УХВАЛА
18 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/5408/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДАП"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДАП" (далі - ТОВ "ІДАП")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія Актівітіс" (далі - ТОВ "Актівітіс")
про стягнення 1 905 758,80 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. ТОВ "ІДАП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Актівіс" про стягнення 1 905 758,80 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг за Генеральним договором про надання послуг від 10.08.2020, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 640 818,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 37 952,15 грн, 3% річних у розмірі 10 384,36 грн та збитки у розмірі 216 603,33 грн; позивач стверджував, що він, відповідно до вимог Договору, належним чином виконав вказані в Акті наданих послуг від 03.02.2021 №5 роботи, однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг) не виконав; у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, у позивача виникла заборгованість перед незалежними підрядниками, які були ним залучені з метою виконання передбачених умовами Договору завдань.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 21.09.2021 позов задовольнив частково: стягнув з ТОВ "Актівітіс" на користь ТОВ "ІДАП" заборгованість у розмірі 1 640 818,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 893,92 грн, 3% річних у розмірі 5 664,20 грн та судовий збір у розмірі 25 115,66 грн; в іншій частині позову відмовив. Доручив органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення здійснювати нарахування 3% річних на суму непогашеної заборгованості в розмірі 1 640 818,96 грн з 02.04.2021 до моменту виконання рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- доказів того, що відповідач в межах передбаченого Договором строку надав позивачу зауваження до якості чи обсягу наданих послуг, матеріали справи не містять; з огляду на встановлені обставини надання позивачем відповідачу передбачених Договором документів на підтвердження факту виконання робіт (надання послуг) протягом грудня 2020 року у встановленому Договором порядку, враховуючи також інші наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують факт виконання позивачем передбачених Договором обов`язків щодо виконання робіт (надання послуг) у сфері інформаційних технологій, визначені Актом наданих послуг від 03.02.2021 №5 роботи прийняті відповідачем без зауважень, а тому строк виконання зобов`язання щодо сплати коштів у розмірі 1 640 818,96 грн є таким, що настав;
- матеріали справи не містять доказів сплати коштів у розмірі 1 640 818,96 грн, а також доказів відсутності у відповідача обов`язку щодо їх сплати;
- обґрунтованим періодом нарахування інфляційних втрат та 3% річних є період з 19.02.2021 (перший день прострочення) по 01.04.2021 (визначено у позові); на підставі перерахунку, вимоги про стягнення 37 952,15 грн інфляційних втрат та 10 384,36 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 27 893,92 грн та 5 664,20 грн відповідно;
- позивач не довів наявність у діях відповідача, які полягали у невиконанні визначених Договором зобов`язань, усього складу цивільного правопорушення (зокрема, вини та наявності причинно-наслідкового зв`язку) як необхідної передумови для застосування такого виду відповідальності як стягнення збитків.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.02.2022 рішення суду першої інстанції скасував в частині позовних вимог щодо стягнення 1 640 818,96 грн, інфляційних втрат у розмірі 37 952,15 грн, 3% річних у розмірі 10 384,36 грн і в частині наказу органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення здійснювати нарахування трьох відсотків річних та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні; в іншій частині рішення залишив без змін.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- суд апеляційної інстанції не погоджується з тим, що правочин за своєю правовою природою є змішаним договором і в частині правового регулювання спірних правовідносин мають застосовуватися норми щодо договору підряду;
- до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми щодо надання послуг, закріплені у Главі 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);
- Акт наданих послуг від 03.02.2021 №5 на суму 1 640 818,96 грн підписано в односторонньому порядку зі сторони виконавця ТОВ "ІДАП" директором Черніковим О.В., та посвідчено печаткою позивача; відповідач вказаний акт не підписав і печаткою не посвідчив; відповідач заперечував прийняття послуг за вказаним актом та, відповідно, обов`язок щодо їх оплати;
- посилання позивача як на підставу задоволення позовних вимог і, відповідно, як на підставу підтвердження факту надання послуг на суму 1 640 818,96 грн у грудні 2020 року на електронні докази є необґрунтованими і відхиляються, оскільки вказані докази не є належними та допустимими в розумінні ст.5, частин 1, 2 ст.6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" за відсутності електронного цифрового підпису уповноваженої особи, статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), які підтверджують саме факт надання послуг за договором у грудні 2020 року на заявлену до стягнення суму;
- позивач не довів, що вказані у наведених доказах (як електронних, так і їх паперових роздруківках) відомості, по-перше, є взагалі послугами, а по-друге, входять до обсягу послуг, які позивачем зафіксовані у Акті від 03.02.2021 №5; позивач, як сторона, яка повинна довести свої вимоги за позовом, не довела, що ним було надано відповідачу визначений актом обсяг послуг на заявлену до стягнення суму саме у спірний період;
- враховуючи те, що позивач заявив до оплати вартість послуг за період з 01.12.2020 по 30.12.2020, то відповідний Акт (у 2-х примірниках) мав бути ним направлений відповідачу у строк, визначений в п.3.1 Договору, чого позивач не зробив, адже відповідний Акт, на якому ґрунтуються вимоги позивача, датовано 03.02.2021;
- у листах, датованих 05.01.2021 та 26.01.2021 відсутні відомості про надсилання саме Акту №5 з визначеним обсягом послуг за грудень 2020 року, як і відсутні достовірно підтверджені відомості про надсилання додатків у вигляді відповідного Акту разом з вказаними листами; вказані листи, які і лист від 04.02.2021, належним чином не посвідчені в розумінні ст.5, частин 1, 2 ст.6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" за відсутності електронного цифрового підпису саме уповноваженої особи, а отже не можуть бути прийняті в якості належних доказів;
- наявний у справі рахунок - фактура від 05.01.2020 №5 на суму 1 640 818,96 грн, як і повідомлення про розірвання договору не є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт надання позивачем і, відповідно, отримання відповідачем послуг за спірний період на заявлену до стягнення суму, адже вказаний рахунок, з урахуванням п.2.7 Договору, є необхідним для здійснення лише оплати, але лише після отримання відповідного Акту надання послуг відповідачем, та відсутності у останнього заперечень;
- відсутність таких заперечень повинна підтверджуватись саме підписанням відповідачем наданого йому на узгодження Акту, чого здійснено не було; відповідач заперечував як сам факт надання визначеного обсягу послуг, зазначеного у Акті, так і сам факт отримання такого Акту у порядку і строки встановлені договором, а також заперечував і факт його підписання;
- у відповідача відсутній обов`язок перед позивачем щодо оплати послуг у сумі 1 640 818,96 грн за Актом від 03.02.2021 №5, оскільки позивач не довів належними, допустимими та достовірними в розумінні статей 76-79 ГПК доказами як факт надання таких послуг на заявлену до стягнення суму за Актом у грудні 20202 року, так і факт їх прийняття у визначеному Актом обсязі;
- відсутні й обумовлені ст.625 ЦК підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
7. 27.06.2022 ТОВ "ІДАП" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, у якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 ГПК.
9. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає:
- суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.10.2021 у справі №923/1379/20 щодо застосування ст.96 ГПК у контексті неможливості ототожнення електронного документа і електронного доказу;
- суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17, щодо доктрини venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) як складової принципу добросовісності, підчас оцінки належності доказів.
10. Також скаржник зазначає:
- через неврахування висновку Верховного Суду зі справи №923/1379/20 суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права при вирішенні питання про допустимість поданих позивачем електронних доказів, що, у свою чергу, призвело до ухвалення необґрунтованого рішення по суті спору, оскільки апеляційний суд не взяв до уваги і не дослідив докази, на підставі яких безпосередньо мав встановити обставини надання послуг відповідачеві протягом грудня 2020 року, на чому наполягав позивач і проти чого заперечував відповідач;
- попри те, що суд апеляційної інстанції визнав недопустимими усі подані позивачем електронні докази, він надав їм оцінку по суті, дійшовши висновку про їх неналежність, а саме про неможливість на їх підставі встановити, що діяльність, про яку свідчать ці докази, стосувалася саме надання послуг за Генеральним договором у грудні 2020 року; такий підхід суду є хибним і не враховує позицію Верховного Суду стосовно доктрини venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) у контексті застосування ст.3 ЦК.
11. Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційних скарг є достатніми для відкриття касаційного провадження.
12. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
13. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
14. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
15. Скаржник отримав оскаржувану постанову 07.06.2022, що підтверджується копією розписки із матеріалів справи. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
16. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022.
17. Клопотання мотивоване тим, що оскаржуваною постановою з позивача було стягнуто судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем, на підставі чого 20.06.2022 видано відповідний наказ; вказує, що здійснення примусового виконання постанови у частині стягнення коштів з позивача може призвести до несприятливих майнових наслідків як для позивача, так і для третіх осіб; накладення арешту на рахунки позивача у межах виконавчого провадження унеможливить виконання ним зобов`язань перед третіми особами (зокрема з виплати заробітної плати); в умовах запровадженого в Україні воєнного стану можливість настання таких наслідків є достатньо вагомою.
18. Частиною 1 ст.332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
19. Відповідно до абз.2 ч.4 ст. 294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
20. Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (п.9 ч.1 ст.129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
21. Оскільки у клопотанні відсутні належні доводи, а ті, які наведенні - зводяться до припущень заявника, до клопотання не додані відповідні докази, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, у його задоволенні необхідно відмовити.
22. 06.07.2022 на адресу Верховного Суду надійшло заперечення ТОВ "Актівітіс" проти відкриття касаційного провадження, у якому заявник зазначає про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки скаржник не зазначив конкретну норму ГПК, яка є процесуальною підставою для оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
23. Верховний Суд відхиляє зазначений довід заявника, оскільки, як зазначено у п.9 цієї ухвали, у касаційній скарзі, на виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, як на підставу касаційного оскарження скаржник послався на п.1 ч.2 ст.287 ГПК.
24. Інші доводи ТОВ "Актівітіс", викладені у запереченні проти відкриття касаційного провадження будуть розглянуті Верховним Судом під час касаційного розгляду справи, оскільки здійснення відповідної перевірки на стадії відкриття касаційного провадження у цій справі є неможливим.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІДАП" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/5408/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДАП".
3. Призначити до розгляду справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДАП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 на 03 серпня 2022 року о 15:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
4. У задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у справі №910/5408/21 відмовити.
5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.07.2022.
6. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
7. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
8. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
9. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/5408/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Л. Стратієнко
В. Студенець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм та ставитися при цьому з повагою до інших учасників справи:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи;
- за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".