УХВАЛА
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 644/2494/20
провадження № 51-433ск23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 ,
Встановлені обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо нього - без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник не погоджується з вищевказаними судовими рішеннями, просить їх просить скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 в суді першої інстанції.
Мотиви Верховного Суду
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід ураховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням закону, захисник у касаційній скарзі не навів обґрунтування незаконності вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, як він мав зробити відповідно до статей 412-414 КПК, не зазначив, які конкретно положення матеріального і процесуального закону порушено судами попередніх інстанцій, у чому конкретно полягають ці порушення, як вони вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і чому їх слід відносити до підстав для зміни чи скасування касаційним судом вироку та ухвали з огляду на положення статей 370, 404, 419 КПК.
Натомість захисник наголошує на неповноті судового розгляду та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до статей 433, 438 КПК не є предметом перегляду касаційним судом.
Крім того, захисникне зазначив, чи заявлялося стороною захисту в суді апеляційної інстанції клопотання, яке усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК апеляційний суд безпідставно не задовольнив та у дослідженні яких обставин, установлених під час кримінального провадження і досліджених судом першої інстанції не повністю або з порушеннями (у чому полягає неповнота і порушення) відмовив.
Також, захисник не вказав, яких конкретно доводів, наведених в апеляційній скарзі засудженого, усупереч ст. 419 цього Кодексу апеляційний суд узагалі не дослідив, не перевірив та не оцінив, унаслідок чого визнав їх необґрунтованими.
В касаційній скарзі захисника відсутні конкретні мотиви щодо незаконності усіх висновків апеляційного суду, постановлених за результатам розгляду апеляційної скарги сторони захисту, з посиланням на конкретні положення процесуального та матеріального права.
Усупереч ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано її копій із додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, оскільки подана захисником скарга не відповідає вимогам ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 та встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків скарги в установлений строк, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
