РІШЕННЯ
Іменем України
10 січня 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Сідорової А.В.,
справа № 333/8899/21
провадження № 2/333/1756/23
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідач - Національний Банк України
представник відповідача Лантаух Євген Сергійович
третя особа ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду
м. Запоріжжя, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу про скасування заборони відчуження нерухомого майна, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати заборону відчуження нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. в реєстрі за № 66 від 26 квітня 2004 року, реєстраційний номер обтяження 2155053, підстава обтяження: іпотечний договір, посвідчений 26.04.2004 року Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. за р. № 1675.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне.
09 квітня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 (далі Позивач) та ВАТ Банк «Біг Енергія» було укладено Кредитний договір № 05/J19-04-04 за умовами якого Позивачу було надано кредит у розмірі 12 600,00 доларів США на придбання нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Кінцевий термін повернення кредиту - 09.04.2014 року. На забезпечення виконання умов даного кредитного договору, 26 квітня 2004 року між ОСОБА_1 та ВАТ Банк «Біг Енергія» було укладено Іпотечний договір, за умовами якого предметом іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року є квартира АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1675. Крім того, 26.04.2004 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. на підставі ст. 73 ЗУ «Про нотаріат», у зв`язку із посвідченням Іпотечного договору, зареєстровано заборону відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності до повного припинення чи розірвання договору, за реєстровим номером 66. У період з 07.05.2004 року по 30 серпня 2004 року позивачем було достроково виконано умови кредитного договору та погашено кредит в повному обсязі. У серпні 2022 року Позивачу стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до цього часу зареєстроване обтяження на належне позивачу нежитлове приміщення, підставою якого є іпотечний договір № 1953, оскільки після виконання умов кредитного договору ВАТ Банк «БІГ Енергія» не було вилучено з державного реєстру іпотек вказаний запис. Позивач намагався в позасудовому порядку вирішити спір. Так, 02.04.2015 року Національним Банком України (жалі НБУ) було прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу ВАТ Банк «Біг Енергія». Непродані активи банку та перелік вимог кредиторів передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп». Архіви даного банку ліквідатор мав передати до НБУ для подальшого зберігання. На звернення представника позивача ОСОБА_1 , НБУ було повідомлено, що Кредитна справа (кредитний договір) ОСОБА_1 в описах архівних справ Банку не значиться та на зберігання, в НБУ не передавалась. У документах (рішеннях НБУ, звітах та ревізіях про оцінку майна, протоколах проведення аукціону, договорах з продажу майна (активів) Банку та кредитного портфелю, в договорах купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами) інформація по кредиту ОСОБА_1 відсутня. Крім того, ТОВ «Брокінвестгруп» у відповідь на адвокатський запит також повідомило, що в розпорядженні компанії не мається кредитної справи за Договором № 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року, а тому відсутня будь-яка інформація по даного позичальнику. В позасудовому порядку Позивач позбавлений можливості вирішити спір. Наявність зареєстрованого обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує права та законні інтереси Позивача щодо володіння, користування та розпорядження належним їй майном, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач вимоги позову не визнає в повному обсязі та зазначає про те, що між ВАТ Банк «БІГ Енергія», ТОВ «Брокінвестгруп», як управителем, та Національним банком було укладено договір про передавання в управління непроданих активів від 28.01.20214 року (далі - Договір управління). Відповідно до п. 9.8. Договору управління після завершення процедури ліквідації установника управління та виключення з Державного реєстру банків і Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цей договір продовжує свою дію, а за сторонами зберігається їх права та обов`язки. На думку відповідача, ТОВ «Брокінвестгруп» є правонаступником Банку в частині переданих йому активів та зобов`язань, в тому числі процесуальним правонаступником в справах, однією із сторін (учасників) яких є Банк, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є Банк. Звертаючись із позовом у даній справі, позивач просить суд скасувати заборону відчуження нерухомого майна, яка виникла на підставі Іпотечного договору та Кредитного договору, тобто у правовідносинах, які виникли між Позивачем та Банком, поряд з цим НБУ не є стороною зазначених вище договорів та не є учасником спірних правовідносин. Окрім того, до НБУ на архівне зберігання кредитна справа Позивача не передавалася, а також у архівних справах та документах Банку щодо ліквідації Банку щодо продажу майна (активів) Банку, щодо продажу кредитного портфелю та щомісячних звітностях про роботу ліквідаційної комісії за період з 2010-2014 роки, інформація щодо заборгованості Позивача за Кредитним договором відсутня. З посиланням на те, що ні кредитна справа Позивача, ні Кредитний договір та Іпотечний договір на архівне зберігання до НБУ не передавалися, у НБУ немає можливості підтвердити або спростувати твердження Позивача по суті спору, зокрема, щодо погашення його заборгованості за Кредитним договором, з огляду на що НБУ не є неналежним відповідачем у даному позові, через що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інших заяв по суті не надходило.
Ухвалою суду від 21.12.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.
18.07.2022 року ухвалою суду підготовче засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з посиланням не те, що НБУ є неналежним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Третя особа, будучі своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
09 квітня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» було укладено Кредитний договір № 05/J19-04-04 за умовами якого Позивачу було надано кредит у розмірі 12600,00 доларів США на придбання нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Кінцевий термін повернення кредиту - 09.04.2014 року, що в тому числі підтверджується Графіком погашення кредиту, закріплено в п. 3.2. вказаного договору.
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується договором купівлі - продажу від 09.04.2004 року, посвідченому приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. за реєстровим № 1382, а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3385573 від 20.04.2004 року виданого ТОВ «ЗМ БТІ».
На забезпечення виконання умов даного кредитного договору, 26 квітня 2004 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» було укладено Іпотечний договір, за умовами якого предметом іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором № 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року є квартира АДРЕСА_1 .
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1675.
26.04.2004 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку із посвідченням Іпотечного договору, зареєстровано заборону відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності до повного припинення чи розірвання договору, за реєстровим номером 66.
Згідно заяви на видачу готівки від 09.04.2004 року № 276 позичальнику ОСОБА_4 було видано кошти у сумі 12600,00 доларів США, що за курсом на вказану дату становило 67146,66 грн..
Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2010 року № 97 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 01.03.2010 року ВАТ Банк «БІГ Енергія». Вказана постанова є в загальному доступі на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3139500-10#Text.
Згідно листа Національного банку України № АЗ/Ц-28 від 25.08.2021 року, кредитна справа (кредитний договір) на ім`я Позичальника ОСОБА_1 в описах архівних справ Банку не значиться та на зберігання до НБУ не передавалась. У документах (рішеннях НБУ, звітах та ревізіях про оцінку майна, протоколах проведення аукціону, договорах з продажу майна (активів) Банку та кредитного портфелю, в договорах купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами) інформація по кредиту ОСОБА_1 відсутня.
Згідно відповіді ТОВ «Брокінвестгруп» на адвокатський запит АЗ/Ц-29 від 25.08.2021 року, повідомило, що в розпорядженні компанії не мається кредитної справи за Договором № 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року з ОСОБА_1 , а тому задовольнити запит і надати відповідну інформацію ТОВ «Брокінвестгруп» не має можливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до умов іпотечного договору, іпотека за цим договором забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором № 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року.
Також умовами договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи всі зібрані у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи відсутність даних про заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, на враховуючи надані останнім квитанції про внесення: 07.05.2004 року коштів у сумі 2105 доларів США за призначенням «часткове погашення кредитного договору № 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року», що еквівалентно 11216,28 грн.; 09.08.2004 року коштів у сумі 4 900,00 доларів США за призначенням «часткове погашення кредитного договору № 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року», що еквівалентно 26043,99 грн., 30.08.2004 року коштів у сумі 5 280,00 доларів США за призначенням «часткове погашення кредитного договору № 05/J19-04-04 від 09.04.2004 року», що еквівалентно 28046,30 грн., то суд приходить до висновку, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором припинені шляхом його виконання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
При цьому основним зобов`язанням є зобов`язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов`язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
За змістом ст. 17 цього Закону іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За положеннями ч. 1 ст. 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.
На підставі викладеного, враховуючи що основне зобов`язання ОСОБА_1 припинено шляхом виконання, припиненою є і іпотека за Іпотечним договором 1675 від 26.04.2004 року.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 року, наявний запис тип обтяження заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 2155053, зареєстрований 05.07.2005 року за, реєстратором: Приватний нотаріус Морозова В.М., на підставі іпотечного договору, 1675 від 26.04.2004 року, об`єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з п. 5 ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина друга статті 593 ЦК України, частина третя статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору довічного утримання, та в інших випадках, передбачених законодавством.
Суд приходить до висновку, що наявність запису щодо заборони відчуження належного Позивачу нерухомого майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позбавляє Позивача, як власника нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке було передано в іпотеку, можливості реалізувати свої права на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Щодо твердження відповідача стосовно того, що він є неналежним через те, що ТОВ «Брокінвестгруп» є правонаступником ТОВ Банк «Біг Енергія» в частині переданих йому активів та зобов`язань, в тому числі процесуальним правонаступником в справах, однією із сторін (учасників) яких є Банк, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є Банк, то суд виходить з наступного.
В процесі розгляду справи встановлено та не заперечується відповідачем, що постановою Правління Національного банку України № 97 від 24 лютого 2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ Банк «БІГ Енергія» із 01 березня 2010 року. 02 квітня 2015 Національним банком України прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора та завершення процедури ліквідації банку. За рішенням ліквідатора непродані активи банку та перелік вимог кредиторів передано юридичній особі - ТОВ «Брокінвестгруп» відповідно до договору про передавання в управління непроданих активів від 28 січня 2014 року.
Предметом спору в даній справі є припинення забезпечувального зобов`язання за договором іпотеки внаслідок належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором і його припинення.
Встановлено, що кредитор та іпотекодержатель ВАТ Банк «БІГ Енергія» ліквідований у 2015 році. Також, як зазначено у відзиві і встановлено судом, ТОВ «Брокінвестгруп», не є правонаступником банку, а здійснює управління непроданими активами та пасивами банку відповідно до договору про передавання в управління непроданих активів від 28 січня 2014 року.
При цьому судом встановлено, що ТОВ «Брокінвестгруп» жодних вимог до Позивача щодо повернення кредитних коштів за рахунок предмета іпотеки не пред`являв, а відтак не порушує та охоронюваних інтересів позивача, що у свою чергу свідчить, що позовна вимога не може бути звернена до ТОВ «Брокінвестгруп, який є неналежним відповідачем.
Суд бере до уваги також те, що, у зв`язку з припиненням діяльності кредитора та іпотекодержателя ВАТ Банк «БІГ Енергія» без правонаступників, позивач не має іншої можливості, ніж за рішенням суду, скасувати заборону належного йому на праві власності нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні є законними, обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного Банку України, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна, про скасування заборони відчуження нерухомого майна задовольнити.
Скасувати заборону відчуження нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. в реєстрі за № 66 від 26 квітня 2004 року, реєстраційний номер обтяження 2155053, підстава обтяження: іпотечний договір, посвідчений 26.04.2004 року Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. за р. № 1675.
Стягнути з Національного Банку України (ЄДРПОУ 00032106) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 11 січня 2023 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва
