Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/28034/22
Провадження №1-кп/761/2310/2023
В И Р О К
іменем України
13 лютого 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100100003284, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2022 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , приватний будинок, раніше судимого:
-25.01.2021 Оболонським районним судом міста Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт;
-30.04.2021 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт;
-13.12.2022 Черкаським апеляційним судом, яким вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.04.2022 в частині призначення покарання скасовано та за сукупністю вироків, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 30.04.2021 у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт, що, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідає 10 (десяти) дням позбавлення волі, призначено покарання у виді 2 (двох) років 10 (десяти) днів позбавлення волі,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
установив:
І. Історія провадження.
До Шевченківського районного суду міста Києва 14.12.2022 від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100100003284, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022 визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 14.12.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 23.12.2022 у даному кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
ІІ. Виклад обставин справи.
Відповідно до Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Так, 13.11.2022, ОСОБА_3 приблизно о 17 год. 09 хв. зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП ОСОБА_9 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до каси, де перебувала продавець-консультант ОСОБА_10 , та попросив останню надати йому пігулки для потенції. Також в цей момент поруч із касовою зоною перебувала інша продавець-консультант - ОСОБА_11 . В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу, з метою заволодіння чужим майном, вчиненого в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_3 , 13.11.2022 о 17 годині 09 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, вийняв з правої кишені куртки предмет, схожий на ніж, зайшов в касову зону, куди покупцям заходити заборонено, наблизившись впритул до продавця-консультанта ОСОБА_10 , яка перебувала за касою, спрямував предмет, ззовні схожий на ніж, лезом в бік ОСОБА_10 та наказав їй віддати грошові кошти з касового апарата. При цьому ОСОБА_3 погрожував нанести ОСОБА_10 тілесні ушкодження предметом, схожим на ніж, якщо вона не віддасть грошові кошти останньому.
У цей час інша продавець-консультант, яка перебувала в торговому залі - ОСОБА_11 , побачивши дану ситуацію, вибігла на вулицю, щоб покликати на допомогу. У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення нападу, з метою заволодіння чужим майном, вчиненого в умовах воєнного стану, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, при цьому погрожуючи ОСОБА_10 , яка залишилась з ним наодинці в магазині, предметом схожим на ніж, заволодів чужим майном, належним магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП ОСОБА_9 ), вихопивши з скляної вітрини, розташованої на прилавку - 1 (одну) упаковку - 10 капсул «БАД Herb Viagra» для потенції вартістю 650 гривень та вибіг з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП ОСОБА_9 ) у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ФОП ОСОБА_9 матеріальні збитки на вказану суму - 650 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 , 13.11.2022 приблизно о 17 годині 40 хвилини, перебував за адресою: АДРЕСА_3, де помітив магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в якому знаходився продавець ОСОБА_12 .
У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, в умовах воєнного стану, а саме грошовими коштами з каси вище зазначеного магазину.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , приблизно о 17 годині 40 хвилин, 13.11.2022, зайшовши у приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_12 , та тримаючи у руці ніж, наблизився до неї і висловив вимогу у передачі йому грошових коштів, які знаходилися у ОСОБА_12 . Незаконні дії, вчинені ОСОБА_3 відносно ОСОБА_12 , супроводжувались погрозами застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. ОСОБА_12 усвідомлюючи протиправність дій відносно себе, сприймаючи дії ОСОБА_3 , як реальну загрозу життю та здоров`ю, передала йому власні грошові кошти у розмірі 615 (шістсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок, які знаходилися в столі, що був розташований в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3». Отримавши вищевказані грошові кошти від ОСОБА_12 , ОСОБА_3 поклав їх до правої кишені своїх штанів та після чого одразу вийшов із приміщення даного магазину, покинувши місце вчинення кримінального правопорушення.
Заволодівши чужим майном, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, з метою розпорядитись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 615 (шістсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.
Крім цього, ОСОБА_3 , 13.11.2022 приблизно о 17 годині 43 хвилини, перебував за адресою: АДРЕСА_4, де помітив кіоск «ІНФОРМАЦІЯ_4» в якому знаходився продавець ОСОБА_13 .
У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, в умовах воєнного стану, а саме грошовими коштами з каси вище зазначеного кіоску.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , приблизно о 17 годин 43 хвилин, 13.11.2022, перебуваючи біля кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_4» за адресою: АДРЕСА_4, з метою заволодіння майном ФОП « ОСОБА_14 », тримаючи у руці ніж, наблизився до вікна даного кіоску та висловив вимогу продавчині ОСОБА_13 у передачі йому грошових коштів, які знаходилися в касовому апараті даного кіоску. Незаконні дії, вчинені ОСОБА_3 відносно ОСОБА_13 , супроводжувались погрозами застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. ОСОБА_13 усвідомлюючи протиправність дій відносно себе, сприймаючи дії ОСОБА_3 , як реальну загрозу життю та здоров`ю, передала грошові кошти у розмірі 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень, які знаходилися в касовому апараті кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_4». Отримавши вищевказані грошові кошти від ОСОБА_13 , ОСОБА_3 поклав їх до правої кишені своїх штанів та покинув місце скоєння кримінального правопорушення.
Заволодівши чужим майном, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ФОП « ОСОБА_14 » майнової шкоди на загальну суму 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень.
Відтак ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого особою яка раніше вчиняла розбій у період воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
ІІI. Позиція сторін судового провадження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінально каране діяння.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_3 .
Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала у повному обсязі та просила визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання, з урахуванням приписів ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років. Також прокурор просила запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Захисник у судовому засіданні просив врахувати, що ОСОБА_3 свою вину повністю визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, сприяв досудовому розслідуванню, а тому просив визначити покарання нижче нижчої межі, на підставі ст. 69 КК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Потерпіла ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 надіслали заяви, в яких просили проводити розгляд справи без їх участі. Крім того, потерпіла ОСОБА_13 зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, міру покарання обвинуваченому просила обрати на розсуд суду.
IV. Положення закону, яким керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина третя та четверта статті 349 КПК України - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Згідно з ч. 4 ст. 187 КК України розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, карається позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім цього, 12.08.2022 Указом Президента України № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно вимог ст. ст. 50, 65 КК України та положень п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Також, при ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
V. Висновки та мотиви суду.
Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого особою яка раніше вчиняла розбій у період воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- відповідно до вироку Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/855/21 від 25.01.2021 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт із відбуттям не більш як 4 (чотири) години на день,
- відповідно до листа начальника відділу Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській ОСОБА_15 від 06.12.2022 № 32/22/9668-2022, засуджений 25.01.2021 вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт перебуває на обліку з 11.03.2021, станом на 06.12.2022 у ОСОБА_3 відбутої кількості годин громадських робіт немає,
- відповідно до вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 705/1845/21 від 30.04.2021 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт,
- відповідно до вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 705/2941/21 від 22.04.2022 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднано не відбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 30.04.2021 у вигляді 80 годин громадських робіт та з урахуванням положень п.п. г п. 1 ч. 1ст. 72 КК України, призначено ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років 10 (десяти ) днів позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
- відповідно до вироку Черкаського апеляційного суду у справі № 705/2941/21 від 13.12.2022 вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.04.2022 в частині призначення покарання ОСОБА_3 скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки. За сукупністю вироків, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 30.04.2021 у виді 80 годин громадських робіт, що, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідає 10 дням позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років 10 (десяти) днів позбавлення волі;
- відповідно до листа директора КНП «Уманська психіатрична лікарня» Уманської міської ради ОСОБА_16 від 15.11.2022 № 434, знаходиться під наглядом лікаря-нарколога з 28.05.2021, діагноз «ППР внаслідок вживання опіоїдів та психоактивних речовин», за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є особливо тяжким (ч. 4 ст. 187 КК України);
- особу винного, який знаходиться під наглядом у лікаря нарколога з 28.05.2021, раніше до кримінальної відповідальності неодноразово притягувався, не одружений;
- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Суд критично ставиться до доводів захисника обвинуваченого про наявність обставини, яка пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд також не знаходить, оскільки ОСОБА_3 вчинено суспільно-небезпечне кримінальне правопорушення, поєднане з погрозою застосуванням насильства, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Крім того, суд враховує, що раніше судами надавалась довіра обвинуваченому з метою його виправлення та призначалися покарання без його ізоляції від суспільства у виді громадських робіт, однак вказані покарання не були виконанні обвинуваченим.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій.
На підставі викладеного, при наявності обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин справи, суд вважає за пропорційне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 187 КК України, а саме: у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна, окрім житла.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення не відбувши покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25.01.2021 та за вироком Черкаського апеляційного суду від 13.12.2022, то, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, суд вважає необхідним призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням правил, визначених ст. 72 КК України, у виді 9 (дев`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
Суд приймає до уваги висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 у справі № 766/39/17, де зазначено, що суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК України, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили. При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв`язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст. 71 КК України, оскільки в такому разі апеляційний суд фактично лише посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально, а не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вирок у цій частині.
Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_3 перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , рахувати з моменту його затримання, а саме: з 13.11.2022.
VI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення виконання вироку суду.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням дактилоскопічних експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись статтями 2, 7, 84, 185, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
За сукупністю вироків, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25.01.2021 у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт, що, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідає 10 дням позбавлення волі, та за вироком Черкаського апеляційного суду від 13.12.2022 у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 10 (десять) днів, шляхом часткового складання, призначити остаточне покарання у виді 9 (дев`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання, а саме з 13 листопада 2022 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення:
-дактилоскопічної експертизи від 21.11.2022 №СЕ-19/111-22/50183-Д складають: 1132 гривень 68 копійок;
-дактилоскопічної експертизи від 21.11.2022 №СЕ-19/111-22/50187-Д складають: 1510 гривень 24 копійок;
-дактилоскопічної експертизи від 28.11.2022 №СЕ-19/111-22/51396-Д складають: 1887 гривень 80 копійок;
-дактилоскопічної експертизи від 01.12.2022 №СЕ-19/111-22/51397-Д складають: 2265 гривень 36 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- DVD-R диск, об`ємом 4,7 GB з відеозаписом - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний DVD-R диск із відеозаписом, наданий ОСОБА_17 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- 4 сліди папілярних узорів з ножа, які поміщено до паперового конверту - знищити;
- USB накопичувавч із відеозаписом, наданий адміністратором ПрАТ «Універмаг Україна» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний DVD-R диск із відеозаписом, наданий ОСОБА_18 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- 3 сліди папілярних узорів з ножа, які поміщено до паперового конверту - знищити;
- 1 ніж, який поміщено до спеціального пакету Національна поліція України WAR0127358 - конфіскувати;
- 2 пачки вологих серветок та 2 контрацептива «Durex», сумку чорного кольору, до якої поміщено синю медичну маску, блокнот, кулькову ручку, пристрій куріння «Elbar» та рубашка синього кольору, куртку чорного кольору «Reserved» - повернути власнику;
- таблетки «Віагра» - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
