УХВАЛА
07 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16781/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023
у справі №910/16781/21
за позовом комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»
про стягнення 164 388 199, 97 грн,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Євро-Реконструкція» 05.04.2023, через «Електронний суд», звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/16781/21 в частині стягнення 45 111, 95 грн пені, 8 963, 04 грн 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині. Також у прохальній частині скарги є клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання судового рішення до закінчення його касаційного перегляду.
Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.04.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/16781/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, ТОВ «Євро-Реконструкція» подаючи касаційної скарги посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України як підставу для її подання, зазначило про порушення матеріального та процесуального права та вказало, що попередні судові інстанції застосували приписи частини п`ятої статті 254 та частини другої статті 625 Цивільного кодексу України без урахування правового висновку викладеного у постанові Верховним Судом від 16.06.2021 у справі №554/4741/19. Також зазначає про порушення попередніми судовими інстанціями приписів статті 86 ГПК України та не дослідження і не надання повної і всебічної оцінки доказам, приєднаних сторонами до матеріалів справи, з посиланням на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/1041/16 щодо застосування статті 86 ГПК України.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Євро-Реконструкція» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи те, що на даний час судові рішення у справі №910/16781/21 переглядаються Верховним Судом в порядку господарського судочинства, ставка судового збору має застосовуватися, як за подання позовної заяви до господарського суду.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року визначений у розмірі 2 270 грн.
В прохальній частині касаційної скарги скаржник виклав свої вимоги до Суду в такій редакції: «Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/16781/21 в частині стягнення 45 111, 95 грн сум пені та 8 963, 04 грн сум 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 45 111, 95 грн сум пені та 8 963, 04 грн сум 3% річних - відмовити».
Оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, у справі №910/16781/21, зокрема, позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково. Стягнути з ТОВ «Євро-Реконструкція» на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму основного боргу в розмірі 51 087 485, 60 грн, пеню в розмірі 3 598 564, 42 грн, 3% річних в розмірі 672 229, 43 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 226 32, 25 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 273 479, 43 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Отже, з урахуванням викладеного, беручи до уваги оскаржувані судові рішення, вимоги касаційної скарги про те, що скаржник оскаржує частину задоволених до стягнення позовних вимог у сумі 54 074, 99 грн (45 111, 95 грн пені та 8 963, 04 грн 3% річних), при поданні касаційної скарги мав сплатити судовий збір у сумі 4 540, 00 грн (2 270, 00 грн - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200%).
На підтвердження доказів сплати судового збору скаржником додано до касаційної скарги платіжна інструкція №7767532666 від 05.04.2023, з якої вбачається, що судовий збір сплачено в сумі 3 969, 60 грн, тобто в меншому ніж належить до сплати розмірі,
Виходячи з вимог викладених в прохальній частині касаційної скарги та меж касаційного оскарження Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази доплати судового збору у розмірі 570, 40 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії, якщо скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в межах вимог викладених в прохальній частині касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
Перевіривши дотримання строку подання касаційної скарги на відповідність вимогам статті 288 ГПК України, Верховний Суд встановив таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Так, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 28.02.2023 (повний текст судового рішення складено - 06.03.2023), а тому строк на її оскарження, з урахуванням вихідних днів, закінчився 27.03.2023.
Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 05.04.2023 через «Електронний суд», тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 28.02.2023.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник посилається, зокрема, на те, що отримав можливість ознайомитися з оскаржуваною постановою 16.03.2023 - в день її опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень. При цьому й повний текст оскаржуваної постанови з цієї справи було опубліковано 16.03.2023 в системі «Електронний суд», тоді як до 16.03.2023 скаржник не отримував копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 зі справи №910/16781/21.
Водночас Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 №3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
На підтвердження неотримання оскаржуваної постанови апеляційного суду до 16.03.2023 та опублікування її 16.03.2023 в системі «Електронний суд» скаржник не додав до матеріалів касаційної скарги відповідних доказів щодо дати направлення/ненапарвлення її саме апеляційним судом та відповідного отримання/неотримання та опублікування в системі «Електронний суд».
Істинність твердження щодо неотримання або отримання у певну дату повного тексту судового рішення має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76 - 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.
Суд виходить з того, що скаржник звернувся з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже, матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні. За положеннями частини першої статті 294 ГПК України матеріали витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження. Таким чином, суд самостійно не може перевірити факт направлення/ненаправлення сторонам судового рішення, але вказане не нівелює обов`язок скаржника доводити обставини, які мають значення для вирішення справи.
Не надання скаржником будь-яких належних та допустимих доказів направлення/ненаправлення повного тексту оскаржуваної постанови суду та її отримання/неотримання, та опублікування в системі «Електронний суд» унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України, - і не перекладає обов`язку на суд.
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що, задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржник, пропустивши строк на касаційне оскарження судового рішення, не подав достовірних, належних і допустимих доказів, які б свідчили про неотримання оскаржуваної постанови апеляційного суду до 16.03.2023 та опублікування її 16.03.2023 в системі «Електронний суд» та наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції щодо оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/16781/21 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення. Істинність твердження щодо неотримання повного тексту судового рішення та опублікування його саме 16.03.2023 в системі «Електронний суд» має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості доказів.
Водночас поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку та обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Само по собі посилання скаржника у поданій касаційній скарзі щодо неотримання оскаржуваної постанови апеляційного суду до 16.03.2023 та опублікування її 16.03.2023 в системі «Електронний суд» за відсутності відповідних доказів не передбачає автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з лише самим посиланням на не отримання копії постанови.
Адже суд в силу статей 2, 13, 14, 169 ГПК України розглядає і вимоги щодо поновлення строку.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/16781/21, оскільки скаржником не доведено неотримання оскаржуваної постанови апеляційного суду до 16.03.2023 та опублікування її 16.03.2023 в системі «Електронний суд» доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів щодо направлення/ненаправлення йому повного тексту оскаржуваної постанови саме апеляційним судом та дати отримання постанови, зокрема через «Електронний суд».
Якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «Євро-Реконструкція» підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом:
- надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/16781/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів;
- надання документа на підтвердження доплати судового збору у розмірі 570, 40 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідком, або повернення касаційної скарги скаржнику або відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з вищенаведеного.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання щодо зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, у справі №910/16781/21 розглядатиметься після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/16781/21 - залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
