УХВАЛА
30 січня 2023 року
м. Київ
справа №380/3793/20
адміністративне провадження № К/990/34971/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №380/3793/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2021 року задоволено частково заяву адвоката Купця Олега Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №380/3793/20.
У серпні 2022 року Галицька митниця Держмитслужби звернулась до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року за нововиявленими обставинами.
20 жовтня 2022 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено Галицькій митниці Держмитслужби у задоволенні заяви про перегляд додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року за нововиявленими обставинами у справі №380/3793/20.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням апеляційної інстанції, Галицька митниця Держмитслужби звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 8 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку.
Скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви.
Ухвалою від 28 грудня 2022 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби зі встановленням особі, яка її подала, десятиденного строку для усунення недоліків, а саме надання:1) уточнень, яке саме рішення суду ним оскаржуються; 2) документу про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28 грудня 2022 року відповідач надіслав до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги від 4 січня 2023 року (заява надійшла до Верховного Суду 10 січня 2023 року). Як вбачається з заяви, поданої Галицькою митницею Держмитслужби, скаржник частково усунув недоліки касаційної скарги, вказавши, які саме рішення ним оскаржуються. Однак, документ про сплату судового збору до суду не надав. Натомість, надав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України воєнним станом, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку скаржника суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.
Надаючи оцінку доводам, викладеним у заяві скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
При цьому, Суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, у поданій заяві, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів митної служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.
За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір, вона підлягає поверненню.
Керуючись статтями 330, 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у задоволенні клопотання Галицької митниці Держмитслужби про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №380/3793/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.
..........................
...........................
..........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду
