УХВАЛА
24 липня 2023 року
м. Київ
справа № 713/481/23
провадження № 51-4390ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 квітня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 15 червня 2023 року щодо нього,
встановив:
Засуджений звернувся до суду з касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо нього, де порушує питання про їх скасування та закриття кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому, за приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Засуджений в касаційній скарзі не погоджується з рішенням про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, проте не зазначає, яких порушень припустився суд першої інстанції при постановленні вироку з огляду на приписи статей 468, 469, 471, 473, 474 КПК у їх взаємозв`язку з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Також не погоджується з прийняттям судом першої інстанції обвинувального акта до розгляду, проте не зазначає яких порушень кримінального процесуального закону було допущено судом першої інстанції з огляду на приписи статей 291, 314 КПК та визначений цим Кодексом порядок судового розгляду.
Як убачається зі змісту поданої касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду, переважна більшість доводів касаційної скарги засудженого є аналогічними за змістом доводам його апеляційної скарги та були предметом оцінки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду надав на них відповіді. Водночас, касаційна скарга не містить обґрунтування того, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено цим судом при апеляційному перегляді вироку Вижницького районного суд Чернівецької області від 24 квітня 2023 року з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу засудженого на обов`язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. За висновками, відображеними у постановах Великої Палати Верховного Суду (справа № 199/6713/14?ц, справа № 9901/34/19, справа № 9901/324/19) образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам судового процесу чи суду, не можуть використовуватися у заявах та інших процесуальних документах.
Вказаного підходу дотримується і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у своїй правозастосовчій практиці (постанови: від 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20, від 24 березня 2021 року у справі № 937/1056/20), за якою, вказані порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
З огляду на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, викладене вище перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3