ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/8232/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Салівонський С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 (колегія суддів: Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю., Станік С. Р.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 (суддя Нечай О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейвест" до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про внесення змін до договору,
за участю представників:
позивача: Кепич І. В.;
відповідача: Башарова В. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача
1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест" (далі - ТОВ "Дейвест", позичальник) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - АТ "Банк Альянс", банк) про внесення змін до договору № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 05.11.2021 шляхом визнання укладеною додаткової угоди № 1 у наведеній у позовній заяві редакції.
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Дейвест" зазначило про наявність умов, які згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для внесення змін до договору у судовому порядку у зв`язку з істотною зміною обставин. При цьому:
- істотна змін обставин полягає у введенні воєнного стану на всій території України через військову агресію Російської Федерації проти України, зміні звичайного порядку ведення господарської діяльності, істотної зміни в організації виробничого процесу позивача, що не охоплюється поняттям звичайних комерційних ризиків, які притаманні підприємницькій діяльності;
- з огляду на непередбачуваність настання зазначених подій на момент укладення кредитного договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- причини, які зумовили настання зміни істотних обставин, не могли бути усунені після їх виникнення адже перебували поза межами волі сторін та жодним чином не пов`язані з їх діями, а отже, при всій турботливості та обачності, які вимагаються від сторін, вони не могли усунути причини зміни обставин після їх настання;
- позивач, укладаючи спірний договір справедливо розраховував на отримання певного господарського результату, який полягає у здійсненні підприємницької діяльності;
- зміна обставин зумовлена незалежними від позивача причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання спірного кредитного договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні такого договору, так як укладаючи договір сторони не передбачили і не могли передбачити проведення бойових дій на території України, в тому числі в місті Києві, внаслідок яких позивач фактично позбавлений права на ведення господарської діяльності.
3. АТ "Банк Альянс" заперечувало проти задоволення позову, посилаюсь на те, що позивач допустив суттєві порушення умов спірного кредитного договору, у зв`язку з чим банк скористався своїм правом вимагати достроково погашення усієї заборгованості за цим договором. Водночас звертаючись із пропозицію щодо внесення змін до кредитного договору, позивач не обґрунтував та не надав відповідних доказів щодо погіршення його фінансового стану, що унеможливлюють виконання взятих на себе зобов`язань. Відповідач наполягав на відсутності визначених законом підстав для внесення змін до укладеного між сторонами договору.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 05.11.2021 АТ "Банк Альянс" та ТОВ "Дейвест" уклали договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 21-233/ЮК (далі - кредитний договір) за умовами якого відповідач зобов`язався надати позивачу кредит частинами у межах встановленого ліміту кредитної лінії.
5. В пункті 1.1 кредитного договору встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 2 200 000 доларів США, кінцевий термін повернення - до 04.11.2022, а також процентну ставку в розмірі 7,5 % річних.
6. На виконання умов кредитного договору відповідач перерахував позивачу кредитні кошти на загальну суму 2 200 000 доларів США.
7. 15.07.2022 відповідач направив позивачеві лист-вимогу (про дострокове погашення заборгованості) № 311/1675, в якому повідомив останнього про порушення умов кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитними коштами та наявність заборгованості в загальному розмірі 2 219 890,42 доларів США, з огляду на що вимагав від позивача достроково погасити заборгованість не пізніше 15.08.2022.
8. У відповідь на зазначений лист-вимогу позивач направив відповідачу лист від 02.08.2022№ 02-08/2022-2, в якому просив не застосовувати заходи відповідальності на період існування обставин непереборної сили, а саме введеного на території України воєнного стану, та просив підписати додаткову угоду до кредитного договору про внесення змін щодо термінів сплати кредиту і процентів за користування кредитом.
9. 08.08.2022 відповідач надіслав позивачеві лист-відповідь № 02.1/1945 про відмову у підписанні додаткової угоди до кредитного договору.
10. З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив внести зміни до кредитного договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди № 1 до цього договору у викладеній позивачем редакції, згідно з якою:
- у зв`язку із запровадженням 24.02.2022 воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, сторони домовились: кінцевим терміном повернення заборгованості, який зазначений у пункті 1.1 кредитного договору вважати 180 (сто вісімдесятий) календарний день з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану;
- під час дії воєнного, надзвичайного стану не застосовуються положення пунктів 1.3.1, 5.2.3, 5.2.7, 8.1-8.4 кредитного договору;
- сторони домовились доповнити пункт 3.10. кредитного договору наступним абзацом: "Сплата процентів, які нараховуються за кредитним договором у період дії воєнного, надзвичайного стану, переноситься на період з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану впродовж шести місяців щомісячно в строк з 1-го по 5- те число місяця, наступного за звітним, рівними частинами";
- сторони домовились, що виконання цієї додаткової угоди не є порушенням кредитного договору. Відповідальності, що передбачена пунктами 8.1 - 8.4. кредитного договору, позичальник не несе;
- відповідно до статті 631 ЦК України сторони домовились, що умови, передбачені пунктом 1, пунктом 2, пунктом 3 цієї додаткової угоди, застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.06.2022.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. 09.11.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у позові.
12. 25.04.2023 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення цього рішення без змін.
13. Суди дійшли висновку про відсутність одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду. При цьому суди виходили з такого:
- юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, тому укладаючи кредитний договір із умовами щодо дострокового повернення всієї заборгованості за договором у випадку порушення взятих на себе зобов`язань та застосування майнової відповідальності, позивач мав оцінити погоджений сторонами порядок виконання договору та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання відповідно з погодженими у договорі умовами, враховуючи також накопичення наприкінці 2021 року Російською Федерацією військ на кордоні із Україною і загрозу вторгнення Російської Федерації, що було загальновідомим та вбачається з наведених відповідачем публікацій у засобах масової інформації;
- комерційним ризиком також охоплюється і знецінення гривні до валюти кредитування - долара США. Інфляційні процеси є звичайними економічними явищами, які відбуваються безвідносно до перебування країни у воєнному стані, а тому суд виходить з того, що позивач мав проявити достатню обачність у виборі валюти кредитування та врахувати можливі інфляційні та девальваційні ризики.
- відсутність прибутку та невиконання контрагентами позивача своїх грошових зобов`язань перед ним становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств - своїх контрагентів та країни в цілому.
- ведення бойових дій на території Київської області (за даними Міністерства оборони України) відбувалося до 02.04.2022, і саме з вказаної дати в місті Києві не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточний стан в цій області є стабільним.
Короткий зміст касаційної скарги
14. ТОВ "Дейвест" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, що надійшла до суду 01.05.2023, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
15. ТОВ "Дейвест" у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 652 ЦК України. Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову, суди не врахували обставин (суттєві зміни ведення господарської діяльності, інфляційні процеси та інші наслідки введення на території України воєнного стану), які, на думку скаржника, охоплюються поняттям істотної зміни обставин, що за диспозицією наведеної норми права є підставою для внесення змін до укладеного між сторонами кредитного договору.
16. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо визнання істотною зміною обставин в розумінні статті 652 ЦК України збільшення курсу гривні до долара США на більш як 20 %, істотну зміну ведення господарської діяльності, стрімкі інфляційні процеси через введення на території України воєнного стану через військову агресію Російської Федерації.
17. Узагальнений виклад позицій іншої сторони
18. У відзиві АТ "Банк Альянс" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
19. Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
20. За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
21. Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
22. Частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
23. Згідно з частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
24. Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21.
25. Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (пункт 6.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
26. Згідно з частиною другою статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
27. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта статті 652 ЦК України).
28. Звертаючись до суду з позовом позивач наголошував, що укладаючи кредитний договір, він виходив із обставин, які існували на той час, і не міг передбачити введення воєнного стану на всій території України через військову агресію Російської Федерації проти України, що потягло за собою стрімкі інфляційні процеси, суттєві зміни (ускладнення) ведення господарської діяльності. Позивач стверджував, що виконання кредитного договору на діючих умовах порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні кредитного договору, адже укладаючи договір сторони не передбачали проведення бойових дій на території України, в тому числі в місті Києві, внаслідок яких позивач позбавлений права на ведення господарської діяльності.
29. При цьому позивач запропонував внести зміни до кредитного договору шляхом перенесення терміну повернення заборгованості за договором на 180 календарний день з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, перенесення сплати процентів, нарахованих в період дії воєнного, надзвичайного стану, на період з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану; не застосування під час дії воєнного, надзвичайного стану положень кредитного договору, які надають відповідачу право вимагати дострокового погашення заборгованості, ініціювати зміну розміру процентної ставки, а також тих, що встановлюють відповідальність позивача за порушення зобов`язань за цим договором.
30. Проте суди попередніх інстанцій, відмовляючи у позові, виходили із відсутності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду. А ті негативні обставини, на які посилався позивач, за висновками судів, охоплюються ризиками господарської діяльності суб`єкта господарювання як ознакою підприємництва.
31. Статтею 627 ЦК України передбачено принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
32. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
33. Так, укладаючи кредитний договір, позивач шляхом вільного волевиявлення зобов`язався повернути кредитні кошти у встановлений у цьому договорі строк, та прийняв настання відповідних несприятливих для нього наслідків, що передбачені цим договором у разі порушення його умов.
34. Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
35. Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
36. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.
37. Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність прибутку та невиконання контрагентами позивача своїх грошових зобов`язань перед ним, так і інфляційні процеси становлять один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а відтак позивач мав врахувати ймовірне настання таких обставин при укладенні кредитного договору, в тому числі при виборі валюти кредитування.
38. До того ж запропоновані позивачем у прохальній частині позовної заяви зміни до кредитного договору полягають у відтермінуванні кінцевої дати погашення заборгованості за кредитним договором та скасування можливості застосування заходів відповідальності позичальника фактично на невизначений строк, що суперечитиме загальним принципам господарювання в Україні, визначених в статті 6 ГК України. Зокрема таких як забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; добросовісної конкуренції у підприємництві; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
39. З огляду на викладене, Верховний Суд, враховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, що будується, зокрема на засадах власного комерційного ризику, вважає, що посилання скаржника на суттєві зміни ведення господарської діяльності, інфляційні процеси та інші наслідки введення на території України воєнного стану не свідчать про одночасну наявність умов, за яких згідно з статтею 652 ЦК України, укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду у запропонованій позивачем редакції додаткової угоди.
40. Ураховуючи наведене вище, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову і доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують, а тому підстав для скасування судових рішень не вбачається.
Висновки Верховного Суду
41. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
42. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
43. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій справі - без змін.
Судові витрати
44. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейвест" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя С. К. Могил
Суддя Л. І. Рогач
