Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 569/20334/21

провадження № 61-474св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Кордіал», ОСОБА_3 ,

треті особи: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Волинській області, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Харківській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Вейтас І. В.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Кордіал», ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що 07 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кордіал» було укладено договір купівлі-продажу № РН-0000364, за умовами якого вона придбала у власність транспортний засіб марки «Renault Kangoо», колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , номер з іноземною реєстрацією НОМЕР_2 (після розмитнення автомобілю був присвоєний транзитний номер НОМЕР_3 ).

ОСОБА_1 автомобіль надала у користування своєму сину - ОСОБА_4 , який ним був залишений у липні 2019 року на стоянці на території складських приміщень по АДРЕСА_1 .

Наприкінці серпня 2019 року позивач дізналася, що автомобіль зник зі стоянки, а у вересні даний транспортний засіб відчужено ТОВ «Кордіал» на користь ОСОБА_2 .

На момент придбання спірного транспортного засобу ОСОБА_1 не доручала іншим особам відчужувати його, будь-яких договорів купівлі-продажу чи комісії не укладала. Вважає, що спірний автомобіль вибув із власності поза її волею та внаслідок вчинення щодо неї злочину. За заявою ОСОБА_4 органом досудового розслідування було відкрито кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, де її визнано потерпілою.

ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним договір купівлі-продажу № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року, що укладений між ТОВ «Кордіал» та ОСОБА_2 ;

застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу № РН-0001079 від 05.09.2019, що укладений із ТОВ «Кордіал» та ОСОБА_2 ;

скасувати реєстрацію транспортного засобу марки Renault Kangoо, колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , здійснену Територіальним сервісним центром № 0741 (на правах відділу, с. Струмівка) Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру у Волинській області за ОСОБА_2 на підставі договору № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року;

скасувати перереєстрацію засобу марки Renault Kangoо, колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , здійснену Територіальним сервісним центром № 6349 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру в Харківській області за новим власником - ОСОБА_3 на підставі договору № 5722/19/002741 від 10 жовтня 2019 року;

витребувати з володіння ОСОБА_3 та передати ОСОБА_1 автомобіль марки «Renault Kangoо», колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ;

визнати право власності на автомобіль марки «Renault Kangoо», колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду від 16 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року, укладений між ТОВ «Кордіал» та ОСОБА_2 .

Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року, укладеного між ТОВ «Кордіал» та ОСОБА_2 .

Скасовано реєстрацію транспортного засобу марки Renault Kangoо, колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , здійснену Територіальним сервісним центром № 0741 (на правах відділу, с. Струмівка) Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру у Волинській області за ОСОБА_2 на підставі договору № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року.

Скасовано перереєстрацію засобу марки Renault Kangoо, колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , здійснену Територіальним сервісним центром № 6349 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру в Харківській області за новим власником - ОСОБА_3 на підставі договору № 5722/19/002741 від 10 жовтня 2019 року.

Витребувано з володіння ОСОБА_3 та передано ОСОБА_1 автомобіль марки «Renault Kangoо», колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , д.н.з. НОМЕР_4 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

ОСОБА_1 придбала у власність транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «Renault Kangoо», кузов (шасі) № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, транзитний номер НОМЕР_3 . Зазначене підтверджується Договором купівлі-продажу № РН-0000364 від 07 квітня 2019 року та Актом прийому-передачі транспортних засобів від 07 квітня 2019 року. Договір укладений між продавцем ТОВ «Кордіал» в особі директора Жигар М. О. та покупцем ОСОБА_1 . Факт користування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом підтверджується сертифікатом відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу виданого ТОВ «Рівнестандарт» № UA.005003032-19 від 08.04.2019 року разом із додатком до сертифіката;

07 вересня 2019 року в територіальному сервісному центрі 0741 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області здійснено первинну реєстрацію транспортного засобу марки «Renault Kangoо», кузов НОМЕР_1 на громадянина ОСОБА_2 . На транспортний засіб закріплено номерні знаки НОМЕР_5 та оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 . Договір купівлі-продажу № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року, який став, зокрема серед інших документів, підставою для проведення реєстрації ТЗ, був укладений у м. Луцьк між сторонами: продавцем ТОВ «Кордіал» в особі директора Жигар М. О. та покупцем ОСОБА_2 ;

позивачка ОСОБА_1 не підписувала договір купівлі-продажу, чи будь-який інший документ, на підставі якого могло б здійснитися після придбання нею транспортного засобу марки «Renault Kangoо», кузов НОМЕР_1 подальше його відчуження. Також позивачка не надавала дозвіл та згоду на відчуження автомобіля будь-ким, в тому числі ТОВ «Кордіал».

транспортний засіб «Renault Kangoо», 2015 року випуску, кузов НОМЕР_1 вибув з володіння позивачки ОСОБА_1 незаконно, поза її волею. Зазначене підтверджується достатніми та достовірними доказами, наявними у матеріалах справи. Позивачка не надавала згоди на будь-які правочини щодо відчуження даного автомобіля, зокрема на оспорюваний нею правочин - договір купівлі-продажу від 05 вересня 2019 року № РН-0001079, а відтак цей договір має бути визнано недійсним;

наслідками укладення недійсного правочину (договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05 вересня 2019 року № РН-0001079) є подальше вибуття належного ОСОБА_1 транспортного засобу проти її волі у власність інших осіб - ОСОБА_2 , а у подальшому - ОСОБА_3 , який здійснив перереєстрацію автомобіля та набув незаконного на нього права власності;

позивачка не підписувала договір купівлі-продажу транспортного засобу № РН-0001079 від 05.09.2019 року, то за приписами норми частини другої статті 207 ЦК України відсутній вчинений нею у письмовій формі договір купівлі-продажу ОСОБА_2 транспортного засобу марки «Renault Kangoо», і як наслідок, з урахуванням того, що такий договір нею не вчинявся, реєстрація вказаного транспортного засобу за ОСОБА_2 здійснена неправомірно. Договору купівлі-продажу транспортного засобу, який би був вчинений позивачкою не існує, а договір котрий ОСОБА_1 не підписувала, а отже не вчиняла є недійсним (оспорюваним). Договір відчуження належного позивачці рухомого майна не відповідав зазначеним вище нормам права, суперечив порядку укладення договору купівлі-продажу транспортних засобів, позивачкою не був підписаний, а підписаний особою, яка не мала на це повноважень, а отже цей договір був спрямований на незаконне заволодіння її майном. У цьому випадку відсутня воля ОСОБА_1 на відчуження належного їй майна. Атомобіль вибув із власності позивачки не з її волі, а іншим шляхом. За відсутності підпису власника ОСОБА_1 на документах, які підтверджують укладення нею договору відчуження автомобіля в користь ОСОБА_2 такий договір є недійсним в силу положень частини третьої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України. Тому договір купівлі-продажу № РН-0001079 транспортного засобу від 05 вересня 2019 року є недійсним;

на момент звернення до суду, транспортний засіб марки «Renault Kangoо», кузов (шасі) № НОМЕР_1 , 2015 року випуску не перебуває у власності ОСОБА_2 10 жовтня 2019 року в територіальному сервісному центрі № 6349 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області, спірний автомобіль перереєстровано на ім`я громадянина ОСОБА_3 , на підставі договору, укладеному у СГ № 5722/19/002741 від 10 жовтня 2019 року, виданого ТОВ «ВІП-ЕКСПЕРТ» Мерефянська філія та дорученням продавця НОА513518 від 28 вересня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Янова О.Є., довірена особа ОСОБА_5 . На транспортний засіб закріплено номерний знак НОМЕР_4 та оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 . В силу статті 330 ЦК України, ОСОБА_3 набув право власності на майно (автомобіль) як добросовісний набувач;

предмет віндикаційного позову становить вимога не володіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору;

ОСОБА_3 є добросовісним набувачем майна, яке вибуло з володіння позивачки проти її волі та з урахуванням того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні будь-які договірні правовідносини єдиним способом захисту її порушеного права власності є заявлення віндикаційного позову до нього про витребування майна з чужого незаконного володіння. З метою відновлення порушених недійсним (нікчемним) договором купівлі-продажу транспортного засобу прав позивачки на належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Renault Kangoо», кузов (шасі) № НОМЕР_1 , 2015 року випуску необхідно скасувати реєстрацію транспортного засобу марки Renault Kangoо, колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , здійснену територіальним сервісним центром № 0741 (на правах відділу, с. Струмівка) Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Волинській області на підставі договору № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року, а також скасувати реєстрацію транспортного засобу марки Renault Kangoо, колір білий, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , здійснену територіальним сервісним центром № 6349 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській області на підставі договору № 5722/19/002741 від 10 жовтня 2019 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2022 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Кордіал», ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

згідно статей 19, 321, 328 ЦК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;

відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків;

набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.Сам по собі договір купівлі-продажу вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у зазначеному порядку не породжує правових наслідків у виді переходу права власності від продавця до покупця;

порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів;

автомобіль марки «Renault Kangoо», кузов (шасі) № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, ОСОБА_1 не було зареєстровано у передбаченому законодавством порядку протягом десяти днів з дня його придбання. Тобто у позивача відповідно до вимог закону не виникло право власності на спірний транспортний засіб;

оскільки до ОСОБА_1 не перейшло право власності на спірний транспортний засіб від ТОВ «Кордіал», тому у неї не виникло і право вимоги на оспорювання договору купівлі-продажу №РН-0001079, укладеного 05 вересня 2019 року між ТОВ «Кордіал» і ОСОБА_2 , а також і на витребування у ОСОБА_3 автомобіля марки «Renault Kangoо», кузов (шасі) № НОМЕР_1 , 2015 року випуску. Отже, вимоги позивача необґрунтовані, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю. Суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Аргументи учасників справи

03 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, в якій просила: постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким;

суд апеляційної інстанцій невірно застосував норми матеріального права, які дозволяють власнику, а також іншій особі, яка хоч і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, звернутися до суду за захистом своїх майнових прав, в т.ч. із віндикаційним позовом. У процесі розгляду спорів про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором;

суд апеляційної інстанцій неповно з`ясував обставини, що мають істотне значення для вирішення цієї справи, зокрема, не встановив що ОСОБА_1 правомірно володіла транспортним засобом автомобіль марки Кепаиіі Кап^оо, а отже як особа, в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, може визначатись (бути) як власник майна і особа, яка може бути позивачкою у справах про витребування такого майна з чужого незаконного володіння, але навпаки своєю постановою визначив, що у позивачки не викникло право вимоги на оспорювання договору купівлі-продажу.

У березні 2023 року Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Волинській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про правила державної реєстрації транспортного засобу.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

27 лютого 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 569/20334/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22).

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 придбала у власність транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «Renault Kangoо», кузов (шасі) № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, транзитний номер НОМЕР_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу № РН-0000364 від 07 квітня 2019 року та актом прийому-передачі транспортних засобів від 07 квітня 2019 року.

Договір укладений у м. Луцьк між сторонами: продавцем ТОВ «Кордіал» в особі директора Жигар М. О. та покупцем ОСОБА_1 . В графі «продавець» зазначені наступні реквізити: прізвище та ініціали директора ТзОВ «Кордіал» ОСОБА_6 , назву товариства, ЄДРПОУ, МФО, ІПН, адреса товариства, а також наявні підпис ОСОБА_6 та відбиток печатки ТОВ «Кордіал». В графі «покупець» зазначені наступні реквізити: прізвище, ім`я та по батькові, ІПН, паспортні дані, адреса, а також наявний підпис ОСОБА_1 .

Факт користування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сертифікатом відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу виданого ТОВ «Рівнестандарт» № UA.005003032-19 від 08 квітня 2019 року разом із додатком до сертифіката - Переліком доказів стосовно відповідності КТЗ вимогам щодо індивідуального затвердження, а також інформацією із центру обслуговування транспортних засобів - а саме Актом виконаних робіт ТОВ Автоцентр «ВІК Партнер» від 16 квітня 2019 року.

Спірний автомобіль позивач надала у користування своєму сину - ОСОБА_4 , який у липні 2019 року залишив транспортний засіб на території складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходяться під охороною, а ключі передав на зберігання ОСОБА_7 . Наприкінці серпня - початку вересня 2019 року ОСОБА_1 дізналася, що автомобіль зник разом із ключами і правовстановлювальними документами.

За заявою ОСОБА_4 Рівненським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області було зареєстровано кримінальне провадження № 12019180010006786 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого в частині другій статті 289 КК України. Відповідно до інформації слідчого С. Радійовського потерпілою у цьому кримінальному провадженні було визнано ОСОБА_1 .

Згідно Договору купівлі-продажу № РН-0001079 від 05 вересня 2019 року та заяви № 244809526 від 07 вересня 2019 року наданих Регіональним сервісним центром МВС у Волинській області, а також з відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів та відповіді РСЦ МВС у Волинській області вбачається, що 07 вересня 2019 року в територіальному сервісному центрі 0741 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області здійснено первинну реєстрацію транспортного засобу марки «Renault Kangoо», кузов НОМЕР_1 на громадянина ОСОБА_2 . На транспортний засіб закріплено номерні знаки НОМЕР_5 та оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 .

Договір купівлі-продажу №РН-0001079 від 05 вересня 2019 року, який став, зокрема серед інших документів, підставою для проведення реєстрації ТЗ, укладений у м. Луцьк між сторонами: продавцем ТОВ «Кордіал» в особі директора Жигар М. О. та покупцем ОСОБА_2 . В графі «продавець» зазначені наступні реквізити: прізвище та ініціали директора ТОВ «Кордіал» ОСОБА_6 , назву товариства, його ЄДР, МФО, ІПН, а також наявні підпис ОСОБА_6 та відбиток печатки ТОВ «Кордіал». В графі «покупець» зазначені наступні реквізити: прізвище, ім`я та по батькові, ІПН, паспортні дані, адреса, а також наявний підпис ОСОБА_2 . Також в матеріалах реєстрації наявний сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, виданого ТОВ «Рівнестандарт» від 08 квітня 2019 року № UA.005003032-19, заява про первинну реєстрацію ТЗ № 244809526 від 07 вересня 2019 року.

10 жовтня 2019 року в територіальному сервісному центрі № 6349 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області, вищевказаний автомобіль перереєстровано на ім`я громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору, укладеному у СГ № 5722/19/002741 від 10 жовтня 2019 року, виданого ТОВ «ВІП-ЕКСПЕРТ» Мерефянська філія та дорученням продавця НОА513518 від 28 вересня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Янова О. Є., довірена особа ОСОБА_5 за транспортним засобом закріплено номерні знаки НОМЕР_4 та оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 .

ОСОБА_3 , як останній власник автомобіля, набув право на нього на підставі відплатного договору, є його добросовісним набувачем.

Позиція Верховного Суду

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина друга статті 181 ЦК України).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі;

автомобіль є рухомою річчю;

за загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна;

винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору;

за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ;

правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року по справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) вказано, що:

«положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

У справі, що переглядається:

при відмові в позові апеляційний суд, з посиланням на частину четверту статті 334 ЦК України, вважав, що сам по собі договір купівлі-продажу вчинений у письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у зазначеному порядку не породжує правових наслідків у виді переходу права власності від продавця до покупця. Спірний автомобіль позивачем не було зареєстровано у передбаченому законодавством порядку протягом десяти днів з дня його придбання. Тому у позивача відповідно до вимог закону не виникло право власності на спірний транспортний засіб. Як наслідок відсутні підстави для задоволення позову;

апеляційний суд не звернув уваги, що: автомобіль є рухомою річчю; за загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна;

апеляційний суд не врахував, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ; правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей.

аналіз матеріалів справи свідчить, що: у пункті 3.3. договору купівлі-продажу № РН-0000364 від 07 квітня 2019 року автомобіля марки «Renault Kangoо», укладеного між продавцем ТОВ «Кордіал» та покупцем ОСОБА_1 , передбачено, що «перехід права власності на товар, а також ризиків випадкового знищення та пошкодження товару відбувається в момент прийняття товару та підписання видаткової накладної» (а. с. 14); в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі транспортних засобів від 07 квітня 2019 року (а. с. 16); в матеріалах справи відсутня видаткова накладна;

за таких обставин, апеляційний суд, не звернув уваги на умови договору купівлі-продажу № РН-0000364 від 07 квітня 2019 року, та зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; постанову апеляційного суду скасувати; справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

У постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року скасувати.

Передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук