Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 644/2494/20 Номер провадження 11-кп/814/214/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12020220530000507 від 10.03.2020 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2021 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, з середньо- спеціальною освітою, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-14.08.2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 198, ч. 1 ст. 358. ч. З ст. 358, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з застосуванням ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 3 роки;
-29.03.2013 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 4 ст.187, ч.З ст.28 ст.353, ч.5 ст.185, ч. 3 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України, з застосуванням ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 10 років 6 місяців з конфіскацією всього особистого майна. Звільнився 14.09.2018 року з ДУ "Полтавська виправна колонія № 64" по закінченню строку відбуття покарання з урахуванням зарахування на підставі ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.10.2016 року в строк покарання попереднього ув`язнення в період з 19.02.2011 року по 23.01.2014 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, -,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 121, ч. України на 5 років позбавлення волі.
За вироком суду 28.02.2020 року у період часу з 19 години 30 хвилин до 20 години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи в загальному коридорі на третьому поверсі будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, в ході конфлікту з потерпілим ОСОБА_9 , підійшов до потерпілого ОСОБА_9 , який лежав на правому боці на підлозі загального кориду, та наніс потерпілому ОСОБА_9 приблизно 10 ударів правою ногою по руках, ногах та голові, після чого наніс правою ногою приблизно 2-3 удари в область живота потерпілого та приблизно ще 5 ударів по руках, ногах та голові, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_9 наступні тілесні ушкодження: садно лобової області справа, синець в області лівого ліктьового суглоба та закрита травма живота: розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Садно лобової області справа та синець в області лівого ліктьового суглоба відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закрита травма живота: розрив селезінки, внутрішньо черевна кровотеча відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що допит свідків у даному кримінальному провадженні проводився без потерпілого ОСОБА_9 , у матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій інформації із записами судових засідань районного суду, а також вважає призначене судом покарання надмірно суворим, оскільки він не мав намірів нанести тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника та обвинуваченого на підтримку своєї апеляційної скарги, думку прокурора про законність та справедливість судового рішення та безпідставність поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно доч.ч.1-3ст.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим. Законнимє рішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.415 КПК України Суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Пунктами 2-7 ч.2 ст.412 КПК України встановлено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою;
4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
6) порушено правила підсудності;
7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Необхідність призначення нового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 мотивував тим, що допит свідків у даному кримінальному провадженні проводився без потерпілого ОСОБА_9 , у матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій інформації із записами судових засідань районного суду.
Так, відповідно до п.п.2,3 ч.3 ст.56 КПК України потерпілий має право брати участь у судовому провадженні та брати участь у безпосередній перевірці доказів.
Таким чином, діючий кримінальний процесуальний закон не містить обов`язку потерпілого брати участь у всіх судових засіданнях у суді першої інстанції, крім випадків, коли судом його явку буде визнано обов`язковою.
Як вбачається із наданих суду матеріалів, потерпілий ОСОБА_9 29.03.2021 був допитаний судом першої інстанції (т.1, а.с.176-201) за участю обвинуваченого та його захисника, та, в подальшому, звернувся до суду із заявою про проведення наступних судових засідань у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 без його участі, у зв`язку з відсутністю претензій до обвинуваченого (т.1, а.с.202). Рішення щодо обов`язкової участі потерпілого ОСОБА_9 у всіх судових засіданнях судом першої інстанції не ухвалювалось.
Також колегією суддів у нарадчій кімнаті було перевірено матеріали судової справи щодо ОСОБА_8 щодо наявності у них технічного запису судового засідання суду першої інстанції. Перевіркою встановлено, що запис судових засідань здійснено належним чином, відтворюється та прослуховується, питання та відповіді учасників судового розгляду сприймаються без будь-яких звукових перешкод.
Таким чином, апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_8 щодо необхідності призначення нового розгляду не відповідають вимогам закону, оскільки участь потерпілого ОСОБА_9 у дослідженні всіх доказів та допиті свідків судом першої інстанції обов`язковим не визнавалось, а технічний носій інформації, на якому зафіксовані судові засідання присутній у матеріалах справи та має належну якість.
Щодо апеляційних вимог обвинуваченого Скалецького про надмірну суворість покарання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.
Торкаючись виду та розміру призначеного судом покарання ОСОБА_8 за вчинений злочин, колегія суддів вважає його таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України і не суперечить приписам ст. 50 КК України.
Всупереч доводів обвинуваченого, покарання ОСОБА_8 призначене у відповідності до ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Із мотивувальної частини вироку видно, що суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, конкретні обставини провадження, дані про особу винного, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди, що визнав обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, правильно вказавши на відсутність обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання.
Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, не працював, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість.
Таким чином, на переконання колегії суддів, саме призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 мінімальне покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України є справедливим, достатнім і необхідним у даному випадку для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів, не є надмірно суворим, а тому підстав для зміни вироку та пом`якшення призначеного покарання, про що поставлено питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2021 відносно нього без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
