Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/3801/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
21 грудня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому просив: визнати протиправними дії Вінницького міськвиконкому в відмові поліпшення його житлових умов відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби і статус ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»; зобов`язати Вінницький міськвиконком виконати Конституційну норму Закону України «Про статус ветеранів військової служби і статус ветеранів внутрішніх справ та їх соціальний захист», та надати у власність займану ним житлову площу та передбачену ЖК України додаткову площу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є ветераном військової служби, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.04.2003 та інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 12.03.2014 і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Позивач разом із сином ОСОБА_2 та дружиною сина ОСОБА_3 проживає в трьохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договору найму житла від 01.04.2014, акту користування житловим приміщенням до договору найму №74 від 01.07.2014 ОСОБА_1 є наймачем вказаної квартири.
Як видно із матеріалів справи, згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 25.12.2014 №2947 позивач перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті міської ради за №1704 загальної черги та включений в список на позачергове отримання житла за АДРЕСА_2 в списку інвалідів війни та членів сімей загиблих військовослужбовців, як інвалід війни.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що із членами його родини, які з ним проживають в одній квартирі, склалися неприязні відносини, що спричинило виникнення умов, за яких їхнє спільне проживання стало неможливим. У зв`язку з цим позивач звертався до різних державних органів та інституцій з проханням вирішення його житлової проблеми.
Зокрема, за наслідками розгляду його звернення до Прем`єр Міністра України, позивач отримав лист виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.11.2019 №4-01-89708/1-00-10, в якому повідомлене про те, що: "згідно із статтею 43 Житлового кодексу України та пунктами 37, 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470, житлові приміщення надаються громадянам, які перебувають на квартирному обліку згідно з чергою". Окрім того, відповідач в цьому ж листі проінформував, що позивач перебуває на обліку при виконавчому комітеті міської ради за №1704 загальної черги та включений в список на позачергове отримання житла за №307 та за №61 в списку інвалідів війни та членів сімей загиблих військовослужбовців, як інвалід війни, а також зазначив, що питання поліпшення житлових умов позивача буде розглядатись виконкомом міської ради відповідно до вимог чинного законодавства, в порядку черговості та наявності житла. Додатково зауважив, що виконком не володіє вільними житловими приміщеннями в м. Вінниці, у зв`язку із чим немає реальної можливості задовольнити вказане звернення.
У подальшому, 13.12.2019 позивач звернувся до голови Вінницької міської ради із письмовим зверненням в якому просив надати у власність займану ним кімнату площею 11,6 кв.м. та відповідну частину площу загального користування.
Листом від 28.12.2019 №4-01-120675/01-20 Департамент житлового господарства Вінницької міської ради на вказане звернення позивача також повідомив про те, що питання поліпшення житлових умов позивача буде розглядатись виконкомом міської ради відповідно до вимог чинного законодавства, в порядку черговості та наявності житла.
16.09.2020 позивач звернувся із листом до голови виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому вкотре просив поліпшити його житлові умови, та, зокрема, надати відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" окрему однокімнатну квартиру або надати у власність Ѕ частину квартири, що передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
06.10.2020 за результатами розгляду цього звернення виконавчий комітет Вінницької міської ради листом №Ч-01-95264/1-0010 повідомив позивача про те, що виконком не володіє вільними житловими приміщеннями в м. Вінниці, у зв`язку із чим, немає реальної можливості задовольнити вказане звернення. Щодо приватизації Ѕ частки квартири, то відповідач вказав, що така приватизація можлива лише за згоди всіх осіб, що в ній проживають та зареєстровані.
Позивач, вважаючи, що відповідач безпідставно не забезпечив поліпшення його житлових умов як ветерана війни інваліда війни, звернувся до суду з цим позовом.
Мотивувальна частина.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до п. 7 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі Закон - №203/98-ВР) ветерани військової служби мають право на першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Житловий Кодекс Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X, назву якого змінено на Житловий кодекс України (далі ЖК України) згідно з Законом № 2215-IX від 21.04.2022.
Відповідно до ст. 31 ЖК України (тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 34 ЖК України передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЖК України облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Згідно зі ст. 38 ЖК України порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЖК України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 42 ЖК України жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених ст.46, ч. ч. 1, 2 ст. 54, ч. 1 ст. 90, ч. 6 ст. 101, ст. 102, 110, ч. 1 ст. 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством.
Статтею 43 ЖК України визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюють Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 (далі Правила; в редакції, чинній, на момент виникнення спірних правовідносин)
Згідно з п. 36 Правил виконавчі комітети місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги.
Аналіз вищевикладених норм житлового законодавства дає підстави суду дійти висновку проте, що безкоштовне надання житла окремим категоріям громадян, такими як інвалід війни, та які перебувають на квартирному обліку, здійснюється згідно із чергою.
Таким чином, надання житла без дотримання списків черговості є порушенням чинного житлового законодавства та прав громадян, що включені до списків черговиків раніше.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.04.2020 по справі № 817/1641/17. Такої ж думки притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 16.06.2022 у справі №560/8097/20.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.12.2014 №2947 позивач перебуває на квартирному обліку при виконкомі міської ради за №1704 загальної черги та включений в список на позачергове отримання житла за №307 та за №61 в списку інвалідів війни та членів сімей загиблих військовослужбовців, як інвалід війни.
Всі громадяни, які перебувають в одному списку на отримання житла мають рівні права. Наявність у них більшої кількості пільг, стан здоров`я, відсутність житла для постійного проживання, складні відносини у сім`ї, тощо не дає переваги таким громадянам перед тими, що перебувають у даному списку попереду них.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що надати житло ОСОБА_1 відповідач може лише згідно з чергою.
При цьому, фактів порушення відповідачем черги надання житла та, у зв`язку з цим, прав позивача під час судового розгляду справи не встановлено.
Тому у діях відповідача, які пов`язані із забезпечення житлових прав позивача, відсутні будь-які ознаки протиправності.
Відповідно до п. 8 ст. 6 Закону № 203/98-ВР ветерани війни мають право на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду.
Статтею 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 № 2482-XII (далі - Закон № 2482-XII ) визначено, що до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
За змістом ст. 8 Закону № 2482-XII приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).
Відповідно до п. 17, 18 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», який затверджений наказом Міністерства з питань жилого-комунального господарства України від 16.12.2009 №396 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 за №109/17404 (далі Порядок № 396), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації та подає такі документи: оформлену заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідку про склад сім`ї та займані приміщення; копію ордера про надання жилої площі (копію договору найму жилої площі у гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заяву - згоду тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Згідно п. 22 Порядку № 396 орган приватизації, у разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім`ї і розміру загальної площі квартири, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, оформляє відповідні розрахунки та видає розпорядження органу приватизації щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах чи готує проект рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках. Додатком до рішення органу приватизації (рішення органу місцевого самоврядування) затверджується розрахунок вартості надлишкової загальної площі квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі, що приватизується.
А як зазначено в п. 23 Порядку № 396 орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що з аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що позивач, як ветеран військової служби та ветеран війни на підставі п. 8 ст. 6 Закону № 203/98-ВР дійсно має право на безоплатне отримання у власність займаного ним житла, однак така приватизація має певний механізм.
Особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, надати всі необхідні документи, а також надати письмову згоду всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку.
Згідно з матеріалами справи, позивач відповідних дій у визначеній Порядком №396 послідовності не вчиняв, а відтак правових підстав для надання йому у власність займану ним житлову площу, як і додаткову площу, у відповідача не виникло.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.
