ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 712/10118/22
провадження № 61-13632св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Черкаська обласна військова адміністрація,
треті особи: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Черкаської обласної військової адміністрації на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи:
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі -Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області), Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ (далі - ТСЦ МВС № 7141 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області ГСЦ МВС), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18 липня 2022 року № 209, яким прийнято рішення про примусове відчуження автомобіля марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області;
- зобов`язати РСЦ ГСЦ МВС у Черкаській області скасувати тимчасовий реєстраційний талон від 07 вересня 2022 року на транспортний засіб марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, який виданий у зв`язку з постановкою на тимчасовий державний облік на період воєнного стану, та внести інформацію про скасування тимчасового талону до Єдиного державного реєстру транспортних засобів та відповідного журналу;
- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області повернути ОСОБА_1 транспортний засіб марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, який є його власником.
Позов мотивовано тим, що 18 липня 2022 року відносно позивача інспектором взводу № 1 роти БУПП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Скубою С. В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 128983 за статтею 130 КУпАП.
За наслідками складання адміністративного протоколу у ОСОБА_1 18 липня 2022 року вилучили автомобіль Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, та направили його на подальше зберігання на штраф-майданчик, при цьому, позивачу було доведено, що належний йому автомобіль буде передано на користь ЗСУ.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2022 року у справі № 712/5304/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до відомостей ЄДРТЗ МВС на автомобіль Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , видано тимчасовий реєстраційний талон у зв`язку з постановкою на тимчасовий державний облік на період воєнного стану.
Позивач зазначає, що процедура вилучення авто має бути оформлена актом про примусове відчуження, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998.
Станом на день звернення до суду власник автомобіля Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , акт про примусове відчуження майна не отримував та не підписував. Своїми діями, а саме - не складанням акту, на думку позивача, відповідач позбавив його права отримати компенсацію.
Позивач зазначає, що згідно наказу голови Черкаської обласної військової адміністрації підставою для вилучення автомобілів є наявність «ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння». Складення відносно позивача інспектором взводу № 1 роти БУПП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Скубою С. В. протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП ще не означає доведення його вини і обов`язкове притягнення останнього до відповідальності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що факт зупинки вилученого в подальшому транспортного засобу, складання адміністративних матеріалів щодо позивача за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не стало підставою для вилучення автомобіля, а лише було приводом для інформування органами правопорядку відповідної робочої групи та подальшого розгляду питання доцільності його вилучення для потреб оборони. Саме робочою групою в межах визначених повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства прийнято рішення про відчуження транспортного засобу, спрямоване на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан.
Відтак, рішення суду про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного порушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не може свідчити про відсутність правових підстав для вилучення належного позивачу автомобіля.
Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку про дотримання процедури прийняття спірного рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану про примусове відчуження транспортного засобу марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, на користь
Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку з запровадження та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18 липня 2022 року № 209.
Зобов`язано РСЦ ГСЦ МВС у Черкаській області скасувати обов`язковий тимчасовий державний облік у період дії правового режиму воєнного стану легкового автомобіля марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 .
В іншій частині вимог позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржене рішення робочої групи, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадження та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18 липня 2022 року № 209 прийнято з порушенням норм права та принципів.
Щодо вимоги про повернення позивачеві транспортного засобу від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, суд апеляційної інстанції зазначив, що для вирішення даної позовної вимоги необхідним є з`ясування чи зберігся транспортний засіб, оскільки у випадку його фізичного знищення позивач отримує право на компенсацію його вартості. Оскільки учасниками справи не надано до суду доказів фактичного місця перебування транспортного засобу та його фізичного стану, колегія суддів вважала, що дана позовна вимога є передчасною.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13 вересня 2023 року Черкаська обласна військова адміністрація через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, залишити в силі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
При цьому, заявник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 18 жовтня 2023 року представник позивача - адвокат Коробкова Г. О. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Катерини Галайденко від 12 січня 2024 року № 66/0/226-24 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Погрібного С. О. на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. справу № 712/10118/22 (провадження № 61-13632св23) призначено судді-доповідачеві: Коротенку Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Тітов М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі № 712/10118/22 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 712/3525/23 (провадження № 14-75цс24).
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 712/10118/22 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ № 7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
18 липня 2022 року інспектором взводу № 1 роти БУПП в Черкаській області Скубою С. В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 128983 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, який поміщено на зберігання на спеціальний майданчик по вул. Лесі Українки, 21 у м. Черкаси.
Соснівським районним судом м. Черкаси у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 712/5304/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
За результатами розгляду листа Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 18 липня 2022 року № 59ЧС/41/24/01-2022 робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану прийнято рішення, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану № 209 від 18 липня 2022 року, щодо здійснення примусового відчуження автомобіля Citroen Berlingo, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі протокол № 209).
Відповідно до пункту 1.3. протоколу № 209 ухвалено відчуження майна робочій групі здійснювати шляхом складання акту про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт), відповідного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 988). Акт складати в трьох оригінальних примірниках: 1 - робочій групі, 2 - органу, якому передається транспортний засіб, 3 - колишньому власнику (або його законному представнику).
У пункті 1.4. протоколу № 209 зазначено про необхідність у встановленому чинним законодавством порядку визначення вартості примусово відчуженого майна та долучення відповідної інформації до матеріалів.
Пунктом 1.5 протоколу № 209 передбачено, що це протокольне рішення подати на погодження Черкаській обласній військовій адміністрації відповідно до пункту 3 розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97.
На виконання рішення робочої групи, оформленого протоколом № 209, підготовлено акт про примусове відчуження або вилучення майна № 156/01/13-13-05 від 18 липня 2022 року, в якому зазначено, що здійснено примусове відчуження транспортною засобу на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області у власника, яким є ОСОБА_1 .
Листом Черкаської обласної військової адміністрації № 6045/01/01-57 від 21 липня 2022 року, керуючись частиною першою статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», начальником Черкаської обласної військової адміністрації погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 18 липня 2022 року № 209) щодо здійснення примусового відчуження майна (транспортного засобу) у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів воєнного стану з подальшою передачею відповідно до узгодженого розподілу, прийняте робочою групою, утвореною розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97.
На адресу Черкаського НДЕКЦ МВС скеровано лист Черкаської обласної військової адміністрації від 21 липня 2022 року № 6042/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу, що буде відчужено для виконання завдань оборони України.
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/7859-АВ від 25 серпня 2022 року Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля, яка становить 281 940,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Абзацом шостим статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII«Про оборону України» визначено, що збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни (стаття 4 Закону України «Про оборону України»).
Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан та оголошено про проведення загальної мобілізації.
03 березня 2022 року зазначений указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 затверджено Верховною Радою України, а саме Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX«Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».
Воєнний стан та загальна мобілізація тривають дотепер.
Статтею 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна норма міститься у частині другій статті 353 ЦК України.
Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).
Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості (частини перша та друга статті 3 вказаного Закону).
За частиною першою статті 10 зазначеного Закону компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта. Частиною другою статті 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено, що компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, під час воєнного стану передбачені можливості: 1) примусового відчуження індивідуально визначеного приватного та колективного майна з переходом до держави права власності на це майно за попереднім або наступним повним відшкодуванням його вартості; 2) вилучення індивідуально визначеного майна державних підприємств, державних господарських об`єднань, на яке у них є право господарського відання або оперативного управління, без відшкодування його вартості.
У частині першій статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов`язані надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, ЗСУ, іншим військовим формуванням, оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Отже, стосовно надання громадянами під час мобілізації їхнього майна ЗСУ чи іншим військовим формуванням або оперативно-рятувальній службі цивільного захисту діє виключно порядок наступного відшкодування державою вартості такого майна, тобто у строк, визначений частиною другою статті 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Відповідно до частини третьої статті 321 ЦК України примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Як у доктрині приватного права, так і в судовій практиці усталеним є підхід, що:
під реквізицією варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника при існуванні надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без такого. Метою реквізиції є усунення або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути, наступити через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин;
реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини. Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу;
залежно від підстав проведення реквізиції, існує два її види: реквізиція за надзвичайних обставин (частина перша статті 353 ЦК України); реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 353 ЦК України). Відмінність між реквізицією (частина перша статті 353 ЦК України) та реквізицією в умовах надзвичайного чи воєнного стану (частина друга статті 353 ЦК України) полягає у моменті відшкодування вартості майна. У першому випадку його має бути проведено до примусового відчуження майна, а в другому - обов`язок держави відшкодувати вартість майна настає після його примусового відчуження;
право вимагати повернення майна обумовлюється наявністю в особи статусу «колишнього» власника. За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб. Повернення майна можливе за умови: припинення надзвичайних обставин, тобто стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, воєнного або надзвичайного стану та ін.; збереження майна; заявлення власником позовної вимоги про його повернення до органу, що проводив його реквізицію або якому передано відповідне майно; встановлення можливості повернення (див., зокрема: постанови Верховного Суду в складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2018 року в справі № 284/276/16-ц (провадження № 61-11070св18), від 13 вересня 2023 року у справі № 707/1298/22 (провадження № 61-4120св23)).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб.
Стаття 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачає, що примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Норми зазначеної статті кореспондуються з положеннями наведеного вище пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Встановлено, що розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97 «Про робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану» утворено робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану та затверджено її склад за посадами. Основним завданням робочої групи є прийняття рішення щодо передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового воєнного чи надзвичайного стану, яке оформляється протоколом. Голова робочої групи подає прийняте рішення Черкаській обласної військової адміністрації для його погодження в установленому порядку.
До складу названої робочої групи входять, зокрема, заступник начальника слідчого управління ГУНП в Черкаській області - начальник організаційно-методичного відділу, начальник Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, начальник Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівник штабу зони територіальної оборони № 13 - командир військової частини НОМЕР_4 , командир військової частини НОМЕР_5 (згідно внесених змін до розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97 від 26 березня 2022 року № 123). Розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04 квітня 2022 року № 134 внесено зміни до розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97 та 26 березня 2022 року № 123, введено заступника начальника управління превентивної діяльності - начальника відділу організації діяльності груп реагування ГУНП в Черкаській області, призначено його членом робочої групи. Вказані особи відповідно до наведених вище нормативно-правових актів належать до суб`єктів, котрі зобов`язаних спільно запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану.
Таким чином, згадана робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану є спеціально уповноваженим колективним органом, який в межах визначених повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства зобов`язаний ухвалювати рішення про відчуження транспортних засобів, для забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути в період воєнного стану.
У матеріалах справи містяться протокол № 209 оперативної наради робочої групи та акт про примусове відчуження (вилучення) майна від 18 липня 2022 року № 156/01/13-13-05, відповідно до якого рішення про вилучення спірного автомобіля приймали та підписували особи, визначені Законом «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Відчужене майно було передано Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.
Оскільки позивач чи його законний представник 18 липня 2022 року були відсутні під час складання акту, відповідно до положень частини п`ятої статті 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», акт було складено без їх участі та зазначено, що оцінку транспортного засобу буде проведено у встановлений законодавством термін.
В подальшому на адресу Черкаського НДЕКЦ МВС скеровано лист Черкаської обласної військової адміністрації від 21 липня 2022 року № 6042/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу, що буде відчужено для виконання завдань оборони України.
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/7859-АВ від 25 серпня 2022 року Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля, яка становить 281 940,00 грн.
Таким чином, автомобіль позивача відчужений з дотриманням приписів законодавства України уповноваженим на те органом.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23 (провадження № 14-75цс24).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу законність будь-якого втручання державного органу у право на мирне володіння майном, тобто його відповідність національному законодавству та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «East/West AllianceLimited» проти України» («East/West AllianceLimited v. Ukraine»).
Зміст «трискладового тесту» для оцінки відповідності втручання у право власності європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання; 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря).
Невідповідність втручання у право власності хоча б одному із зазначених критеріїв свідчить про протиправність втручання навіть у разі дотримання національного законодавства та (або) присудження власнику компенсації.
Контроль за дотриманням конвенційних гарантій здійснюється ЄСПЛ, який застосовує норми Конвенції відповідно до базових принципів (методів) тлумачення, до яких відносять «принцип автономного тлумачення понять», «принцип еволюційного (динамічного) тлумачення», «принцип європейського консенсусу», «принцип розсуду держави», «принцип ефективного тлумачення» та «принцип пропорційності та балансу інтересів».
Достатньо докладно стандарт верховенства права та пропорційність як його складова частина висвітлені у практиці ЄСПЛ.
Так, у рішенні у справі «Фрессо і Руар проти Франції» (Fressoz andRoire V. France) ЄСПЛ зазначає, що «необхідність» будь-якого обмеження реалізації права завжди має бути обґрунтованою. Відсутність такого мотивування - прояв свавілля держави.
У цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив неприпустимість свавільного втручання держави у права людини без нагальної на то потреби. Звичайно, насамперед уповноважені органи державної влади повинні оцінювати, чи наявна реальна суспільна потреба, яка виправдовує таке обмеження.
Вирішувати питання про пропорційність чи непропорційність обмеження прав людини має суд, адже судова влада - політично нейтральна гілка влади, покликана урівноважувати інші гілки влади у цьому напрямі.
ЄСПЛ вказав на необхідність перевіряти передбачення обмеження прав людини у національному законі, визначати наявність обставини для його застосування та вирішувати питання співмірності. У сукупності це утворює трискладовий тест на пропорційність.
Обмеження прав має передбачатись національним законом. Такий закон повинен існувати на момент введення такого обмеження.
Обмеження прав у такому разі повинно прямо передбачатись у законі, а зміст закону повинен бути доведений до відома громадянам.
Закон має відповідати критеріям якості - обмеження прав повинно бути зрозумілим для кожного.
Обмеження прав повинно відповідати легітимній меті. Така мета зумовлена потребою захистити певні найбільш важливі для держави блага та принципи.
Втручання у права має відповідати вимогам співмірності. Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не самоціллю, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю, воно має бути необхідним - безальтернативним та достатнім - а не надмірним.
Таким чином, можна зазначити, що лише при дотриманні всіх критеріїв трискладового тесту можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому - те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.
Верховний Суд вважає, що втручання у право власності позивача переслідувало легітимну мету та було пропорційним у співвідношенні до суспільних інтересів. В Україні із 24 лютого 2022 року діє воєнний стан внаслідок збройної агресії російської федерації. Зусилля державних органів, Збройних Сил України, інших військових формувань спрямовані насамперед на захист життя і здоров`я мільйонів людей, значних зусиль і засобів потребує захист незалежності та територіальної цілісності України, що, окрім іншого, є обов`язком кожного громадянина України. Збройні Сили України мають гостру потребу в забезпеченні матеріальними ресурсами, у тому числі автомобільною технікою, для належного виконання визначених перед ними завдань.
Таким чином, втручання у право власності позивачки відповідає критерію законності, оскільки відбулося у чітко регламентованому, зрозумілому порядку, який діє в Україні з незначними змінами з 2012 року.
Вказане відповідає правовим висновкам, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23 (провадження № 14-75цс24).
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
При цьому місцевий суд правильно зазначив, що рішення суду про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного порушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не може свідчити про відсутність правових підстав для вилучення належного позивачу автомобіля.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув та скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З наведених вище підстав Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування постанови Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року та залишення в силі рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 08 червня 2023 року.
Керуючись статтями 400, 409, 413,416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Черкаської обласної військової адміністрації задовольнити.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року скасувати, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2023 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов
