Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 405/4689/19
2/405/623/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2022 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі
головуючого - судді: Драного В.В.
при секретарі: Дятел О.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 про скасування свідоцтва про право на спадщину. В обґрунтування позову вказав, що відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями якого є відповідач та мати померлого ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 21/100 частин будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 прийняла спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном як співвласник цього майна та як особа, яка проживала зі спадкодавцем. Рішенням суду від 18.10.2018 року у справі № 405/6244/18 було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та факт їх спільного проживання. Однак, ОСОБА_4 не встигла оформити спадщину, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ОСОБА_4 за життя склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно позивачу ОСОБА_1 . У червні 2019 року відповідач повідомив позивача про те, що він успадкував належну померлому ОСОБА_3 21/100 частину вказаного будинку, отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину. Вважає, що нотаріальна контора при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_3 не з`ясувала коло всіх спадкоємців та незаконно видала вказане свідоцтво на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Вказав, що якщо спадкоємець помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, прав на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). За таких обставин, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.02.2020 року просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину № 2-257, видане відповідачу ОСОБА_2 06.06.2019 року Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1 на 21/100 частин будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.06.2019 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 08.07.2019 року заяву представника позивача - адвоката Бойка О.В. про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на 21/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину № 2-257, яке видане 06.06.2019 року Кропивницькою державною нотаріальною конторою № 1.
02.10.2019 року представник відповідача - адвокат Федоров З.Ф. подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та вказав, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , а тому оскаржуване свідоцтво про право на спадщину не порушує прав позивача. Вважає, що спільне проживання зі спадкодавцем на момент смерті останнього не є фактичним прийняттям спадщини в розумінні ст. 549 ЦК України 1963 року, що діяла на момент смерті ОСОБА_3 . Зазначив, що до участі в справі не залучено всіх спадкоємців померлого ОСОБА_3 . За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.
28.10.2019 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3 , оскільки являлася співвласником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак вступила в управління та володіння спадковим майном у відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року та проживала в ньому до своєї смерті.
Ухвалою суду від 09.12.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача 02.02.2022 року подав у судове засідання заяву, в якій просив у задоволенні позову відмовити та розгляд справи провести без його участі.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі матеріалів справи та наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кіровоград та згідно свідоцтва про народження його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 86, 87).
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину, виданого 17.04.1972 року державним нотаріусом Першої кіровоградської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 2-2061, після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадкували 21/50 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 12).
28.11.1971 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу (т. 1, а.с. 13).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.02.1973 року Міськвідділом ЗАГС м. Кіровоград російською мовою, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та його батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 81).
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень від 18.04.2018 року № 0019976079 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був 05.11.1975 року усиновлений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому було внесено зміни до відомостей про батька в актовому записі про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1, а.с. 14).
Так, згідно свідоцтва про усиновлення від 19.03.1982 року, виданого Ленінським відділом ЗАГС м. Кіровоград російською мовою, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був усиновлений ОСОБА_3 та дитині присвоєно прізвище ім`я та по-батькові ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 82).
Як вбачається з архівної довідки ОКП «Кіровоградське ООБТІ» від 13.05.2019 року № 52819 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 являються власниками по 21/100 частині будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.04.1972 року № 2-2061 (т. 1, а.с. 100).
Згідно відповіді УДМС в Кіровоградській області від 12.04.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 25.03.1997 року (т. 1, а.с. 85).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (т. 1, а.с. 10).
15.04.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 79).
06.06.2019 року ОСОБА_2 подав до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та того ж дня державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2-257, яким спадкоємцем ОСОБА_3 , 1966 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано відповідача ОСОБА_2 та дане свідоцтво поширюється на спадкове майно, а саме 21/100 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.04.1972 року № 2-2061, (т. 1, а.с. 99, 107).
Поряд з цим, згідно договору дарування, посвідченого 19.08.2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2986, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 належну їй 21/100 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 18-19).
Окрім того, 23.04.2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Березовською О.В., за яким вона заповіла усі свої права, обов`язки та майно ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 36).
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2018 року у цивільній справі № 405/6244/18 заяву ОСОБА_4 , заінтересована особа: Кропивницький міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Кіровоградській області про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено, встановлено юридичний факт, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є матір`ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , які на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 16-17).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (т. 1, а.с. 11).
Однак, постановою Кропивницького апеляційного суду від 03.12.2019 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2018 року у цивільній справі № 405/6244/18 скасовано, а заяву ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду (т. 1, а.с. 142-145).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.06.2019 року № 70919544 ОСОБА_2 являється власником 21/100 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-257 від 06.06.2019 року, а ОСОБА_1 - 21/100 частини вказаного будинку на підставі договору дарування № 2986 від 19.08.2017 року (т. 1, а.с. 22).
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 року, правила книги шостої цього кодексу (ст.ст. 1216-1308) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Як вбачається з листа Державного нотаріального архіву Кіровоградської області від 11.04.2019 року № 306/01-17 спадкових справ з 1997 року по 2004 рік з державних нотаріальних контор м. Кропивницький, після смерті ОСОБА_3 , заяв про прийняття спадщини не подавалось, свідоцтв про право на спадщину не видавалось (т. 1, а.с..
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963 року, в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_3 , визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Так, згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Однак, позивач не надав достатніх доказів порушення його права на спадщину померлої ОСОБА_4 внаслідок отримання відповідачем спадщини від померлого ОСОБА_3 , оскільки позивачем не доведено факту наявності родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . У свою чергу, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2018 року, на яке він посилався у позові як на доказ даних обставин, скасоване, а інших доказів, що підтверджували б дані обставини позивачем не надано.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки позивачем не обґрунтовано порушення його прав оскаржуваним свідоцтвом про право на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , виданим на ім`я відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, а тому заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 08.07.2019 року підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 158, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 1Б) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення даного позову, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.07.2019 року, шляхом скасування арешту на 21/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1331995835101), які належать ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ), згідно свідоцтва про право на спадщину № 2-257, яке видане 06.06.2019 року Кропивницькою державною нотаріальною конторою № 1.
Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний
