ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 951/933/21Головуючий у 1-й інстанції Братків І. І. Провадження № 22-ц/817/818/22 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Шевчук Г.М.
суддів - Гірський Б. О., Міщій О. Я.,
секретаря - Романської К.М.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №951/933/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року, ухвалене суддею Братків І.І., повний текст виготовлено 15.07.2022, по справі №951/933/21 за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Тернопільської області про стягнення коштів за неотримане речове майно,
ВСТАНОВИв:
12.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області із позовною заявою до Козівської селищної ради Тернопільської області про стягнення коштів за неотримане речове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням комітету Козівської селищної ради №124 від 27.06.2006 ОСОБА_1 у складі сім`ї із двох осіб прийнято на квартирний облік. Рішенням комітету Козівської селищної ради №64 від 27.04.2010 ОСОБА_1 у складі сім`ї із трьох осіб надано дві кімнати у гуртожитку площею 13,0 та 15, 9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Зазначив, що з метою покращення умов проживання та облаштування приміщень звернувся із заявою від 06.05.2010 до виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області про надання дозволу на реконструкцію частини житлового приміщення, рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області №77 від 25.05.2010 вирішено замовити виготовлення проектно-технічної документації на реконструкцію приміщення.
Згодом, звернувся із заявою до виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області про проведення підключення трьохфазної електролінії до житлового приміщення, однак йому було повідомлено про неможливість замовлення та проплати виготовлення технічних умов, проектно-кошторисну документацію та виконання монтажу трьохфазного вводу, у зв`язку із відсутністю коштів. На що позивач звернувся до селищного голови Козівської селищної ради Тернопільської області про надання дозволу на здійснення капітального ремонту, реконструкції та добудови до частини житлового приміщення, а також з цією метою надати в оренду земельну ділянку. ОСОБА_1 зазначив, що отримавши дозвіл на реконструкцію ним за власні кошти проведено капітальний ремонт та реконструкцію житлових приміщень, а саме: двох кімнат площею 13,0 та 15,9 кв. м. в гуртожитку розміщеному за вказаною адресою, в результаті якого утворилась семикімнатна квартира АДРЕСА_1 із окремим входом: загальною площею 174,0 м. кв. та житловою площею 124,9 м. кв., що складається: 1-ша кімната пл. - 15,9 кв.м., 2-га кімната пл. - 15,8 кв. м., 3-тя кімната пл. - 13,3 кв. м., 4-та кімната пл. - 16,5 кв. м., 5-та кімната пл. - 19,3 кв. м., 6-та кімната пл. - 23,9 кв. м., 7-ма кімната пл. - 20,2 кв. м., кухня пл. - 15,9 кв. м., вбиральня пл. - 4,4 кв. м., ванна кімната пл. - 3,4 кв. м., коридор пл. - 1,8; 6,3; 10,4 кв. м., коридор пл. - 5,1; 1,8 кв. м. по АДРЕСА_1 .
Після завершення ремонту селищною радою виготовлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САК №480877 від 26.08.2014.
Позивач вказав, що звернувся до виконавчого комітету Козівської селищної ради та голови Козівської селищної ради з проханням надати для проживання квартиру АДРЕСА_1 , а також надати дозвіл на приватизацію квартири, однак у такому йому було відмовлено. ОСОБА_1 посилається на те, що існує реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони виконавчого комітету Козівської селищної ради та Козівської селищної ради, а також у майбутньому, при настанні будь-яких інших фактів чи подій, що не залежать від нього, у разі вселення інших осіб, які в подальшому можуть претендувати на частину житла, можуть виникнути перешкоди, труднощі та інші обставини у визнанні, того що цей капітальний ремонт та реконструкція житлових приміщень проводились ним.
Обгрунтовуючи свою позицію, позивач просить суд стягнути з Козівської селищної ради Тернопільської області на його користь витрати за проведення капітального ремонту та реконструкцію житлових приміщень у квартирі АДРЕСА_2 , які є невідокремленим поліпшенням майна, проведених ОСОБА_1 за власні кошти, вартість яких становить 1 392 000,00 грн. (один мільйон триста дев`яносто дві тисячі гривень), а також стягнути на користь позивача понесені судові витрати.
Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи оскаржуване рішення таким, що не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове, задовольнивши його позовні вимоги в повному обсязі.
Зокрема зазначає, що ним за власні кошти проведено капітальний ремонт та реконструкцію житлових приміщень, а саме: двох кімнат площею 13,0 та 15,9 кв. м. в гуртожитку розміщеному по АДРЕСА_1 , в результаті якого утворилась семикімнатна квартира АДРЕСА_1 із окремим входом: загальною площею 174,0 м. кв. та житловою площею 124,9 м. кв., що складається: 1-ша кімната пл. - 15,9 кв.м., 2-га кімната пл. - 15,8 кв. м., 3-тя кімната пл. - 13,3 кв. м., 4-та кімната пл. - 16,5 кв. м., 5-та кімната пл. - 19,3 кв. м., 6-та кімната пл. - 23,9 кв. м., 7-ма кімната пл. - 20,2 кв. м., кухня пл. - 15,9 кв. м., вбиральня пл. - 4,4 кв. м., ванна кімната пл. - 3,4 кв. м., коридор пл. - 1,8; 6,3; 10,4 кв. м., коридор пл. - 5,1; 1,8 кв. м..
Вказує, рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 02 липня 2019 року встановлено, що реконструкція та капітальний ремонт житлових приміщень проводилась ОСОБА_1 за власні кошти, вартість яких становила 1 392 000 грн., однак суд першої інстанції залишив поза увагою дію ч. 4 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої ісправи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Козівської селищної ради просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року - без змін, оскільки вважає його законним та обгрунтованим.
Вказує, що суд належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, а тому дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що ним було витрачено на реконструкцію та капітальний ремонт 1 392 000 грн. в гуртожитку, розміщеному по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року - без змін, оскільки вважає його законним та обгрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Даним вимогам рішення суду відповідає.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконачого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області №124 від 27.06.2006 вирішено прийняти на квартирний облік помічника прокурора ОСОБА_1 у складі сім`ї із двох осіб.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області №64 від 27.04.2010 виділено дві кімнати площею 13,0 кв.м. та 15,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , для проживання працівників прокуратури Козівського району та надано дозвіл на вселення в них помічнику прокурора ОСОБА_1 та членам його сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області №77 від 25 травня 2010 року вирішено замовити в ліцензійній організації виготовлення проектно-технічної документації на реконструкцію приміщення будинку по АДРЕСА_1 .
26.04.2012 ОСОБА_1 звернувся до Козівської селищної ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки для здійснення добудови та обслуговуваня житлового приміщення.
Згідно рішення виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області №92 від 19.07.2012 року, ОСОБА_1 погоджено провести добудову до житлового будинку по АДРЕСА_3 .
16.07.2012 між між Козівською селищною радою Козівського району (далі суперфіціаром) та ОСОБА_1 (суперфіціарієм) укладено договір суперфіція на земельну ділянку загальною площею 145 кв. м., яка знаходиться на території АДРЕСА_3 , для реконструкції частини приміщень житлового будинку під житлову квартиру.
Відповідно п. 1.2 вказаного договору метою надання в користування земельної ділянки є здійснення Суперфіціарієм реконструкції частини приміщень житлового будинку по АДРЕСА_3 під житлову квартиру з дотриманням цільового призначення наданої в користування земельної ділянки.
Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію договору про користування електричною енергією №4116007 укладеного між ОСОБА_1 (Споживачем) та Козівським РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго» (Енергопостачальником). Згідно договору, Козівський РЕМ ПАТ «Тернопільобленерго» зобов`язався постачати споживачу за адресою АДРЕСА_3 електричну енергією в необхідних йому обсягах, а споживач, у свою чергу, оплачувати одержавну електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни передбачені договором.
Згідно зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК № 480877 від 26.08.2014 року, індексний номер 26022854, квартира загальною площею 174,0 кв. м., житловою площею 124,9 кв. м., що за адресою АДРЕСА_2 на праві комунальної власності належить Козівській селищній раді Тернопільської області.
Позивач звертався до Козівської селищної ради із заявою про передачу у власність йому житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 . Однак йому було в такому відмовлено, оскільки відповідно до ст. 42, 43 Житлового кодексу УРСР житлові приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку у порядку черговості. Козівська селищна рада у своїх відповідях посилається на те, що на час вселення позивач перебував на квартирному обліку на позачерговій черзі, користуючись пільгою, як працівник прокуратури, а на час звернення із вимогою про надання дозволу про передачу у власність жилового приміщення працівником прокуратури не є та на квартирному обліку не перебуває, відтак немає підстав для надання дозволу на приватизацію кватири АДРЕСА_3 . Вказане підтверджується відповідями Козівської селищної ради №01-612/3-09 від 21.06.2017, №01-677/3-09 від 13.07.2017, №01-294/3-09 від 15.03.2019.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем своїх позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в позові та не взяв до уваги представлені позивачем докази колегія суддів не приймає до уваги як необгрунтовані.
Звертаючись до суду з позовом до Козівської селищної ради Тернопільської області про стягнення коштів за неотримане речове майно, позивач вказував, що до стягнення підлягає 1 392 000 грн., оскільки згідно з Довідки ТОВ "Козівський райагробуд" №11 від 5 червня 2019 року вартість спірної квартири становить 1 392 000 грн. проте жодних доказів на підтвердження даних витрат позивач не представив.
Доводи в апеляціній скарзі про те, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області 02.07.2019 встановлено, що реконструкція та капітальний ремонт житлових приміщень проводилась ОСОБА_1 за власні кошти, вартість яких становила 1 392 000 грн., а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив в позові, колегія суддів не приймає до увги як необгрунтовані ,оскільки даним рішенням суду не встановлювалась ватрість проведених робіт.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області 02.07.2019 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області, виконавчого комітету Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області про встановлення факту проведення капітального ремонту та реконструкції квартири АДРЕСА_2 за кошти ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що проведення капітального ремонту та реконструкція житлових приміщень, а саме: двох кімнат площею 13,0 м. кв. та 15,9 м. кв. в гуртожитку розміщеному по АДРЕСА_3 в результаті чого утворилась семикімнатна квартира №2 з окремим входом: загальною площею 174,0 м. кв. та житловою площею 124,9 м. кв., що складається: 1-ша кімната пл. - 15,9 кв.м., 2-га кімната пл. - 15,8 кв. м., 3-тя кімната пл. - 13,3 кв. м., 4-та кімната пл. - 16,5 кв. м., 5-та кімната пл. - 19,3 кв. м., 6-та кімната пл. - 23,9 кв. м., 7-ма кімната пл. - 20,2 кв. м., кухня пл. - 15,9 кв. м., вбиральня пл. - 4,4 кв. м., ванна кімната пл. - 3,4 кв. м., коридор пл. - 1,8; 6,3; 10,4 кв. м., коридор пл. - 5,1; 1,8 кв. м. по АДРЕСА_3 здійснювались за власні кошти ОСОБА_1 .
За змістом статті 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем вимог щодо стягнення з Козівської селищної ради Тернопільської області 1392 000 грн., оскільки ним не надано будь-яких доказів, які б підтверджували витрати, які він поніс при здійсненні ремонтних робіт, добудов купівлі будматеріалів.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 вказав, що документів на підтвердження проведених робіт на суму 1 392 000 грн. у нього не збереглось, оскільки будівельні матеріали куплялись на ринку.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанцій правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановв обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИв:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2022 року.
Головуючий
Судді
