ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2023 р. Справа№ 910/21021/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.
за участю представників:
арбітражний керуючий - Карасюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»
на постанову Господарського суду міста Києва від 14.12.2022
у справі №910/21021/20 (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст суті спору.
ОСОБА_1 (далі - заявник; боржник) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.
Постановою Господарського суду м. Києва від 14.12.2022 суд постановив:
1. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.02.2018 № 1846).
3. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 .
4. Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
5. Призначити керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.02.2018 № 1846).
6. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.
7. Встановити строк до 14.01.2023 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
8. Зобов`язати керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.
Господарський суд, дослідивши подані звіти керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В. стосовно вжитих заходів у процедурі реструктуризації боргів, а також клопотання боржника, подане у судовому засіданні, дійшов висновку, що оскільки провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 24.02.2021, а зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, наявні підстави для визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Апеляційне провадження (рух справи).
Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду на стадію реструктуризації боргів.
В обґрунтування підстав для скасування постанови господарського суду першої інстанції апелянт наводить наступні аргументи:
- господарським судом не враховано правові висновки Верховного Суду. що висловлені у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, зокрема, щодо оцінки за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів;
- господарський суд формально застосував сплив 120-денного строку без з`ясування причин неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів;
- судом не враховано, що кредитор не ухилявся від розгляду проекту плану реструктуризації боргів, однак не міг прийняти рішення щодо його схвалення у зв`язку із обмеженням у часі щодо розгляду запропонованого проекту плану реструктуризації боргів боржника;
- судом не надано оцінки відповідності/невідповідності проекту плану реструктуризації боргів боржника вимогам КУзПБ, зокрема, не конкретизовано розмір доходу боржника, не передбачено можливості продажу майна боржника для задоволення вимог кредитора;
- судом не враховано. що право на звернення з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника мають збори кредиторів, а не арбітражний керуючий.
Арбітражний керуючий Карасюк Олександр Володимирович у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні зазначеної скарги відмовити та залишити оскаржувану постанову господарського суду без зміни.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 витребувано матеріали справи №910/21021/20 з Господарського суду міста за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/21021/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на постанову Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/21021/20 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.; призначено справу до розгляду на 13.03.2023.
Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за номером 66053 від 05.03.21р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Левченка Іллю Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 08.04.2013 № 471). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 19.04.2021 р.
Ухвалою попереднього засідання від 09.06.2021 визнано кредитором у справі №910/21021/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Аркада" з грошовими вимогами на суму 985 377,70 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 636 290,60 грн. - вимоги другої черги, 194 310,64 грн. - вимоги третьої черги, 150 236,46 грн. - вимоги, що забезпечені заставою фізичної особи;- Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" з грошовими вимогами на суму 10 513 406,69 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 10 508 866,69 грн. - вимоги, що забезпечені заставою фізичної особи;- Акціонерне товариство "Альфа-Банк" з грошовими вимогами на суму 4 763 506,89 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 661 928,23 грн. - вимоги другої черги, 4 097 038,66 грн. - вимоги, що забезпечені заставою фізичної особи. Визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 04.08.21. Відмовлено Акціонерному товариству акціонерний комерційний банк "Аркада" у визнанні кредитором на суму 1 372 231,86 грн. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" у визнанні кредитором на суму 20 195,44 грн. Відмовлено Акціонерному товариству "Альфа-Банк" у визнанні кредитором на суму 11 148,32 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/21021/20 залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/21021/20 задоволено частково. Пункт 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/21021/20 змінено, в частині визнання вимог кредитора АТ "Альфа-Банк" виклавши його (в зазначеній частині) в наступній редакції:
- Акціонерне товариство "Альфа-Банк" з грошовими вимогами на суму 4 763 506,89 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 661 928,23 грн. - вимоги другої черги, 4 097 038, 66 грн. - вимоги четвертої черги. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/21021/20 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 визнано кредитором у справі № 910/21021/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 Головне управління ДПС у Київській області з грошовими вимогами на суму 32 576,91 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 28 036,91 грн. - вимоги другої черги. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Відкладено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, розгляд заяви арбітражного керуючого Левченка І.О. про дострокове припинення його повноважень та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про відсторонення арбітражного керуючого Левченка І.О. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі на 10.10.22.
14.12.2022, тобто у строк, встановлений ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, від боржника до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан за 2017, 2018 та 2019 роки із зазначенням права власності на 1/4 квартири, загальною площею 67,40 кв.м., житловою площею 33,50 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, судом встановлено, що матеріали справи не містять клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, поданого зборами кредиторів або стороною у справі.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначає Верховний Суд процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (висновки Верховного Суду у постанові від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).
За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26 травня 2022 року у справі №903/806/20 зробив такі висновки:
"У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог".
Врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи.
Верховний Суд звертає увагу, що законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості.
Також колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за змістом якої у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Відповідно до частини другої статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Обставинами, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи можуть, зокрема, полягати у економічній необґрунтованості та/або очевидній не виконуваності плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки, та підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Господарським судом не надано належну оцінку щодо дійсності та реальності плану реструктуризації боргів боржника.
Так, дослідивши наданий план реструктуризації, апеляційним господарським судом встановлено наступні обставини:
- боржник отримує пенсію, а також заробітну плату (п.4), однак не вказано, зокрема, на суму таких доходів, що ставить під сумнів наведені дані щодо розмірів суми, яка виділятиметься для погшення вимог кредиторів;
- у боржника наявне майно (п.3), вартістю 76989 грн - нежитлове приміщення, 150236, 46 грн - квартири, 743379, 84 грн - квартира, 3500 грн - корпоративні права, однак у плані реструктуризації боржник не пропонує повністю/чатково продавати його із визначенням ймовірних сум для погашення боргу.
З огляду на вказані обставини, суду належало надати оцінку відповідності плану реструктуризації вимогам КУзПБ.
Обставини, що свідчать про добросовісність/недобросовісність поведінки боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про можливість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що висновок суду першої інстанції про перехід до наступної судової процедури у цій справі про неплатоспроможність, зроблений без надання належної оцінки обставинам справи.
За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:
- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Водночас, спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника - фізичної особи у виборі позиції у справі, проте за їх пасивної участі в провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника.
Разом з тим, господарський суд не звернув уваги, що проєкт плану реструктуризації боргів боржника подавався на розгляд кредиторів, проте через неявку кредиторів на засіданні зборів кредиторів рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи про відмову у схваленні цього плану та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність не приймалося (протокол від 13.11.2022).
При цьому, господарський суд не з`ясував причини не затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін, не врахував та не оцінював поведінку кредиторів, зокрема, причини не з`явлення на збори кредиторів, відтак, не має підстав вважати про можливе зволікання кредиторів з реалізацією власних правомочностей за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника.
Апеляційна інстанція доходить висновку, що аргументи апеляційної скарги щодо об`єктивної неможливості кредитора реалізувати свої права та захистити інтереси на стадії погодження плану реструктуризації боргів у спосіб передбачений пунктом 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ господарським судом не спростовані.
Таким чином, судова процедура реструктуризації боргів боржника на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови фактично знаходилася на стадії погодження сторонами умов плану реструктуризації боргів боржника, оскільки збори кредиторів у встановлені строки та у спосіб, передбачений частинами другою, восьмою статті 123 КУзПБ, остаточної оцінки цьому плану не надали.
Як неодноразово звертає увагу Верховний Суд, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін.
Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив, що аргументи апеляційної скраги дають підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови господарського суду першої інстанції з направленням справи на процедуру реструктуризації боргів.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, відтак, у зв`язку зі скасуванням постанови господарського суду витрати скаржника за подання апеляційної скарги у цій справі підлягають покладенню на боржника.
Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити.
2. Постанову Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/21021/20 скасувати.
3. Справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.В. Отрюх
Б.М. Поляков
Повний текст постанови складено 20.03.2023.
