Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 185/4595/22
Провадження № 1-кп/185/478/22
У Х В А Л А
07 вересня 2022 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши упідготовчому відкритомусудовому засіданнів залісудових засіданьПавлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті підчас запровадженогоУказом ПрезидентаУкраїни №64від 24лютого 2022року воєнногостану вУкраїні, обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 62022050010000252 від 21 червня 2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 знаходиться обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 62022050010000252 від 21 червня 2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.
Водночас, обвинувачений та його захисник, кожен окремо, клопочуть про зміну запобіжного заходу на більш м`який.
З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимим, є військовослужбовцем за призивом, не одружений.
Даних про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , у суду не має.
Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у разі доведеності вини, передбачено на строк до десяти років позбавлення волі.
Враховуючи викладене, фактичне існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно останнього запобіжний захід з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто, з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, з огляду на тяжкість інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даній особі у разі визнання винуватою, може перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Вирішуючи питанняпродовження діїзапобіжного заходущодо обвинуваченого,суд зважаєна те,що зазначенийпрокурором ризикпро переховуваннявід судупродовжує існувати,бо підзагрозою можливогопокарання обвинуваченийможе ухилитисьвід правосуддя,вчинити іншекримінальне правопорушення.В зв`язкуз наведеним,суд зазначає,що тяжкістьзлочину неє єдиноюпідставою продовженнястроку триманняпід вартою,а томуз урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки прокурора, та інших учасників процесу, а також, вбачаючи ризики, викладені вст.177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , тримання під вартою до 60 календарних днів.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_4 застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як у судовому засіданні прокурором, як того вимагає абз.4 ч.5 ст. 182 КПК України, доведено, що має місце виключний випадок.
Під виключним випадком слідчим суддею розуміється те, що злочин, у якому підозрюється військовослужбовець ОСОБА_4 вчинено під час коли триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, а отже непокора військовослужбовця законному наказу командира послаблює обороноздатність України та негативно впливає на бойовий дух та моральний стан усієї роти.
За такихобставин судвважає занеобхідне визначитирозмір заставиу розмірі,що дорівнює200розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 182,183,194,196, 197, 314, 315, 316 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 05листопада 2022року в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розмір застави визначити у межах 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 496200 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника, кожного окремо, про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
