У Х В А Л А
22червня 2022 року
м. Київ
Справа № 735/1121/20
Провадження № 13-26кс22
ВеликаПалатаВерховногоСудуускладі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду матеріалів кримінального провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_15 в інтересах засудженого ОСОБА_16 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28липня 2021року щодо ОСОБА_16 і
ВСТАНОВИЛА:
1. Вироком суду першої інстанції, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_16 засуджено: за статтею195Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді арешту на строк 5місяців; за частиною першою статті350КК до покарання у виді арешту на строк 6місяців. На підставі статті70цього Кодексу ОСОБА_16 остаточно визначено покарання у виді арешту на строк 6місяців.
2. За вироком ОСОБА_16 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
3. У ніч з 08 на 09червня 2017року та з 05 на 06вересня 2017року засуджений, бажаючи змінити у своїх інтересах характер діяльності службової особи голови Коропської селищної ради ОСОБА_17 , щоб домогтися звільнення з посади директора Коропської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка ОСОБА_18 , погрожував знищенням майна ОСОБА_17 загальнонебезпечним способом, підкинувши на подвір`я потерпілого на АДРЕСА_1 пляшку з бензином, спалену шину і записки з реальними для сприйняття потерпілого погрозами вчинити підпал.
4. Крім цього, в ніч з 25 на 26лютого 2017року та з 10 на 11жовтня 2017року ОСОБА_16 , щоб домогтися припинення трудової діяльності на посаді директора школи ОСОБА_18 , погрожував ОСОБА_19 і ОСОБА_20 знищенням їх майна загальнонебезпечним способом, підкинувши на подвір`я домоволодіння потерпілих, розташованого по АДРЕСА_2 , пляшку з бензином і записки з реальними для сприйняття подружжя ОСОБА_21 погрозами вчинити підпал.
5. У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку та ухвали і призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції. Мотивуючи свої вимоги зазначає, що висунуте ОСОБА_16 звинувачення не доведене, а висновки суду про його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних проступків ґрунтуються на недопустимих доказах. Водночас, на переконання захисника, суд безпідставно не застосував норми статті49 і частини п`ятої статті74КК і не звільнив засудженого від відбування покарання, оскільки на час ухвалення вироку сплинув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановлений пунктом1 частини першої статті49 цього Кодексу. Автор скарги вважає, що факт ухилення ОСОБА_16 від суду та слідства і перебування у розшуку в період з 19травня 2020року до 15червня 2020року в цьому випадку не перешкоджав прийняттю судом відповідного рішення, оскільки за наведених обставин відповідно до частини другої статті49КК застосуванню підлягає строк давності, визначений пунктом1 частини першої статті49КК два роки, подовжений на час розшуку особи, а не передбачений частиною другою цієї ж статті загальний строк тривалістю п`ять років з моменту вчинення проступку. Окрім наведеного, автор скарги вважає незаконним процесуальне рішення про оголошення ОСОБА_16 у розшук, оскільки відповідну постанову було винесено вже після спливу строків давності за першими двома епізодами злочинної діяльності, а повістки про виклик до слідчого засудженому не надсилалися і не вручалися належним чином.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 10травня 2022року матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_16 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті4341 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки матеріали провадження містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
7. Приймаючи рішення про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати, колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі Касаційний кримінальний суд) як виключну правову проблему й підставу для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати окреслила необхідність вирішення питання про те, чи підлягають застосуванню в разі ухилення особи від суду і слідства диференційовані строки давності, визначені у частині першій статті49КК, подовжені на час ухилення, чи передбачені частиною другою цієї статті загальні строки п`ять років з дня вчинення проступку і п`ятнадцять років з дня вчинення злочину у випадках, коли на час прийняття судом рішення зазначені загальні строки не сплинули. В обґрунтування того, що дане питання становить виключну правову проблему, Касаційний кримінальний суд зазначив наступне.
8. Частиною першою статті49КК встановлено диференційовані строки, в разі закінчення яких після вчинення злочину на час набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності.
9. Водночас частина друга цієї статті містить положення такого змісту: «Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років».
10. Колегія суддів не погоджується з викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 05квітня 2021року у справі №328/1109/19 тлумаченням змісту зазначеної правової норми, відповідно до якого в разі ухилення підозрюваного, обвинуваченого від суду і слідства встановлені частиною першою статті 49 КК диференційовані строки не підлягають застосуванню, й особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності за давністю лише після спливу загальних строків, передбачених частиною другою цієї статті п`яти років з дня вчинення кримінального проступку і п`ятнадцяти років з дня вчинення злочину.
11. На переконання колегії суддів, зазначений підхід не відповідає дійсній волі законодавця, оскільки: суперечить суті використаних у тексті правової норми понять «зупиняється» і «відновлюється», які стосуються диференційованих строків, відображають поступальні зміни перебігу одного й того самого терміну і не передбачають заміни одного строку іншим; нівелює практичний зміст законодавчої вимоги встановлювати день з`явлення чи затримання особи й відновлювати строк з цього часу; є несумісним із принципами, пропорційності, співмірності й індивідуалізації відповідальності, оскільки вимагає застосування одних і тих самих найнесприятливіших для особи правових наслідків незалежно від тривалості ухилення, а також ставить людину, котра перебувала в розшуку, у гірше становище порівняно з особою, яка впродовж строку давності вчинила нові злочини певної категорії.
12. Водночас колегія суддів вважає, що передбачені в частині другій статті49КК загальні строки виконують іншу функцію, ніж їм надана у правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду. Ці терміни, як зазначено в ухвалі, є преклюзивними (припиняльними), покликані не допустити засудження особи, котра ухилялася від кримінальної відповідальності, через нерозумно тривалі строки і підлягають застосуванню лише в разі, якщо минуло більш як п`ять років після скоєння кримінального проступку і понад п`ятнадцять років після вчинення злочину.
13. Згідно з частиною четвертою статті 4342 КПК підстави, з яких Касаційний кримінальний суд передає кримінальне провадження до Великої Палати, повинні бути належним чином мотивовані.
14. Перевіривши обґрунтування наявності виключної правової проблеми, Велика Палата вважає, що кримінальне провадження підлягає прийняттю до розгляду.
15. В ухвалі колегії суддів Касаційного кримінального суду належним чином обґрунтовано існування правової проблеми щодо питання застосування визначених у частині першій статті49КК диференційованих строків давності відносно особи, яка ухилялася від кримінальної відповідальності, й наявність достатніх підстав оцінювати цю правову проблему як виключну. Розв`язання цієї проблеми Великою Палатою є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Керуючись статтями 430, 4341, 4342, 441 Кримінального процесуального кодексу України, пунктомпершим частини другої статті45 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Прийняти до розгляду кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_15 в інтересах засудженого ОСОБА_16 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2021 року.
Призначити кримінальне провадження до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 27липня 2022 року о 12:00год. у приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вул.Пилипа Орлика, 8.
Копії ухвали надіслати учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачОСОБА_1 Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14