ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2022м. ДніпроСправа № 904/267/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом): Сірик А.С. виписка з ЄДР від 02.020.2022 №243352843241;

від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Горб О.В. ордер серія ДП від 13.11.2020 №2111/017;

від відповідача-1 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом): Розинський О.О. дов. від 22.12.2020 б/н;

від відповідача-2 за первісним позовом: представник не з`явився;

від відповідача-3 за первісним позовом: представник не з`явився;

від третьої особи -1 за первісним позовом (відповідач-2 за зустрічним позовом) Росітюк Н.М. витяг з ЄДРЮФОПГФ,

дослідивши матеріали справи № 904/267/22

за первісним позовом ДЕПАРТАМЕНТУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

до

1. АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЦВЕК - Д",

2. ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ,

3. ДНІПРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,

про визнання незаконними і скасування рішень, актів, записів та про припинення права користування земельною ділянкою

та

за зустрічним позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЦВЕК - Д"

до

1. ДЕПАРТАМЕНТУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,

2. ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

про визнання незаконними та скасування рішень, припинення права постійного користування земельною ділянкою, припинення права комунальної власності, скасування реєстрації земельної ділянки

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Департамент капітального будівництва Дніпровської міської рад (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 24.01.2022 за вих. №7/8-4 до Акціонерного товариства "ЦВЕК-Д" (далі - відповідача-1) до Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - відповідач-2) та до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - відповідач-3) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області VI сесії ХХІІ скликання від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази";

- визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817, виданого Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська;

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №10 від 17.02.1999 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК - Д";

- визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, виданого Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК - Д";

- припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідача-1;

- скасування запису про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817 та від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за №1273 за відповідачем-1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач за первісним позовом позбавлений можливості реалізувати покладені на нього обов`язки та здійснити забудову земельної ділянки, надану у постійне користування для будівництва крематорію.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідачів солідарно.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/267/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022.

Ухвалою від 26.01.2022 позовну заяву Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради від 24.01.2022 за вих. №7/8-4 залишено без руху. Позивачу запропоновано надати до господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 14.886,00 грн та документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Крім цього, позивачу повідомлено, що він вправі подати належним чином обґрунтоване клопотання про залучення третіх осіб із зазначенням наявності у них юридичного інтересу та вказати, яким саме чином рішення у цій справі вплине на їх права та обов`язки і на боці якої сторони вони беруть участь.

14.02.2022 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від б/д за вих. №б/н про усунення недоліків, у якій просить суд прийняти заяву про усунення недоліків та відкрити провадження у справі №904/267/22. Разом із заявою надійшов доказ сплати судового збору (оригінал платіжного доручення № 18 від 14.02.2022 на суму 14.886,00 грн) та документи, які підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів (листи з описами вкладень та накладні). Також позивач надав до суду клопотання від б/д за вих. №б/н про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Оцінивши надані позивачем докази, господарський суд визнав їх належними, а недоліки позовної заяви усунутими.

Ухвалою від 15.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.03.2022. До участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено ДНІПРОВСЬКУ МІСЬКУ РАДУ (далі - третя особа-1). Позивача зобов`язано невідкладно направити на адресу третьої особи-1 копію позовної заяви від 24.01.2022 за вих. №7/8-4 та додані до неї документи листом з описом вкладення, докази чого надати суду в строк до 21.02.2022.

21.02.2022 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від б/д за вих. №б/н про долучення доказів, а саме на виконання вимог ухвали від 15.02.2022 надано докази відправлення (опис вкладення та накладна №4910111375829 від 22.02.2022) третій особі-1 копії позовної заяви і доданих до неї документів. Оцінивши докази відправлення (опис вкладення та накладна №4910111375829 від 22.02.2022) третій особі-1 копії позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд визнав їх належними, а вимоги ухвали від 15.02.2022 в частині направлення на адресу третьої особи-1 копії позовної заяви від 24.01.2022 за вих. №7/8-4 та доданих до неї документів листом з описом вкладення виконаними.

Судове засідання, призначене на 23.03.2022, не відбулося у зв`язку із запровадженням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, про що на сайті Господарського суду Дніпропетровської області були розміщені відповідні оголошення.

Ухвалою від 12.04.2022 призначено підготовче засідання на 18.05.2022.

27.04.2022 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, у яких остання просить суд поновити строк для надання письмових пояснень та долучити їх до матеріалів справи, задовольнити позовні вимоги та здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження і за участю третьої особи-1. Оцінивши докази направлення на адреси інших учасників процесу копій письмових пояснень з доданими до них документами, господарський суд встановив відсутність доказів направлення саме письмових пояснень, отже вказаний недолік підлягає усуненню.

12.05.2022 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшла заява від б/н за вих. №б/н про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, у якій остання просить суд забезпечити проведення розгляду справи №904/267/22 у судовому засіданні, що призначене до розгляду на 18.05.2022 о 09 год 30 хв, в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Крім цього, подальший розгляд справи № 904/267/22 здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за участі представника Дніпровської міської ради.

Ухвалою від 16.05.2022 заяву третьої особи-1 від б/н за вих. № б/н про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено.

18.05.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача-1 надійшов відзив від 17.05.2022 за вих. №б/н, у якому останній просить суд відзив прийняти до розгляду, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

18.05.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача-1 надійшло клопотання від 17.05.2022 за вих. № б/н, у якому отсанній просить суд витребувати матеріали справи №904/4619/19 для огляду письмових доказів. Господарський суд визнав за можливе розгляд зазначеного клопотання відкласти.

18.05.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача-1 надійшла заява від 17.05.2022 за вих. № б/н про застосування строку позовної давності та відмову у позові в повному обсязі.

Ухвалою від 18.05.2022 розгляд клопотання відповідача-1 від 17.05.2022 за вих. №б/н про витребування матеріалів господарської справи № 904/4619/19 відкладено. Зобов`язано відповідача-1 невідкладно направити на адреси інших учасників процесу копії відзиву від 17.05.2022 за вих. № б/н з доданими до нього документами листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Вирішення питання про прийняття відзиву від 17.05.2022 за вих. № б/н з доданими до нього документами відкладено. Зобов`язано третю особу-1 невідкладно направити на адреси відповідача - 2 та відповідача - 3 копій письмових пояснень з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Підготовче засідання відкладено до 21.06.2022.

18.05.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача-1 надійшло клопотання від 18.02.2022 разом із доказами направлення відзиву на адреси інших учасників судового процесу. Оцінивши докази направлення відзиву на адреси інших учасників процесу, господарський суд визнав їх належними, вимоги ухвали від 18.05.2022 в частині зобов`язання відповідача-1 невідкладно направити на адреси інших учасників процесу копії відзиву від 17.05.2022 за вих. № б/н з доданими до нього документами виконаними, отже відзив підлягає прийняттю до розгляду.

18.05.2022 відповідач-1 звернувся з зустрічною позовною заявою від 17.05.2022 за вих. № б/н до позивача та до третьої особи-1, у якій просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 21.04.2021 №396/6 у повному обсязі;

2. Припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за позивачем зі скасуванням запису про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку 41916785 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101).

3. Припинити право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за третьою особою-1 зі скасуванням запису про державну реєстрацію права власності 38500374 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. Скасувати реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї.

Зустрічні позовні вимоги вмотивовані тим, що преюдиційні обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/6943/20, а тому слід припинити право постійного користування земельною ділянкою за позивачем за первісним позовом.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.05.2022 підтверджується передача для розгляду справи № 904/267/22 судді ДУПЛЯКУ Степану Анатолійовичу.

Ухвалою від 19.05.2022 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Учасників процесу повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 21.06.2022.

30.05.2022 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшло клопотання від б/д за вих. № б/н про долучення доказів.

06.06.2022 через відділ документального забезпечення від позивача (далі позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом) надійшов відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі. Оцінивши відзив та додані до нього документи, господарський суд встановив, що відповідач-1 за зустрічним позовом скористався правом на подачу відзиву і надіслав його іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти його до розгляду.

07.06.2022 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшла заява від б/д за вих. № б/н, у якій позивач за первісним позовом вказує, що у позовній заяві зазначений неправильний ідентифікаційний код відповідача-3 та його юридична адреса. Так, Дніпровська районна державна рада Дніпропетровської області має ідентифікаційний код 25019325, а юридична адреса: 49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Князя Ярослава Мудрого, будинок 42. Оцінивши зміст заяви позивача за первісним позовом, господарський суд долучив її до матеріалів справи та взяв до уваги.

10.06.2022 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, у якій останній просить суд відхилити доводи відповідача-1 у повному обсязі. Оцінивши відповідь на відзив та додані до неї документи, господарський суд встановив, що позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив і надіслав її іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти її до розгляду.

10.06.2022 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшли заперечення проти заяви відповідача-1 за первісним позовом про застосування строків позовної давності, у яких просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 за первісним позовом про застосування строків позовної давності.

10.06.2022 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшли заперечення проти клопотання відповідача-1 за первісним позовом про витребування доказів, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 за первісним позовом, а саме про витребування матеріалів справи №904/4619/19, як таке, що подане безпідставно.

20.06.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача-2 за зустрічним позовом надійшов відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Оцінивши відзив та додані до нього документи, господарський суд встановив, що відповідач-2 за зустрічним позовом скористався правом на подачу відзиву і надіслав його іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти його до розгляду.

Ухвалою від 21.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження. Відзив (на первісний позов) відповідача-1 за первісним позовом від 17.05.2022 за вих. № б/н прийнято до розгляду. Зобов`язано третю особу-1 невідкладно направити на адреси відповідача - 2 та відповідача - 3 копії письмових пояснень з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Відзив (на зустрічний позов) відповідача-1 за зустрічним позовом прийнято до розгляду. Зобов`язано відповідача-1 за первісним позовом невідкладно направити на адреси інших учасників процесу (відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-1) копії заяви від 17.05.2022 за вих. №б/н про застосування строку позовної давності листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. У задоволенні клопотання відповідача-1 за первісним позовом від 17.05.2022 за вих. №б/н про витребування матеріалів справи №904/4619/19 для огляду письмових доказів відмовлено. Відповідь на відзив (первісний позов) прийнято до розгляду. Відзив (на зустрічний позов) відповідача-2 за зустрічним позовом прийнято до розгляду. Підготовче засідання відкладено до 26.07.2022.

27.06.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача-3 за первісним позовом надійшов відзив, у якому відповідач-3 просить суд розглянути справу з урахуванням позиції відповідача-3. Оцінивши відзив та додані до нього документи, господарський суд встановив, що відповідач скористався правом на подачу відзиву і надіслав його іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти його до розгляду.

18.07.2022 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 за первісним позовом надійшов лист разом з доказами направлення письмових пояснень іншим учасникам справи. Оцінивши докази направлення письмових пояснень, господарський суд дійшов висновку, що вимоги ухвали від 18.05.2022 виконано, а тому письмові пояснення підлягають прийняттю до розгляду.

20.07.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача-1 за первісним позовом надійшло клопотання від 20.07.2022 за вих. № б/н про долучення доказів до матеріалів справи. Оцінивши надані документи господарський суд долучив їх до матеріалів справи.

25.07.2022 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) надійшло клопотання від б/д за вих. № б/н про відкладення розгляду справи, у зв`язку зі знаходженням представника в щорічній відпустці.

Ухвалою від 26.07.2022 підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 09.08.2022.

У судовому засіданні 09.08.2022 представник позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом), представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду. Представник позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) просив суд первісні позовні вимоги задовольнити, а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. Представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) наполягав на відмові у задоволенні первісних позовних вимог та задоволенні зустрічних позовних вимог. Представник третьої особи-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) підтримував позицію позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) та просив суд первісні позовні вимоги задовольнити, а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Представники відповідача-2 за первісним позовом та відповідача-3 за первісним позовом в судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників відповідача-2 за первісним позовом та відповідача-3 за первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Щодо первісних позовних вимог

Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом

Позивач за первісним позовом наголошує, що, будучи правокористувачем земельної ділянки 1210100000:02:128:0051, він позбавлений можливості реалізувати покладені на нього обов`язки та здійснювати забудову земельної ділянки, надану у постійне користування для будівництва крематорію.

Позивач за первісним позовом зазначає, що рішення від 17.02.1999 № 10, яким було передано спірну земельну ділянку, ухвалено відповідачем-2 за первісним позовом, проте положення Земельного кодексу України не надають повноважень виконавчому комітету щодо розпорядження земельними ділянками.

Отже, на підставі рішення від 17.02.1999 за № 10 Державний акт виданий відповідачем-2 за первісним позовом з порушенням вимог земельного законодавства, яке діяло на час існування спірних правовідносин.

Позивач за первісним позовом звертає увагу, що спірна земельна ділянка з 1996 року підприємствами, які нею оволоділи на підставі незаконних рішень, не використовувалася, а розширення бази не відбулося. Крім цього, земельна ділянка не огороджена та не містить ознак її використання. Будь-які будівлі на земельній ділянці відсутні.

Позивач за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом) вказує, що земельна ділянка надана під розміщення виробничої бази. Водночас категорія земель 01.13, відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», відповідає категорії землі: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення для іншого сільськогосподарського призначення.

Отже, на думку позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом), має місце використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що тягне за собою припинення права постійного користування на підставі ст. 141 Земельного кодексу України.

Стислий виклад позиції відповідача-1 за первісним позовом

Відповідач-1 за первісним позовом вважає рішення у справі № 904/4619/19 та у справі № 904/6943/20 преюдиційними, а позовні вимоги безпідставними. Крім того, просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Стислий виклад позиції відповідача-2 за первісним позовом

Відзив не надано.

Стислий виклад позиції відповідача-3 за первісним позовом

Відповідач-3 за первісним позовом зазначив, що РБУ зв`язку не могло отримати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, за яку, як зазначено в позові, сплачується земельний податок, оскільки це є прямим порушенням Закону.

Крім цього, відповідач-3 за первісним позовом визнає, що з 1970 року межі міста Дніпра були незмінними. Водночас відсутня будь-яка інформація щодо включення / виключення земельної ділянки, на яку відповідачу-1 за первісним позовом виданий державний акт.

Стислий виклад позиції третьої особи-1 за первісним позовом

Третя особа-1 за первісним позовом зазначає, що земельна ділянка, на якій безпосередньо розташована виробнича база за адресою: місто Дніпро, вулиця Старокозацька, 9 (межує зі спірною) надана рішенням Дніпропетровської міської ради від 19.04.2001 № 861 в оренду АПБЕКТЗТ «ЦВЕК-Д», про що було укладено договір оренди земельної ділянки від 05.07.2001, зареєстрований за № 1078. Код цільового використання землі 1.14.9 (зв`язок і телекомунікації).

Третя особа-1 за первісним позовом зазначає, що право власності на виробничу базу, розташовану за адресою: місто Дніпро, вулиця Старокозацька, 9, виникло у відповідача 18.04.2000, а тому логічним є висновок, що підстав для передачі земельної ділянки в постійне користування під розширення виробничої бази, яка не належала землекористувачу не було.

Третя особа-1 за первісним позовом звертає увагу, що з 2007 року і на даний час відповідач-1 за первісним позовом не є власником нерухомого майна виробничої бази. для розширення якої надавалася земельна ділянка, а тому обґрунтованим є висновок, що відповідач-1 за первісним позовом не може її використовувати за цільовим призначенням.

Також третя особа-1 за первісним позовом наголошує, що виконавчий комітет не був наділений правом розпорядженням земельними ділянками.

Третя особа-1 за первісним позовом вказує, що спірна земельна ділянка, згідно з держаним актом була надана під розширення виробничої бази, тобто для цілей, що передбачають основний вид діяльності підприємства (розташування об`єктів зв`язку для збільшення площі виробничої бази), а не для сільськогосподарських потреб.

Третя особа-1 за первісним позовом також зазначає, що однією із головних підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку.

Доводи позивача за первісним позовом щодо відзиву відповідача-1 за первісним позов на позовну заяву

Позивач за первісним наголошує, що існування оскаржуваних рішень 1996-1999 років останньому стало відомо з листа департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради № 5/8-1 від 14.01.2022.

Щодо зустрічних позовних вимог

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом

На думку позивача за зустрічним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом не може здійснювати господарську діяльність та набувати право постійного користування землею, при цьому здійснювати функції замовника будівництва.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом посилається на положення ст. 75 ГПК України і вказує, що рішенням від 22.02.2022 у справі 904/6943/20 скасовано рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61.

Стислий виклад позиції відповідача-1 за зустрічним позовом

Відповідач-1 за зустрічним позовом наголошує, що право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло на підставі розпорядження землею Дніпровською міською радою, яка набула право власності на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», відповідно до якого землі державної та комунальної власності в України є розмежованими.

Стислий виклад позиції відповідача-2 за зустрічним позовом

Відповідач-2 за зустрічним позовом наголошує, що рішення у справі №904/6943/20 оскаржується останнім в апеляційному порядку, а тому відсутні підстави для посилання на нього у зустрічній позовній заяві.

Крім цього, межа міста Дніпра, яка проходить вздовж земельної ділянки, що вказана у державному акті, встановлена у 1970 році та не змінювалася жодним нормативним актом.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: розташування земельної ділянки в межах м. Дніпропетровськ (м. Дніпро); розпорядження спірною земельною ділянкою; користування спірною земельною ділянкою.

Суд встановив, що 23.09.2020 рішенням Дніпровської міської ради № 369/61 Про передачу земельної ділянки у постійне користування департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40506232, для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської (Шевченківський район) вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (п. 1) для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.15 (для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування) (а. с. 51 том 1).

29.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,3675 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за Дніпровською міською радою, номер запису про право власності 38500374, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101 (а. с. 25 26 том 1).

02.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,3675 га за кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, номер запису про право власності 40443030, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101 (а. с. 27 том 1).

21.04.2021 рішенням Дніпровської міської ради № 396/6 було припинено право постійного користування земельною ділянкою департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та передано земельну ділянку, площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) позивачу за первісним позовом (відповідачу-1 за зустрічним позовом) у постійне користування для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55А зі сторони вул. Аеропортівської (а. с. 52 том 1).

07.05.2021 було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,3675 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за позивачем за первісним позовом (відповідачем-1 за зустрічним позовом), номер запису 41916785, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101 (а. с. 26 том 1).

Як зазначає позивач за первісним позовом, неможливість використання земельної ділянки площею 0,3675 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051, наданої йому для будівництва крематорію, обумовлена наявністю спору у Господарському суді Дніпропетровської області, який вирішується в межах справи № 904/6943/20.

Так, відповідач-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 22.12.2020 за вих. № б/н третьої особи-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) і до позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом), у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 №369/61 в повному обсязі; скасувати запис номер 38500374 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за Дніпропетровською міською радою; скасувати реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі №904/6943/20 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40506232, для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської (Шевченківський район)". У решті позову відмовлено.

Ухвалою від 11.07.2022 у справі № 904/6943/20 Центральний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022. Розгляд апеляційної скарги призначив на 22.08.2022.

Питання набрання рішенням суду законної сили врегульовано статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2).

Як встановлено судом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/6943/20 станом на 09.08.2022 (дата ухвалення рішення у справі № 904/267/22) оскаржується в апеляційному порядку.

Розглядаючи спір по суті, суд встановив, що 25.01.1996 Дніпровською районною радою народних депутатів IV сесії ХХІІ скликання прийнято рішення № 15-VІ/ХХІІ «Про відведення земель РБУ зв`язку розміщення виробничої бази», яким вирішено відвести у постійне користування РБУ зв`язку під розміщення виробничої бази земельну ділянку площею 3,2 га земель, що знаходяться в меліоративному стані за рахунок НВО «Дніпро» (п. 1). Вилучення земель здійснити при виконанні РБУ зв`язку умов, викладених у висновку землекористувача і рішенні Новоолександрівської Ради народних депутатів (а. с. 82 том 1).

Відповідно до рішення від 25.01.1996 за № 15-VІ/ХХІІ Дніпровської районної ради народних депутатів РБУ зв`язку виданий державний акт на право постійного користування землею площею 3,2 га серія ДП ДН 000077 від 26.01.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 817 (а. с. 78 79 том 1).

17.02.1999 відповідачем-2 за первісним позовом прийнято рішення № 10 «Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв`язку міста Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д», яким вирішено переадресувати земельну ділянку з ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне, комерційне товариство закритого типу «ЦВЕК-Д» (п. 1). Акціонерному товариству «ЦВЕК-Д» переоформити державний акт на право постійного користування землею у відділі земельних ресурсів Дніпропетровського району (п. 2) (а. с. 77 том 1).

Відповідно до рішення від 17.02.1999 за № 10 відповідачем-2 за первісним позовом Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу «ЦВЕК-Д» виданий державний акт на право постійного користування землею І-ДП №005092 від 19.03.1999, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №1273. Цей акт посвідчував надання у постійне користування Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д" земельної ділянки площею 3,2 га для розширення виробничої бази (а. с. 73 74 том 1).

31.08.2021 представниками департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,3675 га, розташованої за адресою: Шевченківський район, в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) та встановлено, що рельєф спокійний, доступ до земельної ділянки вільний, будівлі та споруди на земельній ділянці відсутні. Крім цього, інформаційною довідкою № 272107271 від 27.08.2021, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101, номер запису про інше речове право 41916785) земельна ділянка площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051), правокористувач позивач за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом), що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки № 7/8-0821 від 31.08.2021 (а. с. 83 86 том 1).

На запит департаменту по роботі з доходами місцевого бюджету Дніпропетровської міської ради Головне управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.11.2021 за вих. № 36701/5/04-36-04-06-15 Про надання інформації про нарахування та сплату земельного податку АТ «ЦВЕК-Д» код 01190273 повідомлено, що Акціонерне товариство «ЦВЕК-Д», код 01190273, надає до Дніпровської ДПІ податкові декларації по земельному податку за земельну ділянку площею 3,2 га. В наданих деклараціях зазначено, що земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні згідно з державним актом І-ДП № 005092, державна реєстрація права користування від 01.09.1999 за № 1273, місце знаходження земельної ділянки територія Новоолександрівської сільської ради. В наданих відповідачем-1 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) деклараціях в гр. 2 «Категорія земельних ділянок» зазначено категорію 01.13 (а. с. 87 том 1).

26.04.2000 у відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) виникло право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: мсто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 9.

17.08.2007 відповідач-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) відчужив будівлі та споруди, розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 9 на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 145 зворот том 1).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 03.02.2022 за вих. № 1-ДК/1/АП/09/01-22 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено, що межі міста Дніпра у 1970 році затверджені рішенням виконкому Дніпропетровської ради трудящих від 30.12.1970 № 946 «Про затвердження матеріалів відмежування земель міст і селищ міського типу області».

Рішенням Новоолександрівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 20.04.1998 було вирішено включити до меж міста Дніпропетровська територію площею 427,7 га земель Новоолександрівської сільської ради згідно з додатком № 1, відповідно до змісту якого відсутні відомості про включення / виключення в межі / із меж міста обстежуваної земельної ділянки. Також встановлено, що не вживаються заходи щодо боротьби з бур`янами та чагарниками, що негативно впливає на стан землі, земельна ділянка засмічена відходами, що суперечить екологічним вимогам. Вказане є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Згідно з даними державного земельного кадастру до земель сільськогосподарського призначення земельна ділянка, що обстежується не відноситься. До вказаної земельної ділянки є вільний доступ, вона не огороджена, межові знаки відсутні (а. с. 209 210 том 1).

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом первісного позову позивач за первісним позовом визначив визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області VI сесії ХХІІ скликання від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази", визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817, виданого Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 10 від 17.02.1999 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК - Д", визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, виданого Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК - Д", припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідачу-1 за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом), скасування запису про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817 та від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за № 1273 за відповідачем-1 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом).

Предметом зустрічного позову позивач за зустрічним позовом визначив визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 21.04.2021 №396/6 у повному обсязі, припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за позивачем за первісним позовом (відповідачем-1 за зустрічним позовом) зі скасуванням запису про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку 41916785 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101), припинення права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за третьою особою-1 за первісним позовом зі скасуванням запису про державну реєстрацію права власності 38500374 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї.

Відповідно до ст. 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Нормами ст. ст. 13, 142 Конституції України передбачено виключне право органу місцевого самоврядування від імені територіальної громади самостійно розпоряджатися землею, яка є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, оскільки доходи від її використання є складовими у формуванні доходів місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 1 Земельного кодексу України та статтею 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 статті 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу Української РСР від 14.10.1977 до земель міст належать всі землі, що розташовані в межах міста.

Відповідно до ст. 85 Земельного кодексу Української РСР від 14.10.1977 межа міста - зовнішня межа земель міста, яка відмежовує їх від інших земель єдиного державного земельного фонду і визначається на основі генерального плану або техніко-економічних основ розвитку міста.

Межа міст, генеральні плани яких підлягають затвердженню Радою Міністрів Української РСР, встановлюється і змінюється Президією Верховної Ради Української РСР. Межа інших міст встановлюється і змінюється виконавчими комітетами обласних Рад депутатів трудящих.

Оцінюючи у сукупності наявні у справі докази, а саме лист Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області № 18-4-0.38-2025/107-19 від 12.12.2019, у якому зазначено, що спірна земельна ділянка знаходиться в м. Дніпро, та була розташована на карті-схемі до складання проекту встановлення межі м. Дніпропетровська на планшеті №XXVIII (а. с. 31 том 1) та лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради № 3/15-308 від 10.07.2019, яким повідомлено, що немає можливості достовірно визначити місце розташування земельної ділянки, що належить відповідачу-1 за первісним позовом (а. с. 38 том 1), господарський суд доходить висновку, що спірна земельна ділянка з 1970 року була розташована в межах міста Дніпра з огляду на таке.

Дійсно згідно з ч. 3 ст. 63 Земельного кодексу України № 561-XII від 18.12.1990 (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною Радою України.

Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про зміну меж міста Дніпропетровська" № 2641-111 від 11.07.2001 межа міста була встановлена тільки у 2005 році, про що було прийняте рішення Дніпровської міської ради від 30.11.2005 № 54/31 "Про встановлення в натурі меж м. Дніпропетровська".

При цьому за відсутності геодезичних даних про координати спірної земельної ділянки встановити, що спірна земельна ділянка знаходиться в м. Дніпро, та була розташована на карті-схемі до складання проекту встановлення межі м. Дніпропетровська на планшеті № XXVII, взагалі неможливо, так як і не можливо встановити, що спірна земельна ділянка була розташована станом на 25.01.1996 на території не міста Дніпра, а Дніпропетровської області (Дніпропетровського району).

З прийняттям Земельного кодексу України № 2768-ІІІ від 21.10.2001 у ст.176 цього кодексу було зазначено, що межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України.

Форма та порядок видачі державного акта України на межі адміністративно- територіального утворення встановлюються Верховною Радою України (статтю 176 було виключено на підставі Закону № 497-ІІІ від 02.06.2015).

Згідно з ч. 4 ст. 173 Земельного кодексу України (в чинній редакції) землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватись в комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки (статтю 173 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 5245-VI від 06.09.2012).

Таким чином, з огляду на вищенаведене підставним є висновок, що доказами щодо розташування земельної ділянки в межах м. Дніпропетровськ (м. Дніпро) на момент прийняття оспорюваного рішення може бути витяг із Державного земельного кадастру про межу м. Дніпропетровська, станом на 1996 рік та витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідача-1 за первісним позовом (ч. 4 ст. 173 Земельного кодексу України в діючий редакції).

Проте з листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01.07.2019 за вих. № 8-4-0.221-4807/2-19 (а. с. 35 том 1), вбачається, що земельна ділянка в районі кладовища по Запорізькому шосе, 55А зі сторони вулиці Аеропортівської, відповідно до наданої графічної схеми, знаходиться в межах міста Дніпро. Земельна ділянка, що зазначена на графічних матеріалах, не сформована, кадастровий номер не присвоєно, право власності або користування у Державному реєстрі земель, станом на 31.12.2012, не зареєстровано.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.05.2021 за вих. № 18-4-0.222-3882/2-21 (а. с. 36 том 1) вбачається, що відомості про межу адміністративно-територіальної одиниці місто Дніпро не внесені до Державного земельного кадастру.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що витяг із Державного земельного кадастру про межу м. Дніпропетровська станом на 1996 рік відсутній взагалі, однак це не є свідченням того, що спірна земельна ділянка не знаходилася в межах міста Дніпра з 1970 року.

Господарський суд звертає увагу, що у 1996 році відбувся сам факт передачі земельної ділянки, однак доказів того, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а не на території міста Дніпра матеріали справи не містять.

Господарський суд встановив, що для встановлення нової межі міста Дніпропетровська (нині місто Дніпро) відповідач-2 за первісним позовом ухвалив рішення сесії ІІ скликання ХХІІІ від 20.04.1998 (а. с. 60 том 1), яким вирішено включити в межі міста Дніпропетровська (нині місто Дніпро) територію площею 427,7 га земель Новоолександрівськї сільської ради згідно з додатком № 1 (п. 1).

Дослідивши додаток до рішення (а. с. 61 72 том 1), господарський суд доходить висновку, що спірна земельна ділянка не включалась до меж та не виключалась з меж міста Дніпра.

Так, матеріали щодо встановлення межі міста у 1970 році затверджені рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих від 30.12.1970 за № 949 «Про затвердження матеріалів відмежування земель міст і селищ міського типу області».

Очевидним є висновок, що відмежування земель існувало з 1970 року, а встановлення нової межі відбулося у 2001 році і не спричинило зміну меж в районі розташування земельної ділянки, якою користується відповідач-1 за первісним позовом.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 79 ГПК України щодо вірогідності доказів, суд відзначає, спірна земельна ділянка з більшою вірогідністю знаходилася в межах міста Дніпро з 1970 року, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів зворотнього.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом на обставини, судження та міркування, викладені мотивувальній частині постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №904/4619/19 (з яких виходив апеляційний суд, приймаючи рішення у тій справі), оскільки такі обставини в порядку ст. 75 ГПК України спростовуються поданими до матеріалів справи доказами та поясненнями, зокрема, позивача за первісним позовом, який не брав участі у справі №904/4619/19. Також суд відзначає, що питання правомірності відведення спірної земельної ділянки у 1996 році РБУ зв`язку у зазначеній справі не досліджувалося. Водночас, саме рішенням VI сесії XXII скликання Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996 передано до "РБУ зв`язку" у постійне користування зазначену земельну ділянку. Розпорядження землею відбулось саме на підставі цього рішення, яке не було предметом дослідження у справі № 904/4619/19.

Суд враховує, що відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад або інших матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж. Проте у разі відсутності таких матеріалів і до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі сіл, селищ, міст на підставі документації, визначеної статтею 21 цього Закону, відомостями про такі межі вважаються дані, що збігаються з межами, відображеними в індексних кадастрових картах (планах) сіл, селищ, міст.

В постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 367/6388/16-а зазначено, що відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.

Отже, відсутність відомостей про межу адміністративно-територіальної одиниці місто Дніпро у Державному земельному кадастрі не свідчить про фактичну відсутність таких меж і про надання повноважень райрадам розпоряджатися земельними ділянками на власний розсуд всупереч повноважень.

Відтак, виконавчий комітет не був наділений правом, в силу Земельного кодексу України в редакції від 22.06.1993, щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд доходить висновку, що відповідач-3 за первісним позовом протиправно розпорядився земельною ділянкою, яка не перебувала у його розпорядженні, що фактично визнається останнім у відзиві на первісну позовну заяву, а тому наявні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області VI сесії ХХІІ скликання від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази" та для визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817, виданого Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська.

Господарський суд відзначає, що розпорядження землею відбулось саме на підставі рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області VI сесії ХХІІ скликання від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази".

Враховуючи встановлення неправомірного розпорядження спірною земельною ділянкою відповідачем-3 за первісним позовом, господарський суд доходить висновку щодо подальшого неправомірного оформлення набутих раніше прав на земельну ділянку під розширення існуючої бази (ст. 30 Земельного кодексу України), які неправомірно перейшли шляхом корпоратизації до підприємства відповідача-1 за первісним позовом (п. 7 ст. 34 Закону "Про підприємства в Україні"), а тому наявні підстави для визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 10 від 17.02.1999 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК - Д" та для визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, виданого Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК - Д".

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила:

1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном;

2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями;

3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах.

Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те:

- чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі;

- чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті;

- а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Водночас, Конституція України (ст. 13) передбачає, що «власність зобов`язує» і, тим самим, не повинна використовуватися на шкоду суспільству та його інтересам, а право власності може бути обмежене і навіть позбавлене з мотивів суспільної необхідності.

Господарський суд встановив, що Ремонтно-будівельне управління зв`язку м. Дніпропетровська отримало спірну земельну ділянку у 1996 році під розширення виробничої бази, право власності на яку у відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) виникло 26.04.2000, а 17.08.2007 відповідач-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) відчужив будівлі та споруди, розташовані за адресою: мсто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 9 на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 145 зворот том 1).

Отже, на час неправомірного розпорядження спірною земельною ділянкою не існували обставини, для яких вона була надана у 1996, з огляду на те, що саме виробнича база, для розширення якої і отримано спірну земельну ділянку, отримана у власність відповідачем-1 за первісним позовом аж через п`ять років після прийняття спірного рішення, а у 2007 році останнім взагалі відчужена.

Очевидним є висновок, що мета, для якої відповідач-1 за первісним позовом, як встановлено судом, неправомірно отримав земельну ділянку у постійне користування, не могла бути досягнута, фактично не досягнута та підстави вважати, що така мета може бути досягнута у майбутньому відсутні.

Крім цього, Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 03.02.2022 за вих. № 1-ДК/1/АП/09/01-22 встановлено, що на спірній земельній ділянці не вживаються заходи щодо боротьби з бур`янами та чагарниками, що негативно впливає на стан землі, земельна ділянка засмічена відходами, що суперечить екологічним вимогам. Вказане є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Згідно з даними державного земельного кадастру до земель сільськогосподарського призначення земельна ділянка, що обстежується не відноситься. До вказаної земельної ділянки є вільний доступ, вона не огороджена, межові знаки відсутні (а. с. 209 210 том 1).

На запит департаменту по роботі з доходами місцевого бюджету Дніпропетровської міської ради Головне управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.11.2021 за вих. № 36701/5/04-36-04-06-15 Про надання інформації про нарахування та сплату земельного податку АТ «ЦВЕК-Д» код 01190273 повідомлено, що Акціонерне товариство «ЦВЕК-Д», код 01190273, надає до Дніпровської ДПІ податкові декларації по земельному податку за земельну ділянку площею 3,2 га. В наданих деклараціях зазначено, що земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні згідно з державним актом І-ДП № 005092, державна реєстрація права користування від 01.09.1999 за № 1273, місце знаходження земельної ділянки територія Новоолександрівської сільської ради. В наданих відповідачем-1 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) деклараціях в гр. 2 «Категорія земельних ділянок» зазначено категорію 01.13 (а. с. 87 том 1).

Відповідно до НАКАЗУ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ від 23.07.2010 за № 548, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель код КВЦПЗ 01.13 відповідає такій класифікації видів цільового призначення земель - для іншого сільськогосподарського призначення.

Обґрунтованим є висновок, що земельна ділянка з цільовим призначенням земель - для іншого сільськогосподарського призначення - не може використовуватися для розширення виробничої бази, право власності на яку не належить відповідачу-1 за первісним позовом.

Господарський суд також відзначає, що відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції 22.06.1993) землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарських цілей.

Так, надання земельної ділянки з цільовим призначенням земель - для іншого сільськогосподарського призначення - для розміщення виробничої бази вказує на порушення законодавства на час виникнення спірних правовідносин.

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в силу п. ґ ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 п. 141 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. ґ ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України в якості підстави для припинення права користування земельною ділянкою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Належних та допустимих доказів того, що відповідач-1 за первісним позовом здійснює сплату земельного податку до бюджету територіальної громади міста Дніпра, у комунальній власності якої знаходиться спірна земельна ділянка, у визначених законодавством розмірах матеріали справи не містять, що також вказує на обґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом.

Враховуючи, що право постійного користування було набуте відповідачем-1 за первісним позовом неправомірно, що є самостійного підставою для припинення такого права, беручи до уваги наявність порушень користування відповідачем-1 за первісним позовом земельною ділянкою, з якими законодавство пов`язує наявність підстав для припинення такого право користування, суд з урахуванням фактичних обставин справи вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідачем-1 за первісним позовом та, як наслідок, скасування запису про реєстрацію державних актів на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817, та від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за №1273 за відповідачем-1 за первісним позовом.

Наведе узгоджується із положеннями ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Господарський суд встановив, що згідно з матеріалами містобудівного кадастру спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Дніпра, а тому право комунальної власності правомірно виникло у територіальної громади міста Дніпра в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Оцінюючи фактичні обставини справи, господарський суд доходить висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та спрямовані на забезпечення можливості позивачу за первісним позовом здійснити забудову спірної земельної ділянки, яка надана йому у постійне користування для будівництва крематорію.

Щодо застосування строку позовної давності до вимог за первісним позовом

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оцінюючи фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що з 1970 року межі міста Дніпро в районі розташування спірної земельної ділянки не змінювалися.

Так, Дніпровська міська рада ухвалила рішення № 369/61 від 23.09.2020, яким постановила зареєструвати право комунально власності на земельну ділянку, площею 0,3675 га (кадастровий номер 12101000:02:128:0051) за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Також вказаним рішенням вирішено передати департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради у постійне користування вказану земельну ділянку для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55А зі сторони вулиці Аеропортівської за рахунок земель не наданих у власність або у користування.

29.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,3675 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за Дніпровською міською радою, номер запису про право власності 38500374, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101 (а. с. 25 26 том 1).

02.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,3675 га за кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, номер запису про право власності 40443030, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101 (а. с. 27 том 1).

21.04.2021 рішенням Дніпровської міської ради № 396/6 було припинено право постійного користування земельною ділянкою департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та передано земельну ділянку, площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) позивачу за первісним позовом (відповідачу-1 за зустрічним позовом) у постійне користування для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55А зі сторони вул. Аеропортівської (а. с. 52 том 1).

07.05.2021 було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,3675 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за позивачем за первісним позовом (відповідачем-1 за зустрічним позовом), номер запису 41916785, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101 (а. с. 26 том 1).

Про позбавлення можливості здійснити забудову земельної ділянки, наданої у постійне користування для будівництва крематорію позивачу за первісним позовом стало відомо з листа департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради № 5/8-1 від 14.01.2022 (а. с. 29 30 том 1).

Так, строк позовної давності розпочав свій перебіг з 14.01.2022, а тому не є пропущеним позивачем за первісним позовом.

Щодо зустрічних позовних вимог

Підставою для звернення до суду із зустрічним позовом стало те, що позивач за зустрічним позовом вважає порушеним (оспорюваним) своє право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

При цьому суд відзначає, що відсутність саме своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав тягне за собою відмову у задоволенні позову.

В ході розгляду справи суд встановив наявність підстав для припинення права постійного користування позивачем за зустрічним позовом спірною земельною ділянкою та припинив таке право.

З огляду на відсутність у позивача за зустрічним позовом права постійного користування спірною земельною ділянкою, у нього відсутні підстави для звернення до суду з позовом про захист такого права, що є самостійною та безумовною підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

При цьому, як зазначалось вище, 21.04.2021 рішенням Дніпровської міської ради №396/6 було припинено право постійного користування земельною ділянкою департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та передано земельну ділянку, площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) позивачу за первісним позовом (відповідачу-1 за зустрічним позовом) у постійне користування для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55А зі сторони вул. Аеропортівської (а. с. 52 том 1).

Рішення Дніпропетровської міської ради від 21.04.2021 №396/6 є чинним та у судовому порядку як в межах цієї справи, так і межах інших справ не скасоване. Не встановлено його неправомірності і рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/6943/20.

Окремо суд відзначає, що підставою зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом визначив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/6943/20, яким позов позивача за зустрічним позовом задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 № 369/61 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40506232, для будівництва крематорію в районі кладовища по шосе Запорізькому, 55 А зі сторони вул. Аеропортівської (Шевченківський район)". У решті позову відмовлено.

Однак, господарський суд встановив, що ухвалою від 11.07.2022 у справі №904/6943/20 Центральний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.202. Розгляд апеляційної скарги призначив в судове засідання на 22.08.2022.

Питання набрання рішенням суду законної сили врегульовано статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Так, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2).

Як встановлено судом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/6943/20 станом на 09.08.2022 (дата ухвалення рішення у справі № 904/267/22) оскаржується в апеляційному порядку.

Крім цього, досліджуючи фактичні обставини справи у сукупності, господарський суд не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, з огляду на те, що спірна земельна ділянка правомірно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Дніпра, а відповідач-1 за зустрічним позовом є окремою юридичною особою, яка має самостійний баланс, а тому має законне право звертатися за захистом наданого йому права.

Відповідач-1 за зустрічним позовом, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює функції у сфері будівництва та готує пропозиції щодо реформування, комплексного розвитку об`єктів інфраструктури та будівництва міста з метою задоволення потреб територіальної громади міста Дніпра.

Дослідивши фактичні обставини справи господарський суд не знаходить підстав для визнання незаконним і скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 21.04.2021 №396/6 та припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за відповідачем-1 за зустрічним позовом зі скасуванням запису про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку 41916785 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101).

Крім того, позивач за зустрічним позовом не обґрунтував, на якій законодавчій підставі слід припинити саме право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3675 га (кадастровий номер 1210100000:02:128:0051) за відповідачем-2 за зустрічним позовом зі скасуванням запису про державну реєстрацію права власності 38500374 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2184955312101) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї. Позивач за зустрічним позовом, вважаючи себе користувачем земельної ділянки, не зазначає, яким саме чином перебування цієї ділянки у комунальній власності порушує його права чи інтереси.

Відтак, наявні підстави для визнання зустрічних позовних вимог необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи

Суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом на обставини, судження та міркування, викладені мотивувальній частині постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №904/4619/19 (з яких виходив апеляційний суд, приймаючи рішення у тій справі), оскільки такі обставини в порядку ст. 75 ГПК України спростовуються поданими до матеріалів справи доказами та поясненнями, зокрема, позивача за первісним позовом, який не брав участі у справі №904/4619/19.

При цьому суд відзначає, що питання правомірності відведення спірної земельної ділянки у 1996 році РБУ зв`язку у зазначеній справі не досліджувалося. Водночас, саме рішенням VI сесії XXII скликання Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996 передано до "РБУ зв`язку" у постійне користування зазначену земельну ділянку. Розпорядження землею відбулось саме на підставі цього рішення, яке не було предметом дослідження у справі № 904/4619/19.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач за первісним позовом довів обставини правомірності заявлених позовних вимог.

Водночас, належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві, відповідачі за первісним позовом суду не надали.

Також належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у зустрічній позовній заяві, позивач за зустрічним позовом суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що первісні позовні вимоги із зазначених позивачем за первісним позовом підстав підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги визнані такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання первісної позовної заяви покладаються на відповідача-1 за первісним позовом у розмірі 9.924,00 грн (2.481,00 грн х 4), оскільки саме відповідач-1 за первісним позовом неправомірно мав у постійному користуванні спірну земельну ділянку на підставі скасованих судом державного акта на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817, виданого Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська, правонаступником якого є відповідач-1 за первісним позовом, та державного акта на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273.

З огляду на визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області VI сесії ХХІІ скликання від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази" судові витрати за вказаною вимогою покладаються на відповідача-3 за первісним позовом у розмірі 2.481,00 грн, а судовий збір за вимогою про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №10 від 17.02.1999 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК - Д" покладається на відповідача-2 за первісним позовом у розмірі 2.481,00 грн.

При цьому господарський суд відзначає, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено.

Витрати зі сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісні позовні вимоги Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 44053418) задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської районної ради (Україна, 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, ВУЛ.ТЕПЛИЧНА, будинок 5; ідентифікаційний код 04052264) народних депутатів Дніпропетровської області VI сесії ХХІІ скликання від 25.01.1996 "Про відведення земель РБУ зв`язку під розширення виробничої бази".

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817, виданий Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку м. Дніпропетровська.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (Україна, 52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка, ВУЛИЦЯ СУРСЬКА, будинок 74; ідентифікаційний код 40201087) №10 від 17.02.1999 "Про переадресування земельної ділянки з ремонтно-будівельного управління зв`язку м. Дніпропетровська на акціонерне товариство закритого типу "ЦВЕК - Д".

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею від 19.03.1999 І-ДП №005092, номер державної реєстрації 1273, виданий Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК - Д".

Припинити право постійного користування земельною ділянкою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЦВЕК - Д" (Україна, 49075, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Петрозаводська, будинок 369 а; ідентифікаційний код 01190273).

Скасувати запис про реєстрацію державних актів на право постійного користування землею від 26.01.1996 ДП ДН 000077, номер державної реєстрації 817, та від 19.03.1999 І-ДП №005092 в Книзі записів державних актів за № 1273 за АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ЦВЕК - Д" (Україна, 49075, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Петрозаводська, будинок 369 а; ідентифікаційний код 01190273).

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЦВЕК - Д" (Україна, 49075, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Петрозаводська, будинок 369 а; ідентифікаційний код 01190273) на користь ДЕПАРТАМЕНТУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 21а; ідентифікаційний код 44053418) 9.924,00 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири грн 00 коп) судового збору.

Стягнути з ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка, ВУЛИЦЯ СУРСЬКА, будинок 74; ідентифікаційний код 40201087) на користь ДЕПАРТАМЕНТУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 21а; ідентифікаційний код 44053418) 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп) судового збору.

Стягнути з ДНІПРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Князя Ярослава Мудрого, будинок 42; ідентифікаційний код 25019325) на користь ДЕПАРТАМЕНТУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 21а; ідентифікаційний код 44053418) 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп) судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЦВЕК - Д" (ідентифікаційний код 01190273) відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЦВЕК - Д" (ідентифікаційний код 01190273).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 22.08.2022

Суддя С.А. Дупляк