ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 904/2600/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Костюк О. В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» - не з`явився,
Кам`янської районної державної адміністрації - не з`явився,
Божедарівської селищної ради - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 (у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. (головуючий), Кузнецова В. О., Чередка А. Є.)
у справі № 904/2600/18
за позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (правонаступник Кам`янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області), Дніпропетровської обласної державної адміністрації (правонаступник Божедарівська селищна територіальна громада в особі Божедарівської селищної ради)
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали»
про розірвання договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (правонаступник Кам`янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області) та Дніпропетровської обласної державної адміністрації (правонаступник Божедарівська селищна територіальна громада в особі Божедарівської селищної ради) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» (далі - ТОВ «Кольорові метали»), в якому просив достроково розірвати договір оренди земельної ділянки із земель промисловості від 19.11.2004 № 123, площею 155,3216 га (кадастровий номер 1222081700:01:002:0003), яка знаходиться на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, укладений між Криничанською районної державної адміністрації та ТОВ «Кольорові метали», посвідчений державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Овчаренко Л. Л. 19.11.2004 за № 2465, зареєстрований 25.11.2004 у Криничанському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за записом № 040412200028; зобов`язати ТОВ «Кольорові метали» повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (правонаступник Божедарівська селищна територіальна громада в особі Божедарівської селищної ради) спірну земельну ділянку вартістю 4 205842,35 грн шляхом складення та підписання акта приймання-передачі.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем істотних умов договору оренди землі в частині повного і своєчасного внесення орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 у задоволенні позову у справі № 904/2600/18 відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 скасовано, позов прокуратури залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 16.10.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 скасовано, справу передано до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.02.2021 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2020 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21.12.2021 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 скасовано. Позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки № 123 загальною площею 155,3216 га (кадастровий номер 1222081700:01:002:0003), укладений 19.11.2004 між Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ТОВ «Кольорові метали», посвідченоий державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Овчаренко Л. Л. 19.11.2004 за № 2465, зареєстрований 25.11.2004 у Криничанському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 040412200028. Зобов`язано ТОВ «Кольорові метали» повернути державі в особі Божедарівської селищної ради земельну ділянку із земель промисловості, площею 155,3216 га (кадастровий номер 1222081700:01:002:0003).
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у жовтні 2022 року ТОВ «Кольорові метали» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022, а рішення Дніпропетровської області від 18.10.2018 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2600/18 за касаційною скаргою ТОВ «Кольорові метали» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.02.2023.
Дніпропетровська обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зазначає про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції та правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, дотримання норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
ТОВ «Кольорові метали», Кам`янська районна державна адміністрація, Божедарівська селищна рада в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасників справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Офісу Генеральної прокуратури, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації від 18.11.2004 № 849-р-04 «Про затвердження технічної документації по передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «Кольорові метали» для промислового використання по переробці відходів (хвостів) промислового виробництва ДП ВД ГМК» затверджено технічну документацію по передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «Кольорові метали» для промислового використання по переробці відходів (хвостів) промислового виробництва ДП ВДГМК, загальною площею 155,3216 га, на території Биківської сільської ради.
19.11.2004 між Криничанською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ «Кольорові метали» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 123, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для промислового використання про переробці відходів, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Биківської сільської ради (пункт 1).
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 155,3216 га, в тому числі земель відпрацьованих кар`єрів 155,3216 га.
Договір укладено строком на 49 років (пункт 7 договору).
Орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку 73 933,00 грн на рік на рахунок Биківської сільської ради (пункт 8 договору).
Відповідно до пункту 9 договору обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься в щоквартально не пізніше 25 числа останнього місяця кварталу.
Згідно з пунктом 11 договору розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; у разі невиконання орендодавцем обов`язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати сторонами розглядається по мірі необхідності.
Відповідно до пункту 31 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотні перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Договір оренди посвідчено державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Овчаренко Л. Л. 19.11.2004 та зареєстровано в реєстрі за № 2465, а також 25.11.2004 зареєстровано у Биківській сільській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 60, та посвідчено у Криничанському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040412200028.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 19.11.2004 Криничанська районна державна адміністрація передала, а ТОВ «Кольорові метали» прийняло земельну ділянку площею 155,3216 га для промислового використання.
21.03.2008 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 123 від 19.11.2004, відповідно до умов якої абзац 1 пункту 8 договору викладено у наступній редакції: «орендна плата вноситься орендарем в розмірі 15 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області та складає 236 011,78 грн на рік на рахунок Биківської сільської ради згідно розрахунку розміру орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору».
Предметом розгляду у справі № 904/2600/18, є вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, обґрунтовані порушенням відповідачем істотних умов договору, а саме несплатою орендної плати протягом 2015- 2017 років.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази, дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо систематичної несплати відповідачем орендної плати (протягом 2015-2017 років), що є підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки та її повернення.
У поданій касаційній скарзі ТОВ «Кольорові метали», посилаючись на наявність підстави оскарження рішення суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказало на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 269 ГПК України, без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/15211/20.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржуване судове рішення, враховуючи встановлені статтею 300 ГПК України межі касаційного перегляду, виходить із такого.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт «в» частини1 статті 96 ЗК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» передбачені права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини1 статті 141 ЗК України).
За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, систематична несплата орендної плати (два та більше випадки) є підставою для розірвання договору оренди землі.
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19.
Дослідивши надані прокурором на підтвердження заборгованості по орендній платі листи органів місцевого самоврядування та органів фіскальної служби, суд апеляційної інстанції встановив, що лише у листі Головного управляння Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 30.05.2018 № 3758/9/04-36-12-23-17 наведено розрахунок орендної плати, яку повинен був сплатити відповідач за оренду земельної ділянки площею 155,3216 га з 01.10.2015 по 23.05.2018, оскільки в інших листах зазначена консолідована сума заборгованості на конкретну дату і не надано розрахунку заборгованості за спірним договором оренди.
При цьому, проаналізувавши зазначений розрахунок, суд апеляційної інстанції встановив, що сума орендної плати, яку мав сплатити відповідач з 01.10.2015 по 31.12.2017 розраховувалась з урахуванням розміру орендної плати, визначеного договором, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, та коефіцієнту, визначеного пунктом 5 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а з 01.01.2018 по 23.05.2018 з урахуванням нормативно грошової оцінки 1 га ріллі по Дніпропетровській області, площі земельної ділянки та ставки земельного податку.
Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.11.2004 № 123 сторонами погоджено розмір річної орендної плати в сумі 73 933,00 грн, додатковою угодою від 21.03.2008 в сумі 236 011,78 грн.
Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки передбачено, що обчислення орендної плати орендарем здійснюється з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Аналогічне положення передбачено сторонами в пункті 29 договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначений розрахунок, наданий прокурором на підтвердження підстав позову, не відповідає умовам спірного договору оренди земельної ділянки та здійснив власний розрахунок.
При цьому, суд апеляційної інстанції правильно виходив із умов спірного договору оренди земельної ділянки з урахуванням орендної плати, встановленої додатковою угодою від № 1 від 21.03.2008 у розмірі 236 011,78 грн та індексу інфляції (пункт 9 договору), оскільки зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації не тягне автоматичної зміни умов договору щодо розміру орендної плати, що відповідає правовій позиції Верховного Суду (постанова від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19).
Разом з цим, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги подані відповідачем до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за спірним договором оренди земельної ділянки, виходячи з вимог статті 269 ГПК України та відсутності поважних причин пропуску строку, встановленого ГПК України, на подання доказів.
Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що розташування на орендованій земельній ділянці нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності, не є підставою для відмови у розірванні договору оренди цієї земельної ділянки.
Водночас, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначати, що розірвання спірного договору оренди земельної ділянки не позбавляє ТОВ «Кольорові метали» звернутися до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності.
ТОВ «Кольорові метали», обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у поданій касаційній скарзі вказав, що судом апеляційної інстанції при вирішенні справи в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосовано положення статті 269 ГПК України, без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/15211/20.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Так, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Так, у справі № 910/15211/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі на підтвердження підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог щодо заборгованості за винагородою та передаючи справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій ухилилися від перевірки розрахунку, поданого позивачем, дослідження і його оцінки у сукупності з іншими доказами у справі.
Разом з цим, у справі № 904/2600/18, яка розглядається, суд апеляційної інстанції дослідив, перевірив розрахунок, наданий прокурором на підтвердження підстав позову, та оцінив його в сукупності з іншими наявними у справі доказами. При цьому суд апеляційної інстанції не взяв до уваги подані відповідачем до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за спірним договором оренди земельної ділянки, виходячи з вимог статті 269 ГПК України.
Наведене свідчить про застосування судами господарського процесуального законодавства в залежності від різних обставин справи.
Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала
підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 у справі № 904/2600/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
В. Г. Суховий
