ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/2154/22
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Картере В.І., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
ТОВ "БАСФ Т.О.В." - Шарнопільського В.Л., Крилевець Є.С.,
розпорядника майна ПП «Спец Біо Україна» арбітражного керуючого Венської О.О. - Кійко Є.А.,
ліквідатора ТОВ "Аграрний Альянс" - арбітражного керуючого Петросяна А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСФ Т.О.В.»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022
у справі № 904/2154/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс»
до боржника Приватного підприємства «Спец Біо Україна»
про визнання банкрутом.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Аграрний Альянс» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття у справі про банкрутство Приватного підприємства «Спец Біо Україна» (далі - ПП «Спец Біо Україна», боржник).
Заява обґрунтована наявністю заборгованості у Приватного підприємства "ФІРМА "БЕРШАДЬ АГРОПЛЮС", правонаступником якого є ПП «Спец Біо Україна» за договорами поставки перед ТОВ «Аграрний Альянс» у розмірі 1763898,02 грн (основного боргу-1 630 022,40 грн та пені - 133 875,62 грн), та неможливістю боржника здійснити оплату заборгованості через скрутне фінансове становище.
Заява ТОВ «Аграрний Альянс» містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, а саме, заявник просив призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну, та заяву арбітражного керуючого Венської О.О. про згоду на участь у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна».
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 у справі №904/2154/22 прийнято заяву ТОВ «Аграрний Альянс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвала постановлена на підставі пункту 1 статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства, з посиланням на відсутність підстав для відмови у прийнятті чи поверненні заяви без розгляду та достатності поданих матеріалів для прийняття заяви до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 відкрито провадження за заявою ТОВ «Аграрний Альянс» у справі №904/2154/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна». Визнано грошові вимоги ТОВ «Аграрний Альянс» в сумі 83310,00 грн. Грошові вимоги в сумі 133875,62 грн. (пеня) залишено на розгляд суду в попередньому засіданні. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Венську О.О. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ПП «Спец Біо Україна» та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) ПП «Спец Біо Україна» приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави ПП «Спец Біо Україна».
Ухвала мотивована тим, що відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, в той час як докази, надані заявником в обґрунтування вимог, викладених в заяві ТОВ «Аграрний Альянс», свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника ПП «Спец Біо Україна», що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
ТОВ "БАСФ Т.О.В." - кредитор у справі № 911/884/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» (Господарський суд Київської області) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 у справі №904/2154/22 скасувати.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 апеляційну скаргу ТОВ "БАСФ Т.О.В." на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 у справі № 904/2154/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 у справі № 904/2154/22 залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для відмови ТОВ «Аграрний Альянс» у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна», в той час як докази, надані заявником в обґрунтування вимог, викладених в заяві, свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим господарським судом вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедура розпорядження майном боржника та встановлюється порядок подальших дій учасників справи про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» за відповідною ухвалою суду.
Зміна боржником місцезнаходження на місто Дніпро стала підставою звернення ініціюючого кредитора до Господарського суду Дніпропетровської області, який 08.08.2022 і прийняв оскаржувану ухвалу.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правомірно відкрив провадження у справі № 904/2154/22 про банкрутство, оскільки станом на 08.08.2022 Господарський суд Київської області у справі № 911/884/22 не прийняв рішення про відкриття такого провадження.
При визначенні статусу особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, суд встановив, що станом на момент звернення ТОВ "БАСФ Т.О.В." з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 у справі № 904/2154/22, товариство набуло у встановленому порядку процесуального статусу учасника провадження у справі №911/884/22 про банкрутство, а на час апеляційного перегляду і статусу учасника у справі №904/2154/22.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
ТОВ «БАСФ Т.О.В.» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі №904/2154/22, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції; здійснити спільний та об`єднати в одне провадження розгляд касаційних скарг у справі № 904/2154/22 та №911/884/22, судові витрати покласти на ПП «Спец Біо Україна».
В обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ «БАСФ Т.О.В.» посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме частини 2 статті 255 ЦК України без застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.02.2020 у справі №910/7819/18, від 03.02.2021 у справі № 917/1759/19, від 23.12.2021 у справі № 904/6175/21, від 06.07.2022 у справі № 913/288/21, та з порушенням норм процесуального права, а саме частин 1, 2 статті 27, частини 7 статті 116 ГПК України, частини 1 статті 2, частини 1 статті 8, частин 4, 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зокрема судами не враховано, що:
- місце розгляду справи про банкрутство боржника, відповідно до територіальної підсудності, визначається саме за адресою боржника, дійсною на дату звернення заявника (кредитора) із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- зміна місцезнаходження (адреси) боржника після прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не тягне за собою зміни підсудності такої справи і передачі її матеріалів до іншого господарського суду за новим місцезнаходженням боржника;
- зміна місцезнаходження боржник без відомої на те розумної (реальної) економічної причини (ділової мети) із залишенням, при цьому, за попереднім місцезнаходженням керівництва, засновників, дочірньої компанії, основних засобів, спрямовані на затягування розгляду справ і ухилення від виконання грошових зобов`язань перед кредиторами;
- датою звернення (подачі) заяви процесуального характеру до суду (зокрема з метою дотримання строків при розрахунку суми боргу, неустойки до боржника, строків позовної давності, дотримання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання тощо) є дата реєстрації такої заяви в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою (в залежності від того, яка з подій настане першою).
Скаржник зазначає, що Господарським судом Дніпропетровської області та Північним апеляційним господарським судом, в порушення статей 34, 38, 39 КУзПБ, без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.07.2022 у справі № 913/288/21, порушено легітимні очікування ТОВ «БАСФ Т.О.В.» щодо призначення арбітражного керуючого запропонованого ним, розгляду першими кредиторських вимог саме ТОВ «БАСФ Т.О.В.» при відкритті провадження у справі про банкрутство, а не ТОВ «Аграрний Альянс». Господарський суд Дніпропетровської області взагалі не мав повноважень для прийняття судових рішень щодо відкриття провадження у справі №904/2154/22 про банкрутство боржника, а мав, керуючись частиною 4 статті 39 КУзПБ передати справу №904/2154/22 для розгляду спільно із справою №911/884/22, в якій прийнято до розгляду заяву кредитора (ТОВ «БАСФ Т.О.В.») значно раніше.
В подальшому, ТОВ «БАСФ Т.О.В.» подало до Верховного Суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України щодо визначення моменту звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також застосування частини 4 статті 39 КУзПБ, виконаного на запит його адвоката Білоусова А.Ю.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ТОВ «Аграрний Альянс» у відзиві просить суд касаційну скаргу задовольнити частково, змінити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022, доповнивши її мотивувальну частину висновком щодо дотримання ТОВ «Аграрний Альянс» правил територіальної юрисдикції (підсудності) під час звернення до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Спец Біо Україна», з посиланням на те, що вказане питання дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) хоча і досліджувалося судом апеляційної інстанції, проте висновок щодо їх дотримання заявником відсутній в мотивувальній частині оскаржуваної постанови. У решті постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 904/2154/22 просить залишити без змін.
Розпорядник майна ТОВ «Спец Біо Україна» арбітражний керуючий Венська О.О. подала клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «БАСФ Т.О.В.», обґрунтоване відмінністю предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим критерієм, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Касаційне провадження
Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «БАСФ Т.О.В.» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 904/2154/22 та призначено до розгляду на 18.01.2023. Відмовлено у задоволенні клопотання про об`єднання в одне провадження та здійснити спільний розгляд касаційних скарг ТОВ «БАСФ Т.О.В.» у справі № 904/2154/22 та № 911/884/22.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2023 справу № 904/2154/22 за касаційною скаргою ТОВ «БАСФ Т.О.В.» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2023 справу № 904/2154/22 за касаційною скаргою ТОВ «БАСФ Т.О.В.» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.02.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023 перепризначено розгляд касаційної скарги ТОВ «БАСФ Т.О.В.» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 904/2154/22 на 01.03.2023.
В судовому засіданні 01.03.2023, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви до 05.04.2023 з метою звернення до Науково-консультативної ради при Верховному Суді для підготовки наукового висновку у справі №904/2154/22, про що постановлено відповідну ухвалу.
Листом від 08.03.2023 № 25-12/ 272 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду звернувся до Науково-консультативної ради при Верховному Суді для підготовки наукового висновку у справі №904/2154/22.
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №904/2154/22 за касаційною скаргою ТОВ «БАСФ Т.О.В.» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 до 26.04.2023 у зв`язку з ненадходженням наукового висновку у справі.
10.04.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов науковий висновок членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді: кандидата юридичних наук Беляневича В.Е. та доктора юридичних наук, професора Беляневич О.А., що сформулювали позицію з кожного із поставлених судом питань.
Розпорядник майна ТОВ «Спец Біо Україна» надав пояснення щодо висновку Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
Судове засідання 26.04.2023 відбулось за участю представників ТОВ "БАСФ Т.О.В.", ліквідатора ТОВ "Аграрний Альянс", розпорядника майна ПП «Спец Біо Україна».
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
У справі склалася ситуація, коли ініціюючим кредитором - ТОВ «БАСФ Т.О.В.» 11.06.2022 до Господарського суду Київської області засобами поштового зв`язку направлено заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна», Дата направлення заяви підтверджується відміткою установи поштового зв`язку на конверті та в описі вкладення.
Заява ТОВ «БАСФ Т.О.В.» була подана відповідно до територіальної підсудності саме до Господарського суду Київської області, з огляду на те, що станом на дату подачі заяви боржник був зареєстрований за адресою: Україна, 08133, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Балукова, буд. 1. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявним в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2022 у справі №911/884/22 заяву ТОВ «БАСФ Т.О.В.» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» прийнято до розгляду та призначено дату підготовчого засідання. На час прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Спец Біо Україна" Господарським судом Київської області перешкод для прийняття вказаної заяви не встановлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі №911/884/22, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Спец Біо Україна".
Постановою Північного апеляційного господарський суд від 04.10.2022 у справі №911/884/22 апеляційну скаргу ПП "Спец Біо Україна" на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2022 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі №911/884/22 скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Спец Біо Україна".
Поряд із цим, як свідчать матеріали справи, 13.06.2022 боржник - ТОВ «Спец Біо Україна» змінив місцезнаходження на: 49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Нігояна Сергія, буд. 22/26, кв. 24.
27.07.2022 інший ініціюючий кредитор - ТОВ «Агро Альянс» звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Спец Біо Україна» до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 у справі №904/2154/22 прийнято заяву ТОВ «Аграрний Альянс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022, серед іншого, відкрито провадження за заявою ТОВ «Аграрний Альянс» у справі №904/2154/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна».
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 у справі №904/2154/22 залишено без змін.
В обґрунтування постанови зауважено на відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, в той час як докази, надані заявником в обґрунтування вимог, викладених в заяві ТОВ "Аграрний альянс", свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника ПП "Спец Біо Україна", що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно статті 39 КУзПБ.
Предметом судового розгляду є заява ТОВ «Аграрний Альянс» у справі №904/2154/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна».
Предметом оскарження у цьому касаційному провадженні є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022, залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 904/2154/22, про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна».
Аналіз змісту доводів касаційної скарги свідчить про те, що останні зводяться до порушення судами норм процесуального права, а саме правил територіальної підсудності розгляду справи про банкрутство під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, з урахуванням такого критерію як місцезнаходження боржника.
Відкриттям Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство боржника за заявою іншого ініціюючого кредитора - ТОВ «Аграрний Альянс» , порушено легітимні очікування ТОВ «БАСФ Т.О.В.», заява якого була календарно подана першою, щодо призначення арбітражного керуючого, запропонованого ним, розгляду першими кредиторських вимог саме ТОВ «БАСФ Т.О.В.» при відкритті провадження у справі про банкрутство, а не ТОВ «Аграрний Альянс».
У справі, що розглядається, спірним постало питання застосування абз. 1 частини 3 статті 34, частини 8 статті 39 Кодексу щодо визначення порядку дій господарського суду при розгляді заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство різних кредиторів до одного й того ж боржника, поданих до різних господарських судів за правилами територіальної підсудності у зв`язку зі зміною місцезнаходження боржника. При цьому, необхідного уточнення потребує питання визначення моменту, на який судами має встановлюватися місцезнаходження боржника як критерій територіальної юрисдикції (частина 13 статті 30 ГПК України).
Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Основним нормативним актом є ГПК України, який визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до частини шостої 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
За частиною 13 статті 30 ГПК України визначено, що справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 8 КУзПБ - справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
Територіальна юрисдикція (підсудність) справ про банкрутство є виключною. Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. В цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Процедура банкрутства використовує ті норми ГПК, що мають універсальний характер, тобто розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства.
Це загальне положення не спростовується тим, що окремі норми КУзПБ, що визначають особливості провадження у справах про банкрутство, можуть містити зворотну відсилку до норм ГПК. Так, у частині З статті 7 КУзПБ встановлено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.
У частині 2 статті 31 ГПК України зазначено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду.
Ключове значення має процесуальне рішення «прийняття судом справи до свого провадження» як процесуальний юридичний факт, зокрема, в справі про банкрутство, оскільки цим фактом визначається повноваження суду щодо передачі справи з одного суду до іншого.
Первісно територіальна юрисдикція конкретної справи визначається особою (кредитором, боржником), який звертається із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка відповідно до частини 1 статті 34 КУзПБ повинна, зокрема, містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження тощо.
Норми КУзПБ, а так само і норми ГПК України не містять прямої вказівки на те, на який момент слід визначати місцезнаходження боржника в процесі застосування правових норм, які встановлюють порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, прийняття її до розгляду та відкриття провадження у справі. Правозастосування в такому випадку має спиратись на норми - принципи права неспроможності та мету законодавства про банкрутство.
Як зазначається у преамбулі КУзПБ, він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відносини банкрутства складаються між боржником та його кредиторами, між названими особами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також господарським судом у зв`язку та внаслідок неплатоспроможності боржника і з приводу розмірного задоволення вимог кредиторів у порядку черговості за рахунок майна боржника шляхом врегулювання боргів боржника, або відновлення його платоспроможності, або його ліквідації.
Застосування норм законодавства про банкрутство у сукупності із нормами суміжних правових інститутів повинно відповідати базовим принципам права банкрутств.
Системний аналіз процесуальних норм, що регулюють процедуру відкриття провадження у справі як у позовному провадженні, так і у справі про банкрутство, у сукупності із статтею 31 ГПК України вказує на ключове значення поняття «справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності».
Розкриваючи зміст цього поняття, його слід розглядати не як результат у вигляді процесуального рішення (ухвали про відкриття провадження у справі), а як процес у динаміці, як послідовний розвиток процесуальних правовідносин, які виникають між судом та заявником (ініціюючим кредитором).
Такі правовідносини розпочинаються процесуальним юридичним фактом звернення до господарського суду шляхом подання заяви до суду або здачі на пошту чи передачі іншими відповідними засобами зв`язку. Це правовідносини зазнають послідовних змін завдяки процесуальним діям кредиторів, боржника та процесуальним рішенням суду. Ці процесуальні правовідносини закінчується постановленням судом ухвали про відкриття провадження у справі, що визначає також закінчення цієї стадії процесу та перехід до наступної стадії - процедури розпорядження майном.
В динаміці розвитку процесуальних правовідносин з часу звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не має юридичного значення факт зміни місцезнаходження боржника, оскільки він не породжує правових наслідків у вигляді процесуальних дій чи рішень.
Адже, суд, отримавши заяву кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, у питанні визначення місцезнаходження боржника, послуговується відомості про це, зазначені у заяві.
Для цілей визначення підсудності відповідно до норм ГПК України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частини 1, 2 статті 27 ГПК України) (далі - ЄДР).
Під ЄДР в контексті вказаних норм ГПК України слід розуміти Єдину державну інформаційну систему, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, яка містить серед відомостей про юридичну особу - інформацію про її місцезнаходження (пункт 7 частини 1 статті 1, пункт 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Окремо слід зазначити, що в силу закону документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, та внесені до нього вважаються в Україні достовірними (частина 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Таким чином, словосполучення «справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності» слід розуміти таким чином, що територіальна юрисдикція суду визначена згідно з даними місцезнаходження, зазначеного у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до даних ЄДР про місцезнаходження боржника на дату звернення із заявою до господарського суду. На підставі цих даних суд встановлює, чи належить вказана у заяві адреса місцезнаходження до територіальної юрисдикції даного суду.
Отже, територіальна юрисдикція справи про банкрутство юридичних осіб за критерієм місцезнаходження боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб має визначатись на дату подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до реєстраційних даних боржника. Відповідно, днем подання цієї заяви є день безпосереднього подання заяви в суд першої інстанції, здавання її його на пошту чи подання іншими відповідними засобами зв`язку.
У справі, що розглядається, подання другої заяви про відкриття провадження у справі № 904/2154/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» до Господарського суду Дніпропетровської області обумовлене зміною боржником свого місцезнаходження після звернення первісного кредитора із заявою про відкриття провадження до Господарського суду Київської області, тому дві заяви щодо одного і того ж боржника знаходились у різних судах.
Відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Докази, надані в обґрунтування вимог, викладених в заяві ТОВ «Аграрний Альянс», свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника ПП «Спец Біо Україна», що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно статті 39 КУзПБ.
Апеляційний господарський суд визнав правомірним відкриття провадження у справі №904/2154/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна», з посиланням на те, що станом на 08.08.2022 (дата ухвали про відкриття провадження у цій справі), Господарський суд Київської області у справі № 911/884/22 ще не прийняв рішення про відкриття такого провадження.
Тобто, у цій справи судами було встановлено прийняття Господарським судом Київської області до провадження заяви ТОВ «БАСФ Т.О.В.» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» за критерієм місцезнаходження боржника на дату звернення із заявою.
На переконання судової палати, умовою розгляду по суті кожної із заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що надійшли від різних заявників, зі здійсненням дослідження та оцінки обґрунтованості вимог цих кредиторів до боржника, зокрема, і на предмет підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом (частина 5 статті 38 та абзац другий частини четвертої статті 39 КУзПБ), є, насамперед, дотримання порядку розгляду тих заяв, що календарно надійшли пізніше ніж перша із них (яка прийнята судом до розгляду).
І лише після встановлення необґрунтованості першої заяви (необхідності повернення без розгляду тощо) суд розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Близька за змістом правова позиція щодо застосування статей 34, 38, 39 КУзПБ у випадку ситуації, коли два кредитори подали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство одного і того ж боржника, викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №913/288/21.
Хоча висновки у наведеній справі стосуються ситуації подання кількох заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство одного і того ж боржника до одного господарського суду, а саме: господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, вони підлягають врахуванню при наявності декількох заяв щодо одного і того ж боржника у різних судах, адже, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькими за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.
Дотримання такого порядку є умовою для забезпечення судами принципу концентрації у справах про банкрутство, закріпленому в окремих нормах КУзПБ, зокрема, у нормах, які призначені запобігти відкриттю декількох справ про банкрутство одного боржника. Так, відповідно до частини 1 статті 37 КУзПБ господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство.
На переконання судової палати, поява справи-«двійника» про банкрутство цього ж боржника в іншому суді, спричинена зміною боржником свого місцезнаходження у період між прийняттям заяви та підготовчим засіданням суду у первісній справі, на якому вирішується відповідне питання про відкриття провадження, є результатом або недобросовісного користування правами боржника на визначення свого місцезнаходження, або його недобросовісної процесуальної поведінки (неповідомлення суду про наявність в іншому суді справи про банкрутство або заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство).
Оформлення процесуального рішення у вигляді відповідної ухвали у справі Господарського суду Київської області № 911/884/22 за заявою ініціюючого кредитора - ТОВ «БАСФ Т.О.В.», яка календарно надійшла першою до господарського суду у відповідності до даних ЄДР про місцезнаходження боржника на дату подання заяви, слід вважати тим процесуальним юридичним фактом, який має усунути правову невизначеність у процесуальній перспективі провадження у справі № 904/2154/22, оскільки відкриття провадження у справі № 911/884/22 може стати перепоною для відкриття провадження у справі Господарським судом Дніпропетровської області.
Адже, відповідно до частини 2 статті 31 ГПК, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Верховний суд наголошує, що особливістю проваджень у справах про банкрутство є те, що чинними нормами законодавства України не передбачено можливості заміни боржників у даній категорії справ.
Передбачені частиною другою статті 31 ГПК України виняткові випадки щодо порядку розгляду спору господарським судом, який прийняв справу до свого провадження, не включають в себе обставини зміни місцезнаходження боржника у справі про банкрутство. Крім того, дана обставина не може бути взята судом до уваги як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Тому зміна місцезнаходження боржника після подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не тягне за собою зміни підсудності такої справи.
Отже, якщо місцевий господарський суд прийняв до свого розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додержанням правил територіальної юрисдикції (підсудності), то заява має бути ним розглянута у підготовчому засіданні навіть у разі перереєстрації боржником свого місцезнаходження у ЄДР.
Водночас, по суті вільне трактування судами зазначених вище норм законодавства щодо необхідності зміни підсудності справи у разі зміни місцезнаходження боржника після подання заяви про відкриття провадження у справі про його банкрутство, надасть боржнику можливість неодноразово здійснювати перереєстрацію свого місцезнаходження, що матиме наслідком перешкоджання у відкритті провадження у справі про банкрутство, та призведе, не лише затягування процедури банкрутства, а і до порушення прав кредиторів.
Обґрунтованість такого правозастосування знайшло своє відображення у подальшому, під час прийняття змін до Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.03.2023 № 2971-IX, якими частину 1 статті 8 Кодексу доповнено реченням такого змісту: "Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду".
У зв`язку з викладеним, Верховний Суд вважає передчасним відкриття Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі №904/2154/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» за заявою ТОВ «Аграрний Альянс» до вирішення Господарським судом Київської області у підготовчому засіданні питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі №911/884/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» за прийнятою до провадження календарно раніше поданою заявою ТОВ «БАСФ Т.О.В» з постановленням відповідної ухвали.
З приводу процесуальних наслідків в ракурсі частини 4 статті 39 КУзПБ має подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до боржника, щодо якого вже постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника, але в іншому господарському суді (з іншою територіальною підсудністю) слід зазначити таке.
Статті 34, 38, 39 КУзПБ не містять норм, які б безпосередньо регулювали вищевказану ситуацію. Зокрема, це стосується частини 4 статті 39 КУзПБ, яка встановлює, що у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
Отже в даному випадку йдеться про подання кількох заяв щодо одного боржника до одного господарського суду, що не є релевантним до справи, що розглядається.
Водночас, порушення двома місцевими господарськими судами проваджень у справах про банкрутство одного того ж самого суб`єкта господарювання суперечить завданням господарського судочинства, і встановленим статтею 2 ГПК України, у т.ч таким основними засадами і (принципами) господарського судочинства як: верховенство права; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.
Судова палата вважає, що у разі, якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів, суд установить передчасність відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, щодо якого є звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, але в іншому господарському суді, виходячи із системного аналізу положень статей 35, 37, 38, 39 КУзПБ, якими передбачені можливі наслідки розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також враховуючи положення статті 226 ГПК України, суд залишає таку заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду.
При цьому, судова палата звертає увагу, що оскільки відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду. Залишення, в даному випадку, заяви ТОВ «Аграрний Альянс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» не призводить до позбавлення права на судовий захист, порушення принципів пропорційності, оскільки не перешкоджає повторному зверненню такого кредитора з відповідною заявою після усунення вказаних обставин, за відсутності судового рішення іншого господарського суду про прийняття заяви про визнання боржника банкрутом, з територіальною підсудністю, визначеною згідно даних ЄДР на дату подання заяви до господарського суду.
Щодо права учасника однієї справи про банкрутство боржника на оскарження судових рішень у іншій справі про банкрутство того ж самого боржника судова палата зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справі про банкрутство учасники поділяються на дві групи: визначені учасниками за законом (абзац двадцять третій статті 1 КУзПБ) та особи, які стали учасниками справи в процесі провадження, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір (стаття 1 КУзПБ).
Суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Вищевказаною статтею Кодексу України з процедур банкрутства чітко визначено термін "учасників у справі про банкрутство", які вживаються для цілей цього Кодексу. Даний термін є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Порядок набуття особою статусу учасника провадження у справі про банкрутство, сторони є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора.
Водночас, особи, які не брали участі у справі, можуть скористатися правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Учасник однієї справи про банкрутство боржника може скористатися правами на оскарження судових рішень в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника до набуття статусу учасника провадження в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника за умови доведення, що суд вирішив питання про його права, обов`язки та інтереси у відповідних правовідносинах.
В іншому випадку, відтермінування права на оскарження судового рішення до моменту, доки ініціюючий кредитор в одній справі не набуде статусу кредитора в іншій справі, призведе до обмеження такого звернення і відтермінує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.
У справі, що розглядається, з касаційною скаргою звернувся ініціюючий кредитор у справі № 911/884/22 про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» - ТОВ «БАСФ Т.О.В», вимоги якого стосується застосування частини 4 статті 39 КУзПБ щодо множинності осіб на боці ініціюючого кредитора щодо одного й того ж боржника.
Оскільки заяви обох ініціюючих кредиторів - ТОВ «БАСФ Т.О.В.» у справі №911/884/22 та ТОВ «Аграрний Альянс» у справі № 904/2154/22 були прийняті до розгляду, але різними господарськими судами - Київської та Дніпропетровської області відповідно, то є підстави стверджувати про наявність власного процесуального інтересу кожного з них стосовно одного боржника, який змінив свою державну реєстрацію місцезнаходження.
Вказане дає підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» у цій справі безпосередньо стосуються прав та обов`язків ТОВ «БАСФ Т.О.В.» як ініціюючого кредитора, який календарно раніше звернувся з відповідною заявою в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, «засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави» (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Крім того, у свої практиці, як в контексті статті 1 Протоколу 1 до Конвенції так і інших статей, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював важливість дотримання принципу «якості закону», який прямо випливає з принципу «юридичної визначеності». У таких справах як «Новік проти України» (заява № 48068/06), «Гентріх проти Франції» (заява Ns 13616/88) вимога «якості закону» означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля. Важливу участь в питання передбачуваності у застосування відіграють національні суди (справа «Беян проти Румунії» (заява Ns 30658/05)).
Встановлене судовою палатою з розгляду справ про банкрутство передчасне відкриття Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна» дає підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення безпосередньо стосуються прав та обов`язків ТОВ «БАСФ Т.О.В.», та підтверджують право останнього на реальний ефективний судовий захист відповідно до вимог статті 13 Конвенції.
Висновки щодо застосування норм права
1. Територіальна юрисдикція справи про банкрутство юридичних осіб за критерієм місцезнаходження боржника у випадку звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб має визначатись на дату подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за місцезнаходженням боржника відповідно до відомостей у ЄДР.
2. У випадку звернення ініціюючих кредиторів до різних господарських судів із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство, має розглядатись заява, яка була календарно першою подана до суду (безпосередньо або через пошту чи інші засоби зв`язку), господарським судом за місцезнаходженням боржника, визначеним на підставі відомостей ЄДР на день подання першої заяви.
3. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження після подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
4. У випадку підтвердження правомірності відкриття однієї справи про банкрутство боржника інша справа про банкрутство того ж самого боржника закривається на підставі пункту 3 частини 1 статті 90 КУзПБ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), про що суд постановляє відповідну ухвалу.
5. КУзПБ не містить спеціальної норми щодо передачі за підсудністю справи про банкрутство, тому передача справи про банкрутство за підсудністю здійснюється на підставі та в порядку, встановленому статтею 31 ГПК України.
Поряд із цим, якщо провадження у першій справі відкрито, то друга справа про банкрутство одного і того ж боржника підлягає закриттю, а не передачі за підсудністю.
Справа передається за підсудністю, якщо вона не належить до юрисдикції даного суду, за умови, що немає іншої відкритої справи про банкрутство цього ж боржника. В іншому випадку ця справа підлягає закриттю, оскільки у випадку передачі такої справи в одному суді будуть існувати дві справи про банкрутство одного боржника, що неприпустимо з точки зору принципу концентрації, та з огляду на те, що не існує процесуального механізму об`єднання двох справ про банкрутство одного й того ж боржника.
6. У випадку прийняття заяви про визнання боржника банкрутом господарським судом за місцезнаходження, визначеним у відповідності до відомостей у ЄДР на дату подання заяви першою, та при зміні боржником свого місцезнаходження і надходження заяви про визнання боржника банкрутом до господарського суду за новим місцезнаходженням, цей суд має повернути заяву без розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Згідно із частиною другою статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 5 частини першої статті 308 та статті 313 ГПК України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, встановивши з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів, передчасність відкриття Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство СП «Спец Біо Україна», дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції із залишенням без розгляду заяви ТОВ «Аграрний Альянс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна».
Щодо розподілу судових витрат
За змістом підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала та постанова місцевого та апеляційного господарського судів підлягають скасуванню із залишенням заяви без розгляду, Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, визначеними у статті 129 ГПК України, зазначає про те, що обов`язок з відшкодування понесених ТОВ «БАСФ Т.О.В.» судових витрат за розгляд справи у суді касаційної інстанцій, що підлягали сплаті при поданні касаційної скарги, покладається на боржника.
Згідно із положеннями частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Оскільки як суд першої інстанції справу розглядав Господарський суд Дніпропетровської області, видача наказу має бути здійснена цим судом.
Керуючись статтями 226, 240, 300, 301, 304, 308, 310, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСФ Т.О.В.» задовольнити.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 у справі №904/2154/22 скасувати.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Спец Біо Україна» залишити без розгляду.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Спец Біо Україна" (49067, м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, будинок 22/26, квартира 24, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13339958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСФ Т.О.В.» (01042, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 19, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 20068365) 49 620,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити видати наказ Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Банасько О.О.
Білоус В.В.
Васьковський О.В.
Жуков С.В.
Картере В.І.
Пєсков В.Г.
Погребняк В.Я.
