Справа № 713/481/23
Провадження №1-кп/713/58/23
Вирок
Іменем України
24.04.2023 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця угоду про примирення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022263060000120 від 06.08.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянство України, з освітою середньою спеціальною, не одруженого, на утриманні семеро неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , 08.09.2021 року, о 22.30 год., знаходячись по АДРЕСА_1 , вчинив суперечку з колишньою дружиною ОСОБА_6 , під час якої ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство, яке виразилось в умисному вчиненні діянь психологічного характеру, внаслідок чого заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілої. Постановою Вижницького районного суду від 24.11.2021 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доході громадян в дохід держави.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 , 30.07.2022 року, о 05.00 год., перебуваючи по місцю проживання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку з своєю колишньою дружиною ОСОБА_6 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство стосовно останньої. Постановою Вижницького районного суду від 10.08.2022 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доході громадян в дохід держави.
Крім цього, 04.08.2022 року відносно ОСОБА_4 було винесено терміновий заборонний припис серії АА №287524, однак 04.08.2022 року о 14.00 год. ОСОБА_4 порушив один з підпунктів вказаного заходу щодо вимоги про обмеження спілкування з постраждалою особою, а саме з колишньою дружиною ОСОБА_6 . Постановою Вижницького районного суду від 10.08.2022 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доході громадян в дохід держави.
Крім цього, ОСОБА_4 , 04.08.2022 року, біля 14.20 год., перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив з колишньою дружиною ОСОБА_6 суперечку, в ході якої поводив себе агресивно, ображав її нецензурною лайкою та в подальшому наніс їй тілесні ушкодження, тим самим продовжив вчиняти домашнє насильство, чим завдає шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_6 .
Крім цього, ОСОБА_4 , 27.11.2022 року, біля 21.00 год., перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив з колишньою дружиною ОСОБА_6 суперечку, в ході якої поводив себе агресивно, ображав її нецензурною лайкою та наніс тілесні ушкодження, тим самим продовжив вчиняти домашнє насильство, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_6 .
Крім цього, ОСОБА_4 , 14.12.2022 року, біля 12.00 год., перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив з колишньою дружиною ОСОБА_6 суперечку, в ході якої поводив себе агресивно та ображав її нецензурною лайкою, тим самим продовжив вчиняти домашнє насильство, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_6 .
Тобто ОСОБА_4 , будучи тричі притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо колишньої дружини ОСОБА_6 , продовжив систематично вчиняти домашнє насильство щодо неї і постійні погрози, образи, приниження, залякування, спрямовані на обмеження її волевиявлення, викликали у постраждалої побоювання за свою безпеку та спричинили емоційну невпевненість, завдали шкоду психологічному здоров`ю ОСОБА_6 .
Згідно висновку судово-психіатричного експерта на даний час потерпіла ОСОБА_6 виявляє ознаки психічного розладу у формі легкого тривожно-депресивного розладу, що виник внаслідок систематичного вчинення її колишнім чоловіком домашнього насильства, яке проявлялось з боку останнього у вигляді систематичних сварок, погроз застосування фізичного насильства та психологічного насильства, а також вживання ним алкоголю. Систематичне вчинення ОСОБА_4 (колишнім чоловіком потерпілої) довготривалого домашнього насильства щодо потерпілої привело до виникнення у ОСОБА_6 психічних наслідків у вигляді психічних розладів невротичного рівня, тобто, психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_6 було завдано шкоду.
Згідно висновку за результатами психологічної діагностики ОСОБА_6 в результаті проведених психодіагностичних методик у емоційній сфері виявлено високий рівень ситуативної та особистісної тривожності, підвищену внутрішню напругу. Виявлений стан дистресу, пов`язаний із небажаними обмеженнями та пережитими ситуаціями небезпеки для здоров`я та життя, що супроводжується інтрузіями (нав`язливими спогадами та думками про психотравмуючі ситуації та страх, що вони повторяться і летально закінчаться) та симптомами надмірної збудливості нервової системи (порушення сну, підвищення артеріального тиску, зміна харчової поведінки, пришвидшене серцебиття, головокружіння та ін.). Основною потребою є потреба в безпеці та психологічному комфорті. Вищеописаний психоемоційний стан ОСОБА_6 є наслідком вчиненого щодо неї психологічного, економічного та фізичного насильства.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.126-1 КК України - домашнє насильство у вигляді систематичного вчинення психологічного насильства відносно колишньої дружини, що призводить до її психологічних страждань, розладів здоров`я, емоційної залежності та погіршення якості життя.
21.04.2023 року за ініціативою потерпілої ОСОБА_6 між нею та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, яку учасники процесу під час судового розгляду просили затвердити.
Відповідно до умов зазначеної угоди потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 на підставі ст.ст.469, 471 КПК України дійшли згоди про примирення, визнали правильність правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України, останній визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину) за обставин, викладених у обвинувальному акті, зазначили, що угода є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин. Також, враховуючи те, що ОСОБА_4 повністю визнав винуватість, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, сторони угоди погодили міру покарання та визначили для себе наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, просив затвердити укладену між ним та потерпілою ОСОБА_6 угоду про примирення на підставі ст.ст.469, 471 КПК України. Підтвердив суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 просила затвердити укладену між нею та обвинуваченим угоду про примирення на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України. Підтвердила суду, що угода про примирення укладена з її ініціативи та добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав, що є законні підстави для затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 21.04.2023 року.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою та обвинуваченим.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам закону, суд дійшов висновку, що зазначена угода містить необхідні реквізити, визначені ст.471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
У частині 1 ст.469 КПК України закріплено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Статтею 469 ч.3 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Згідно ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, яке відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 у повній мірі розуміє своє право на справедливий судовий розгляд, передбачений п.1 ч.5 ст.474 КПК України, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_6 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Судом установлено, що укладення угоди про примирення з ініціативи потерпілої є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
Кваліфікація вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ст.126-1 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжкі злочини, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов`язання.
Разом з цим, підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує умови угоди про примирення, укладеної між ним та потерпілою ОСОБА_6 21.04.2023 року в кримінальному провадженні, і узгоджену сторонами міру покарання за ст.126-1 КК України у виді 150 годин громадських робіт.
Суд вважає, що саме узгоджене сторонами угоди про примирення покарання належить призначити ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), повного визнання своєї вини, щирого розкаяння у вчиненому та активного сприяння розкриттю злочину, а також особи обвинуваченого - посередньої характеристики за місцем проживання, на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду від 27.12.2022 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, який після закінчення не продовжувався.
Судові витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, Суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення, укладену 21.04.2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022263060000120 від 06.08.2022 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити покарання у виді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт.
На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
