Справа № 185/4595/22
Провадження № 1-кп/185/478/22
У Х В А Л А
20 грудня 2022 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області під час запровадженого воєнного стану в Україні, обвинувальний акт та угода про визнання винуватості з додатками складені у кримінальному провадженні № 62022050010000252 від 21 червня 2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, погодилися з клопотанням прокурора.
З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимим, є військовослужбовцем за призивом, не одружений.
Даних про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , у суду не має.
Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у разі доведеності вини, передбачено на строк до десяти років позбавлення волі.
Враховуючи викладене, фактичне існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно останнього запобіжний захід з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто, з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, з огляду на тяжкість інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даній особі у разі визнання винуватою, може перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під виключним випадком суддею розуміється те, що злочин, у якому підозрюється військовослужбовець ОСОБА_4 вчинено під час коли триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, а отже непокора військовослужбовця законному наказу командира послаблює обороноздатність України та негативно впливає на бойовий дух та моральний стан усієї роти.
Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений може ухилитись від правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв`язку з наведеним, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, а тому з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки прокурора, та інших учасників процесу, а також, вбачаючи ризики, викладені в ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , тримання під вартою до 60 календарних днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 17 лютого 2023 року в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1