Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 170/293/21 Провадження №11-кп/802/101/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч. 2 ст. 367 КК України Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
виправданого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Шацького районного суду Волинської області від 04 серпня 2022 року щодо ОСОБА_7 ,яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянин України,уродженець с.Вороблячин, Яворівськогорайону, Львівськоїобласті,який зареєстрований тафактично проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , звищою освітою, одружений, депутата Ковельської районної ради Волинської області VIII скликання, невійськовозобов`язаний, раніше не судимий,
визнаний невинуватимупред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та виправданий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з тим, що не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
Вироком суду вирішено питання процесуальних витрат.
В С Т А Н О В И В
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, зокрема, у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам за таких обставин.
ОСОБА_7 , колишній директор Шацького національного природного парку, депутат Ковельської районної ради VIII скликання Волинської області, перебуваючи відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №330-к від 03 червня 2014 року на посаді директора Шацького національного природного парку, будучи працівником правоохоронного органу та являючись службовою особою, яка постійно обіймає на державному підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків в установі, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України, що полягали у здійсненні керівництва підприємством упродовж січня-лютого 2017 року, перебуваючи у приміщенні Шацького національного природного парку, що розташоване за адресою: вул. Жовтнева, 1, с. Світязь, Волинська область, будучи зобов`язаним керуватись передбаченими актами законодавства, Статутом чи Положенням «Про Шацький національний природний парк», забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, проводити ефективні заходи, пов`язані з веденням лісового господарства відповідно до встановлених правил і лімітів та стану насаджень, а також будучи наділеним відповідними повноваженнями зі здійснення охорони природно-заповідного фонду України, їх належним чином не виконав через несумлінне ставлення до них, зокрема, в порушення вимог статей 9-1, 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», діючи із злочинною самовпевненістю, тобто, передбачаючи можливість завдання шкоди державним інтересам внаслідок своїх протиправних дій, видав лісорубні квитки, а саме: серії 02 ЛКБ №438880 від 25 січня 2017 року, серії 02 ЛКБ №438884 від 21 лютого 2017 року, серії 02 ЛКБ №438878 від 25 січня 2017 року, серії 02 ЛКБ №438877 від 25 січня 2017 року, серії 02 ЛКБ №438871 від 03 січня 2017 року, серії 02 ЛКБ №438876 від 03 січня 2017 року, серії 02 ЛКБ №438872 від 03 січня 2017 року, серії 02 ЛКБ №438875 від 03 січня 2017 року, серії 02 ЛКБ №438868 від 03 січня 2017 року на проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територій Шацького національного природного парку, які являються об`єктами природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим, державним інтересам, згідно з висновком експерта Волинського науково-дослідного експертного криміналістичного центру № 9 від 12 квітня 2019 року завдано збитків на суму 7345 835,00 грн., що більше як у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів, навколишнього природного середовища.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що виразилося у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Не погоджуючись із вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій вказує на його незаконність та необґрунтованість через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного виправдання обвинуваченого. Вказує, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 , які безпідставно взято до уваги судом, спростовані актом ревізії окремих питань фінансової господарської діяльності Шацького національного природного парку від 28 грудня 2018 року № 070-22/01, висновками експертів, спеціалістів та показаннями свідка ОСОБА_10 . Вважає, що усі наведені органом досудового розслідування докази є належними та допустимими, прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження. У зв`язку із цим, просить скасувати вирок суду від 04 серпня 2022 року. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, призначивши йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Стягнути із ОСОБА_7 в користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у цьому кримінальному провадженні. В порядку ст. 100 КПК України вирішити долю речових доказів. У відповідності до ч. 3 ст. 404 КПК України здійснити повторне дослідження доказів.
У поданому на апеляційну скаргу письмовому запереченні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції від 04 серпня 2022 року залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, виправданого та його захисника, які кожен окремо, відносно її задоволення заперечили, просили вирок суду першої інстанції залишити без зміни, апеляційний суд доходить такого висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, виправдовуючи ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК України, вищезазначених вимог закону дотримався.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд зробив ґрунтовний аналіз доказів, перевіривши їх, у відповідності до положень ст. ст. 85, 86, 87, 94 КПК України, належним чином оцінивши з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.
Зокрема, судом підставно взято до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_7 , який винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині не визнав та показав, що на посаді директора Шацького національного парку працює з 2017 року. Не заперечив факт підписання виписаних інженером національного парку ОСОБА_9 та зазначених у обвинувальному акті лісорубних квитків на здійснення передбачених статтею 84 Лісового кодексу України рубок догляді за лісом (проріджувальних, похідних), вибіркових санітарних рубок, що відносяться до рубок формування та оздоровлення лісів, які були проведені на території лісництв Шацького національного природного парку, що є об`єктом природно-заповідного фонду. Ствердив, що вказані види рубок було проведено виключно з метою поліпшення якісного складу лісів, на підставі переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2017 рік, після погодження із відповідними державними органами.
Свідок ОСОБА_9 інженер лісового господарства Шацького національного парку у 2017 році суду показав, що до його обов`язків входило оформлення лісорубних квитків. У цьому році, на підставі матеріалів відведення та виданих лісорубних квитків проводилися рубки формування та оздоровлення лісів, з метою покращення якісного складу лісу на підставі санітарно-оздоровчих заходів, матеріалів лісокористування, погодження з науково-технічною радою парку інших необхідних погоджень. 90 відсотків такої деревини було реалізовано на дрова, решта ділова деревина. Оскільки це не було спеціальне використання лісових ресурсів, лімітів на проведення таких рубок, установлено не було.
Доводи прокурора про неправдивість таких його показань та безпідставне взяття їх до уваги судом, з мотивів їх невідповідності показанням, наданих ним в ході досудового розслідування, з огляду на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, є безпідставними.
Такі показання директора та інженера лісового господарства Шацького національного парку, безпосередньо надані суду, є чіткими, послідовними, і не лише узгоджуються між собою, а і з показаннями інших свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які у 2017 році працювали у Світязькому, Мельниківському та Пульмівському лісництвах Шацького національного природного парку, на території яких проводилась рубка лісів. Усі вони, без виключення, ствердили, що вказані рубки проводили з метою покращення якісного складу лісу, у відповідності до установлених вимог, оформлених документів, на підставі безпосередньо проведених обстежень лісу та відводів. Рубці, як правило, підлягали сухостійні, повалені, пошкоджені та хворі дерева і ті, що відставали в рості.
При оцінці порушень обвинуваченим вимог статей 9-1, 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», які ставляться йому у провину, за змістом пред`явленого обвинувачення, судом слушно зазначено про те, що порушення конкретних положень вказаних статей ОСОБА_7 не інкримінується.
Порядок та умови здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, що встановлені з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, визначено також Санітарними правилами в лісах України, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року №555. 11 листопада 2016 року набула чинності нова редакція Санітарних правил в лісах України, в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №756.
Пунктом 2 Санітарних правил в лісах України (в редакції, чинній станом на січень, лютий 2017 року) передбачено, що заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, що здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.
Згідно із п. 5 вказаних Правил заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.
До санітарно-оздоровчих заходів віднесено: вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки, ліквідацію захаращеності, запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу, захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.
Також встановлено, що вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження, а на територіях природно-заповідного фонду, зокрема, національного парку - за погодженням з органами Мінприроди, які здійснюють державний контроль за дотриманням вказаних Правил.
Таким чином цілі санітарно-оздоровчих заходів докорінно відрізняються від цілей спеціального використання природних, зокрема, й лісових ресурсів.
Правилами поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №724, передбачено, що вони визначають основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості і продуктивності деревостанів, збереження біорізноманітності лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів, до яких належать такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.
Підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, що проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне. Рубки догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка.
Вимоги щодо порядку проведення санітарних рубок за цими Правилами узгоджуються з вимогами Санітарних правил в лісах України.
Таким чином законодавчо визначено, що рубки формування і оздоровлення лісів за своєю правовою суттю є одним з видів діяльності з відтворення лісів з метою поліпшення їх якісного складу. Проріджувальні, прохідні та вибіркові санітарні рубки (які здійснено на підставі виданих ОСОБА_7 лісорубних квитків) законодавчо віднесено до рубок формування та оздоровлення лісів.
Передбачені вказаними нормативними актами заходи з поліпшення якісного складу лісів за своїм змістом, цільовою спрямованістю, докорінно відрізняються від спеціального використання природних, зокрема, і лісових ресурсів. Тому, порядок спеціального використання природних ресурсів, визначений ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції, чинній станом на 2017 рік), не поширюється на діяльність, відмінну від використання, у тому числі на діяльність, пов`язану з відтворенням лісів з метою поліпшення їх якісного складу.
Тоді як зміни, відповідно до яких, зазначену статтю Законом України № 2362-VIII від 22 березня 2018 року, який набрав чинності 19 квітня 2018 року, доповнено частиною 15 такого змісту: «Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів», не підлягають застосуванню до даних правовідносин, з урахуванням положень статей 4, 5 КК України, що було правильно враховано судом.
Статтею 30 цього Закону (в редакції Закону України № 2456 XII від 16 червня 1992 року) «Основні вимоги щодо режиму заповідних урочищ» передбачено лише заборону на території заповідних урочищ будь-якої діяльності, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників та на власників або користувачів земельних ділянок, водних та інших об`єктів, оголошених заповідними урочищами, покладено зобов`язання щодо забезпечення режиму їх роботи та збереження.
Системний аналіз положень Лісового кодексу України, Законів України «Про рослинний світ», «Про природно - заповідний фонд України» дає підстави для висновку, що проведення рубок головного користування, метою яких є заготівля деревини, є видом спеціального використання природних ресурсів, щопотребує отримання відповідного дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів та встановлення відповідного ліміту. У той час, як проведення лісогосподарських заходів з поліпшення якісного складу лісів і заготівля деревини в процесі проведення таких заходів законодавчо визнається діяльністю, не пов`язаною з використанням лісових ресурсів.
Тобто, виконання усіх видів рубок, за винятком рубок головного користування, має на меті поліпшення якості лісів, а не задоволення інтересів суб`єктів лісогосподарської діяльності в одержанні деревини чи іншої продукції, що може бутиодержана в результаті проведених рубок. Здійснювана у процесі виконання заходів з поліпшення якості лісів рубка лісу та одержання при цьому заготовленої деревини є не ціллю, а засобом досягнення мети відповідних лісогосподарських заходів.
В контексті норм екологічного законодавства, яке є спеціальним у цій сфері, правових підстав розглядати санітарно-оздоровчі та інші аналогічні лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів як спеціальне використання лісових ресурсів, не убачається. Встановлення ліміту на спеціальне використання лісових ресурсів було передбачено лише для здійснення рубок головного користування, заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, тобто на ті види діяльності, що належать до видів спеціального використання лісових ресурсів і передбачають задоволення інтересів користувачів шляхом вилученням відповідних ресурсів з навколишнього природного середовища.
Тобто, законом передбачено, що заходи з поліпшення якісного складу лісів за спеціальним законодавством чітко відмежовано від спеціального використання лісових ресурсів, а не віднесено до нього.
Погоджується колегія суддів із оцінкою висновків експертиз та висновку спеціалістів, представлених суду органом досудового розслідування як неналежних джерел доказів, оскільки сформульовані перед експертом питання стосуються виключно з`ясування питань застосування до виниклих правовідносин норм права, що виходить за межі компетенції експерта у сфері спеціальних знань в галузі екології, а є виключно компетенцією суду та не узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 242 КПК України, якою регламентовано, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Не наведено прокурором у поданій апеляційній скарзі і обґрунтованих мотивів взяття до уваги судом, як достовірного джерела доказів, показань свідка ОСОБА_10 начальника відділу управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, яка є екологом за фахом, і у 2017 році питання щодо заходів, пов`язаних з відтворенням і збереженням лісів, поліпшенням якісного складу лісів, до її компетенції не входили.
Листи Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 жовтня 2015 року №5/1-8/12845-15 та від 06 листопада 2015 року №5/1-9/13678-15 за результатами розгляду одного і того ж самого листа Державного агентства лісових ресурсів України від 12 серпня 2015 року №02-01/5936, є протилежними за своїм змістом, мають виключно інформаційний, рекомендаційний характер, і не встановлюють правових норм.
Ураховуючи наведене, а також те, що надання офіційних роз`яснень застосування норм права не перебуває у межах компетенції міністерства, їх підставно не взято до уваги судом.
Із достатньою повнотою у рішенні суду також зазначено про неможливість застосування для врегулювання відносин у цій сфері положень Податкового кодексу України, які встановлюють рентну плату за спеціальне використання природних ресурсів при заготівлі деревини під час проведення заходів з поліпшення якісного складу лісів. І жодних аргументів на спростування таких мотивів суду, прокурором наведено не було.
Відтак, сукупність досліджених судом доказів та встановлених на їх основі фактичних обставин, оцінка законодавства, що підлягає застосуванню до правовідносин у даному кримінальному провадженні, вказують на те, що рубки формування та оздоровлення лісів, проведені на території Шацького національного природного парку на підставі вказаних в обвинувальному акті лісорубних квитків євибірковими санітарними рубками та рубками догляду (прохідними і проріджувальними), які були проведені, з метою поліпшення якісного стану лісів, а тому не є видом спеціального використання природних ресурсів, оскільки мають іншу цільову спрямованість та не потребували отримання лімітів для їх проведення.
Тому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що на момент здійснення Шацьким національним природним парком, на підставі зазначених в обвинувальному акті лісорубних квитків рубок формування і оздоровлення лісів у 2017 році, був відсутній законодавчо встановлений обов`язок лісокористувача проводити зазначені рубки згідно з лімітами на спеціальне використання природних ресурсів на підставі дозволів.
Вказані рубки проведені відповідно до чинного на той час законодавства, на підставі виданих уповноваженим органом лісорубних квитків, а деревина, заготовлена в процесі рубок не лише належним чином оприбуткована, а й поставлена на баланс установи.
Отже, за результатами розгляду матеріалів даного кримінального провадження, встановивши відсутність протиправності, суспільної небезпечності і його наслідків, а отже недоведеність і складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України в діях обвинуваченого ОСОБА_7 , суд на законних підставах виправдав його, а тому підстави для задоволення поданої прокурором апеляційної скарги, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Шацького районного суду Волинської області від 04 серпня 2022 року щодо ОСОБА_7 -без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді:
