Справа № 200/16342/17
Провадження № 4с/200/50/19
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску E.B.
при секретарі: Яковенко A.C.
представник заінтересованої особи: Петрушевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена громадської організації Співака Олександра Володимировича, заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук Алла Сергіївна на незаконну бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та на незаконні «дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,-
В С Т А Н О В И В:
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена скарга.
В обґрунтування заявлених вимог, заявник посилався на те, що в супереч приписам ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кравчук А.С. було повернуто виконавчий документ без виконання, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 та спонукало подання даної скарги до суду.
Заперечуючи проти заявлених вимог, представником Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, було заявлено клопотання про залишення скарги Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» яка діє в інтересах члена громадської організації Співака О.В. без розгляду з посиланням на те, що вказана скарга подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є підставою для залишення » без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін з приводу виниклого спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, скаргу, яка е предметом судового розгляду, подано (підписано) керівником Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» Третяк Юлією.
Відповідно до копії наказу Дніпропетровського міського Управління юстиції № 381 віл 15.10.2014, прийнято письмове повідомлення про утворення Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація».
Згідно з копії витягу з реєстру громадських об`єднань, Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація не мас статусу юридичної особи.
Відповідно до копії витяту з протоколу №1 від 01.12.2014, ОСОБА_1 прийнято до лав Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація».
Згідно з ч.1 ст.36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки з громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, окрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (ч.1 ст.1 закону України «Про громадські об`єднання»).
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Відповідно до пунктів 3 і 7 Рекомендації СМ/Rec (2007)14 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо створення та діяльності неурядових організацій від 10 жовтня 2007 року неурядові організації можуть бути як неформальними об`єднаннями або організаціями, так і об`єднаннями або організаціями, що мають статус юридичної особи.
Неурядові організації, які мають статус юридичних осіб, повинні мати ту ж правоздатність, якою зазвичай користуються інші юридичні особи, і на них повинні поширюватися ті ж зобов`язання та санкції, що накладаються адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством, які, зазвичай, застосовуються до таких юридичних осіб.
3 огляду на вказане, правоздатність неурядових організацій, які не мають статусу юридичної особи, може мати визначенні національним законодавством особливості, обмеження порівняно з неурядовими організаціями, які мають статус юридичної особи.
Частиною 2 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Права громадської організації на звернення до суду в інтересах своїх членів чи інших осіб Закон «Про громадські об`єднання» не деталізує. Відтак, такі права реалізуються відповідно до положень інших законів.
Положеннями ч. 1 ст. 58 ЦІК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Положенням статті 56 ЦПК України встановлено перелік органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За положеннями частини першої та другої статті 60 ЦПК України можливість бути представником у суді мають адвокат або законний представник (стаття 59 ЦПК України): під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього кодексу.
У разі відсутності спеціальних приписів щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність під час виконання які судового рішення для розгляду таких скарг мають застосовуватися приписи ЦПК України, якими врегульовані аналогічні питання, зокрема, щодо учасників цивільного процесу, їхніх прав і обов`язків (статті 42-47, 55-64), судових викликів і повідомлень (статті 128-131), заходів процесуального примусу глава 9 розділу ІІІ), відкриття провадження у справ (глава 2 розділу ІІІ), розгляду справи по супі (глава 6 розділу ІІІ), апеляційного та касаційного оскарження судових рішень (глави 1, 2 розділу V).
Отже, з метою забезпечення інтересів правосуддя, виконання завдання цивільного судочинства ЦПК України не передбачає права громадської організації без статусу юридичної особи бути представником у суді, оскільки таке право належить лише адвокатові, законному представникові, а у спорах, що виникають з трудових відносин, та у малозначних спорах - фізичній особі, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність.
Така правова позиції відповідає висновкам, викладеним за результатом розгляду цивільної справи № 199/1478/17 у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року (касаційне провадження № 14-52 цс 19).
Виходячи з того, що Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» не має статусу юридичної особи, та виниклий спір не відноситься до: трудового спору, спору щодо захисту соціальних прав, виборів та референдумів, малозначного, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 не с особою яка визнана судом недієздатною чи дієздатність якого обмежена, скарга підлягає залишенню без розгляду з підстав визначених п. 1 ч.1 ст.257 ЦПК України.
На підставі ст.ст.43, 257 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Клопотання ОСОБА_2 щодо залишення скарги без розгляду задовольнити.
Скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук Алла Сергіївна на незаконну бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та на незаконні дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У часник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками оправи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли то набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Е.В. Женеску
