ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 712/10118/22Провадження № 22-ц/821/1329/23Категорія: 351000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Ярошенка Б.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представники позивача: адвокат Коробкова Галина Олександрівна, адвокат Горстка Ярослава Василівна
відповідач: Черкаська обласна військова адміністрація
треті особи: Територіальний сервісний центр МВС № 7141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області Головного сервісного центру МВС, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу представників ОСОБА_1 - адвокатів Горстки Ярослави Василівни та ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року (ухваленого під головуванням судді Стеценко О.С. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси, повний текст рішення складено 16 червня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, Територіальний сервісний центр МВС № 7141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області) Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог
25 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації; треті особи: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, Територіальний сервісний центр МВС № 7141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області Головного сервісного центру МВС з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов обґрунтований тим, що18 липня 2022 року відносно позивача інспектором взводу № 1 роти ГУНП в Черкаській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 128983 за ст. 130 КУпАП.
За наслідками складання адміністративного протоколу,вказує позивач, у ОСОБА_1 18 липня 2022 року вилучили автомобіль Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , та направили його на подальше зберігання на штраф-майданчик, при цьому, було доведено, що належний йому автомобіль буде передано на користь ЗСУ.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2022 року у справі № 712/5304/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до відомостей ЄДРТЗ МВС на автомобіль Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , видано тимчасовий реєстраційний талон у зв`язку з постановкою на тимчасовий державний облік на період воєнного стану.
Позивач зазначає, що процедура вилучення авто має бути оформлена актом про примусове відчуження, форма якого затверджена постановою КМУ від 31.10.2012 № 998.
У порушення вимог чинного законодавства України, акт про примусове відчуження майна власник не отримував та не підписував. Своїми діями, на думку позивача, відповідач позбавив позивача права отримати компенсацію.
Позивач зазначає, що наказом голови Черкаської обласної адміністрації надано дозвіл вилучати авто тільки за наявності «ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння» і ніхто не націлений на встановлення вини чи винуватості особи, у якої відбирають майно.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати дії Черкаської обласної військової адміністрації незаконними:
визнати протиправним та скасувати протокол оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18 липня 2022 року № 209, яким прийнято рішення про примусове відчуження автомобіля Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області;
зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Черкаській області скасувати тимчасовий реєстраційний талон від 07 вересня 2022 року на транспортний засіб Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який виданий у зв`язку з постановкою на тимчасовий державний облік на період воєнного стану та внести інформацію про скасування тимчасового талону до Єдиного державного реєстру транспортних засобів та відповідного журналу;
зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області повернути власнику ОСОБА_1 транспортний засіб Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що факт зупинки вилученого в подальшому транспортного засобу, складання адміністративних матеріалів щодо позивача за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не стало підставою для вилучення автомобіля, а лише було приводом для інформування органами правопорядку робочої групи та подальшого розгляду питання доцільності його вилучення для потреб оборони. Саме робочою групою в межах визначених повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства прийнято рішення про відчуження транспортного засобу, спрямоване на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан.
Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку про дотримання процедури прийняття спірного рішення, а доводи позивача у цій частині стосуються формальних підстав, які однак, не призводять самі по собі до протиправності оскаржуваного рішення.
Суд першої інстанції зауважив, що транспортний засіб був примусово відчужений у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, а формулювання речення «з метою відсічі агресії російської федерації, а також для сприяння та посилення діяльності правоохоронних органів у забезпечення правопорядку на території Черкаської області» не вступає у суперечність зі змістом Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та у повній мірі з ними кореспондується.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційнійскарзі,поданій 17липня 2023року, представники ОСОБА_1 адвокати Коробкова Г.О. та Горстка Я.В., вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим, постановленим при неповному з`ясуванні обставин справи, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року, ухваливши при цьому нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційна скарга,зокрема,мотивована тим,що судом першої інстанції при розгляді справи не надано оцінку обставинам щодо зупинки транспортного засобу, неналежного здійснення освідування позивача працівниками поліції, адже за результатами клінічного огляду та даних інструментального дослідження встановлено, що ОСОБА_1 був тверезий, що підтверджено випискою з амбулаторної карти №1020 від 18.07.2022 року.
Крім зазначеного, скаржник посилається на те, що відповідач, вилучаючи транспортний засіб, не зазначив з яких саме мотивів та з урахуванням яких критеріїв саме позивача необхідно позбавити права власності на транспортний засіб. Стверджує, що в даному випадку, примусове відчуження автомобіля свідчить про порушення справедливого балансу між інтересами держави та правами конкретної особи , чим покладає на позивача індивідуальний надмірний тягар. Можливе подальше відшкодування вартості автомобіля у майбутньому не відміняє правових наслідків для особи, оскільки остання відразу позбавляється права власності, а право на відшкодування особа набуде лише після завершення воєнного стану.
Також скаржник звертає увагу, що Акт про примусове відчуження та вилучення майна від 18 липня 2023 року №156/01/13-13-05 не було вручено позивачеві під розписку, як того вимагає ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», а будь які виклики та повідомлення про розгляд питання щодо вилучення майна позивача в матеріалах справи відсутні. Крім того, в Акті не вказано вартість об`єкта та не долучено Висновок експертного дослідження №ЕД-19/124-22/7859-АВ, який на переконання скаржника є незаконним, оскільки оцінка проведена без фізичного огляду транспортного засобу та встановлення його технічних характеристик і не відповідає ринковій вартості.
Відзив на апеляційну скаргу
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 28 липня 2023 року, Черкаська обласна військова адміністрація посилаючись на те, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, суперечать наявним по справі доказам, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 08 червня 2023 року - залишити без змін.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (том 1, а.с. 20).
18.07.2022 інспектором взводу № 1 роти ГУНП в Черкаській області Скубою С.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 128983 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (том 1, а.с. 24).
Складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який поміщено на зберігання на спеціальний майданчик по АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 25).
Соснівським районним судом м. Черкаси у постанові від 03.08.2022 у справі № 712/5304/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП -закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (том 1, а.с. 21-22).
За результатами розгляду листа Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 18.07.2022 № 59ЧС/41/24/01-2022 робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану прийнято рішення, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану № 209 від 18.07.2022, щодо здійснення примусового відчуження автомобіля у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі протокол № 209, том 1, а.с. 36-37).
Відповідно до пункту 1.3. протоколу №209 ухвалено відчуження майна робочій групі здійснювати шляхом складання акту про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт), відповідного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 988). Акт складати в трьох оригінальних примірниках: 1 - робочій групі, 2 - органу, якому передається транспортний засіб, 3 - колишньому власнику (або його законному представнику).
У пункті 1.4. протоколу № 209 зазначено про необхідність у встановленому чинним законодавством порядку визначення вартості примусово відчуженого майна та долучення відповідної інформації до матеріалів.
Пунктом 1.5 протоколу № 209 передбачено, що це протокольне рішення подати на погодження Черкаській обласній військовій адміністрації відповідно до п. 3 розпорядження Черкаської ОВА від 04.03.2022 № 97.
На виконання рішення робочої групи, оформленого протоколом №209, підготовлено акт про примусове відчуження або вилучення майна № 156/01/13-13-05 від 18.07.2022, в якому зазначено, що здійснено примусове відчуження транспортною засобу на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області у власника, яким є ОСОБА_1 (том 1, а.с. 87-88).
Листом Черкаської обласної військової адміністрації № 6045/01/01-57 від 21.07.2022, керуючись частиною першою статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», начальником Черкаської ОВА погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 18.07.2022 № 209) щодо здійснення примусового відчуження майна (транспортного засобу) у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів воєнного стану з подальшою передачею відповідно до узгодженого розподілу, прийняте робочою групою, утвореною розпорядженням Черкаської ОВА від 04.03.2022 № 97 (том 1, а.с.86).
На адресу Черкаського НДЕКЦ МВС скеровано лист Черкаської ОВА від 21.07.2022 № 6042/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу, що буде відчужено для виконання завдань оборони України (том 1, а.с. 89).
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/7859-АВ від 25.08.2022 Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля, яка становить 281940 грн. (том 1, а.с. 91-93).
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зіст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представників ОСОБА_1 - адвокатів Горстки Я.В. та Коробкової Г.О. підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2ст. 367 ЦПК України).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, що затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану продовжувався Указами Президента №№ 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно частини першої статті 4 вказаного Закону на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 вирішено утворити, окрім інших, Черкаську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
Підпунктом 3 пункту 8 Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 постановлено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Пунктом 5 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 №2 зі змінами від 31.03.2022, доручено ГУНП в Черкаській області, УПП в Черкаській області ДПП у разі виявлення осіб за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння здійснити оформлення матеріалів відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення з одночасним затриманням транспортного засобу на термін не більше 3 діб, а також передачею відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в умовах правового режиму воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 265-2 КУпАП, у редакції Закону України №2262-VIII від 21.12.2017 у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля -евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
01.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VІІІ (далі - Закон №2617-VІІІ), яким згідно підпункту 9 пункту 1 Розділу 1 вказаного Закону у частині першій статті 265-2 КУпАП слова та цифри "частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130" виключено.
У подальшому, 03.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17.06.2020 №720-ІХ (далі - Закон №720-ІХ), яким у розділі 1 у пункті 1 Закону №2617-VІІІ підпункт 9 виключено (пункт 117 Закону №720-ІХ), тобто повернуто редакцію частини першої статті 265-2 КУпАП, яка передбачала можливість тимчасового затримання транспортного засобу у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 КУпАП.
Отже, однією з визначених КУпАП підстав для тимчасового затримання транспортного засобу поліцейським є наявність в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а умовою для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку є створення загрози безпеці руху.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 18 липня 2022 року інспектором взводу № 1 роти 4 ГУНП в Черкаській області Скубою С.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 128983 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого гр. ОСОБА_1 18 липня 2023 року о 10:59 год по вул. Сумгаїтська,1 у м. Черкаси керував автомобілем «Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 18.07.2022, інспектор взводу № 1 роти 4 ГУНП в Черкаській області на підставі ст.265-2 КУпАП здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу Citroen Berlingo, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який доставлено на спеціальний майданчик у м. Черкаси, вул. Л. Українки,21.
Враховуючи викладені обставини, зважаючи на запроваджений на території України воєнний стан, колегія суддів дійшла висновку, що виявлення факту керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння (частина перша статті 130 КУпАП) у даному випадку є достатньою підставою для затриманням транспортного засобу на термін не більше 3 діб з передачею відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що робочою групою в межах визначених повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства прийнято рішення про відчуження транспортного засобу, яке спрямоване на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан.
Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку про дотримання процедури прийняття спірного рішення, пославшись на те, що доводи позивача у цій частині стосуються формальних підстав, які однак, не призводять самі по собі до протиправності оскаржуваного рішення.
Разом з тим, колегія суддів з такими висновками погодитись не може, з огляду на наступне.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 № 4765-VI.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження майна -позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Статтею 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено, що про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта. У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження. У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
Як вбачається з матеріалів справи, обставинами, які зумовили примусове відчуження або вилучення майна позивача та вчинення відповідних дій стало те, що інспектором взводу № 1 роти 4 ГУНП в Черкаській області Скубою С.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 128983 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого гр. ОСОБА_1 18 липня 2023 року о 10:59 год по вул. Сумгаїтська,1 у м. Черкаси керував автомобілем «Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.08.2022 у справі № 712/5304/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (том 1, а.с. 21-22).
Отже, розгляд питання про примусове відчуження транспортного засобу відбувся передчасно та суперечить п. 3 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 №2, з огляду на ту обставину, що відповідно до наведених норм наказу на розгляд робочої групи можуть передаватись лише питання щодо відчуження транспортного засобу, яким керував водій у нетверезому стані.
За вказаних обставин, враховуючи, що провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, колегія суддів приходить до переконання про передчасність розгляду питання про примусове відчуження транспортного засобу позивача за вказаних обставин.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Країни-учасниці Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) наділені широкою свободою розсуду стосовно визначення того, що потрібно розуміти під «суспільними інтересами» в умовах певного рівня національної економіки, політики і соціального захисту, Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд) у кожній ситуації, де має місце застосування положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (далі - Перший протокол), досліджує, наскільки було дотримано державною владою справедливий баланс між інтересами суспільства і вимогами захисту приватних інтересів окремої особи. Встановлюючи наявність згаданої пропорційності, Європейський суд виходить з того, що втручання в право безперешкодного користування майном має супроводжуватися дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав людини. Зокрема вимагається, щоб існувала розумна пропорційність між вжитими державою заходами щодо обмеження права власності та метою, на яку вони були спрямовані (рішення Європейського суду у справах «Pressos Compania Naviera S.A. and others v. Belgium» [3], «Sporrong and Lonnroth v. Sweden» [4], «Chassagnou and others v. France» [5], «The Former King of Greece and others v. Greece».
Європейський суд дійшов висновку, що будь-яке втручання у здійснення особою права власності має відповідати не лише вимозі законності та відповідності суспільним інтересам, а й задовольняти вимогу пропорційності, яка передбачає наявність справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та необхідністю захисту основних прав особи. Такий баланс не може існувати, зокрема, у ситуації покладення на особу індивідуального і надмірного тягаря.
В контексті зазначених правових висновків Європейського суду з прав людини також необхідно зазначити, що позбавлення права власності на транспортний засіб повинно бути обґрунтовано наявністю не лише вимоги законності, а й дотримання справедливого балансу між інтересами держави та правами конкретної особи.
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, позивач не керував транспортним засобом 18.07.2022 у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідач Черкаська обласна військова адміністрація стверджує, що позбавлення позивача права власності на транспортний засіб, шляхом його примусового відчуження, не обумовлено виною особи, яка керувала автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, натомість не зазначає, з яких саме мотивів та з урахуванням яких критеріїв саме позивача необхідно позбавити права власності на транспортний засіб.
В силу положень ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, примусове відчуження автомобіля в умовах воєнного стану без обґрунтування мотивів та підстав необхідності його вилучення саме у позивача, свідчить про порушення справедливого балансу між інтересами держави та правами конкретної особи, покладає на ОСОБА_1 індивідуальний і надмірний тягар у зв`язку з позбавленням права власності на транспортний засіб.
Колегія суддів зауважує, що можливе подальше відшкодування вартості автомобіля у майбутньому не відміняє правових наслідків для особи-власника, оскільки останній відразу позбавляється права використовувати транспортний засіб для власних потреб, тоді як право на відшкодування вартості позивач набуде після завершення військового стану протягом наступних п`яти бюджетних періодів відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Також колегія суддів звертає увагу, що статтею 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначені вимоги до акта про примусове відчуження або вилучення майна.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.
З наведеного правового регулювання вбачається, що власник майна, щодо якого вирішується питання про його примусове відчуження, має право бути присутнім під час прийняття відповідного рішення.
Зі змісту протоколу №209 від 18.07.2022 оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна, вбачається, що участь у нараді, де вирішувалось питання про відчуження автомобіля на користь держави, позивач не брав.
Будь-яких доказів виклику чи повідомлення позивача про проведення вказаної наради, Черкаська обласна військова адміністрація не надала.
Вказаним позивача фактично позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення, позбавлено можливості наводити свої доводи та міркування, подавати необхідні документи, що впливають на прийняття рішення, яким позбавлено позивача права власності на транспортний засіб.
Підсумовуючи наведене та дослідивши оскаржене рішення робочої групи, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадження та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18.07.2022 №209, колегія суддів приходить висновку, що останнє прийнято всупереч правових норм та принципів, тому підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного сервісного центру МВС скасувати тимчасову реєстрацію транспортного засобу, суд виходить з таких міркувань.
Згідно з частиною 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
На переконання суду, позовна вимога про скасування реєстрації транспортного засобу є похідною від позовної вимоги про скасування оскарженого рішення, оформленого протоколом, оскільки наслідком відчуження транспортного засобу є реєстрація автомобіля за державою в особі відповідного органу, з видачею тимчасового реєстраційного талону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371) затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок).
Відповідно до абз.13 пункту 16 Порядку скасування обов`язкового тимчасового державного обліку здійснюється з урахуванням пункту 40 цього Порядку.
Згідно абзацу 5 пункту 40 Порядку державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів скасовується: на підставі документів, що підтверджують установлення факту знищення, підробки або зміни ідентифікаційного номера транспортного засобу, номера двигуна або заміни без відповідного дозволу номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу; на підставі відомостей про транспортний засіб, який під час здійснення його державної реєстрації (перереєстрації) або зняття з обліку перебував під дією обтяжень, або у разі подачі документів, інформація в яких не відповідає відомостям відповідних державних реєстрів; у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу; на підставі рішення суду; у разі встановлення факту підроблення митних документів або нездійснення митного оформлення транспортного засобу.
З огляду на викладене, вимога про зобов`язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області скасувати реєстрацію транспортного засобу підлягає задоволенню як похідна. При цьому, вимоги, які передбачають спосіб проведення реєстраційних дій задоволенню не підлягають, оскільки в суду відсутні підстави вважати, що реєстраційний орган буде діяти всупереч встановленому Порядку.
Щодо вимоги про повернення позивачеві транспортного засобу від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, суд зазначає, що для вирішення даної позовної вимоги необхідним є з`ясування чи зберігся транспортний засіб, оскільки у випадку його фізичного знищення позивач отримує право на компенсацію його вартості. Оскільки учасниками справи не надано до суду доказів фактичного місця перебування транспортного засобу та його фізичного стану, колегія суддів вважає, що дана позовна вимога є передчасною.
Доводи скаржника щодо незаконності складення Висновку експертного дослідження від 25.08.2022 року №ЕД-19/124-22/7859-АВ колегія суддів відхиляє, оскільки в даній справі такий Висновок не є предметом оскарження, а тому апеляційний суд не надає йому оцінку.
Оскільки судом першої інстанції рішення постановлено з недостатнім і неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також із неправильним застосуванням норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Частиною першою, другою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що основна позовна вимога ОСОБА_1 за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції задоволена, то витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 992,40 грн та апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн., покладаються на відповідача Черкаську обласну військову адміністрацію.
Що стосується судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в суді першої інстанції, колегія суддів зауважує наступне.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представниками скаржника надано: - Договір про надання правової допомоги №б/н від 30.08.2022 року (том 1, а.с. 40); Акт про надання послуг з професійної правничої допомоги від 07.10.2022 року (том 1, а.с. 42); квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 07 жовтня 2022 року на суму 7172,00 грн (том 1, а.с. 43); ордер про надання правової допомоги №1037570 від 01.11.2022 року (том 1, а.с. 44); копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (том 1, а.с. 45); ордер про надання правової допомоги №1031808 від 01.11.2022 року (том 1, а.с. 46); копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (том 1, а.с. 45).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Надаючи оцінку доказам у справі, суд апеляційної інстанції враховує позицію Великої Палати ВС висловлену у справі № 904/4507/18, де зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VІ).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. ВП ВС наголосила, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначити розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру. За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини».
Заявник зазначає обґрунтування даних витрат як витрачений час, пов`язаний із розглядом даної справи, а саме: ознайомлення з матеріалами для написання позову та їх ксерокопіювання, пошук та аналіз судової практики щодо такої категорії справ, складення позовної заяви та подача її до суду, написання відповіді на відзив. При цьому, загальний обсяг наданих послуг складає 7 годин. Вартість години послуг становить 22% прожиткового мінімуму в розмірі 2508,00 грн на 2022 рік, що складає 551,76 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Колегія суддів приходить до переконання, що стягнення суми коштів у заявленому представниками позивача ОСОБА_1 розмірі за надану правничу допомогу є доведеним та обґрунтованим, враховуючи складність справи, час затрачений на надання допомоги та підготовку процесуальних документів.
Крім того, апеляційний суд вважає, що витрачений адвокатом час тривалістю 7 годин, який зазначено в акті надання послуг з професійної правничої допомоги від 07.10.2022 року є в повній мірі виправданим та обґрунтованим, а розмір винагороди є співрозмірним із складністю справи, що випливає із даних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів, враховуючи критерій реальності наданих доказів та обсяг виконаних робіт адвокатом на представництво інтересів скаржника, вважає необхідним задовольнити витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції на суму 7172,00 грн., оскільки така сума відповідає принципу співмірності та розумності та узгоджується із позицією Великої Палати ВС справа № 904/4507/18 щодо визначення критеріїв розміру гонорару.
Керуючись ст.ст. 141, 258,374, 376,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 - адвокатів Горстки Ярослави Василівни та ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, Територіальний сервісний центр МВС № 7141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області) Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану про примусове відчуження транспортного засобу «Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку з запровадження та виконанням заходів правового режиму воєнного стану №209 від 18.07.2022 року.
Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Черкаській області ( код ЄДРПОУ 43611933) скасувати обов`язковий тимчасовий державний облік у період дії правового режиму воєнного стану легкового автомобіля марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Черкаської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022668) на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у суді першої інстанції у розмірі 992,40 грн.; у суді апеляційної інстанції у розмірі 1488,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7172,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначенихЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко
/повний текст постанови суду виготовлений 31 серпня 2023 року/
