Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 757/16491/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/607/23 Категорія - Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 червня 2023 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою, яку було винесено під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч.5 ст. 407 КК України, було задоволено клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого на строк до 60 діб та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 серпня 2023 року включно без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції, дійшовши до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, мотивував це рішення враховуючи тяжкість та обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, з огляду на наявність та продовження існування заявлених у клопотанні прокурора ризиків, які обґрунтовують тримання обвинуваченого під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду адвокатом ОСОБА_5 було подано апеляційну скаргу в якій він просить її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області раніше продовжив строк тримання під вартою листом, що на його думку, суперечить всім нормам, а потім задовольнив клопотання прокурора, яке не відповідало вимогам КПК України. Вважає, що у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу прокурор не вказав, що слідством встановлено дійсно обґрунтовані та реальні ризики, а не лише як ймовірні і суд повинен був провести аналіз усіх ризиків з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного з огляду на норми чинного законодавства України та міжнародного. Захисник вважає, що при ухваленні рішення слід було також належним чином враховувати всі обставини, вказані у ст. 178 КПК України щодо особи ОСОБА_6 . На переконання апелянта, судом жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не буде достатнім для запобігання ризикам.
До суду апеляційної інстанції апелянт та прокурор не з`явились, апелянт в поданій апеляційній скарзі ставив питання про проведення апеляційного розгляду без участі сторін, а прокурором було подано заяву про слухання справи у письмовому провадженні, тому апеляційний розгляд проведено в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України (Закон України №2531-ІХ від 16 серпня 2022 року, який набув чинності 10 вересня 2022 року) під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, яким передбачений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до Указу Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженого Законом України від 02 травня 2023 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 місцевим судом були дотримані в повній мірі.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , мали місце в період дії воєнного стану в країні, пов`язані з державною зрадою.
Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Апеляційний суд погоджується, що надані матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом в достатній мірі свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_6 .
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК України, а також серйозність висунутого ОСОБА_6 обвинувачення та тяжкість покарання, що йому загрожує, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , про що просить захисник в апеляційній скарзі.
Доводи, які викладені в апеляційній скарзі в ході розгляду провадження не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
Колегія суддів також враховує, що завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливе, оскільки незавершено дослідження доказів сторін, у тому числі допитів свідків і завчасно узгоджене зі сторонами судове засідання 15 червня 2023 року в межах строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою не відбулося з причин неможливості явки захисників.
Слід відзначити, що застосування будь-яких інших запобіжних заходів, окрім, як тримання під вартою, до осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, прямо заборонено законодавцем.
Твердження апелянта про незаконність попередніх рішень про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 вже були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зробив свій обґрунтований висновок, і ревізувати рішення, яке набрало законної сили, колегія суддів не вправі.
За таких обставин суд обґрунтовано продовжив запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і прийняття нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційних скаргах доводів, апеляційний суд не вбачає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування судового рішення, апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 червня 2023 року, якою було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4
