Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.11.2022Справа № 910/8232/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/8232/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейвест" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 106-Б; ідентифікаційний код: 39430951)
до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506)
про внесення змін до договору
Представники учасників справи:
від позивача: Кепич І.В., довіреність від 22.08.2022;
від відповідача: Башаров В.Є., довіреність № 40 від 09.08.2022;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - відповідач) про внесення змін до Договору № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 05 листопада 2021 року, укладеного між Акціонерним товариством "Банк Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейвест", шляхом визнання укладеною Додаткової угоди № 1 до Договору № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 05 листопада 2021 року, у наступній редакції:
Додаткова угода № 1 до Договору № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від « 05» листопада 2021 року
м. Київ «____» серпня 2022 року
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК АЛЬЯНС», надалі - «Банк» або «Кредитор», ідентифікаційний код юридичної особи - 14360506, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, в особі Голови Правління АТ «БАНК АЛЬЯНС» Фролової Юлії Миколаївни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕЙВЕСТ», надалі - «Позичальник», ідентифікаційний код юридичної особи - 39430951, місцезнаходження: 01053, м. Київ, вул. Жилянська, 106-Б, в особі директора Щербака Івана Олексійовича, що діє на підставі Статуту, разом іменуються як «Сторони»,
уклали цю Додаткову угоду № 1 до Договору № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від « 05» листопада 2021 року (надалі - Кредитний договір) про наступне:
1. У зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Сторони домовились: кінцевим терміном повернення заборгованості, який зазначений у п. 1.1. Кредитного договору вважати 180 (сто вісімдесятий) календарний день з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.
2. Сторони домовились, що під час дії воєнного, надзвичайного стану не застосовується положення пунктів 1.3.1., 5.2.3., 5.2.7., 8.1.-8.4. Кредитного договору.
3. Сторони домовились доповнити пункт 3.10. Кредитного договору наступним абзацом: «Сплата процентів, які нараховуються за Кредитним договором у період дії воєнного, надзвичайного стану, переноситься на період з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану впродовж шести місяців щомісячно в строк з 1-го по 5- те число місяця, наступного за звітним, рівними частинами».
4. Сторони домовились, що виконання цієї Додаткової угоди не є порушенням Кредитного договору. Відповідальності, що передбачена пунктами 8.1-8.4. Кредитного договору, Позичальник не несе.
5. У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що умови передбачені пунктом 1, пунктом 2, пунктом 3 цієї Додаткової угоди, застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до її укладення, а саме з « 01» червня 2022 року.
6. Умови Кредитного договору, не змінені цією Додатковою угодою діють в редакції Кредитного договору.
7. Терміни, що вживаються в Кредитному договорі та у цій Додатковій угоді, але їх визначення не містяться в останній, вживаються в цій Додатковій угоді у тих же значеннях, які вони мають згідно Кредитного договору.
8. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожного із Сторін.
9. Ця Додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання Сторонами.
10. Підписанням цієї Додаткової угоди до Кредитного договору Позичальник підтверджує, що ініціатором змін, що внесені до Кредитного договору, є Позичальник.
11. РЕКВІЗИТИ СТОРІН
БАНК/КРЕДИТОРПОЗИЧАЛЬНИКАТ «БАНК АЛЬЯНС» Місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50 Ідентифікаційний код юридичної особи: 14360506 Код банку 300119 Тел. +38(044)224-66-70 E-mail: alliancebank@alliancebank.org.ua Голова правління АТ «БАНК АЛЬЯНС» ________________________Ю.М. Фролова ______________________________________ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕЙВЕСТ» Місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 106-Б. Код за ЄДРПОУ 39430951 Директор ТОВ «ДЕЙВЕСТ» ___________________________І.О. Щербак
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти Додаткову угоду №1 до Договору № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 05.11.2021, у якій запропонував внести зміни до договору щодо термінів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також не застосування положень договору про відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов`язань за договором, проте відповідач відмовив у внесенні змін до вказаного договору та укладенні додаткової угоди, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
05.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8232/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.10.2022.
20.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти вимог позову, відповідач посилається на недоведеність позивачем існування форс-мажорних обставин, які негативно вплинули на його фінансовий стан, а також істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
04.10.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що запропоновані ним зміни до договору спрямовані лише на збереження балансу інтересів сторін та можливість виконання ним своїх зобов`язань в умовах складної економічної ситуації.
У підготовче засідання 05.10.2022 з`явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 05.10.2022 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 05.10.2022 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2022.
18.10.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання, призначене на 19.10.2022, не відбулось у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою в місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про призначення судового засідання на 09.11.2022.
08.11.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, повернення справи на стадію підготовчого провадження та залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
У судове засідання 09.11.2022 з`явились представники сторін.
У судовому засіданні 09.11.2022 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання, поданого 08.11.2022, у зв`язку з його безпідставністю та невідповідністю приписам Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача, у судовому засіданні 09.11.2022, після вирішення судом вищезазначеного клопотання, подала клопотання про залишення позову без розгляду. Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у зв`язку з його невідповідністю ГПК України.
Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.
У судовому засіданні 09.11.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
05.11.2021 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейвест" (позичальник) було укладено Договір № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір).
Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 2 200 000,00 доларів США, кінцевий термін повернення - до 04.11.2022, а також процентну ставку в розмірі 7,5% річних.
Банк, виконуючи умови Кредитного договору, перерахував позичальнику кредитні кошти в загальній сумі 2 200 000,00 доларів США, про що свідчать належним чином засвідчені копії банківських виписок по рахунку позивача, наявні в матеріалах справи.
15.07.2022 відповідач направив позивачеві лист-вимогу № 311/1675, у якому повідомив останнього про порушення умов Кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитними коштами та наявність заборгованості в загальному розмірі 2 219 890,42 доларів США, з яких строкова заборгованість за кредитом - 2 200 000,00 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 13 561,65 доларів США, заборгованість за нарахованими процентами з 01.07.2022 по 14.07.2022 включно - 6 328,77 доларів США. Враховуючи викладене, банк вимагав від позивача достроково погасити заборгованість не пізніше 15.08.2022.
У відповідь на вказаний лист-вимогу, позивачем направлено лист № 02-08/2022-2 від 02.08.2022, у якому він просив не застосовувати заходи відповідальності на період існування обставин непереборної сили, а саме введеного на території України воєнного стану, та підписати додаткову угоду до Кредитного договору про внесення змін щодо термінів сплати кредиту і процентів за користування кредитом.
08.08.2022 відповідач надіслав позивачеві лист-відповідь № 02.1/1945 від 08.08.2022 про відмову у підписанні додаткової угоди до Кредитного договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що військова агресія Російської Федерації проти України зумовила зміни звичайного порядку ведення господарської діяльності, істотну зміну в організації виробничого процесу ТОВ "Дейвест", що не охоплюється поняттям звичайних комерційних ризиків, які притаманні підприємницькій діяльності. Так, значне погіршення фінансового стану товариства у першому півріччі 2022 року та зростання офіційного курсу долара США до гривні ставлять позивача у вкрай невигідне становище, у зв`язку з чим він доводить наявність умов, передбачених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, для внесення змін до Кредитного договору, які, водночас не передбачають зменшення відповідальності позичальника за невиконання зобов`язань чи зменшення суми кредиту, а мають на меті виключно перенесення строку сплати процентів по кредиту.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову та внесення змін до Кредитного договору, зазначає, що настання форс-мажорних обставин є підставою для звільнення від відповідальності за порушення Кредитного договору, однак не є підставою для внесення змін до договору. Також вказує, що позичальником не надано належних доказів настання обставин непереборної сили, не наведено причинно-наслідкового зв`язку між стверджуваними обставинами і неможливістю виконати взяті зобов`язання. Заперечив відповідач й проти істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, посилаючись на свободу підприємництва та її ризиковість.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У підпункті 5.2.7 Кредитного договору закріплено право кредитора вимагати дострокового погашення всієї заборгованості позичальника за цим договором (в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення) у випадку, з-поміж іншого, порушення позичальником будь-яких умов цього договору та/або будь-яких інших зобов`язань за цим договором, зокрема, передбачених п. 6.1 цього договору.
З наведеним правом кредитора кореспондується обов`язок позичальника, визначений у пп. 6.1.2 Кредитного договору, достроково повернути всю заборгованість.
Так, у випадку вимоги кредитора про дострокове повернення заборгованості за цим договором, позичальник зобов`язати здійснити таке повернення/сплату впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дня надіслання кредитором на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення (вимоги).
За встановленими обставинами справи, 15.07.2022 банк надіслав позичальнику лист-вимогу № 311/1675, у якому вимагав не пізніше 15.08.2022 достроково погасити заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 2 219 890,42 доларів США.
У відповідь на вказаний лист-вимогу, позивачем направлено лист № 02-08/2022-2 від 02.08.2022, у якому він просив не застосовувати заходи відповідальності на період існування обставин непереборної сили, а саме введеного на території України воєнного стану, та підписати додаткову угоду до Кредитного договору про внесення змін щодо термінів сплати кредиту і процентів за користування кредитом.
Листом № 02.1/1945 від 08.08.2022 банк відхилив зазначену пропозицію позичальника.
Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами першою, другою статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.
Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору не з наявністю істотної зміни обставин, а безпосередньо з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, крім названих вище чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов (винятковий випадок): а) розірвання договору суперечить суспільним інтересам або б) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
За змістом положень статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.
Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.
Позивач наголошує, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладення Кредитного договору, полягає у введенні воєнного стану на всій території України через військову агресію Російської Федерації проти України, що спричинило зміни звичайного порядку ведення господарської діяльності, істотну зміну в організації виробничого процесу ТОВ "Дейвест", а також мало наслідком погіршення фінансового стану товариства.
Наявність умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений, позивач доводить тим, що з огляду на непередбачуваність настання зазначених подій на момент укладення Кредитного договору, сторони у момент його укладення виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена незалежними від позивача причинами, які він усунути після їх виникнення не може; виконання Кредитного договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні Кредитного договору
Стверджуючи про непередбачуваність, надзвичайність і невідворотність наведених обставин, позивач посилається на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Суд погоджується з доводами відповідача, що наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не для зміни договору.
Предметом цього позову є зміна Кредитного договору шляхом укладення додаткової угоди до нього, а відтак доводи сторін про наявність чи відсутність заборгованості за цим договором, обставини належності чи неналежності виконання сторонами своїх договірних зобов`язань, відповідальність сторін за порушення зобов`язань тощо виходять за межі предмета спору, тому не досліджуються судом.
В контексті викладеного варто зазначити, що за визначенням, наведеним у статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно зі статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Оскільки юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, то укладаючи Кредитний договір із умовами щодо дострокового повернення всієї заборгованості за договором у випадку порушення взятих на себе зобов`язань та застосування майнової відповідальності, позивач мав оцінити погоджений сторонами порядок виконання договору та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у відповідності з погодженими у договорі умовами, враховуючи також накопичення наприкінці 2021 року Російською Федерацією військ на кордоні із Україною і загрозу вторгнення Російської Федерації, що вбачається з наведених відповідачем публікацій засобів масової інформації та є загальновідомим.
Комерційним ризиком також охоплюється і знецінення гривні до валюти кредитування - долара США. Інфляційні процеси є звичайними економічними явищами, які відбуваються безвідносно до перебування країни у воєнному стані, а тому суд виходить з того, що позивач мав проявити достатню обачність у виборі валюти кредитування та врахувати можливі інфляційні та девальваційні ризики.
Наведене у сукупності дає підстави для висновку про відсутність одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
2. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.11.2022
Суддя О.В. Нечай
