Справа № 464/1099/23
пр.№ 2/464/702/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.04.2023 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.,
секретар судових засідань Гузюк Н.І.,
з участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства" Державний ощадний банк України", третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання наказу № 47-к від 31.01.2023 незаконним, поновлення на роботі, відшкодування майнових і моральних збитків,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним та скасування наказу №47-к від 31.01.2023 про звільнення позивача з посади начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України; про поновлення на посаді начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк»; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31.01.2023 до дня поновлення на роботі; про стягнення моральних збитків в розмірі 539939,14 грн.; про стягнення майнової шкоди в розмірі 3956,30 грн.
Позов мотивує тим, що згідно наказу №132-к від 01.11.1995 працював на посаді начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк». Наказом начальникафілії Львівське обласнеуправління АТ«Ощадбанк» №47-квід 31.01.2023позивача звільненоз посадиначальника юридичноговідділу філії Львівськеобласне управлінняАТ «Ощадбанк»у зв`язкуз скороченнямчисельності таштату працівниківза п.1ст.40КЗпП України. Підставою для видання оскаржуваного наказу стали: наказ №760-к від 24.11.2023 «Про попередження працівників юридичного відділу філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», пропозиція вакантних посад від 24.11.2022, від 09.01.2023 та 24.01.2023. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки в АТ «Ощадбанк» не відбулося змін в організації виробництва і праці, які б зумовили скорочення його посади, рішення про запровадження змін в організації виробництва і праці ухвалено неповноважним органом управління АТ «Ощадбанк», невірно зазначено причину звільнення, а саме зазначено одночасно як скорочення чисельності, так і штату працівників, що суперечить п.1 ст.40 КЗпП України. Вказує, що не усі вакантні посади за період дії попередження про наступне звільнення йому пропонувались, оцінка його переважного права на залишення на роботі не проводилась, а саме звільнення позивач вважає проявом мобінгу. Зазначає, що позивачу завдана моральна шкода, яка полягала у перенесенні душевних страждань, приниженні, а також постійних негативних емоційних відчуттях, внаслідок чого значно погіршився стан його здоров`я, спричинені моральні збитки оцінює в 539939,14 грн., що розраховані у розмірі 50% від розміру заробітної плати голови правління АТ «Ощадбанк» за вересень 2022 року. Крім того, відповідач спричинив позивачу матеріальну шкоду, а саме позивач поніс витрати на придбання ліків для лікування після звільнення з роботи 3956,30 грн., що становить розмір заподіяної майнової шкоди.
Ухвалою від 02.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
28.03.2023 від представника відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Мірошнікова П.В., який діє на підставі довіреності № 19/3-02/391, на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому позов не визнає, просить відмовити у задоволенні позову.
29.03.2023 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому не погоджується із доводами відповідача.
03.04.2023 від представника третьої особи Діманової Т. на адресу суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що від позивача ОСОБА_1 не надходили до Національного агентстваз питаньзапобігання корупції будь-які повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, відтак, позивач не має статусу викривача, відповідно жодних перевірок за його зверненням не проводилось, а тому Національне агентство позбавлене можливості надати аргументи щодо підтримання заявлених позивачем позовних вимог. Просить справу розглядати у відсутності представника третьої особи.
13.04.2023 від представника відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Мірошнікова П.В., який діє на підставі довіреності № 19/3-02/391, на адресу суду надійшло заперечення на відповідь позивача, у якому викладено зустрічні непогодження із доводами позивача, просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач в судовому засіданні 20.04.2023 у вступному слові позов підтримав з мотивів, викладених у позові та у відповіді на відзив, дав пояснення аналогічні їх змісту. Додатково пояснив, що при звільненні позивача не враховано його переважне право на залишення на роботі, що передбачено ст.42 КЗпП України, та відповідно до ст.49-2 КЗпП України не запропоновано усіх вакантних посад. Просить стягнути з відповідача майнову шкоду, котра підтверджуються, зокрема, чеками на придбання ліків після звільнення з роботи на суму 3956,30 грн. Крім того, зазначив, що йому спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що керівництво 5 разів пропонувало йому написати заяву на звільнення, в тому числі за власним бажанням, за відмову йому була оголошена догана, яка в подальшому скасована рішенням суду. Наполягає, що на протязі останніх років був небажаний керівництву філії банку, мав суперечки з приводу надання кредитів. Оцінює моральну шкоду в розмірі 50% від заробітної плати голови правління АТ «Ощадбанк», що становить 539939 грн. 14 коп. Просить позов задоволити.
Представник відповідача адвокат Мірошніков П.В., діючи на підставі довіреності, у вступному слові позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та у запереченні на відповідь. Пояснив, що позивач з 01.11.1995 до 31.01.2023 працював на посаді начальника юридичного відділу, який входив у структуру філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк». Звільнення позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі п.1 ч.1ст. 40 КЗпП України. Рішенням Наглядової ради АТ «Ощадбанк», яке оформлено протоколом засідання від 02.11.2022 №63, схвалено пропозиції, які викладені у постанові Правління АТ «Ощадбанк» від 18.10.2022 №534 «Про централізацію функцій юридичних підрозділів та зміни в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк», та затверджено відповідні зміни в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк», однією з яких була ліквідація з 01.02.2023 юридичного управління філії Головного управління по місті Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та юридичних відділів філій обласних управлінь АТ «Ощадбанк», у тому числі з 01.02.2023 підлягав ліквідації юридичний відділ філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк», у якій працював позивач на посаді начальника цього відділу. Вказав, що 24.11.2022 позивача попереджено про скорочення посади начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» та про наступне звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Одночасно, позивачу запропоновано наявні вакантні посади, а саме 24.11.2022, 09.01.2023 та 24.01.2023 позивачеві запропоновано вакантні посади по усій структурі АТ «Ощадбанк», на які міг бути переведений позивач із врахуванням його рівня кваліфікації. Не одержавши згоду на переведення на жодну із запропонованих посад, наказом від 31.01.2023 №47-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. Одночасно, позивача 31.01.2023 ознайомлено із наказом про звільнення, вручено копію наказу, видано трудову книжку та здійснено виплату всіх належних при розрахунку сум. Наполягає, що вимоги ст.42 КЗпП України не застосовувалися у зв`язку з ліквідацією відділу, у якому працював позивач, та усіх посад у цьому відділі. Просить відмовити у скасуванні наказу від 31.01.2023 №47-к про звільнення ОСОБА_1 , відмовити у його поновленні на роботі на зазначеній посаді та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також просить відмовити у стягненні майнової та моральної шкоди, оскільки відповідачем додержано процедуру звільнення позивача, відсутні передбачені у ст.237-1 КЗпП України підстави. Категорично заперечив прояви мобінгу щодо позивача.
Представник третьої особи Національного агентстваз питаньзапобігання корупції за викликом суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Надав письмові пояснення у справі, відповідно до яких зазначає про передчасність залучення агентства до участі у справі та про відсутність у позивача статусу викривача, просить справу розглядати без участі його представника. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи, повідомленого належно, та який надав письмові пояснення у справі.
Заслухавши вступні слова учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно наказу від 01.11.1995 №132-к позивача з 01.11.1995 переведено на посаду начальника юридичного відділу Львівського обласного управління Ощадного банку України.
02.11.2022 Наглядовою радою АТ «Ощадбанк» прийнято рішення про зміни в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк» та централізацію функцій юридичних підрозділів, що стверджується витягом з протоколу засідання Наглядової ради від 02.11.2022 №63 та постановою Правління АТ «Ощадбанк» від 18.10.2022 №534 «Про централізацію функцій юридичних підрозділів та зміни в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк», відповідно до якого у п.3.1 вирішено ліквідувати з 01.02.2023 юридичне управління філії Головного управління по місті Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та юридичні відділи філій обласних управлінь АТ «Ощадбанк».
Сторонами надано правову оцінку щодо повноважень органів управління АТ «Ощадбанк» на запровадження змін в організації виробництва і праці, однак суд не вдається до перевірки зазначених доводів сторін з огляду на таке.
Верховний Суд у постановах у справі №755/3495/16-ц від 28.03.2019 та у справі №451/706/18 від 22.01.2020 підтверджує, що прийняття рішення про визначення структури підприємства є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. Тому непогодження працівників із рішеннями про визначення структури підприємства чи установи, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників не вважається належним способом захисту, працівник не може ставити під сумнів таке рішення.
Згідно правових позицій, висловлених Верховним Судом у постановах у справі №519/160/16-ц (провадження №61-312св17) від 16.01.2018, у справі №696/985/15-ц (провадження №61-1214св18) від 06.02.2018 суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.
Наданими відповідачем письмовими доказами, а саме витягами із штатного розпису та письмовими довідками, стверджується, що у юридичному відділі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» станом на 31.01.2023 штатна чисельність юридичного відділу становила 4 штатних одиниць, станом на 01.02.2023 - 1 штатна одиниця головного юрисконсульта (із приміткою «Дана посада виведена з штатного розпису Львівського обласного управління 20.02.2023 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю працівника з 31.01.2023 по 17.02.2023, з 18.02.-по 19.02.2023 відпустка»), станом на 20.02.2023 -юридичний відділ у штатному розписі відсутній. Тобто, відбулося скорочення штату працівників. Аналогічні зміни відбулися щодо юридичних підрозділів в усіх філіях АТ «Ощадбанк», у яких загальна штатна чисельність ліквідованих структурних підрозділів становила 60 штатних одиниць. Вцілому по АТ «Ощадбанк» станом на 01.02.2023 по відношенню до 01.10.2022 відбулося скорочення чисельності працівників у кількості 1760, що свідчить про скорочення чисельності працівників.
Таким чином, відповідно до рішення Наглядової ради №63 від 02.11.2022, в АТ «Ощадбанк» відбувались зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності та штату працівників.
На виконання зазначеного рішення Наглядової ради прийнято наказ начальника філії Львівське обласне управління №760-к від 24.11.2022, яким доручено відділу кадрового адміністрування у термін до 30.11.2022 попередити працівників юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» про наступне звільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, та вжити заходи щодо переведення працівників юридичного відділу на вакантні посади, що відповідають їх кваліфікації, у разі їх згоди. При відсутності роботи за відповідною спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу посаду, провести звільнення 31.01.2023 з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Встановлено, що письмовим попередженням від 24.11.2022 позивача попереджено про скорочення посади начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» та про наступне звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 31.01.2023. Попередження вручено 25.11.2022 під особистий підпис позивача.
З`ясовано, що письмовими повідомленнями від 24.11.2022, 09.01.2023 та 24.01.2023 позивачу запропоновано наявні вакантні посади у кількості 1304, 1525 та 1579 посад відповідно. Повідомлення від 24.11.2022 та від 24.01.2023 вручені під особистий підпис позивача від 25.11.2022 та від 24.01.2023 відповідно. Повідомлення від 09.01.2023 доставлено на робочу електронну поштову скриньку позивача, що підтверджується відповідними даними про доставку повідомлення та не заперечується позивачем.
Наказом начальника філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» №47-к від 31.01.2023 позивача звільнено з посади начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. З вказаним наказом позивача 31.01.2023 ознайомлено, вручено йому копію наказу, видано трудову книжку та здійснено виплату всіх належних при розрахунку сум, що підтверджується відповідними письмовими доказами у справі.
Згідно зістаттею 43 Конституції Україниправо на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ч.2ст. 2 КЗпП України).
Відповідно до п.1 ч.1ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (ч.6ст.36 КЗпП України).
Відповідно до положеньст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
У пункті 19постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів»роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
Частиною другоюстатті 40 цього Кодексувстановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Частиною першоюст. 42 КЗпП Українивстановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається вказаним у переліку (ч. 2ст. 42 КЗпП України).
Тобто, застосування положеньст. 42 КЗпП Україниможливе серед працівників які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.
Повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить власнику або уповноваженому ним органу. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування) (постанова Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 756/5243/17).
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Вирішуючи даний спір, судом не встановлено порушень прав позивача при звільненні, а аргументи і обставини, на які позивач посилався не знайшли підтвердження в судовому засіданні та спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, відбулось скорочення чисельності та штату працівників, позивач попереджався про наступне вивільнення за два місяці з дати його попередження, з моменту попередження про наступне вивільнення та до дати звільнення позивачеві була запропонована інша вакантна робота (вакантні посади), яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, а отже відсутні підстави для визнання недійсним та скасування наказу №47-к від 31.01.2023 про звільнення позивача та про поновлення на посаді начальника юридичного відділу філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк».
Покликання позивача на наявність іншої вакантної роботи (інших вакантних посад), яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, не знайшли свого підтвердження.
У постановах від 01.04.2015 у справі №6-40цс15, від 25.05.2016 у справі №6-3048цс15 та від 09.08.2017 у справі №6-1264цс17 та від 17.02.2021 у справі №235/4593/19 (провадження 61-7349св20) Верховним Судом України викладені правові позиції про те, що власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Тобто, роботодавець не зобов`язаний пропонувати працівнику посади, роботу на яких працівник виконувати не зможе.
При цьому, позивачем у судовому засіданні підтверджено, що ним не подано заяв про переведення на іншу роботу, зокрема на посадах, які позивач вважав вакантними, яку позивач бажав виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, стану здоров`я тощо. Жодного доказу, який би підтверджував той факт, що кількість вакантних посад є більшою, а запропонований перелік є неповним позивачем до матеріалів справи не долучено. Тому, вимоги статті 49-2 КЗпП України не порушені, що свідчить про дотримання відповідачем процедури звільнення та виключає можливість задоволення позову.
Суд приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що ні з листа Міністерства праці та соціальної політики України від 07.04.2011 №114/06/187-11 щодо надання роз`яснення, на який покликається позивач, ні зі змісту п.1 ст.40 КЗпП України не випливає законодавчої заборони щодо можливості запровадження змін в організації виробництва і праці, що супроводжується одночасним скороченням чисельності та штату працівників. Також, що при повній ліквідації структурного підрозділу (юридичного відділу філії), у якому одночасно скорочуються усі посади, що мало місце у спірному випадку, не відбувалося конкуренції працівників однорідних посад, посада позивача не була однорідною, тому положення ч.1 ст.42 КЗпП України не підлягали застосуванню. Також, позивач на день звільнення не був членом профспілкової організації АТ «Ощадбанк», тому правила ч.1 ст.43 КЗпП України не застосовуються.
Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що його звільнення є проявом мобінгу, оскільки скорочення чисельності та штату працівників стосувалося юридичних підрозділів усіх філій АТ «Ощадбанк», а не персонально позивача. Всі наявні у матеріалах справи копії письмових звернень та скарг позивача, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності у 2021 році, не мають системного зв`язку із його звільненням. При цьому, позивач не є у статусі викривача відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, проаналізувавши надані сторонами докази, суд не встановив фактів незаконного звільнення позивача із займаної посади, а викладені позивачем у позовній заяві аргументи не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Перед звільненням, відповідач вчинив всі необхідні дії для працевлаштування позивача та пропонував останньому всі наявні вакантні посади. Також, судом не встановлено інших порушень трудового законодавства під час процедури звільнення, внаслідок чого позов є безпідставним і в його задоволенні належить відмовити. Оскільки судом не встановлено порушення трудових прав ОСОБА_1 при звільненні, відтак підстав для поновлення позивача на роботі немає.
Що стосується решти позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральних збитків та майнової шкоди, такі не підлягають до задоволення, оскільки є похідними в разі прийняття рішення про поновлення на роботі та у випадку скасування оскаржуваного наказу. Оскільки у позовних вимогах про поновленні на роботі суд відмовляє, тому у стягненні з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у відшкодуванні майнової та моральної шкоди суд також відмовляє.
Жодних клопотань про компенсацію судових витрат, а також доказів про такі витрати сторона відповідача не подавала. Крім того, представник відповідача не наводив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс або очікує понести в зв`язку із розглядом справи, відповідно, відсутні підстави для відшкодування таких витрат.
Керуючись ст.36, 38, 40, 43, 233 КЗпП України, ст.12,81,141,258, 265 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 доАкціонерного товариства"Державний ощаднийбанк України",третя особа Національнеагентство зпитань запобіганнякорупції провизнання наказу№ 47-квід 31.01.2023незаконним,поновлення нароботі,відшкодування майновихі моральнихзбитків залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач:Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: м.Київ, вул.Госпітальна, 12Г, ЄДРПОУ 00032129.
Третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції, адреса: м.Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28, ЄДРПОУ 40381452.
Повний текст рішення виготовлений 25.04.2023.
Суддя О.Ю. Горбань
