Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17 квітня 2023 року Справа № 280/6033/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - ІНФОРМАЦІЯ_3
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
17.10.2022 (згідно поштового штампу) до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними та скасувати пункт 1.2. наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.04.2022 №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ;
-зобов`язати уповноважену службову/посадову особу Військової частини НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо) видати наказ по стройовій частині, яким виключити солдата ОСОБА_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою судді від 08.11.2022 поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представником позивача 23.12.2022 подано уточнену позовну заяву, у якій просить розглядати справу за новою редакцією позовних вимог та складу учасників справи, а саме:
-замінити відповідача 2 з Військової частини НОМЕР_1 на ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-визнати протиправними та скасувати пункт 1.2. наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.04.2022 №107 «Про призов військовозобов`язаний на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ;
- зобов`язати уповноважену службову/посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_5 видати наказ, яким виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зі списків особовою складу з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду від 03.01.2023 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву вх. 48623 від 23.12.2022 та ухвалено розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог. Замінено відповідача 2 Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на належного відповідача 2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Представником позивача 28.02.2023 подано уточнену позовну заяву, у якій просить розглядати справу за новою редакцією позовних вимог та складу учасників справи, а саме:
-замінити відповідача 2 з ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на ІНФОРМАЦІЯ_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 );
-залучити до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код невідомий, місцезнаходження: АДРЕСА_4 );
-визнати протиправними та скасувати пункт 1.2. наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.04.2022 №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-зобов`язати уповноважену службову/посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) видати наказ, яким виключити старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду від 01.03.2023 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву вх. 8427 від 28.02.2023 та вирішено розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог. Також замінено відповідача 2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на належного відповідача 2 ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) та залучено до участі у справі №280/6033/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є студентом другого курсу відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», навчається на денному відділенні за спеціальністю 201 «Агрономія», а станом на лютий 2022 року позивач навчався на першому курсі. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.04.2022 №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період. Однак, позивач вважає наказ про призов його для проходження військово служби протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки станом на дату його видання він не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувач фахової передвищої освіти.
Ухвалою суду від 01.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
13.12.2022до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що позивач добровільно виявив бажання проходити службу в ЗСУ. ОСОБА_1 пройшов в законному порядку військво-лікарську комісію (ВЛК) та був признаний придатним для проходження військової служби. Здійснивши перевірку облікових даних ОСОБА_1 було проведено бесіду та перевірено наявність необхідних документів і повноту заповнення облікової картки. Ніяких заяв, повідомлень, будь-яких документів від позивача, які б підтвердили наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не надходило. Позивач не надав й до позову довідки (форми 20) відповідно до Постанови №921 від 07.12.2016. Представник відповідача також вказує, що наказ про призов позивача є індивідуальним правовим актом, який вичерпав свою дію фактом призову позивача на військову службу, а тому його скасування не призведе до відновлення попереднього становища позивача, адже порядок звільнення військовослужбовців з військової служби чітко визначено законом і не передбачає звільнення з підстав скасування наказу про призов. Звертає увагу суду, що ІНФОРМАЦІЯ_9 була проведена службова перевірка щодо законності призову позивача та порушень з боку ІНФОРМАЦІЯ_10 не виявлено. Вказує на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
Представник позивача скористався процесуальним правом подання відповіді на відзив та 23.12.2022 подав до суду відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якій зазначив, що ОСОБА_1 проходить службу не добровільно (через укладання контракту), а саме за призовом під час мобілізації. Зазначив, що твердження відповідача 1 щодо неподання позивачем документів на підтвердження підстав для надання відстрочки від призову за мобілізацією є недоречними, оскільки обов`язок щодо перевірки цих обставин покладено саме на РТЦК та СП. Також вказує, що посилання відповідача 1 на Постанову КМУ №921 від 07.12.2016 є хибними, оскільки додатком 20 до цієї постанови є бланк зовсім іншого документа. При цьому, вказує, що до позову додано належну довідку та інші документи щодо навчання позивача, які містять всі необхідні реквізити, а також, оскільки відповідач 1 висловив відповідні зауваження додатково надає ще одну довідку про навчання позивача. Вказує, що матеріали службового розслідування не спростовують доводів позову, оскільки не містять письмового підтвердження, що позивач відмовився від реалізації свого права на відстрочку від призову. Зазначає, що способом відновлення порушеного права позивачем обрано зобов`язання виключити його зі списків військової частини, а не позовні вимоги про скасування наказу про призов, а тому вважає недоречними посилання відповідача на обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права. Щодо строку звернення до адміністративного суду вказує, що на виконання вимог ухвали суду від 24.10.2022 у даній справі подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та судом було поновлено такий строк. Просить позов задовольнити.
02.02.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_11 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній вказує, що після призову на військову службу ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця за призовом під час мобілізації. Підстави звільнення військовослужбовців за призовом під час мобілізації визначені в п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та у ІНФОРМАЦІЯ_11 відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Просить відмовити в задоволенні позову.
Також представником позивача 07.02.2023 подано до суду відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_11 в якій зазначено, що позивач оскаржує у даній справі не відмову у звільненні його з військової служби за ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а правомірність його призову для проходження військової служби, що є різними юридичними процедурами. Просить позов задовольнити.
Відповідачем 2 ІНФОРМАЦІЯ_7 відзиву на позовну заяву до суду не надано.
Третьою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 пояснень щодо позову до суду не надано.
Відповідно до ч. 5ст. 262КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1ст. 4КАС Україниписьмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243КАС Українивизначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з договором про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти №68, укладеним між Відокремленим структурним підрозділом «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» (далі Заклад) в особі директора ОСОБА_2 та вступником ОСОБА_1 , Заклад взяв на себе зобов`язання зарахувати вступника на навчання, а саме: здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньо-професійною програмою 20 «Аграрні науки та продовольство», спеціальністю 201 «Агрономія» (спеціалізація «Організація та технологія ведення фермерського господарства») для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра. Освітньо-професійна програма є акредитованою строком до 2026 року.
Згідно з довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» від 22.08.2022 №77, ОСОБА_1 є студентом ІІ курсу відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного». Навчається на денному відділенні за спеціальністю 201 «Агрономія». Довідка видана для подання за місцем вимоги.
До матеріалів справи також долучено студентський квиток на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , терміном дії з 20.10.2021 по 30.06.2025.
Позивачем також надано до матеріалів справи довідку Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» вих. №15 від 16.12.2022, за змістом якої «Довідка видана призовнику ОСОБА_1 1997 року народження про те, що він у 2021 році вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», І рівень акредитації і зараз навчається на 2 курсі (класі) денного відділення. Термін закінчення навчального закладу 30 червня 2025 року. Довідка видана для подання за місцем вимоги».
З матеріалів справи судом також встановлено, що згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 19.04.2022 №107 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24.02.2022 №65/22 «Про загальну мобілізацію» та мобілізаційної Директиви Головнокомандувача ЗС України від 24.02.2022 №32/321/501/13т, ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, до ІНФОРМАЦІЯ_12 (п.1.2 Наказу).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 19.04.2022 №79 (п. 1.16 Наказу) ОСОБА_1 з 19.04.2022 призначено на посаду стрільця третього відділення охорони четвертого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Не погодившись із вказаним наказом про призов для проходження військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Судом також досліджено матеріали справи та встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.05.2022 №35-РС (п. 78 Наказу) ОСОБА_1 призначено на посаду радіотелефоніста стрілецького взводу стрілецької роти ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2022 №76 (п. 38 Наказу) ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.05.2022 №35-РС.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.06.2022 №44-РС (п. 123 Наказу) ОСОБА_1 призначено на посаду кулеметника відділення снайперів 6 окремого стрілецького батальйону.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_7 від 03.11.2022 №4663, ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №243 від 13.11.2022 (п. 4 Наказу) солдата ОСОБА_1 , кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 08.11.2022 №79-РС на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_13 , визнано таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 03.02.2023 №34 (п. 5 Наказу) старшого солдата ОСОБА_1 , гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_14 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 02.02.2023 №8-рс старшим стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_8 , вважати таким що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.
Судом також досліджено доповідну записку головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 , погоджену головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29.11.2022 №1646, з якої встановлено, що головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 було проведено службову перевірку з метою уточнення причин та умов щодо законності призову ІНФОРМАЦІЯ_9 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни. Згідно з п. 4 доповідної записки, здійснивши перевірку особових даних встановлено, що ОСОБА_1 призвано ІНФОРМАЦІЯ_9 для проходження військової служби у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з метою забезпечення оборони держави на виконання вимог Указу Президента від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ (зі змінами). Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, проведено звірку облікових даних, також було проведено бесіду та перевірено наявність необхідних документів і повноту заповнення облікової картки. Заяв, повідомлень, будь-яких документів, які б підтвердили наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не зареєстровано. Таким чином, відомості про зазначені обставини, а саме, що ОСОБА_1 є студентом фахової передвищої освіти відсутні. Під час проведення службової перевірки інформація, яка викладене в телеграмі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2022 №435/1265/ю щодо законності призову ІНФОРМАЦІЯ_9 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не знайшли об`єктивного підтвердження в наявності порушень з організації здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації з боку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Відповідачем 1 до матеріалів справи також надано бланки отримання пояснень від 25.11.2022 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Зокрема, згідно з поясненнями ОСОБА_6 , останній повідомив, що він є підполковником, заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 начальник мобілізаційного відділення. У квітні 2022 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 , військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний придатним для проходження військової служби. Мобілізаційним відділом 19.04.2022 були підготовлені документи на ОСОБА_1 для проходження військової служби по мобілізації та відправлення в команди до ІНФОРМАЦІЯ_15 . Зазначає, що заяв, повідомлень, будь-яких документів, які б підтвердили наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_9 не зареєстровано. Безпосередньо до ОСОБА_6 як керівника, військовозобов`язаний із заявами щодо відстрочки не звертався.
Згідно з поясненнями ОСОБА_7 , останній повідомив, що він є старшим солдатом, оператором електронних обчислювальних машин мобілізаційного відділення за контрактом. У квітні 2022 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 , після перевірки облікових даних був направлений для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відповідно до довідки ВЛК, ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби. Військовозобов`язаному ОСОБА_1 було доведено і роз`яснено зміст ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На стан здоров`я військовозобов`язаний не скаржився. Будь-яких повідомлень, заяв, які підтверджували наявність навчання за денною формою навчання та отримання вищої освіти ОСОБА_1 не надавав, також не надавав інших документів, які б підтверджували наявність підстави для відстрочки. В подальшому, 19.04.2022, були підготовлені документи для проходження військової служби по мобілізації.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Частинами третьою та сьомою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Пунктом 253 Указу Президента від 10 грудня 2018 року №1153/2008 «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі по тексту - Указ №1153/2008) передбачено, що призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.
Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 4 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно із пунктом 20 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 року №2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі по тексту - Указ №69/2022).
Відповідно до пункту 1 Указу №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація).
Водночас, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно із частиною п`ятою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Абзацом першим пункту 252 Указу №1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Відповідно до абзаців першого та другого частини другої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі фахової вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що позивач на час призову на військову служби за мобілізацією (19.04.2022) був студентом 1 курсу відокремленого структурного підрозділу «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», денної форми навчання та терміном закінчення навчання до 2026 року.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту», здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва;
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Згідно з ч. 1 ст. 24 цього ж Закону, освітня діяльність у сфері вищої освіти провадиться закладами вищої освіти, закладами фахової передвищої освіти (з підготовки фахівців ступенів молодшого бакалавра та бакалавра) та науковими установами (з підготовки фахівців ступенів магістра та/або доктора філософії) на підставі ліцензій, що видаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, відповідно до закону.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Таким чином, станом на 19.04.2022 ОСОБА_1 мав статус здобувача фахової передвищої освіти, а тому мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Кабінет Міністрів України 23 лютого 2022 року постановою №154 затвердив Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту - Положення №154), пунктом 1 якого встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Таким чином, обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а, тому відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність підстави у ОСОБА_1 для одержання відстрочки від призову за мобілізацією.
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто, доводи відповідача про неповідомлення, не надання певного документа, тощо позивачем, не скасовують обов`язку відповідача як суб`єкта владних повноважень вживати всіх можливих заходів для забезпечення обґрунтованості прийняття рішення. Такими заходами в даному випадку міг би бути письмовий документ, щоб фіксував доведення до позивача відомостей про права та обов`язки військовозобов`язаного та його небажання (відсутність підстав) скористатись тим чи іншим правом.
Посилання відповідача 1 на доповідну записку за результатами службової перевірки та доводи відзиву про ненадання позивачем документів, які підтверджують право ОСОБА_1 на отримання відстрочки від мобілізації, суд відхиляє з підстави того, що вказані доводи не підтверджені документально. Зокрема, до матеріалів справи відповідачем не надано жодних бланків, протоколів, розписок, тощо про доведення до відома ОСОБА_1 змісту положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та його відмови від використання даного права.
Що ж до змісту безпосередньо самої доповідної записки, слід акцентувати увагу на тому, що по суті її зміст зводиться до аналізу пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . За своїм змістом дана доповідна записка є правовою оцінкою спірних правовідносин службовою особою відповідача, складена дана доповідна записка вже під час перебування справи в провадженні суду, а отже суд оцінює даний документи критично, як власну суб`єктивну правову позицію учасника справи (його представника), а не як доказ.
Суд також відхиляє з наведених підстав посилання на пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Крім того, суд враховує, що за своїм змістом дані документи є саме поясненнями службових осіб відповідача, а не доказами в адміністративній справі. За змістом ст. 72 КАС України, пояснення не є доказами в адміністративному судочинстві. Оцінювати дані пояснення як доказ суд позбавлений можливості також виходячи зі змісту ст. 90 КАС України в частині безпосередності дослідження доказів. Проте, в даному випадку вказані пояснення відібрані не судом. Будь-яких заяв з процесуальних питань з даного приводу до суду не надходило.
Доводи відповідача 1 про те, що позивач виявив бажання проходити військову службу добровільно матеріалами справи та судовим розглядом не підтверджені. Матеріали справи не містять документального підтвердження виявлення такого бажання самим позивачем, як і не містять письмового документу ознайомлення позивача із підставами для отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову та відмови від реалізації такого права.
При цьому, доводи відповідача 1 про обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права судом відхиляються з наступних підстав.
Посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 09.04.2019 у справі №9901/611/18 та від 18.02.2019 у справі №9901/801/18 є недоречними в частині оскарження рішення про мобілізацію позивача як джерела виникнення спірних правовідносин. Такі посилання доречні у разі оскарження подальших наказів по проходженню військової служби, однак в даному випадку судом надається оцінка підставам виникнення спірних правовідносин, а не їх подальшому розвитку. Звідси, за умови наявності у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією, відмова в позові за наведених відповідачем підстав суперечитиме неодноразово висловленій ЄСПЛ доктрині «плодів отруєного дерева», адже за наведеного відповідачем підходу видається, що навіть у разі незаконності призову позивача, останній із моменту видання наказу про його призов, втрачає право на правову оцінку судом спірних правовідносин.
При цьому, суд розцінює позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про призов позивача не як спосіб відновлення порушеного права та відповідно судового захисту, а саме як результат правової оцінки судом спірних правовідносин, з урахуванням того, що для поновлення порушеного права позивача ним заявлено також ще й позовну вимогу про зобов`язання вчинити певні дії.
Крім того, суд не приймає до уваги зауваження відповідача 1 щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки причини пропуску позивачем такого строку судом вже оцінено та позивачу ухвалою судді від 08.11.2022 поновлено строк звернення до суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновки, що при винесенні оскаржуваного наказу відповідач 1 не встановив всебічно всі обставини, що мають значення при прийнятті відповідного рішення, а отже оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, щодо вирішення позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Абзацом першим пункту 13 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за № 1407/38743 (надалі Інструкція №280) передбачено, що зарахування особового складу до списків військової частини і виключення із списків (у тому числі продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, продовження військової служби та дії контракту військовослужбовцям понад встановлені строки, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання у визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 (далі - Положення), випадках, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, продовження військової служби та дії контракту, зарахування до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, періодів проходження військової служби, у тому числі які зараховуються на пільгових умовах, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання військовослужбовцям, військову службу яким було призупинено та стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження), а також внесення в облікові документи змін, які відбулися в персональних даних особового складу, за виключенням освіти, змін у сімейному стані (шлюб, народження дітей), здійснюються тільки на підставі наказів по стройовій частині.
Розділ XII «Особливості організації та ведення обліку особового складу в особливий період» Інструкції №280 обмежень реалізації пункту 13 розділу ІІ Інструкції №280 безпосередньо в контексті спірних правовідносин не містить.
Відповідно до п. 6 Положення №154, штатні посади територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил (далі - працівники) відповідно до їх штату та штатного розпису.
Добір військовослужбовців для комплектування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, їх призначення на посади, проходження військової служби та звільнення з неї здійснюються відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 р. № 1153.
Призначення на посади та звільнення з посад керівників та інших військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюються відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.
Пунктом 7 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Так, за приписамист.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписамист.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 видати наказ про виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки саме ІНФОРМАЦІЯ_16 є юридичною особою публічного права та наділений повноваженнями на видання таких наказів.
Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно з частинами першою та другоюстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2,5,72,77,139,241,243-246,255 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати пункт 1.2. наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №107 від 19.04.2022 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зобов`язати уповноважену службову/посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) видати наказ, яким виключити старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_9 ) судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В.Стрельнікова
