Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа №280/6033/22
адміністративне провадження № К/990/30868/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року (судді: Щербак А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - третя особа), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати протиправними та скасувати пункт 1.2. наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 квітня 2022 року №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов`язати уповноважену службову/посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_3 видати наказ, яким виключити старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 з дня набрання рішенням суду законної сили.
На обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказ про його призов для проходження військової служби є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки станом на дату його видання позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувач фахової передвищої освіти.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату прийняття оскаржуваного наказу ОСОБА_1 мав статус здобувача фахової передвищої освіти, а тому мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому суд першої інстанції відзначив, що обов`язок перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 задоволено; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що обов`язок надати документи, що підтверджують право на одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, покладено на військовозобов`язаного. Водночас позивач не надав доказів того, що він подавав до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи на підтвердження його права не підлягати призову на військову службу під час мобілізації згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, матеріали справи не містять доказів, що на час прийняття оскаржуваного наказу відповідач володів інформацією, яка б надавала позивачу право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування касаційної скарги скаржником зазначено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзацу другого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154).
Скаржник доводить, що в силу вимог пунктів 9, 11 Положення №154 обов`язок перевірки підстави, визначеної абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», покладено саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, у який останній вказав, що суд апеляційної інстанції правильно застосовав норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його судового рішення немає.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Єресько Л.О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 17 січня 2024 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з договором про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти №68, укладеним у липні 2021 року між Відокремленим структурним підрозділом «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» в особі директора Герченова Олександра Вікторовича та вступником ОСОБА_1 , Заклад взяв на себе зобов`язання зарахувати вступника на навчання, а саме: здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньо-професійною програмою 20 «Аграрні науки та продовольство», спеціальністю 201 «Агрономія» (спеціалізація «Організація та технологія ведення фермерського господарства») для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра. Освітньо-професійна програма є акредитованою строком до 2026 року.
Згідно з довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» від 22 серпня 2022 року №77, ОСОБА_1 є студентом ІІ курсу відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного». Навчається на денному відділенні за спеціальністю 201 «Агрономія». Довідка видана для подання за місцем вимоги.
Відповідно до довідки Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» від 16 грудня 2022 року №15, ОСОБА_1 у 2021 році вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», І рівень акредитації і зараз навчається на 2 курсі (класі) денного відділення. Термін закінчення навчального закладу 30 червня 2025 року. Довідка видана для подання за місцем вимоги».
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 квітня 2022 року №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації», відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/22 «Про загальну мобілізацію» та мобілізаційної Директиви Головнокомандувача ЗС України від 24 лютого 2022 року №32/321/501/13т, ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, до ІНФОРМАЦІЯ_5 (п.1.2 наказу).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19 квітня 2022 року №79 (п. 1.16 наказу) ОСОБА_1 з 19 квітня 2022 року призначено на посаду стрільця третього відділення охорони четвертого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 травня 2022 року №35-РС (п. 78 наказу) ОСОБА_1 призначено на посаду радіотелефоніста стрілецького взводу стрілецької роти третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_5.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30 травня 2022 року №76 (п. 38 наказу) ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 травня 2022 року №35-РС.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30 червня 2022 року №44-РС (п. 123 наказу) ОСОБА_1 призначено на посаду кулеметника відділення снайперів 6 окремого стрілецького батальйону.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 03 листопада 2022 року №4663, ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №243 від 13 листопада 2022 року (п. 4 наказу) солдата ОСОБА_1 , кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) від 08 листопада 2022 року №79-РС на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6, визнано таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 03 лютого 2023 року №34 (п. 5 наказу) старшого солдата ОСОБА_1 , гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6, призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) від 02 лютого 2023 року №8-рс старшим стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2, вважати таким що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.
Не погоджуючись з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 квітня 2022 року №107 в частині його призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації (пункт 1.2 цього наказу), позивач звернувся до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.
В подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений, зокрема, указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 з 5 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; від 18 квітня 2022 року №259/2022 з 5 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та триває на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначено статтею 22 Закону № 3543-XII.
Зокрема, приписами частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни України зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина п`ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Предметом судового контролю у цій справі є правомірність наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 квітня 2022 року №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 .
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Своєю чергою, громадяни мають обов`язок з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) або у строки, визначені командирами військових частин. Це також стосується військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, які повинні з`явитися на виклики керівників відповідних органів.
За текстом позовної заяви, у квітні 2022 року ОСОБА_1 запросили ІНФОРМАЦІЯ_4. З`явившись до згаданого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він надав уповноваженій особі відповідача 1 копії документів на підтвердження того, що в силу приписів абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII не підлягає мобілізації на військову службу. Проте йому було вказано на необхідність проходження військово-лікарської комісії, згодом вручено мобілізаційне розпорядження та видано оскаржуваний наказ. Позивачем акцентовано на тому, що будь-якої згоди на проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, він не надавав, а відмови від звільнення від призову на військову службу не писав.
За змістом абзацу другого частини третьої статті 23 Закону №3543-XII особи, які отримують фахову передвищу або вищу освіту, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, під час мобілізації не підлягають призову на військову службу.
З установлених у цій справі обставин убачається, що на момент початку мобілізації ОСОБА_1 навчався на першому курсі відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» за денною формою навчання за спеціальністю 201 «Агрономія».
Отже, на момент призову на військову службу позивач відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону №3543-XII мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
В контексті доводів касаційної скарги Суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивач надавав відповідачу 1 будь-які документи для підтвердження наявності у нього статусу здобувача фахової перевищої освіти за денною формою навчання та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач 1, своєю чергою, вказував на те, що жодних документів, які б підтвердили наявність підстав для надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону №3543-XII не надходило. Внаслідок цього, він не володів такою інформацією на час прийняття спірного наказу.
Надані позивачем до суду довідки Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» від 22 серпня 2022 року №77 та від 16 грудня 2022 року №15 про те, що ОСОБА_1 у 2021 році вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», І рівень акредитації та навчається на 2 курсі (класі) денного відділення, Суд відхиляє, оскільки такі було видано закладом освіти не менш як через чотири місяці після його призову на військову службу, а тому не могли бути взяті до уваги відповідачем 1.
Щодо доводів позивача про те, що обов`язок перевірки наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації було покладено на відповідача 1, Суд зазначає таке.
З аналізу пункту 11 Положення №154 слідує, що оформлення відстрочки від призову для військовозобов`язаних, резервістів під час мобілізації, особливого періоду чи воєнного часу належить до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Вони також ведуть спеціальний облік цих осіб.
При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону №2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Подібні положення відображено у пункті 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921, яким визначено, що призовники і військовозобов`язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.
В той же час, доказів звернення до відповідного органу щодо внесення змін до облікових даних у зв`язку із зарахування на денну форму навчання до відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» з наданням підтверджуючих документів, позивач до суду не надав.
З приводу аргументів позивача про наявність у закладу освіти обов`язку повідомити відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зміни у даних військовозобов`язаного, якого прийнято на навчання до цього закладу освіти, Суд зазначає, що в спірному випадку такі не можуть свідчити про обізнаність відповідача 1 на час видання спірного наказу про наявність у ОСОБА_1 статусу здобувача фахової передвищої освіти та права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки підтверджуючих документів виконання закладом освіти такого обов`язку матеріали справи не містять. Крім того, ці аргументи не спростовують наявність у позивача обов`язку надати відповідні документи щодо зміни його рівня освіти до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, у встановлений строк.
Твердження позивача про те, що він не надавав згоди на проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, Суд оцінює критично, адже ОСОБА_1 з моменту його призову на військову службу до жовтня 2022 року жодних дій, які б свідчили про його незгоду з призовом та проходженням військової служби не вчиняв.
Підсумовуючи Суд вказує, що відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що позивач повідомляв відповідача 1 про обставини, які надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, дозволяють дійти висновку, що ОСОБА_1 можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб не скористався.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 квітня 2022 року №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні.
Решта доводів касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у цій справі - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі №280/6033/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов
