Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/22927/21Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Стенюкової Л.М.,
представника відповідачів: Чабан О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року, (суддя суду першої інстанції Врона О.В.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі №160/22927/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
22.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
-визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо позбавлення прокурора Звягольського О.О. відповідного правового статусу прокурора при реалізації функцій прокуратури, який він мав до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ з 15.03.2021 року до дня його звільнення 22 жовтня 2021 року та щодо позбавлення позивача в зазначений період відповідної оплати праці працівника органів прокуратури і стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача недоплачену заробітну плату за період з 15.03.2021 по 22.10.2021 в розмірі 145988,34 грн.;
-визнати бездіяльність Четвертої та П`ятнадцятої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) щодо не призначення та не оприлюднення нового часу (дати) складання прокурором ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на виконання рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №11 від 24.11.2020 року стосовно позивача ;
-визнати протиправними та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 28.08.2021 №8 про не включення позивача до графіку складання іспиту, від 13.09.2021 №11 і пункт 108 Додатку 1 до цього рішення та від 13.09.2021 №108 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації із зобов`язанням Офісу Генерального прокурора призначити новий час (дату) складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та інформацію про дату, час та місце проведення зазначеного тестування ОСОБА_1 оприлюднити на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора;
-визнати протиправним і скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №3329к про звільнення позивача з посади прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформ органів прокуратури) з 22 жовтня 2021 року;
-поновити ОСОБА_1 на рівноцінній посаді прокурора Кам`янської окружної прокуратури з відповідною оплатою праці працівників органів прокуратури з дати звільнення, з 22 жовтня 2021 року;
-стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22.10.2021 по дату винесення судового рішення.
В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на неприпустимість та незаконність його звільнення. На думку позивача, П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - не мала законних підстав, як неповноважний суб`єкт владних повноважень, брати до розгляду матеріали атестації позивача і приймати по ним конкретне рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Також, позивач посилається на те, що під час проходження другого етапу атестації з причин незалежних від нього, зокрема технічних несправностей, він не зміг успішно скласти тест на загальні здібності за допомогою комп`ютера. Вказане було враховано Четвертою кадровою комісією, позивача було виключено зі списку осіб, що неуспішно пройшли атестацію, відтак П`ятнадцята кадрова комісія не мала підстав для прийняття рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Позивач наголошує на тому, що з урахуванням рішення Четвертої кадроової комісії від 24.11.2020 року про виключення ОСОБА_1 зі списків осіб, які неуспішно пройшли тестування, його звільнення з органів прокуратури є необґрунтованим. Рішення від 24.11.2020 року фактично свідчить про те, що другий етап іспиту не відбувся, відтак П`ятнадцята атестаційна комісія не мала підстав для прийняття рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за відомостями копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 НОМЕР_1 , останній працював з 27.06.2019 по 22.10.2021 на посаді прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури, на яку був призначений наказом прокурора Дніпропетровської області від 26.06.2019 №979к.
У зв`язку з прийняттям 19.09.2019 Верховною Радою України Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів iз реформи органів прокуратури № 113-ІX, позивачем подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації» затверджено Порядок проходження прокурорами атестації на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
20.10.2020 позивачем успішно був пройдений перший етап атестації складання іспиту у формі анонімного тестування, з використанням компьютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
03.11.2020 у період часу з 12:40-14:00 год. відповідно до затвердженого кадровою комісією графіку, позивачем взято участь у проходженні другого етапу атестації складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки.
За результатами складання вищевказаного іспиту позивачем отримано 79 балів при прохідному 93.
04.11.2020 позивач звернувся до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою, в якій просив допустити його до повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки в інший визначений час. За поясненнями прокурора під час проходження іспиту він відчув погіршення самопочуття, різкий біль в ділянці голови, запаморочення, підвищення артеріального тиску та загальну слабкість. У зв"язку з різким погіршенням стану здоров"я він не міг в повній мірі сконцентруватися, проаналізувати поставлені завдання та на рівні з іншими учасниками пройти етап даного анонімного тестування на загальні здібності і навички.
Вказано також, що програмно-апаратний комплекс періодично зазнавав технічних збоїв, або у програмі Psymetrics, або у роботі ноутбуку.
05.11.2020 позивачем до Четвертої кадрової комісії були подані доповнення до заяви від 04.11.2020. ОСОБА_1 просив також врахувати, що на його утриманні знаходиться малолітній син, який у вересні 2020 пішов навчатися до першого класу, а дружина ніде не працює. Крім того, за поясненнями позивача він вимушений винаймати за місцем роботи житло.
Відповідно до протоколу №11 засідання Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020, на порядку денного якої було, зокрема, розглянуто заяву позивача щодо повторної здачі іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки (2 етап).
Вирішено керуючись п.7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 заяву задовольнити, виключити прокурора зі списку осіб, які не пройшли іспит і призначити новий час та дату складання іспиту, про що внести зміни до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки.
Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 15.03.2021 №719к на підставі п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» позивачу було визначено робоче місце в Кам"янській окружній прокуратурі Дніпропетровської області з 15.03.2021 без відповідного правового статусу, який він мав.
Наказом Генерального прокурора №236 від 16.07.2021 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора №№ 422, 423,424 від 10.09.2020 про створення першої, другої, третьої, четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
ОСОБА_1 06.08.2021 звернувся до Четвертої кадрової комісії з клопотанням надати інформацію чи включено його до нових графіків складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки.
Листом від 20.08.2021 №07-1327-21 Офіс Генерального прокурора повідомив позивача, що його звернення направлено для розгляду П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Протоколом засідання П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №8 від 28.08.2021, розглянувши питання включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки ОСОБА_1 встановлено: « ОСОБА_1 з"явився на іспит і до початку тестування не подав до кадрової комісії заяву, відповідно до п. 11 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, про перенесення дати іспиту у зв"язку із поважною причиною (незадовільний стан здоров"я).
Сам факт звернення прокурора із заявою про незадовільний стан здоров"я та технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності.
Відповідно до п. 17 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ та п. 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, забороняється.»
Вирішено відмовити у включенні до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки ОСОБА_1
13.09.2021 на засіданні П`ятнадцятої кадрової комісії, оформленої протоколом №11 щодо проходження прокурорами атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп"ютерної техніки у зв"язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, було вирішено ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами згідно з переліком №1 до цього протоколу.
П`ятнадцятою кадровою комісією 13.09.2021 за №108 було прийнято рішення про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
На підставі вказаного рішення наказом Дніпропетровської обласної прокуратури №3329к від 19.10.2021 позивача було звільнено з посади прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури.
Не погодившись з діями кадрових комісії щодо непризначення іншої дати атестації, рішенням про неуспішне проходження атестації, наказом про звільнення зі служби позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач неуспішно пройшов другий етап атестації, відтак П`ятнадцята кадрова комісія мала законні підстави для винесення відповідного рішення, а Дніпропетровська обласна прокуратура наказу про звільнення позивача зі служби.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом №113-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Зокрема, згідно з п. 6 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України Про прокуратуру (далі-Закон №1697).
За приписами п. 7 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній і прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Згідно з пп. 8 п. 22 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ Генеральний прокурор визначає перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.
За змістом пунктів 9, 10, 12 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону N 113-IX атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Предметом атестації є оцінка: професійної компетентності прокурора; професійної етики та доброчесності прокурора.
Таким чином, процедура реформування органів прокуратури розпочата з дня набрання чинності Законом N 113-IX та вищенаведеними нормами цього Закону визначено основну її умову, а саме: проходження прокурорами атестації з метою подальшого несення служби в органах прокуратури.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону N 1697-VII (у редакції Закону N 113-IX) Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.
Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.
Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.
Накази Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).
Відповідно до пунктів 1, 9 та 10 розділу I Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
Так, позивачем подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
При цьому, у вказаній заяві позивач також надав згоду на повний та безпосередній доступ до інформації, визначеної у пункті 15 розділу ІІ Закону №113, включаючи інформацію з обмеженим доступом і таку, що містять персональні дані, а також надав згоду на надсилання йому комісіями, у разі необхідності, письмових запитань щодо професійної етики та доброчесності. Крім того, підписанням вказаної заяви позивач підтвердив, що він усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, а також за умови настання однієї із підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону N 113-IX, його буде звільнено з посади прокурора.
Зі змісту розділу ІІ Закону N 113-IX видно, що подання зазначеної заяви є правом, а не обов`язком прокурора, та позивач скористався правом її подання у добровільному порядку.
Підпунктом 8 пункту 22 розділу ІІ Закону №113 установлено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року Генеральний прокурор визначає, крім іншого, перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.
Абзацами 1, 3 пункту 2 розділу І Порядку №221 визначено, що атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) кадрові комісії обласних прокуратур.
Пунктом 4 розділу І Порядку №221 визначено, що порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Відповідно до п. 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Пунктом 8 розділу І Порядку №221 визначено, що за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками (пункт 2 розділу ІV Порядку № 221).
Перед початком виконання практичного завдання член комісії в присутності інших членів комісії надає прокурорам, які будуть виконувати практичне завдання, письмово викладені умови практичного завдання (пункт 5 розділу ІV Порядку № 221).
Якщо практичне завдання передбачає застосування норм законодавства, то прокурорам дозволяється користуватися паперовими текстами норм відповідних законодавчих актів. Комісія не зобов`язана надавати прокурорам тексти норм законодавчих актів (пункт 6 розділу ІV Порядку № 221).
На виконання практичного завдання прокурору надається 45 хвилин. Виконання практичного завдання після завершення наданого часу забороняється. Після виконання завдання прокурор здає комісії написане ним вирішення завдання на аркуші (аркушах) з відміткою комісії (пункт 7 розділу ІV Порядку № 221).
Співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання (пункт 8 розділу ІV Порядку № 221).
Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії. Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів) (пункт 11 розділу ІV Порядку № 221).
Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання (пункт 12 розділу ІV Порядку № 221).
Згідно із пунктом 12 розділу ІV Порядку № 221 співбесіда прокурора складається з таких етапів:
1)дослідження членами комісії матеріалів атестації;
2)послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання;
Співбесіда проходить у формі засідання комісії.
Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності (пункт 14 розділу ІV Порядку № 221).
Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання (пункт 15 розділу ІV Порядку № 221).
Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації (пункт 16 розділу ІV Порядку № 221).
Згідно із пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій затверджено наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 (далі Порядок № 233) рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру (пункт 6 розділу V Порядку № 221).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII), яким встановлені загальні умови звільнення прокурора з посади, прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Статтю 51 Закону № 1697-VII доповнено частиною п`ятою згідно із Законом України від 19.09.2019 № 113-IX, згідно із якою на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
Так, встановлені обставини справи свідчать, що позивача з 22.10.2021 звільнено з посади прокурора та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру, підставою звільнення слугувало рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 108 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку із не проходженням доугого етапу атестації тесту на загальні здібності із застосування комп`ютерної техніки.
Встановлені обставини справи також свідчать, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) позивач набрав 79 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93), і його не допущено до проходження наступного етапу атестації.
Пунктом 2 розділу V Порядку № 221 передбачено, що у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.
У виключних випадках, за наявності заяви , підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки , або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора .
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди . У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту , проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором .
Водночас повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається . Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора (п.7 розділу І Порядку №221).
Тобто, виключною умовою для призначення нового часу (дати) іспиту є наявність обставин, внаслідок яких атестація або будь-який із її етапів фактично не відбулися або були перервані. Призначення іншої дати та часу проходження етапів атестації, які особа повністю пройшла, ані Порядок №221, ані ЗУ №1697-VII не передбачають та прямо забороняють .
Проаналізувавши вказані норми п.11 розділу І Порядку №221 у взаємозв`язку з передбаченою п.7 розділу І Порядку №221 забороною повторного проходження атестації та її етапів, суд дійшов висновку, що право прийняти рішення про перенесення дати та часу іспиту комісія має за умови неприбуття прокурора на відповідний етап тестування. Підставою для такого рішення може бути лише заява відповідної особи, до якої долучені докази поважності причин неявки. У разі дострокового переривання тестування з незалежних від комісії чи відповідного прокурора причин така комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту.
Позивач зазначає, що під час проходження ним другого етапу атестації, відбувались технічні збої роботи програми, внаслідок чого він не зміг успішно скласти тест, також позивач вказує на незадовільне самопочуття. Вказане стало підставою для звернення до кадроової комісії із відповідною заявою про призначення нової дати складання іспиту.
Так, відповідно до протоколу засідання Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 року №11 комісією одноголосно вирішено задовольнити заяву ОСОБА_1 та призначити йому відповідно до п. 7 розділу І Порядку №221 нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
В подальшому матеріали атестації на загальні здібності були повернуті до Офісу Генерального прокурора. Нового часу проведення атестації ОСОБА_1 не призначалось.
Судом встановлено, що наказом Генерального прокурора №236 від 16.07.2021 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора №№ 422, 423,424 від 10.09.2020 про створення першої, другої, третьої, четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а наказом№ 239 від 22.07.2021 створено П`ятнадцяту кадрову комісію.
На виконання доручення Генерального прокурора від 29.09.2020 року, в межах повноважень, визначених Положенням, голові П`ятнадцятої кадрової комісії направлено для розгляду інформацію та список прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яким кадровими комісіями вирішено призначити новий час (дату) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, про те конкретної дати (часу) не визначено.
Для вирішення означеного питання П`ятнадцята кадрова комісія витребувала у кадрового підрозділу Офісу генерального прокурора матеріали атестації, зокрема, щодо і позивача.
28.08.2021 року на засіданні Комісії №15 розглянуто питання про включення ОСОБА_1 до графіку на складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
Комісією зазначено, що 03.11.2020 року за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 79 балів, що є меншим від 93 балів прохідного балу. ОСОБА_1 подав до четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяву про повторне проходження тестувань з підстав незадовільного стану здоров`я пі час складання іспиту, та некоректної роботи комп`ютерної системи. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складались. ОСОБА_1 з`явився на іспит та до його початку не подав до кадрової комісії заяву про неможливість участі в іспиті через поважну причину (незадовільний стан здоров`я). Сам факт звернення прокурора із заявою про незадовільний стан здоров`я та технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності. В свою чергу, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки рішенням Чертвертої кадроової комісії було визначено право позивача на повторне складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`єтерної техніки, а також виключено позивача зі списків осіб, які незадовільно склали другий етап тестування, ОСОБА_1 мав законні сподівання на те, що його право на повторне проходження тесту на загальні здібності та навички буде реалізоване.
П`ятнадцята кадрова комісія приймаючи рішення про неуспішне проходження позивачем атестації фактично, проігнорувала процедурне рішення Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 року, визначивши, що позивач на повторне проходження другого етапу атестації права не має. Вказане не відповідає критеріям законності та обгрунтованості рішення суб`єкта владних повновадень.
У рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації є незаконним та підлягає скасуванню.
З урахуванням того, що підставою для видання наказу про звільнення позивача з органів прокуратури слугувало саме рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, колегія суддів приходить до висновку, що вимога про скасування наказу про звільнення позивача також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що позивача було звільнено з посади прокурора прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури, суд приходить до висновку, що позивача має бути поновлено на посаді прокурора Дніпродзеринської місцевої прокуратури, з якої його було звільнено.
Відповідно до ч.5 ст.241-1 КЗпП України коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Згідно з п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Таким чином, враховуючи встановлення судом факту незаконного звільнення позивача зі займаної посади саме 22.10.2021р. (останній робочий день), про що наявний відповідний запис у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді з наступного робочого дня, тобто з 25.10.2021р.
При розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за вказаний період судом застосовуються норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100), дія якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності і який застосовується в усіх випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.
Так, відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно з абз.3 п.3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Підпунктом «б» п.4 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Пунктом 5 Порядку №100 визначено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
При цьому, відповідно до абз.1 п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
За приписами абзацу 2 пункту 8 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
Абзацом 4 пункту 8 Порядку №100 встановлено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до наданої відповідачем довідки про середньомісячну заробітну плату розмір заробітної плати за два останніх місці роботи становить 11535 грн., розмір середньомісячної заробітної плати становить 7 515 грн. 33 коп., розмір средньоденної заробтіної плати 349.55 грн..
Кількість робочих днів вимушеного прогулу з 25.10.2021 року (перший робочій день після звільнення) по день постановлення судового рішення 07.09.2022 року становить 226 днів.
Таким чином, розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного проугулу становить 78 998.30 грн.. (226 роб.д. х 349.55 грн.)
Вказану суму слід стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанова суду апеляційної інстанції підлягає негайному виконанню в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за 1 місяць.
В свою чергу, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача про визначення місця його роботи в Дніпродзержинській місьцевій прокуратурі, стягнення різниці заробітку, а також поновлення позивача на посаді в окружній прокуратурі, задоволенню не підлягають.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури 19.09.2019 № 113-IX, який набрав чинності 25.09.2019 та яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, частини 3, 4 ст. 81 Закону України Про прокуратуру викладені у такій редакції: Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3..
Таким чином, з 25.09.2019 положення ст. 81 Закону України Про прокуратуру встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Позивач станом на сьогодні не пройшов атестацію, відтак він не міг бути переведний на роботу у відповідну окружну прокуратуру, також він не може отримувати і заробітну плату як працівник окружної прокуратури в силу приписів ЗУ «Про прокуратуру».
Отже, відповідач визначаючи міце роботи позивача в Дніпродзержинській місьцевій прокуратурі та сплачуючи позивачеві заробітну плату у відповідному розмірі, діяв у відповідності до вимог Закону.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності кадрових комісій щодо невизначення нової дати атестації (другого етапу тестування) суд апеляційної інстанції зазначає, що скасування рішення про неуспішне проходження позивачем атестації тягне за собою відновлення статусу позивача, як особи, якій має бути визначений новий час проведення другого етапу атестації, на даний час у суду відсутні підстави вважати, що таких дій кадровою комісією здійснено не буде, водночас, законом не встановлено термін, в якій таке питання повинно бути вирішене, тим більше з урахуванням обставин, які зараз існують в Україні, відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині на думку суду відсутні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року в адміністративній справі №160/22927/21 скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 28.08.2021 №8«Про не включення позивача до графіку складання іспиту» .
Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №108«Про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації».
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №3329к про звільнення позивача з посади прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 22.10.2021 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 25.10.2021 року.
Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратри на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу 78 998.30 грн..
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та в органах прокуратури відповідно до ст.371 КАС України.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст.371 КАС України.
Постанова наирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 12.09.2022 року.
Головуючий - суддяО.О. Круговий
суддяТ.С. Прокопчук
суддяА.В. Шлай
