УХВАЛА
13 липня 2023 року
м. Київ
справа №440/6856/22
адміністративне провадження №К/990/22912/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі № 440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської міської ради, в якому просив:
- стягнути з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 162571,80 грн.;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати у розмірі 6000 грн. на правничу допомогу та витрати на судовий збір.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року, залишеним без постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43569,82 грн. (сорок три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривень вісімдесят дві копійки) з відрахуванням податків і зборів.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн (чотирста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).
28 червня 2023 року надійшла касаційна скарга Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі № 440/6856/22.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник, оскаржуючи судові рішення в суді касаційної інстанції, посилається на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки щодо зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладених у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №757/37241/20-ц, від 15 березня 2023 року у справі №201/8085/21, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/13736/15, від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц; від 02 грудня 2020 року у справі № 296/10727/18, від 27 січня 2021 року у справі №464/1369/18, від 31 серпня 2022 року у справі №363/3659/20.
Також відповідач вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування обмеження шістьма місяцями суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням раніше наданих правових висновків щодо принципів добросовісності та співмірності при такому стягненні з роботодавця.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину другу статті 117 КЗпП (в новій редакції).
Проте аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, який звернувся до суду в 2022 році. Рішеннями судів попередніх інстанцій, що оскаржуються в касаційному порядку, задоволено одну позовну вимогу майнового характеру.
Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 гривні.
Заявник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про стягнення з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43569,82 грн і 1 відсоток від указаної суми є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ціна позову щодо оскарженої вимоги складає 992, 40 грн (2481,00 х0,4).
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1984,80 гривень (200% від 992, 40).
Отже, заявнику касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 гривень.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова