Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 951/933/21Головуючий у 1-й інстанції Братків І. І. Провадження № 22-ц/817/818/22 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2022 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Шевчук Г.М.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року по справі №951/933/21 за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Тернопільської області про стягнення коштів за неотримане речове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не досліджено всі обставини справи.
Дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів вважає за необхідне повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання судових витрат, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 365 ЦПК України, якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з майновою вимогою про стягнення з Козівської селищної ради Тернопільської області не його користь витрати за проведення капітального ремонту та реконструкції житлових приміщень у кв. АДРЕСА_1 , які є невідокремленим поліпшенням майна, проведених ОСОБА_1 за власні кошти, вартість яких становить 1 392 000, 00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 році становить 2270 грн.
5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 11 350 грн. Оскільки ОСОБА_1 заявлена позовна вимога про стягнення 1 392 000, 00 грн., а 1% від даної суми становить 13 920 грн., що є більшим за 5 прожиткових мінімумів працездатних осіб, тому сума судового збору при зверненні в суд першої інстанції повинна була становити 11 350 грн.
Як вбачається з долученої до позовної заяви квитанції про сплату судового збору №0.0.2336460694.1 АТ ПриватБанк від 12.11.2021, ОСОБА_1 було сплачено лише 2270 грн.
Разом з тим, постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, хоча і послався на норми ст. 141 ЦПК України, зазначивши, що судовий збір слід залишити за позивачем, однак не вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 решти суми судового збору, яку ОСОБА_1 повинен був сплатити. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо звільнення останнього від сплати судового збору чи його зменшення.
Таким чином, в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, суд першої інстанції не вирішив питання сплати судового збору, що позбавляє апеляційний суд можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження по справі.
Вказані обставини, враховуючи положення ч. 3 ст. 365 ЦПК України, дають апеляційному суду підстави для повернення справи до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 365 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В :
Матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2022 року по справі №951/933/21 за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Тернопільської області про стягнення коштів за неотримане речове майно, направити до Козівського районного суду Тернопільської області для вирішення питання про усунення виявлених недоліків, встановивши строк на їх усунення протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
