Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12022100040000488, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, працевлаштованого на посаді старшого друкаря у ТОВ «Новий друк», розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост. 126-1 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки: періодичноз`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнутоз ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень., а також процесуальні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_10 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 «Конституції України», відповідно до якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності потерпілої.
Так, ОСОБА_7 систематично, умисно, на підґрунті конфліктних сімейних відносин, вчиняв по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_9 дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_9 погіршений психоемоційний стан, що призвело до вразливості, невпевненості в собі та розгубленості.
Так, 05.06.2021 близько 22 години, ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, в ході якого вдарив останню по обличчю, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_7 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
30.06.2021 постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, призначено покарання у виді штрафу.
Крім того, 12.09.2021 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, в ході якого висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_7 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
06.10.2021 постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, призначено покарання у виді штрафу.
Крім цього, 12.12.2021 близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру до своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, в ході якого вдарив останню по обличчю та спровокував сімейну сварку, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_7 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
01.02.2022 постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, призначено покарання у виді штрафу.
У подальшому, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, 09.02.2022 р. ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на подальше систематичне вчинення домашнього насильства, на ґрунті конфліктних побутових сімейних відносин по відношенню до ОСОБА_9 , з якою спільно проживав в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, поводився агресивно, висловлювався на адресу ОСОБА_9 нецензурною лайкою, принижуючи її. Вказані дії відбувались у присутності спільної дитини ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказані дії з боку ОСОБА_7 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_9 та змусили останню звернутись за психологічною допомогою до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.
Відповідно до Інформаційної довідки вказаного Центру № 42/1452 від 30.12.2021 р. у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період співпраці спостерігався погіршений психоемоційний стан, що призвело до вразливості, невпевненості в собі та розгубленості. Ситуація домашнього насильства з боку колишнього чоловіка ОСОБА_7 суттєво вплинула на самооцінку ОСОБА_9 , остання відчуває безпорадність, відчай та неможливість виходу з нестерпних умов життя, занепокоєння щодо майбутнього. Ситуація домашнього насилля - фізичного та психологічного - з боку колишнього чоловіка ОСОБА_7 призвела до вразливості та розгубленості через постійні знущання з боку колишнього чоловіка, ОСОБА_9 перебуває в тривожному та депресивному стані.З метою подолання проблем, пов`язаних з наслідками насильства та корекції психоемоційного стану, рекомендовано в подальшому консультації психолога.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а сааме: у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2022 скасувати; кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вина ОСОБА_7 не доведена, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення; також не можна погодитися з судом, що саме 09.02.2022 мало місце факт домашнього насильства, оскільки досудове розслідування розпочате за фактом події, що мала місце 12.12.2021. Крім того. Обставини психологічного страждання потерпілої від домашнього насильства і її звернення до відповідних установ стосуються подій, що мали у 2021 році, тобто не стосуються подій 2022 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення представника потерпілої та прокурора, які заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, ґрунтується на зібраних та належним чином перевірених у суді доказах.
Так, на підтвердження встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_7 систематичнозастосовував нецензурну лайку, застосовувавфізичну силу, ображав її, в тому числі в присутності дітей. 05.06.2021 він не пустив її додому, душив та іншим чином застосовував фізичну силу, вдарив по обличчю. 09 лютого 2022 року був не перший акт домашнього насильства, ОСОБА_7 був напідпитку тавиганяв їх з квартири. 12.09.2021 вчинив психологічне насильство, не пустив їх додому12.12.2021 було все те ж саме, все повторювалось - і фізичне, і психологічне насильство. Із заявою про вчинення кримінального правопорушення вона звернулась до поліції через систематичність домашнього насильства та побоювання його. ОСОБА_7 притягався до адміністративної відповідальності не менше 6 разів.
Наведені показання потерпілої узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у частині систематичного вчинення ОСОБА_7 насильства у сім`ї по відношенню до ОСОБА_9 та об`єктивно підтверджуються доказами, безпосередньо дослідженими судом.
Так, про систематичність насильства в сім'ї ОСОБА_7 до ОСОБА_9 свідчать постанови про притягнення ОСОБА_15 за ч. 1, 2 ст. 173 КУпАП, зокрема копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2021 щодо ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - насильство в сім'ї щодо ОСОБА_9 ; копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2021 щодо ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - насильство в сім'ї щодо ОСОБА_9 ; копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 01.02.2022 щодо ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - насильство в сім'ї щодо ОСОБА_9 ; копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 01.02.2022 щодо ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - насильство в сім'ї щодо ОСОБА_9 ; копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 04.01.2022 щодо ОСОБА_16 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - насильство в сім'ї щодо ОСОБА_9 ; копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2021 щодо ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - насильство в сім'ї щодо ОСОБА_9 .
Суд у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття.
Таким чином, колегія суддів уважає доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі докази кримінального провадження в їх сукупності, визнав їх належними та допустимими, перевірив надані органом досудового розслідування докази та дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 126-1 КК України передбачено, що домашнім насильством є умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпіло особи.
Об`єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства.
У постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд (справа № 583/3295/19) зазначив, що словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.
Таким чином, для кваліфікації дій особи за ст. 126-1 КК України потребує доведенню вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків.
Дослідженими доказами, поза будь-яким сумнівом, доведено, що ОСОБА_7 систематично, вчиняв умисні дії, які виразились у вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , чим вчинив домашнє насильство, що призвело до її фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя.
Доводи захисника, що ОСОБА_7 двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, необґрунтовані, оскільки шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи, передбачена 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».
За фактом домашнього насильства 09 лютого 2022 року ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності не притягувався, його систематичні дії призвели до психологічних страждань ОСОБА_9 та погіршення якості її життя, тобто до наслідків, які не охоплюються ч. 2 ст. 173-2КУпАП.
Вказані дії з боку ОСОБА_7 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_9 та змусили останню звернутись за психологічною допомогою до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.
Твердження захисника про те, що 09.02.2022 не було домашнього насильства є неспроможними, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами.
Звертаючись із заявою про кримінальне правопорушення та іншу подію потерпіла могла повідомити про вчинення домашнього насильства, за яке ОСОБА_7 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності.
При цьому у заяві про злочин від 16.02.2022 дата 12.09.2021 не стосується подій, що мали місце 09.02.2022, а вказує на системність домашнього насильства з боку ОСОБА_7 до ОСОБА_9 .
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При перегляді апеляційним судом вироку суду першої інстанції істотних порушень КПК України, що унеможливлювали б прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, не встановлено; порушення, на які посилаються у своїй апеляційній скарзі, не впливають на доведеність винності ОСОБА_7 , кваліфікацію його дій та призначення йому покарання.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду щодо ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування, передбачених ст. 409 КПК України, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, - без зміни.
Касаційна скарга на дану ухвалу суду може бути подана до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: _______________ _____________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2753/2023
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_17
Доповідач: ОСОБА_1
