зв`язку з приниженням її честі, гідності, ділової репутації завдяки ОСОБА_4
02.10.2023 через канцелярію суду надійшли заперечення начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради Щербакової Ірини Михайлівни (а.с. 112-113, том 2), в якому зазначила, що позивачка у відповіді на відзив надала своє особисте бачення щодо здійснення по відношенню до неї з її сторони будь-яких дій щодо порушення прав та інтересів позивачки, не надавши будь-яких доказів, крім своїх тлумачень.
У відповіді на заперечення ОСОБА_4 від 04.10.2023 (а.с. 117-120, том 2) позивачка наголосила на необґрунтованості і неправдивість тверджень ОСОБА_4 .
05.10.2023 позивачка подала відповідь на відзив Миколаївського міського голови ОСОБА_3 (а.с. 123-125, том 2) та відповідь на відзив керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Волкова Андрія Сергійовича (а.с. 128-130, том 2), у яких звернула увагу на те, що вказані відповідачі не надали доказів правомірності своїх дій по відношенню до неї, надання яких є обов`язком, що покладено саме на відповідачів відповідно до статті 77 КАС України, оскільки зазначена інформація в їх відзивах не спростовує обставини, на яких ґрунтуються її вимоги до відповідачів, а лише підтверджують той факт, що відповідачі діяли всупереч нормам чинного законодавства, чим порушили законні права та інтереси позивачки. Крім цього, позивачка вказала на те, що сума моральної шкоди визначена нею самостійно, що не суперечить чинному законодавству, виходячи з пережитих нею страждань і страждань, які продовжують тривати внаслідок протиправних дій відповідачів.
Директор департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради Шуліченко Тетяни Василівни і заступник директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради начальника управління економіки та інвестицій ОСОБА_2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 позивачку звільнено від сплати судового збору, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 106-108, том 1).
05.07.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про виправлення описки у вступній частині ухвали від 05.07.2023 у справі № 400/8036/23, зазначивши у вступній частині ухвали її назву «про відкриття провадження» замість невірної назви «про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі» (а.с. 113, 114, том 1).
18.08.2023 представниця Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича подала до суду клопотання про повернення позовної заяви позивачу (а.с. 124, 125, том 1), умотивувавши його тим, що позивачка надіслала позовну заяву до Миколаївського окружного адміністративного суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням цифрового підпису. За результатами розгляду вказаного клопотання Миколаївський окружний адміністративний суд постановив 08.09.2023 ухвалу про відмову в його задоволенні та рекомендував відповідачам зареєструвати свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 5, 6, том 2).
Натомість клопотання представниці Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича про залишення позову без руху від 18.08.2023 (а.с. 122, 123, том 1) ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 задоволено, залишено позовну заяву без руху та надано позивачці п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:
а) відомостей щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
б) обґрунтованого розрахунку сум моральної шкоди, яку позивачка просить стягнути, стосовного кожного відповідача;
в) власне письмове підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (а.с. 16-18, том 2).
11.09.2023 через канцелярію суду надійшла заява позивачки від 09.09.2023 про відпрацювання недоліків позовної заяви відповідно до ухвали від 08.09.2023 (а.с. 24-26, том 2), в якій вона просила розглянути усунені нею недоліки позовної заяви.
15.09.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про продовження розгляду справи № 400/8036/23 та про витребування у виконавчого комітету Миколаївської міської ради належним чином завірену копію колективного договору, чинного станом на 15.06.2023, дія якого поширювалась на позивачку (а.с. 53-55, том 2). 29.09.2023 до суду було подано витребувані докази (а.с. 78-108, том 2).
19.09.2023 представниця Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича подала пояснення щодо заяви позивачки від 09.09.2023 (а.с. 61-63, том 2), а позивачка відповідь на вищенаведені пояснення (а.с. 65-67, 69, том 2).
27.09.2023 представниця Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича звернулась до суду із клопотанням про витребування у позивачки оригіналу звукозаписів, які зазначені в додатку до позовної заяви під №№ 8, 20, 22, 24, 25 (а.с. 75, 76, том 2).
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у задоволені клопотання представниці відповідача від 27.09.2023 про витребування доказів відмовлено, водночас запропоновано позивачці надати до суду відомості про наявність у неї або іншої особи оригіналу електронних доказів, які вона додала до позовної заяви, а також де зберігаються їх оригінали (портативні пристрої (карти пам`яті, мобільні телефони тощо), сервери, системи резервного копіювання або інші місця збереження даних в електронній формі) (а.с. 133-135, том 2).
24.10.2023 позивачка подала до суду заяву, в якій повідомила про відомості, які відповідно до ухвали суду від 23.10.2023 їй рекомендовано було надати суду (а.с. 145, 146, том 2).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі її обставини в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до записів трудової книжки позивачки НОМЕР_1 , виданої 10.09.2007 (а.с. 36-37, том 1), з 17.05.2017 позивачка працювала у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради, зокрема, з 11.08.2021 по 15.06.2023 на посаді начальника відділу проєктів та співпраці з міжнародними організаціями управління економіки та інвестицій департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради.
Згідно з наказом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 17.03.2022 № 27-к «Про встановлення простою та запровадження дистанційної роботи у зв`язку з введенням воєнного стану та обмеження доступу до адміністративної будівлі по АДРЕСА_2 » (а.с. 174, том 1) встановлено простій для посадових осіб виконавчого комітету Миколаївської міської ради з 01.03.2022 до закінчення воєнного стану.
01.03.2023 позивачка вийшла з простою, про що вона зазначила у позовній заяві (а.с. 3, том 1), а представниця Миколаївського міського голови підтвердила у відзиві на позовну заяву (а.с. 130, том 1).
Відповідно до наказів виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 10.04.2023 № 458 «Про відпустку» (а..с. 149, том 1) та від 14.04.2023 № 476 «Про відпустку» (а.с. 148, том 1) позивачка перебувала у відпустці відповідно з 10.04.2023 по 14.04.2023, з 18.04.2023 по 28.04.2023.
За твердженням позивачки після виходу з простою їй відповідачами створено мобінг з повним ігноруванням та зневажливим відношенням до неї з боку керівництва, колег і підлеглих, що підтверджується, зокрема, тим, що:
посадова інструкція позивачки, яка була чинна до 01.03.2023, зникла у зв`язку з війною, і її намагалися примусити підписати нову посадову інструкцію від 01.05.2023, яка складена з порушенням вимог чинного законодавства;
позивачці не було створено належних умов праці, а саме: ненадання доступу до електронної системи АСКОД, що унеможливило виконання нею посадових обов`язків;
їй перешкоджали у проходженні практики за місцем роботи (в міській раді) як студентці заочної форми навчання;
її в червні 2023 року безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з розпорядженнями Миколаївського міського голови від 01.06.2023 № 170рк «Про притягання до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 54, том 1), від 08.06.2023 №189рк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 57, том 1).
15.06.2023 позивачку звільнено із займаної посади згідно з розпорядженням міського голови від 15.06.2023 № 198рк «Про звільнення» (а.с. 65, том 1) за пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов`язків.
Вважаючи, що відповідачі вчинили стосовно неї мобінг (цькування), позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацом другим статті 9 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа місцевого самоврядування має право на повагу особистої гідності, справедливості і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавство України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 22 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) мобінг (цькування) систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
Отже, обов`язковими ознаками цькування як умисної дії (бездіяльності) є:
його систематичність (повторюваність);
суб`єктами його вчинення є роботодавець, окремі працівники або група працівників трудового колективу;
його спрямованість на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації;
воно проявляється у формі психологічного та / або економічного тиску.
Згідно з частиною другою статті 22 КЗпП України формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;
нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням) (частина третя статті 22 КЗпП України).
Зі змісту позовної заяви (а.с. 2-12, том 1) слідує, що цькування стосовно неї вчинили відповідачі у формі психологічної та економічного тиску, а саме такими діями:
її намагалися примусити підписати нову посадову інструкцію від 01.05.2023, яка складена з порушенням вимог чинного законодавства;
їй не було створено належних умов праці, а саме: ненадання доступу до електронної системи АСКОД, що унеможливило виконання нею посадових обов`язків;
їй перешкоджали у проходженні практики за місцем роботи (в міській раді) як студентці заочної форми навчання;
її в червні 2023 року безпідставно притягнули до дисциплінарної відповідальності згідно з розпорядженнями Миколаївського міського голови від 01.06.2023 № 170рк «Про притягання до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 54, том 1), від 08.06.2023 №189рк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 57, том 1).
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 і від 26.07.2023 № 451/2023 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб та з 18.08.2023 строком на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 до 15.11.2023.
Згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, Миколаївська міська територіальна громада, на території якої розміщуються Миколаївська міська рада, з 26.02.2022 по 11.11.2022 відносилася до територій активних бойових дій.
Загальновідомим фактом є та обставина, що в період активних бойових дій адміністративні приміщення Миколаївської міської ради перебували в користуванні військових формувань. Після повернення адміністративних приміщень Миколаївській міській раді в них було виявлено нестачу значної кількості матеріально-технічних цінностей (вказані обставини встановлені, для прикладу, в рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 400/1948/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110150486).
Відповідно до частини третьої статті 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість тверджень, наведених у відзивах відповідачів, про те, що після повернення до адміністративного приміщення Миколаївської міської ради було виявлено відсутність деяких документів, зокрема, посадової інструкції позивачки.
01.05.2023 позивачці була надана для ознайомлення посадова інструкція начальника відділу проєктів та співпраці з міжнародними організаціями управління економіки та інвестицій департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради, затвердженої директором департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради 01.05.2023 (а.с. 187, 188, том 1), однак вона відмовилась її підписувати.
Як зазначає позивачка у заявах по суті справи, підставою її відмови від підписання вказаної посадової інструкції слугувало те, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Факт відмови позивачки від підписання посадової інструкції з вказаних підстав не заперечується відповідачами. Водночас з доданого позивачкою аудіозапису (додаток 8 до позовної заяви) чітко слідує, що посадова особа Миколаївської міської ради не примушувала її підписати нову посадову інструкцію, а намагалася отримати від неї конкретні пропозиції та зауваження щодо її змісту та форми. Психологічного тиску на позивачку в цьому випадку суд не встановив.
Що стосується тверджень позивачки, що їй не було створено належних умов праці, а саме: не надано доступу до електронної системи АСКОД, що унеможливило виконання нею посадових обов`язків, то вони також не підтверджуються матеріалами справи.
Так, на виконання доручення першого заступника міського голови позивачка пройшла 22.11.2019 навчання як користувач СЕДО АСКОД (а.с. 158, 159, том 1).
Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, не встановлено, що користувачами відповідних систем електронного діловодства можуть бути лише ті посадові особи, які визначені у відповідних розпорядчих документах керівника органу влади.
Крім цього, у листі відділу стандартизації та впровадження електронного врядування Миколаївської міської ради від 23.06.2023 № 19384/02.15-09/23-2 (а.с. 210, том 1) вказано на те, що позивачка працювала в системі електронного документообігу з 2017 по 15.06.2023, у тому числі, у 2023 році вона входила в систему 68 разів, загальна кількість виконаних нею документів (резолюцій) становить 40.
Тобто відповідачі жодним чином не створювали перешкод доступу позивачки до роботи в системі електронного діловодства АСКОД, а отже не перешкоджали їй у виконанні її службових обов`язків. Вказане також підтверджується аудіозаписом (3 хв 28 с 3 хв 53 с) (додаток 22 до позовної заяви).
Щодо перешкоджання позивачці у проходженні практики за місцем роботи (в міській раді) як студентці заочної форми навчання, суд встановив таке.
17.04.2023 позивачка звернулась із заявою до Миколаївського міського голови із заявою про допуск її, як студентки заочної форми навчання Миколаївського національного аграрного університету, до проходження практики за фахом з 18.04.2023 по 28.04.2023 на дистанційній формі проходження практики за сімейними обставинами. До заяви було додано проект договору (а.с. 72, том 2).
У листі виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.05.2023 № Б-2125/З-ЕЗ/1432 (а.с. 74, том 2) зазначено, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради на момент проведення практики здобувача закладу вищої освіти, а саме до 18.04.2023, не отримав належний пакет документів для проходження практики. Позивачкою, як здобувачем вищої освіти не було надано довідку щодо зарахування та успішного навчання, підписаний керівником навчального закладу договір-направлення для проходження практики, календарний план, програму практики та інформацію, щодо призначеного керівника практики -кваліфікованого викладача від університету. Додаткового повідомлено, що чинним законодавством не передбачено проходження практики здобувачами вищої освіти у дистанційній формі.
Отже, не проходження вищезазначеної практики позивачкою обумовлено не відмовою їй у її проходженні, а в різних баченнях позивачки і виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо необхідного пакету документів, які є підставою для проходження такої практики. Це на переконання суду не може свідчити про психологічний тиск з боку роботодавця на позивачку.
Водночас суд врахував, що у період з 18.04.2023 по 28.04.2023, тобто у період коли позивачка бажала проходити дистанційно практику, вона перебувала у відпустці відповідно до наказа виконавчого комітету Миколаївської міської рад від 14.04.2023 № 478 «Про відпустку».
Тобто позивачці надавалась відпустка у ті періоди, про які вона просила.
Що стосується притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності згідно з розпорядженнями Миколаївського міського голови від 01.06.2023 № 170рк «Про притягання до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 54, том 1), від 08.06.2023 №189рк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 57, том 1), то ці спори є предметом розгляду в іншій адміністративній справі, а саме: № 400/7670/23 (а.с. 33, том 2).
Факти притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності свідчать про наявність спору між позивачкою та її керівництвом щодо того, чи не вчиняла позивачка відповідних дисциплінарних проступків.
Водночас аудіозаписи оголошення позивачці доган та розпорядження про її звільнення (додатки 20, 22, 24 до позовної заяви) засвідчують той факт, що навіть не зважаючи на явний конфліктний характер цих обставин, як позивачка, так і представники Миколаївської міської ради ввели себе коректно з дотриманням етики поведінки.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачі не вчиняли щодо позивачки психологічний та економічний тиск з метою приниження її честі та гідності, ділової репутації. Конфлікт між сторонами був обумовлений, насамперед, різним ставленням сторін до того, чи належним (неналежним) чином позивачка виконувала свої службові обов`язки.
Відповідно до частини третьої статті 22 КЗпП України вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суд від 05.07.2023 (а.с. 106-108, том 1) позивачку звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 400/8036/23. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001; РНОКПП: НОМЕР_3 ), керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Волкова Андрія Сергійовича (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001), начальника відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради Щербакової Ірини Михайлівни (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001), директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради Шуліченко Тетяни Василівни (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001), заступника директора департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради начальника управління економіки та інвестицій ОСОБА_2 (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001) про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 06 листопада 2023 року
