Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6033/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року (суддя Стрельнікова Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Хортицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Василівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Хортицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Василівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними та скасувати пункт 1.2. наказу начальника Хортицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №107 від 19.04.2022 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язати уповноважену службову/посадову особу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код 07835529, місцезнаходження: 69063, Запорізька обл., місто Запоріжжя, провулок Тихий, 7) видати наказ, яким виключити старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі списків особового складу Василівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області з дня набрання рішенням суду законної сили.
Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не враховано відсутність доказів того, що позивач надавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 документи на підтвердження наявності у позивача підстав для надання йому відстрочки.
Також зазначено, що скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 не призведе до відновлення порушених прав позивача.
Представником позивача подані заперечення на апеляційну скаргу.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.04.2022 №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24.02.2022 №65/22 «Про загальну мобілізацію» та мобілізаційної Директиви Головнокомандувача ЗС України від 24.02.2022 №32/321/501/13т, ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, до Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (п.1.2 Наказу).
Наказом начальника Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.04.2022 №79 (п. 1.16 Наказу) ОСОБА_1 з 19.04.2022 призначено на посаду стрільця третього відділення охорони четвертого взводу охорони роти охорони Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Наказом начальника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29.05.2022 №35-РС (п. 78 Наказу) ОСОБА_1 призначено на посаду радіотелефоніста стрілецького взводу стрілецької роти третього відділу Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2022 №76 (п. 38 Наказу) ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу на підставі наказу начальника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29.05.2022 №35-РС.
Наказом начальника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.06.2022 №44-РС (п. 123 Наказу) ОСОБА_1 призначено на посаду кулеметника відділення снайперів 6 окремого стрілецького батальйону.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_2 від 03.11.2022 №4663, ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №243 від 13.11.2022 (п. 4 Наказу) солдата ОСОБА_1 , кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом начальника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по особовому складу) від 08.11.2022 №79-РС на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони Заводського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Запоріжжя, визнано таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.02.2023 №34 (п. 5 Наказу) старшого солдата ОСОБА_1 , гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони Заводського РТЦК та СП міста Запоріжжя, призначеного наказом начальника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по особовому складу) від 02.02.2023 №8-рс старшим стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони Василівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області, вважати таким що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивач на час призову на військову служби за мобілізацією (19.04.2022) був студентом 1 курсу відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», денної форми навчання та терміном закінчення навчання до 2026 року, станом на 19.04.2022 ОСОБА_1 мав статус здобувача фахової передвищої освіти, а тому мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За висновками суду першої інстанції, обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а, тому відповідач мав перевірити наявність чи відсутність підстави у ОСОБА_1 для одержання відстрочки від призову за мобілізацією.
Судом першої інстанції зазначено, що при винесенні оскаржуваного наказу відповідач не встановив всебічно всі обставини, що мають значення при прийнятті відповідного рішення, а отже оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Також з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати наказ про виключення позивача зі списків особового складу Василівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області, оскільки саме Запорізький обласний ТЦК та СП є юридичною особою публічного права та наділений повноваженнями на видання таких наказів.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно з договором про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти №68, укладеним між Відокремленим структурним підрозділом «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» в особі директора Герченова Олександра Вікторовича та вступником ОСОБА_1 , Заклад взяв на себе зобов`язання зарахувати вступника на навчання, а саме: здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньо-професійною програмою 20 «Аграрні науки та продовольство», спеціальністю 201 «Агрономія» (спеціалізація «Організація та технологія ведення фермерського господарства») для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра. Освітньо-професійна програма є акредитованою строком до 2026 року.
Згідно з довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» від 22.08.2022 №77, ОСОБА_1 є студентом ІІ курсу відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного». Навчається на денному відділенні за спеціальністю 201 «Агрономія». Довідка видана для подання за місцем вимоги.
Матеріали справи також містять студентський квиток на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , терміном дії з 20.10.2021 по 30.06.2025 та довідку Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» вих. №15 від 16.12.2022, за змістом якої «Довідка видана призовнику ОСОБА_1 1997 року народження про те, що він у 2021 році вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», І рівень акредитації і зараз навчається на 2 курсі (класі) денного відділення. Термін закінчення навчального закладу 30 червня 2025 року. Довідка видана для подання за місцем вимоги».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Відповідно до ч. 1 ст. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 23 Закону № 3543-XII встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Матеріалами справи підтверджено, що на час виникнення спірних правовідносин, позивач відповідно до ст. 23 Закон № 3543, не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (надалі - Закон № 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на відповідній території, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством, організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов`язаних та персональних даних, які містяться в них та інше.
Додатком № 1 до Порядку № 921 встановлено Правила військового обліку призовників і військовозобов`язаних (надалі - Правила), пунктом 1 яких встановлено, що призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
- не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;
- особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади
- подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Таким чином, право позивача не бути призваним (не підлягати призову) на військову службу під час мобілізації кореспондує його обов`язок з дотриманням правил військового обліку.
Позивач був зобов`язаний особисто надати документи, що підтверджують його право не бути призваним під час мобілізації.
Відповідач був позбавлений можливості з`ясувати наявність у позивача відповідного права не бути призваним по мобілізації на військову службу, а позивачем не надано доказів того, що ним подавалася інформація до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно існування підстав, які б надавали йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно до ст. 23 Закон № 3543.
Матеріали справи містять доповідну записку головного спеціаліста командування Хортицького РТЦК та СП міста Запоріжжя Т. Величко, погоджену головним спеціалістом командування Хортицького РТЦК та СП міста Запоріжжя О. Рєпєнко, на ім`я начальника Хортицького РТЦК та СП міста Запоріжжя від 29.11.2022 №1646, з якої встановлено, що головним спеціалістом командування Хортицького РТЦК та СП міста Запоріжжя ОСОБА_2 було проведено службову перевірку з метою уточнення причин та умов щодо законності призову ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни. Згідно з п. 4 доповідної записки, здійснивши перевірку особових даних встановлено, що ОСОБА_1 призвано Хортицьким РТЦК та СП для проходження військової служби у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з метою забезпечення оборони держави на виконання вимог Указу Президента від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ (зі змінами). Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, проведено звірку облікових даних, також було проведено бесіду та перевірено наявність необхідних документів і повноту заповнення облікової картки. Заяв, повідомлень, будь-яких документів, які б підтвердили наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не зареєстровано.
Таким чином, є помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність визнати протиправними та скасувати пункт 1.2. наказу начальника Хортицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №107 від 19.04.2022 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Матеріали справи не містять доказів, що на час прийняття наказу №107 від 19.04.2022 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» відповідач володів інформацією, яка б надавали позивачу право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому відсутні ознаки протиправності спірного наказу.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.
За приписами пункту 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Право особи, яка звертається до суду з позовом, самостійно та на свій розсуд розпоряджатися своїми правами, зокрема і щодо визначення предмета і підстав позову є складовою диспозитивності як одного із принципів адміністративного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України).
Позивач визначив спосіб захисту свого права шляхом визнання протиправним та скасування пункту 1.2. наказу начальника Хортицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №107 від 19.04.2022 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обов`язати уповноважену службову/посадову особу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати наказ, яким виключити старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі списків особового складу Василівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області з дня набрання рішенням суду законної сили.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Враховуючи вищенаведене, оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби.
Після видання спірних наказів, виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов.
Скасування спірного наказу без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.
Щодо зобов`язання уповноважену службову/посадову особу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код 07835529, місцезнаходження: 69063, Запорізька обл., місто Запоріжжя, провулок Тихий, 7) видати наказ, яким виключити старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі списків особового складу Василівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області з дня набрання рішенням суду законної сили, то суд апеляційної інстанції вважає, що такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 4-7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Частина ч. 3 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення № 1153/2008.
Згідно з абзацом другим пункту 225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини 5 та пунктом 3 частини 6 статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Таким чином, п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII визначено, вичерпні, які не підлягають розширеному тлумаченню, підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану.
Колегія суддів вважає, що правові підстави для зобов`язання уповноважену службову/посадову особу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати наказ, яким виключити старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі списків особового складу Василівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області з дня набрання рішенням суду законної сили відсутні, оскільки серед підстав звільнення з військової служби під час воєнного стану, відсутні такі, як навчання за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
У задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хортицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Василівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 02 серпня 2023 року.
Головуючий - суддяА.А. Щербак
суддяН.П. Баранник
суддяН.І. Малиш
