Постанова

Іменем України

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 352/54/19

провадження № 61-9596св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_6 , на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року в складі колегії суддів: Горейко М. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В січні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про перевід на позивачів прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частини нежитлового приміщення та визнання права власності на частини нежитлового приміщення.

Просили перевести на них права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу 1/3 частини нежитлового приміщення столярного цеху та пилорами, що розташовані в АДРЕСА_1 , який укладений 18 травня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області, реєстр нотаріальної дії № 270; визнати за кожним з них право власності на 1/3 частину вказаного нерухомого майна, як набутого ними на правах спільної часткової власності в рівних долях з ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 18 травня 2017 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області, реєстр нотаріальної дії № 270.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від

18 березня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачам їх право на повторне звернення до суду.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тисменицького районного суду від 16 січня 2019 року, шляхом накладено арешту на майно, а саме: нежитлові приміщення столярного цеху та пилорами, що розташовані в АДРЕСА_1 та зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 18 травня 2017 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області, реєстр нотаріальної дії № 270, скасовано.

Ухвала мотивована тим, що позивачі та їх представник в судові засідання, призначені на 11 лютого 2021 року, 04 березня 2021 року та 18 березня

2021 року, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, жодних клопотань від них не надходило. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, надіслані їм на адресу, вказану у позовній заяві, повернулися до суду із довідкою про причини повернення, відповідно до якої «адресат відсутній за вказаною адресою». До повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З урахуванням наведеного та положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України позов слід залишити без розгляду, роз`яснивши позивачам, що особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. Тому необхідно скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тисменицького районного суду від 16 січня 2019 року у цій справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_10 задоволено. Ухвалу Тисменицького районного суду від 18 березня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судове рішення мотивоване тим, щопро належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка. Враховуючи, що позивачі не були належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань, призначених на 04 березня 2021 року та 18 березня 2021 року, а адвокат Остап`юк Н. О., яка представляла інтереси позивачів та адреса здійснення адвокатської діяльності якої була вказана в позовній заяві як адреса для листування, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, то суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду.

Аргументи учасників справи

07 червня 2021 рокупредставник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційну скаргу мотивовано тим, щопозивачі та їх представник в судове засідання призначене на 25 січня 2021 року не з`явились, 27 січня 2021 року від представника позивачів до суду надійшла заява про відкладення розгляду судового засідання призначеного на 25 січня 2021 року у зв`язку із її перебуванням на стаціонарному лікуванні.

11 лютого 2021 року, 04 березня 2021 року, 18 березня 2021 року позивачі та їх представник в судові засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, жодних клопотань від них не надходило. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслані їм на адресу вказану у позовній заяві, повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається, що позивачі про час та дату розгляду справи 11 лютого

2021 року, 04 березня 2021 року та 18 березня 2021 року були належним чином повідомленні. До повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Позовна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також інші документи, які наявні у матеріалах справи не містять інформації про повну адресу проживання (місто, вулицю, номер будинку/квартири) апелянта у Туреччині а також будь-які інші його засоби зв`язку (адрес електронної пошти, номер телефону тощо), крім адреси для листування в Україні. У тексті преамбули позовної заяви автором виділено та підкреслено, що адресою для листування є адреса в Україні: АДРЕСА_2 . У розділі адреса ОСОБА_2 позовної заяви позивачем вказано лише «Дуздже, Туреччина». З відкритих джерел відомо, що Дюздже - це провінція в Туреччині, розташована в Чорноморському регіоні із столицею у м. Дюздже. Таким чином, у зв`язку із відсутністю у матеріалах справи інформації про повну адресу місця проживання позивача ОСОБА_2 у Туреччині суд був позбавлений можливості здійснити його виклик у спосіб передбачений частиною восьмою статті 130 ЦПК України з огляду на вимоги частини першої статті 8 Угоди між Україною та Турецькою республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифікованої Україною законом № 2605-ІІІ від 05 липня 2001 року.

З аналізу положень закону про договір та ордер адвоката (статті 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») у їх взаємозв`язку із частиною третьою статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що стороною договору про надання правової допомоги із адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання, є не сам адвокат, а адвокатське бюро чи адвокатське об`єднання (юридична особа). Відповідно до розділу «інші відомості» інформації з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Остапюк Н. О. діяла не індивідуально, а як член адвокатського об`єднання «Івано-Франківська обласна колегія адвокатів». Таким чином,

ОСОБА_2 фактично був клієнтом адвокатського об`єднання «Івано-Франківська обласна колегія адвокатів». Вказане спростовує доводи апелянта про те, що факт хвороби та смерті одного адвоката адвокатського об`єднання перешкоджало йому своєчасно скористатись правовою допомогою іншого адвоката цього ж об`єднання або будь-якого іншого адвоката.

У липні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_10 подала до суду відзив, у якому просив оскаржене судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що в період 2020-2021 року діяли суворі карантинні обмеження з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (Соvid -19), що унеможливлювало для позивачів особистої явки в судове засідання через відсутність транспортного сполучення між державами, на що зверталась увага суду їх представником.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача - адвокат

Остап`юк Н. О. засобами електронного зв`язку 27 січня 2021 року повідомила суд про перебування на стаціонарному лікуванні з 23 січня 2021 року та просила відкласти судові засідання по розгляду справи до її одужання. Судові повістки на ім`я позивачів про судове засідання, яке було призначено на

04 березня 2021 року та на 18 березня 2021 року разом з конвертами були повернуті суду із довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Повідомлення представника позивачів - адвоката Остап`юк Н. О. на 18 березня 2021 року матеріали справи не містять.

З копій довіреностей вбачається їх місце проживання, а саме: АДРЕСА_3 .

Лише 20 березня 2021 року ОСОБА_2 стало відомо, що його представник - адвокат Остап`юк хворіла та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, власне через хворобу Соvid -19. Ним одразу було вжито заходів щодо пошуку та залучення до справи іншого адвоката.

З урахуванням зазначеного, неявка позивачів до суду в дати судового засідання 04 березня 2021 року та 18 березня 2021 року зумовлена необізнаністю про час і місце судового розгляду через їх неналежне повідомлення, що виключало для першої інстанції можливість застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, на що і була звернута увага апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

За змістом частини п`ятою статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від

20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 03 червня 2021 року по справі справа № 227/2751/19, від 04 травня 2022 року у справі № 398/457/20.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини п?ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що 14 січня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживають в Туреччині, звернулися до Тисменицького районного суду з позовом до відповідачів про перевід на позивачів прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частини нежитлового приміщення та визнання права власності на частини нежитлового приміщення, у позовній заяві зазначено адресу позивачів для листування: АДРЕСА_4 (т. 1 а. с. 5-11).

Інтереси позивачів представляла адвокат Остап`юк Н. О., яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально за адресою робочого місця: АДРЕСА_4 (т. 1 а. с. 79-82).

Ухвалою Тисменицького районного суду від 16 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12 березня 2019 року (т. 1 а. с. 99-100).

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося з різних причин.

В матеріалах справи наявні копії довіреностей, в яких зазначено місце проживання позивачів в Туреччині (а. с. 19-22 т. 2).

Судові повістки та процесуальні документи у справі направлялись судом на ім?я позивачів та/або адвоката Остап`юк Н. О. за повідомленою у позові адресою для листування (адресою робочого місця адвоката Остап`юк Н. О.), які до 25 січня 2021 року отримувала Остап`юк Н. О. і яка приймала участь у розгляді справи як представник позивачів.

Ухвалами Тисменицького районного суду від 24 грудня 2020 року до участі у справі залучено перекладача; витребувано докази; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 25 січня 2021 року (т. 2 а. с. 60-65).

Учасники справи в судове засідання 25 січня 2021 року не з`явились,у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 11 лютого 2021 року (т. 2 а. с. 69).

27 січня 2021 року представник позивачів повідомила суд, що знаходиться на стаціонарному лікуванні та просила розгляд справи відкласти до її одужання (т. 2 а. с. 74).

Розгляд справи відкладався на 04 березня 2021 року та 18 березня 2021 року.Позивачі та їх представник в судові засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись позивачі. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслані їм на адресу для листування, повернулись до суду із довідкою про причини повернення відповідно до якої «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а. с. 75, 81, 84, 86, 91, 94).

18 березня 2021 року представник відповідача ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просив позов залишити без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивачів та їх представника, скасувати раніше вжиті заходи забезпечення позову, розгляд заяви проводити без їх участі.

18 березня 2021 року позов залишено без розгляду (т. 2 а. с. 96-99).

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції не врахував, що у позовній заяві зазначено адресу позивачів для листування: АДРЕСА_4 , яка є адресою здійснення їх представником - адвокатом Остап`юк Н. О. адвокатської діяльності; в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення позивачами суду іншої адреси; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою, повідомленою цією особою суду, вважається належним повідомленням про місце, дату і час судового розгляду справи.

Тому висновок суду апеляційної інстанції, що позивачі не були належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань, призначених на

04 березня 2021 року та 18 березня 2021 року, є помилковим.

Разом з цим, у частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина третя статті 2 ЦПК України).

Відповідно до першого речення частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Отже, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.

Суд першої інстанції не врахував, що оцінка умов застосування норм частини п`ятої статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України щодо залишення позовної заяви без розгляду здійснюється з урахуванням завдань цивільного судочинства.

Томуза встановлених обставин цієї справи та враховуючи, що позивачі є іноземцями, які не мали місця проживання (перебування) в України, а їх інтереси представляла лише адвокат Остап`юк Н. О., висновок суду першої інстанції про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду, без повідомлення адвоката Остап`юк Н. О. про відкладення розгляду справи після 25 січня

2021 року, що дозволило б з?ясувати дійсну причину повернення до суду рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень на ім?я позивачів, свідчить про надмірний формалізм та є передчасним.

У зв`язку із цим постанову апеляційного суду слід змінити в мотивувальній частині.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.

Оскільки судові рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук