Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 2/734/656/22 Справа № 734/1560/20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08 червня 2022 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іванюка Т.І.,
при секретарі-Дідовець М.І., Галюк Л.В., Красівської Ж.В.,
за участю: прокурора Баринової Л.В.,
представника позивача Синіговець В.Д.,
представника відповідача ГУ ДГУ у Чернігівській області Бойко Т.М.,
представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Ніжиської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний ландшафтний парк «Міжріченський» та Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжріченський» про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку,-
в с т а н о в и в:
заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної адміністрації звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, у якому просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.09.2017 № 25-14814/14-17-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7422010400:31:248:0002), розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області за межами населеного пункту, та передачу її у власність і для ведення особистого селянського господарства; у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37635263 від 19.10.2017 року, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 7422010400:31:248:0002 для ведення особистого і селянського господарства (номер запису про право власності 22887058); зобов`язати громадянку ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 площею 2 га у відання держави в особі регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 6306 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.09.2017 року № 25-14814/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7422010400:31:248:0002), розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області за межами населеного пункту та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного наказу від 22.09.2017 року № 25-14814/14-17-сг згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2020 за № 209927874 ОСОБА_1 19.10.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 для ведення особистого селянського господарства на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області.
Вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.09.2017 №25-14814/14-17-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 виданий незаконно та з порушенням вимог земельного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація речових прав на земельну ділянку скасуванню.
Так, у межах Чернігівської області на землях Козелецького та Чернігівського районів рішенням Чернігівської обласної ради від 20.06.2002 створений регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 78753,95 га. Відповідно до п. 1.4.-1.5., 2.1 Положення про регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», затверджений наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 17.05.2013 року, РЛП «Міжрічинський» є природоохоронною, науково-дослідною, культурно-освітньою, рекреаційною установою регіонального значення. РЛП «Міжрічинський» входить до складу природно-заповідного фонду України і є науково-практичним полігоном для наукових досліджень у галузі природничих наук, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. РЛП «Міжрічинський» створений з метою збереження в природному стані типових природних ландшафтів Придніпровського Полісся, із притаманним їм рослинним та фауністичним комплексом, забезпечення багатопланових наукових досліджень, відтворення біологічного різноманіття, охорони та раціонального використання природних ресурсів, створення умов для організації відпочинку населення.
Рішенням Чернігівської обласної ради від 04.04.2019 року № 17-18/VІІ створено комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради та рішенням Чернігівської обласної ради від 26.06.2019 року припинено юридичну особу - регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський».
КЗ «РЛП «Міжрічинський» створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів, що мають важливе природоохоронне, наукове, освітнє, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення з врахуванням цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей згідно встановленого диференційного режиму щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.
Відповідно до Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», затвердженого рішенням Чернігівської обласної ради від 27.11.2003 року «Про затвердження проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», копію якого надано Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської державної адміністрації, на запит прокуратури Чернігівської області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», земельна ділянка з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002, знаходиться у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та відноситься до зони регульованої рекреації.
Те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 знаходиться в межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», також підтверджується інформацією ФОП ОСОБА_3 , який є кваліфікованим інженером-землевпорядником та інженером-геодезистом.
19.10.2017 року на ім`я ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечить статусу і завданням РЛП, оскільки може перешкоджати збереженню РЛП в природному стані як унікального комплексу і об`єктів, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, вищеописані дії були здійснені з порушенням процедури, встановленої законом.
Відведення земельної ділянки у власність чи користування повинно проводитись у чіткій відповідності із процедурою, визначеною Земельним Кодексом України та іншими законами і підзаконними актами.
На час формування земельної ділянки з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002, винесення оспорюваного наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду, у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства необхідною умовою було погодження Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської державної адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 не містить погодження Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської державної адміністрації.
Також, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської державної адміністрації від 02.04.2020 року № 08-07/1058, № 08-07/1058 погодження на відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002, а також відмови у погодженні цим Департаментом не надавалося.
Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.09.2017 року № 25-14814/14-17-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7422010400:31:248:0002), розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області за межами населеного пункту, та передачу її у власність для ведення особистого селянського господарства, підлягає визнанню недійсним, а проведена державна реєстрація цього права - скасуванню.
Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору було залучено Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» та Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський».
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. На питання представника відповідача зазначив, що передача спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не порушує права та інтереси Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації.
Представники відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні з мотивів необґрунтованості, недоведеності та безпідставності.
Представник третьої особи Регіонального ландшафтного парку «Міжріченський» у судове засідання не з`явився.
Представник третьої особи Комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності.
У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні правові відносини.
На підставі заяви ОСОБА_1 наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 02.03.2017 року № 25- 3312/14-17-сг вказаній особі надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області.
На підставі вищезазначеного наказу землевпорядною організацією ТОВ «Інститут геоінформаційних технологій» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за рахунок земель державної власності на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області.
Надалі, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.09.2017 року № 25-14814/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7422010400:31:248:0002), розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області за межами населеного пункту, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаного наказу від 22.09.2017 року № 25-14814/14-17-сг згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2020 року за № 209927874 ОСОБА_1 19.10.2017 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 для ведення особистого селянського господарства на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 209927874 від 22.05.2020 року, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за земельною ділянкою з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002, об`єкт нерухомого майна: 1382001474220, місце розташування: Остерська міська рада, площа 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер. Номер запису про право власності / довірчої власності: 22887058. Державний реєстратор: Петренко Віталія Юріївна, Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області, Чернігівська обл. Наказ, серія та номер: 25-14814/14-17-сг, виданий 22.09.2017, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівський області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37635263 від 19.10.2017, ОСОБА_5 , Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області, Чернігівська обл. Тип власності: приватна, власник: ОСОБА_1 . Відомості щодо відчуження майна відсутні.
Рішенням другої сесії двадцять четвертого скликання Чернігівської обласної ради від 20.06.2002 року на території Козелецького району було створено регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 87672,9 га за рахунок земель, що включаються до його складу без вилучення у землевласників та землекористувачів.
Відповідно до довідки про надання інформації №69 від 28.09.2020 року, Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк» «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради створений на землях без вилучення їх у землевласників та землекористувачів, та в постійному користуванні земельних ділянок не має. (т.1 а.с. 109).
На час прийняття Головним управлінням рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 7422010400:31:248:0002 землі, за рахунок яких була відведена спірна земельна ділянка, обліковувалися як землі сільськогосподарського призначення (вид угідь - сіножаті), форма власності - державна. Зазначена обставина підтверджується довідкою зі звітності з кількісного обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями, виданою відділом у Козелецькому районі Головного управління від 06.06.2017. В Державному земельному кадастрі відсутні відомості про встановлені межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, зокрема межі територій РЛП «Міжрічинський».
Заслухавши прокурора, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, задоволенню не підлягають із наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А за змістом п. «а» ч. 1 ст. 53 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам`ятні місця, пов`язані з історичними подіями. Виходячи із положень ст. 54 Земельного Кодексу України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом. Пунктом «г» ч. 1 ст. 150 Земельного Кодексу України визначено, що до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно з п. б, ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Частиною другою ст. 152 Земельного Кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.
Відповідно до положень ст. 47 Закону України «Про землеустрій» з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичної осіб розробляються га затверджуються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їхніх режимоутворюючих об`єктів.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також встановлюють режим використання та охорони їхніх територій.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Судом встановлено, що даний спір виник щодо законності передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яка на думку прокурора вибула із власності держави без погодження із спеціально уповноваженим органом, а саме: Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської державної адміністрації, що суперечить статусу і завданням РЛП, оскільки може перешкоджати збереженню РЛП в природному стані як унікального комплексу і об`єктів, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, вищеописані дії були здійснені з порушенням процедури, встановленої законом.
Як уже зазначалось судом вище, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 19.10.2017 року за № 209927874 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 для ведення особистого селянського господарства.
На час прийняття Головним управлінням рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 7422010400:31:248:0002 землі, за рахунок яких була відведена спірна земельна ділянка, обліковувалися як землі сільськогосподарського призначення (вид угідь - сіножаті), форма власності державна, що підтверджується довідкою зі звітності з кількісного обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями, виданою відділом у Козелецькому районі Головного управління від 06.06.2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їхніх режимоутворюючих об`єктів не розроблявся. Відомості в Державному земельному кадастрі про встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, зокрема меж територій РЛП «Міжрічинський» відсутні, землі не обліковувалися як землі природно-заповідного фонду.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що у даному випадку проект землеустрою мав погоджуватися з органами у сфері охорони навколишнього природного середовища, як це стверджує прокурор.
Також суд зазначає, що грунтовий шар на земельній ділянці з кадастровим номер 7422010400:31:248:0002 визначений у відповідності до додатку 2 «Перелік територіальних зон (груп об`єктів Державного земельного кадастру)» Постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 «Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру» визначений як агровиробнича група ґрунтів. Відповідно до Наказу Державного комітету України з питань земельних ресурсів № 245 від 06.10.2003 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів» ґрунти даної категорії не відносяться до особливо цінних. Даний факт відображений в пояснювальній записці проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
На момент відведення у власність земельної ділянки відповідачу, жодних обмежень (обтяжень) не було зареєстровано, що підтверджено висновком про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.08.2017 року № 7448/82-17 та переліком обмежень щодо використання земельної ділянки, складеного у відповідності до додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів №1051 від 17.10.2012.
Таким чином, доводи прокурора про загрозу існування регіонального ландшафтного парку та його збереженню в природному стані як унікального комплексу, тощо, внаслідок перебування спірної ділянки у власності відповідача та використання її за призначенням, не заслуговують на увагу.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області при передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.09.2019 року № 25-14814/14-17-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7422010400:31:248:0002), розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області за межами населеного пункту, та передачу її у власність для ведення особистого селянського господарства. А відтак, відсутні і підстави для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 7422010400:31:248:0002 для ведення особистого селянського господарства на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області, здійснену 12.10.2017 року держаним реєстратором Козелецької РДА Петренко В.Ю. та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 22887058.
Крім цього, суд зазначає, що регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» як юридична особа, був припинений шляхом ліквідації, його майно, права та обов`язки не перейшли до правонаступників, а правоздатність цієї юридичної особи припинилася з дня внесення відповідного запису за №1000461110015000074 до Єдиного державного реєстру, тобто з 06.11.2020 року. Отже, всі нормативні документи РЛП «Міжрічинський», зокрема: проект організації території, рішення про затвердження цього проекту, про визначення меж, тощо, припинили свою дію разом з припиненням юридичної особи, якої вони стосувалися. А відтак, здійснення особистого селянського господарства на спірній земельній ділянці не може суперечити статусу і завданням РЛП «Міжрічинський», не може перешкоджати збереженню РЛП в природному стані як унікального комплексу, не призводить до порушення цілісності земель, та не створює загрозу існування вже неіснуючого регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський».
Отже, спірна земельна ділянка не може бути повернута у відання регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», який припинив своє існування.
Як вже зазначалося вище рішенням Чернігівської обласної ради №15-17/VII від 04.04.2019 року було створено «Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради». Однак останній не є правонаступником ліквідованого РЛП «Міжрічинський».
Крім того, як видно з рішення про створення КЗ РЛП «Міжрічинський» та п. 1.4 Положення про КЗ РЛП «Міжрічинський», він створювався без вилучення земель у існуючих власників.
Відповідно до довідки про надання інформації №69 від 28.09.2020 року, Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк» Міжрічинський» Чернігівської обласної ради створений на землях без вилучення їх у землевласників та землекористувачів, та в постійному користуванні земельних ділянок не має.
Проаналізувавши надані доказі, суд дійшов висновку про відмову в позові заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури у повному обсязі.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15-1, 84, 116, 118, 121, 186-1 ЗК України, ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 368 ЦПК України, суд ,-
у х в а л и в:
у позові заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний ландшафтний парк «Міжріченський» та Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжріченський» про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16 червня 2022 року.
Суддя
