Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №712/191/23
Провадження №1-кс/712/3677/23
07 серпня 2023 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 712/191/23 про скасування арешту ,-
В С Т А Н О В И В :
В порядку автоматичного розподілу справ надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 712/191/23 про скасування арешту. В обгрунтування заяви адвокат вказував, що в рамках цього ж кримінального провадження суддею ОСОБА_5 розглядалися заяви власника про скасування арешту у справах № 712/189/23 та 712/194/23. При розгляді вказаних справ, за наслідком яких в задоволенні заяв про скасування арешту було відмовлено, суддя ОСОБА_5 на його думку грубо порушила вимоги кримінального процесуального законодавства, якими встановлений порядок розгляду таких заяв, внаслідок чого заявник та його представники були позбавлені можливості надати суду відповідні пояснення та докази на їх підтвердження, що призвело до обмеження для даних осіб доступу до правосуддя. В той же час, у відповідності до вимог КПК України суд зобов`язаний надати сторонам можливість взяти участь у судовому розгляді та об`єктивно і неупереджено розглянути всі аргументи сторін, щоб надати їм відповідну правову оцінку. Самі по собі вищезазначені факти породили у нього сумніви у можливості об`єктивності при розгляді заяви власника майна про зняття арешту в кримінальному провадженні, які базуються на реальності його недовіри до можливості такої об`єктивності та неупередженості з сторони даної судді. Внаслідок того, що у заявника виникла невпевненість у можливості дотримання суддею ОСОБА_5 одних з базових принципів здійснення правосуддя, а саме об`єктивності та неупередженості, через її відверте ігнорування імперативних приписів чинного кримінального процесуального закону, 20 червня 2023 року ним була подана скарга щодо дисциплінарного проступку судді до Вищої ради правосуддя.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, які можуть бути підставою для відводу судді:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Суть цієї правової норми полягає в тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді кримінального провадження.
Суд, заслухавши учасників процессу вважає, що заява про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_5 у кримінального провадження про скасування арешту підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заявником неодноразово скеровувалися до суду заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні про скасування арешту. Крім того, 20 червня 2023 року ним була подана скарга щодо дисциплінарного проступку судді до Вищої ради правосуддя.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном «суд установлений законом» у ст.6 Конвенції мається на увазі, що «судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є парламент». Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66. зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
У п. 71 цього рішення ЄСПЛ зазначає, що ухвалою від 17 серпня 2000 року суддя ОСОБА_7 повернув кримінальну справу стосовно ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на додаткове розслідування, висловивши думку, що зазначені вище підсудні і заявники вдалися до вимагання і цей факт не був розслідуваний правоохоронними органами. Такі формулювання в його ухвалі як наприклад: «оскільки в їх діях вбачається співучасть в скоєнні більш тяжкого злочину - вимагання», могли викликати обгрунтовані побоювання, що у судді ОСОБА_7 уже сформувалася думка про вину заявників і що це може позначитися на його безсторонності в разі повторного направлення йому матеріалів цієї справи для розгляду. Отже, на думку ЄСПЛ побоювання заявників щодо небезсторонності судді ОСОБА_7 можна вважати об`єктивно обгрунтованими. Крім того, розглядаючи апеляції заявників, суди вищих рівнів проігнорували їхні доводи з цього приводу.
Дана позиція також підтримана в Узагальненні ВССУ Про практику здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції».
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заява про відвід слідчому судді ОСОБА_5 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 35, 75, 81, 82 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 712/191/23 про скасування арешту - задоволити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
