У Х В А Л А
20 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/988/18
Провадження № 11-44заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 9901/988/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України та ВРУ, у якому просив:
- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;
- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;
- зобов`язати ВРУ на власному офіційному вебсайті (вебпорталі http.//rada.gov.ua) привести статтю 11 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-ІІІ «Про природні монополії» (далі - Закон № 1682-ІІІ) у відповідність із редакцією, чинною станом на 07 жовтня 2010 року (до змін, внесених Законом України від 07 жовтня 2010 року № 2592-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України»).
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 січня 2019 року відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог до Президента України на підставі пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вже є спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа № П/9901/798/18).
Рішенням від 14 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову до ВРУ.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасувала та ухвалила нове рішення, яким позов задовольнила: зобов`язала ВРУ на власному офіційному вебсайті (вебпорталі http://rada.gov.ua) викласти текст статті 11 Закону № 1682-ІІІ відповідно до редакції, чинної станом на 07 жовтня 2010 року, з урахуванням положень Закону України від 23 лютого 2014 року № 763-VІІ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» у редакції Закону України від 27 лютого 2014 року № 798-VII «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України».
23 березня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, у якій він просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала в невиконанні рішення суду.
Касаційний адміністративний суд у складі колегії суддів Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, повернув з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 383 КАС України.
30 грудня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України. У заяві позивач просив:
- поновити строк та прийняти цю заяву до розгляду;
- визнати протиправними рішення та дії, вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду;
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ.
Касаційний адміністративний суд у складі колегії суддів Верховного Суду ухвалою від 31 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 від 29 грудня 2022 року, подану в порядку статті 383 КАС України, повернувзаявнику.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 13 лютого 2023 року подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надіслання апеляційної скарги в новій редакції, у якій необхідно додатково вказати, які докази та/або обставини неповно чи неправильно встановлені та досліджені судом першої інстанції, а також для надання доказів на підтвердження сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернула скаржнику з підстав невиконання останнім вимог ухвали судді Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2023 року.
30 березня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду повторно надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, у якій скаржник просив суд звільнити його від сплати судового збору та долучив до матеріалів апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557, з яких вбачається, що у 2022 році ОСОБА_1 доходів не отримував.
Ухвалою від 04 квітня 2023 року суддя Великої Палати Верховного Суду залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року та надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 2684 грн або надати копії документів на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону № 3674-VI, а саме: довідку з Пенсійного фонду України про наявність / відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік; довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність / відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік; довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік.
На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 17 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» направив до Великої Палати Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив:
- довідку від 06 квітня 2023 року, сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, про відсутність індивідуальних відомостей про особу ( ОСОБА_1 );
- довідку Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 11 квітня 2023 року № 105/74/0-686/16-3302 про те, що станом на 11 квітня 2023 року (в тому числі і за 2022 рік) ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні як одержувач будь-яких виплат та компенсацій;
- довідку Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 11 квітня 2023 року № 208 про те, що ОСОБА_1 не призначено ніяких видів допомоги та компенсацій, у тому числі і за 2022 рік;
- листа Державного центру зайнятості від 12 квітня 2023 року № 33/10/2391-23 про те, що за даними Єдиної аналітично-інформаційної системи Державної служби зайнятості ОСОБА_1 у період з 01 січня 2022 року по теперішній час до центрів зайнятості / філій Державної служби зайнятості не звертався, не перебував на обліку як особа, яка шукає роботу та не зареєстрований як безробітний.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою згаданої статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на те, що скаржник надав суду докази, які підтвердили, що розмір судового збору в сумі 2684 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а саме: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557, довідку Пенсійного фонду України від 06 квітня 2023 року, довідки Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 11 квітня 2023 року № 105/74/0-686/16-3302 та № 208, листа Державного центру зайнятості від 12 квітня 2023 року № 33/10/2391-23, з яких убачається, що у 2022 році ОСОБА_1 доходів не отримував, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Матеріали апеляційної скарги також містять клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженняухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
У доводах, наведених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що вже оскаржував ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду. Однак копію ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2023 року, прийнятої за результатами розгляду його попередньої апеляційної скарги, він отримав засобами поштового зв`язку лише 25 березня 2023 року, що підтверджується долученою до апеляційної скарги ксерокопією конверта зі штриховим ідентифікатором 0104343234732 та його відстеженням на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта». Скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження з огляду на те, що цю апеляційну скаргу подано в розумний строк після повернення Великою Палатою Верховного Суду його попередньої апеляційної скарги.
За таких обставин, ураховуючи наведені положення процесуального закону, клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 КАС України, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження за скаргою немає.
Керуючись статтями 292, 295, 296, 300, 301, 304, 321 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року.
3. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року.
4. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року.
5. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 9901/988/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов`язання вчинити певні дії.
6. Направити копію цієї ухвали ОСОБА_1 у, а разом з копією апеляційної скарги - учасникам справи до відома.
7. Установити п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання учасниками справи № 9901/988/18 відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 і роз`яснити, що до відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців О. М. Ситнік
Д. А. Гудима І. В. Ткач
Ж. М. Єленіна Т. А. Чумаченко
І. В. Желєзний С. П. Штелик
Л. Й. Катеринчук