КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 372/3909/19
Апеляційне провадження 22-ц/824/5516/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.
при секретарі Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Громадська організація садівничого товариства «Авгур»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника ОСОБА_3 , на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 листопада 2021року, постановлену під головуванням судді Проць Т.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації садівничого товариства «Авгур», третя особа Обухівська районна державна адміністрація про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні будинком та земельною ділянкою, зобов`язання демонтувати самовільно встановлені металеві ворота та шлагбаум за нововиявленими обставинами,
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2021 року ОСОБА_4 через представника звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Обухівського районного суду Київської області від 21.07.2020.
В обґрунтування заяви зазначає, що ним та його матір`ю ОСОБА_5 подано до суду аналогічні позови, оскільки вони є сусідніми землевласниками.
Заочним рішенням Обухівськогого районного суду від 12.11.2018 у справі 372/1617/18 за позовом ОСОБА_5 до ГОСТ «Авгур» позовні вимоги задоволено частково, усунуто позивачці перешкоди у здійсненні права користування під`їздною дорогою до земельної ділянки, яка розташована в с. Підгірці Обухівського району кадастровий номер 3223186800:04:011:0122 шляхом зобов`язання ГО СТ «Авгур» не чинити перешкоди в наданні вільного проїзду дорогою, яка веде до земельної ділянки та належить на праві власності позивачу.
Вказане заочне рішення постановою Київського апеляційного суду від 04.06.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні його позову у даній справі суд посилався на висновки, які зроблені у постанові Київського апеляційного суду від 04.06.2020у справі № 372/1617/18, а саме, що за договорами купівлі-продажу, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтвом про право власності, ситуаційною схемою розташування земельної ділянки, належний позивачці садовий будинок розташований за вказаною адресою, належна позивачці земельна ділянка (адреса за свідоцтвом про право власності: село Підгірці, Обухівського району Київської області) не розташована на території садового товариства і не межує із землями ГО СТ «Авгур». Встановлені судом обставини і докази не свідчать і не можуть бути визнані підставою для висновку, що дорога, яка проходить через ГО СТ «Авгур» є вулицею населеного пункту або дорогою загального користування. Саме вказана постанова лягла в основу рішення Обухівського районного суду від 21.07.2020, яким йому відмовлено у позові.
Постановою Верховного Суду від 27.04.2021 скасовано постанову Київського апеляційного суду від 04.06.2021, а справу № 372/1617/18 направлено на новий апеляційний розгляд.
Після нового апеляційного розгляду постановою Київського апеляційного суду від 01.07.2021 заочне рішення Обухівського районного суду від 12.11.2018 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.07.2021 у справі № 372/1617/18 повністю спростовані висновки Київського апеляційного суду, викладені у постанові від 04.06.2020 та відповідно зроблено ряд нових висновків, що безпосередньо стосуються предмету спору у даній справі, та які не були відомі позивачу на час розгляду даної справи, у тому числі щодо встановлення факту перешкоджання ГОСТ «Авгур» ОСОБА_5 у користуванні дорогою загального користування, а також щодо існування лише одного проїзду до земельної ділянки із кадастровим номером 3223186800:04:011:012, а тому це є нововиявленими обставинами.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10.11.2021 у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, та задовольнити його позовні вимоги. Посилається на порушення судом норм процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи. А саме, підставою для відмови у задоволенні його позову була постанова Київського апеляційного суду від 04.06.2020. Зазначена постанова скасована, а заочне рішення Обухівського районного суду від 12.11.2018, яким задоволено позов його матері та встановлено, що відповідач чинить перешкоди у користуванні власністю залишене без змін. Це рішення набрало законної сили 01.07.2021. Відтак обставини, які встановлені заочним рішенням Обухівського районного суду від 12.11.2018 є нововиявленими.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Суд зазначив, що обставини, на які посилається заявник не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, про перегляд якого просить позивач. Судом надано оцінку довідок сільського голови у тому числі і Підгірцівської сільської ради. Відмінність в оцінки доказів у даній справі та у справі відносно іншого позивача, тобто фактично інших правовідносин не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст. 423 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених уст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у ст. 424, 426 ЦПК України.
Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Заявник вважає нововиявленими обставинами висновки суду в іншій цивільній справі № 372/1617/18, у якій задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 у подібних правовідносин.
Разом з тим, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
У разі незгоди з висновками, викладеними у постанові Київського апеляційного суду від 28.10.2020, якою залишено без змін рішення Обухівського районного суду Київської області від 10.11.2021 про відмову у позові ОСОБА_2 останній мав право звернутися із касаційною скаргою на судові рішення.
Позивач не використав своє право на касаційне оскарження судових рішень.
Оцінка доказів у іншій цивільній справі, навіть при тому, що суд у своєму рішенні посилався на постанову Київського апеляційного суду від 04.06.2020 у справі № 372/1617/18 за позовом ОСОБА_5 до ГОСТ «Авгур» про усунення перешкод у користуванні під`їзною дорогою, яка надалі скасована після касаційного перегляду, не є нововиявленою обставиною, оскільки йдеться про висновки суду, а не про встановлені обставини.
У даній справі рішення суду постановлене на доказах, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень.
У разі неправильних висновків суду такі недоліки могло бути усунуто при перегляді судового рішення в касаційному порядку, проте такий спосіб перегляду позивачем використаний не був, а як вказувалося вище не може переглядатися у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в касаційному порядку.
Сама ж по собі постанова Київського апеляційного суду від 01.07.2021 у справі № 372/1617/18, яка ухвалена після нового апеляційного перегляду не є нововиявленою обставиною, оскільки на час ухвалення рішення у даній справі такої постанови ще не існувало, а новивиявленими є ті обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику.
Відтак доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду, викладені у постанові Київського апеляційного суду від 01.07.2021 слід вважати новивиявленими обставинами не можна визнати обгрунтованими.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції законна та обґрунтована і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного судуКиївської області від 10 листопада 2021 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України.
Постанова складена 23.05.2022.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді О. В. Немировська
Т. І. Ящук
