Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №601/1396/21
Провадження № 2/601/24/2022
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2022 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Кременець цивільнусправу №601/1396/21за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики,
за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Сідорової І.А.,
представника відповідача адвоката Батури П.О.,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про солідарне стягнення із відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 11 вересня 2015 року в розмірі 216 000 доларів США і за договором позики від 18 березня 2016 року в розмірі 540 000 доларів США та судові витрати по справі. В своїх позовних вимогах позивачка посилається на те, що 11 вересня 2015 року вона позичила ОСОБА_2 180000 доларів США під 20% річних на купівлю та ремонт нерухомого майна, що розташоване у м. Біла Церква Київської області, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартири за адресою: АДРЕСА_3 ; квартири за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_2 зобов`язався повернути позивачці суму позики з процентами у строк до 31 грудня 2020 року. Окрім того, 18 березня 2016 року позивачка позичила ОСОБА_2 450000 доларів США під 20% річних на купівлю та ремонт комерційного нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_5 . Вказану суму позики з процентами ОСОБА_2 зобов`язався повернути в строк до 31 грудня 2020 року. Вказані обставини підтверджуються власноручно складеною ОСОБА_2 письмовою розпискою від 18 березня 2016 року. За період з часу отримання позики по 2019 рік включно ОСОБА_2 щороку сплачував позивачці відсотки за користування позиками за двома вказаними розписками. Однак в грудні 2020 року - в обумовлений договорами позики строк відповідач не повернув позивачці позичених коштів, а також відсотків за користування позикою, а саме: 180 000 доларів США тіла позики та 36 000 доларів США процентів за користування позикою, згідно з договором позики від 11 вересня 2015 року та 450 000 доларів США тіла позики і 90 000 доларів США процентів за користування позикою, згідно з договором позики від 18 березня 2016 року. Загальна сума коштів, яку відповідач заборгував позивачці становить 756 000 доларів США. На неодноразові телефонні дзвінки позивачки, ОСОБА_2 не відповідає, уникає зустрічей, при вирішенні спору про поділ майна подружжя не зазначав про наявність у нього вказаних боргових зобов`язань, що може свідчити про ухилення від обов`язку повертати борг. 04 червня 2021 року у приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Поліщук В.А., ОСОБА_1 отримала інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вищезазначеного нерухомого майна, на придбання якого ОСОБА_2 позичав у неї грошові кошти, із яких їй стало відомо, що на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2018 року у справі № 357/2904/18, постанови Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року та постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року всі перелічені вище об`єкти нерухомості перебувають у спільній частковій власності (по 1/2 частині) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У Єдиному державному реєстрі судових рішень позивачка ознайомилася із рішеннями судів, на підставі яких за відповідачами зареєстровано вказані вище об`єкти нерухомості, та з`ясувала, що вказаними судовими рішеннями встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з серпня 2014 року по березень 2018 року, а також те, що вказані квартири та нежитлову будівлю в м. Біла Церква Київської області було придбано відповідачами під час проживання однією сім`єю. Оскільки ОСОБА_2 отримав у позивачки в позику грошові кошти під час перебування у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_3 та в інтересах сім`ї - для придбання та ремонту чотирьох квартир та нежитлового приміщення у м. Біла Церква Київської області, що визнані судом об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, тому відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні нести солідарну відповідальність з зобов`язаннями, що виникли із укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договорів позики від 11 вересня 2015 року та 18 березня 2016 року.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Сідорова І.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві. Окрім того, ОСОБА_1 пояснила, що відповідача ОСОБА_2 знає з дитинства, проживали на одній вулиці, їй відомо, що ОСОБА_4 працює в США і тому договори позики не посвідчувались нотаріально. Розписки ОСОБА_2 писав власноручно, а грошові кошти вона передавала, за його дорученням, ОСОБА_5 .. Окрім того у 2017- 2019 роках ОСОБА_4 справно сплочував їй відсотки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини його неявки суду невідомі.
Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Батура О.П. в судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив, що позивачкою не надано, і матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що кошти в розмірі 180 000,00 доларів США та 450 000,00 доларів США одержані за договорами позики ОСОБА_2 , якщо такі були одержані від позивача, були використані ним в інтересах сім`ї. Наявні в матеріалах справи розписки про позику ОСОБА_2 грошових коштів, не є в розумінні ст.ст. 77, 79 ЦПК України належним та беззаперечним доказом того, що саме ці кошти були витрачені на придбання нерухомості. Застереження у розписках про те, що ОСОБА_2 позичив кошти на купівлю та ремонт нерухомості, безумовно не свідчить про те, що позика була витрачена за призначенням та стосується факту придбання та оплати такої нерухомості. Разом з тим, ОСОБА_3 стверджує, що ОСОБА_2 не повідомляв її про укладення між ним та ОСОБА_1 будь-яких договорів позики, і своєї згоди ОСОБА_2 на отримання позики в сумах 180 000 доларів США та 450000 доларів США. тобто в розмірі, що явно виходить за межі дрібного побутового, вона ні в письмовій, ні в усній формі не надавала, і кошти, якщо такі існували, не витрачались ОСОБА_2 в інтересах їхньої сім`ї. Наявні в матеріалах справи розписки не містять підпису ОСОБА_6 . Окрім того, ОСОБА_6 стверджує, що квартири по АДРЕСА_1 ; по АДРЕСА_2 ; по АДРЕСА_3 ; по АДРЕСА_4 та нежитлове приміщення АДРЕСА_5 набуті за її кошти, які вона перераховувала переказами на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , і яких довіреностями від 22.09.2015, 27.10.2015 та 19.03.2016 уповноважувала набувати від свого імені спірне майно. Крім того, для придбання квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 (договори купівлі-продажу від 30.03.2017), ОСОБА_3 01.11.2016. 01.12.2016, 17.01.2017 та 28.02.2017 переказала на ім`я братів ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 160 000 доларів США. Для придбання готелю по АДРЕСА_11 (договір купівлі-продажу від 02.11.2017), ОСОБА_3 10.04.2017, 25.04.2017, 08.06.2017 та 13.07.2017 переказала на ім`я братів ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 60 000 доларів США. При цьому, грошові кошти ОСОБА_3 отримувала від здійснення нею управління комерційною корпорацією «NW ONK WAY INC», як засновником. Крім того, відповідно до декларацій про доходи форми 1099 MISC за 2012-2014 роки ОСОБА_2 працював в США та отримував наступний дохід: 2012 рік - 430149,64 доларів США; 2013 рік - 446331,59 доларів США: 2014 рік - 110 357,73 доларів США, 168 016,80 доларів США. Отже, відповідно до вказаних декларацій про доходи за 2012-2014 роки ОСОБА_2 отримав дохід за вказаний період в сумі 1 154 855, 76 доларів США. Вказані обставини свідчать про наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 власних грошових коштів для придбання нерухомості в м. Біла Церква, в м. Рівне та в м. Кременець, що в свою чергу свідчить про відсутність потреби позичати кошти у ОСОБА_1 для придбання нерухомого майна. Крім того, жодних коштів ОСОБА_2 не отримував і не міг отримати від позивачки, оскільки в такі дні, як 11.09.2015 та 18.03.2016 ОСОБА_2 перебував у США та не відвідував Україну. Не містять матеріали справи і доказів наявності у власності позивачки станом на 11.09.2015 іноземної валюти в сумі 180 000 доларів США та станом на 18.03.2016 іноземної валюти в сумі 450000 доларів США, що спростовує спроможність позивачки надати ОСОБА_2 позику в обумовлених розписками розмірах. За таких обставин, оскільки позивачкою належними, допустимими та достовірними доказами не доведено витрачання позики ОСОБА_2 в інтересах сім`ї, то відсутні й підстави для визнання боргу за розписками від 11.09.2015 та 18.03.2016 спільним боргом подружжя ОСОБА_10 та стягнення такого боргу з ОСОБА_3 , солідарно з ОСОБА_2 . Також, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2018 у справі № 357/2904/18, встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 в період з серпня 2014 року; визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_11 перелічене наступне майно, з визнанням за ОСОБА_2 права власності на 1\2 частину: квартири АДРЕСА_12 ; квартири АДРЕСА_13 ; квартири АДРЕСА_14 ; квартири АДРЕСА_15 , нежитлової будівлі по АДРЕСА_5 . В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2020 рішення Білоцерківського міжрайонного суду Київської області від 27.11.2018, в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким, визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_11 перелічене наступне майно, визнано за кожним право власності на 1/2 частину цього майна, а саме. квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 та готель по АДРЕСА_11 . В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2018 залишено без змін. Постановою Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 18.11.2020, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2018, у не скасованій при апеляційному перегляді частині, та постанову Київського апеляційного суду від 23.07.2020 - залишено без змін. У наведеній справі ОСОБА_2 стверджував, що на придбання спірного майна витрачав кошти, які він заробив в CШA, здійснюючи перевезення вантажів, на підтвердження чого подав суду декларацій про свої доходи форми 1099 MISC за 2012-2014 роки, а не за кошти, які він позичав у ОСОБА_12 .. Також вважають, що насправді ОСОБА_1 є співмешканкою ОСОБА_2 , і незважаючи на те, що за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину готелю по АДРЕСА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03.12.2020 уклали договір про спільну діяльність у будівництві. На підставі вказаного договору, а також акту приймання-передачі нерухомого майна від 03.03.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання набула у власність квартири АДРЕСА_16 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 . 21, АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , 32, 33, 35, 37, 39, які знаходяться по АДРЕСА_11 . В подальшому, а саме 24.05.202l ОСОБА_1 стає одним із засновників житлово-будівельного кооперативу «На щасливому», який знаходиться по АДРЕСА_11 , та очолює цей кооператив. Крім того, на підставі договору про спільну діяльність у будівництві від 03.12.2020 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.04.2021, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання набула у власність квартири АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 . 11, АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , 31, 36, 38, АДРЕСА_42 . Така послідовність подій дає підстави для сумнівів у реальності спору про стягнення боргу, а виходячи в наявних у справі доказів у ОСОБА_3 є всі підстави вважати, що насправді договори позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладалися, а розписки написані заднім числом з метою заволодіння майном ОСОБА_3 . Тому представник ОСОБА_3 адвокат Батура П.О. просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. Також, адвокат заявив клопотання про стягнення ізпозивачки накористь ОСОБА_3 понесенні останньоювитрати направничу допомогуповязану із розглядомданої справи, докази понесення яких, будуть надані суду в порядку ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
11.06.2021 позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 15.06.2021 заява ОСОБА_12 про забезпечення позову задоволена.
04.08.2021 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі.
03.09.2021 року до суду подано клопотання представником відповідача адвокатом Батурою П.О. про витребування доказів.
13.09.2021 року представник відповідача адвокат Батура П.О. подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
27.09.2021 року ухвалою суду клопотання адвоката Батури П.О. від 13.09.2021 задоволено.
06.12.2021 року ухвалою суду клопотання представника відповідача адвоката Батури П.О. про витребування доказів - задоволено.
30.09.2021 представником позивачки адвокатом Сідоровою І.А. подано клопотання про виклик свідків.
06.12.2021 ухвалою суду клопотання адвоката Сідорової І.А. про виклик свідків задоволено.
06.05.2022 в судовому засіданні представник відповідача адвокат Батура П.О. заявив клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів.
06.05.2022 ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Батури П.О. про встановлення додаткового строкудля подання доказів відмовлено.
Суд, заслухавши поясненя учасників справи, свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює директором агенції нерухомості «Експерт» в м. Біла Церква багато років і має гарну репутацію. Її познайомила із ОСОБА_2 у 2011 році ОСОБА_3 . У вересні 2015 року ОСОБА_2 зателефонував їй та попросив приїхати у м. Кременець та у ОСОБА_12 забрати кошти в сумі 180000 доларів США. За вказані кошти, за дорученням ОСОБА_2 , вона купувала нерухомість, робила ремонт. Вдруге вона отримала гроші від ОСОБА_12 в розмірі 450000 доларів США також у м. Кременець. За ті кошти вона продовжувала купувати нерухомість, здійснювати у ній ремонтні роботи, умебльовувати та купувати у квартири посуд та інші речі домашнього вжитку. З ОСОБА_2 усе узгоджувала по скайпу. Вона особисто та її чоловік ОСОБА_7 , який на даний час проходить службу в ЗСУ, укладали договори на придбання вищевказаних квартир на підставі довіреності на ОСОБА_13 , оскільки у ОСОБА_2 паспорт громадянина України був недійсний. В подальшому вони виготовили йому паспорт, як репатріанту (повернення на Батьківщину). Також ОСОБА_2 передавав їй грошові кошти через ОСОБА_14 , які вона складала в банківську скриньку та які, після повернення в Україну, забрав ОСОБА_2 .. Договори купівлі-продажу оформляли в нотаріуса ОСОБА_15 . Ціни в договорах зазначались по оцінці квартир і були значно занижені від дійсних. Вартість квартир була в межах 20-25 тис. доларів США. До 2016 року свідок розмовляла з ОСОБА_13 по скайпу і та їй не повідомляла про те, що скасувала дію доручення від свого імені на ім`я свідка. Востаннє свідок спілкувалась з ОСОБА_13 28.11.2017р. на свій день народження. Під час допиту вказаного свідка по справі про поділ майна подружжя ОСОБА_10 її не запитували про ОСОБА_16 , їй нічого не було відомо про наявність розписок і вона вважала, що це кошти ОСОБА_2 , оскільки отримувала їх за його дорученням, про що повідомляла суду.
Покази представника відповідача про те, що допитаний свідок перебуває у неприязних стосунках з ОСОБА_3 , оскільки за рішенням суду з її чоловіка стягуються кошти на користь ОСОБА_3 , а тому дає неправдиві покази, які відрізняються від показів даних нею під час її допиту по справі про поділ майна подружжя ОСОБА_10 , не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. З досліджених судом рішень суду вбачається, що сторонами суду не повідомлялось про наявність вказаних боргових зобов`язань та свідком нічого про це не зазначалось у суді. А належність вказаних позичених грошових коштів ОСОБА_2 ( за чиїм дорученням свідок їх отримувала в ОСОБА_12 ) і в даному судовому засіданні не заперечується ОСОБА_2 ..
Із розписки від 11.09.2015 року слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючим АДРЕСА_43 , дано розписку про те, що він позичив під 20% відсотків річних 180000 доларів США в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_44 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 10.10.2000 року Кременецьким РВ УМВС України, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на купівлю та ремонт нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 . Зобов`язався повернути суму позики з відсотками у строк до 31 грудня 2020 року, про що і розписався.
18 березня 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресрю: АДРЕСА_43 , позичив під 20% відсотків річних 450000 доларів США в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_44 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 10.10.2000 року Кременецьким РВ УМВС України, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на купівлю та ремонт комерційного нерухомого майна: АДРЕСА_5 . Зобов`язався повернути суму позики з відсотками у строк до 31 грудня 2020 року, про що і розписався, що стверджується розпискою від 18.03.2016 року.
Згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №№ 260096243; 260096303; 260096534; 260096083; 260095898 від 04.06.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками по 1/2 частині: квартири АДРЕСА_12 ; квартири АДРЕСА_13 ; квартири АДРЕСА_14 ; квартири АДРЕСА_15 та нежитлового приміщення АДРЕСА_5 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2018 у справі № 357/2904/18, встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 в період з серпня 2014 року. Визнано спільного сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_11 перелічене наступне майно, визнавши за ОСОБА_2 право власності па 1\2 частину цього майна, а саме: визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_12 , на 1\2 частину квартири АДРЕСА_13 ; на 1\2 частину квартири АДРЕСА_14 ; на 1\2 частину квартири АДРЕСА_15 та на 1\2 частину нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_5 . В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2020 рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2018, в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, за яким визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_11 перелічене наступне майно, визнавши за кожним право власності па 1/2 частину цього майна, а саме: квартиру АДРЕСА_45 ; квартиру АДРЕСА_46 ; квартиру АДРЕСА_47 ; квартиру АДРЕСА_48 ; квартиру АДРЕСА_10 та готель по АДРЕСА_11 . В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2018 залишено без змін.
Учасники справи не заперечували того, що вищевказані рішенні, які одержані з Єдиного державного реєстру рішень та долучені до матеріалів справи, стосуються відповідачів по справі.
Згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта за № 272358064 від 30.08.2021 ОСОБА_1 є власником квартир за АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_49 , 38, АДРЕСА_50 та власником квартир АДРЕСА_16 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , які знаходяться по АДРЕСА_11 .
Із свідоцтва про реєстрацію від 20.04.20215 та заяви про заснування комерційної корпорації від 01.04.2015 слідує, що ОСОБА_17 є засновником комерційної корпорації «NW ONЕ WAY INC»
Згідно декларації про податок з доходів фізичних осіб США, дохід ОСОБА_18 у 2012 становив 430150 доларів США ( після сплати податків - 361324 доларів США); у 2013 році - 446 332 доларів США ( після сплати податків - 374 919 доларів США); у 2014 році 16 200 доларів США ( після сплати податків - 15055 доларів США); у 2015 році - 81 029 доларів США ( після сплати податків 80 706 доларів США); у 2016 році 78994 доларів США ( після сплати податків 78 816 доларів США); у 2017 році 74092 доларів США ( після сплати податків 73 487 доларів США).
Згідно податкових декларацій про інші доходи, ОСОБА_3 у 2015 року отримала дохід в сумі 84874,14 доларів США; у 2016 році - 405362,56 доларів США; у 2017 році 499561,92 доларів США.
Із довідки від 20 червня 2018 року виданої корпорацією МЕЕST-Торонто слідує, що ОСОБА_3 , яка проживає за адресою 6721 Monte Vista Dr., SE, Auburn НОМЕР_3 , USA на протязі 2016 по 2017 років користувалась послугами Корпорації МЕЕST - відсилала грошові перекази в сумі $ 273,550.00 US на Україну для ОСОБА_8 та ОСОБА_9 / АДРЕСА_56 /.
Згідно довідки від 20 червня 2018 року виданої корпорацією МЕЕST-Торонто, ОСОБА_3 , яка проживає за адресою 6721 Monte Vista Dr., SE, Auburn НОМЕР_3 , USA на протязі 2016 по 2017 років користувалась послугами Корпорації МЕЕST - відсилала грошові перекази в сумі $ 223,100.00 US на Україну для ОСОБА_19 та ОСОБА_20 / АДРЕСА_57 .
Із довідки від 20 червня 2018 року, виданої корпорацією МЕЕST-Торонто слідує, що ОСОБА_3 , яка проживає за адресою 6721 Monte Vista Dr., SE, Auburn НОМЕР_3 , USA на протязі 2016 по 2017 років користувалась послугами Корпорації МЕЕST - відсилала грошові перекази в сумі $ 89,800.00 US на Україну для ОСОБА_20 / АДРЕСА_57 .
Згідно інформації наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 14.12.2021, ОСОБА_1 зареєстрована як застрахована особа в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Із повідомлення Державної прикордонної служби України від 14.12.2021 слідує, що Державна прикордонна служба України не має можливості надати інформацію про перетинання державного кордону України у період з 01.09.2015 по 30.03.2016 громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки інформація у базі даних осіб, щодо відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства - зберігаються протягом 5 років.
Згідно повідомлення Головного управління ДПС в Тернопільській області від 21.12.2021 слідує, що ОСОБА_1 як фізична особа підприємець перебувала на обліку у Кременецькій ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області з 15.05.2010 по 03.07.2012. За період з 15.05.2010 по 21.09.2011 згідно поданих декларацій про доходи вказаний вище платник доходів не одержувала, з 22.09.2011 по 03.07.2012 декларації про доходи не подавались.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У відповідностідост.530ЦК України, якщоу зобов`язаннівстановлений строк(термін)його виконання,то вонопідлягає виконаннюу цейстрок (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другоїстатті 533 ЦК України, якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).
У відповідності дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до положень статей525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договоромпозики однасторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК Українивстановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Частиною третьоюстатті 545 ЦК Українипередбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.
Відповідно до частини першоїстатті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із сутті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з частинами першою, четвертоюстатті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Відповідно, наявність у позивача боргового документа - розписки відповідача, свідчить про невиконання ним взятих на себе зобов`язань.
Відповідно, до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.
У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК Українисуд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 у справі№ 6-1967цс15.
Відповідно дост. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч.1ст.70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частина 2статті 65 СК Українипередбачає, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.3ст.61 СК України).
Відповідно до ч.1ст. 68 СК Українирозірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Згідно з ч. 4ст. 65 СК Українидоговір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
У п.п.23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч.4ст.65 СК України).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеноїу постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Внаслідок укладення кредитного договоруу подружжя виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.
Судом встановлено,що ОСОБА_2 у періодперебування ушлюбіз ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_12 гроші всумі 216000доларів СШАта 540000доларів СШАпід 20%річних,про щовідповідно 11.09.2015та 18.03.2016написав розписки, для придбання квартир та нежитлового приміщення, право власності наякі по 1/2 частці визнано за відповідачами по справі, тому суд вважає, що наявні підстави для поділу боргового зобов`язання порівну між колишнім подружжям.
Під час розгляду справи, представник відповідачки ОСОБА_3 оспорював дійсність укладених між позивачкою та ОСОБА_2 договорів позики, однак відповідачі по справі не надали належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 не підписував та не складав боргові розписки від 11.09.2015 та 18.03.2016.. Наявність у ОСОБА_12 оригіналу боргових розписок ОСОБА_2 та замовчування ОСОБА_2 , під час розгляду справи про поділ майна подружжя, наявності вказаних боргових зобов`язань, свідчить про ухилення від виконання останнім взятих на себе зобов`язань.
Посилання відповідача та його представника на те, що відповідачі мали достатній дохід для купівлі зазначеного майна та у ОСОБА_2 не було потреби позичати грошові кошти, спростовується наявними в матеріалах справи розписками, що підтверджують існування боргових зобов`язань між позивачкою та ОСОБА_2 та поясненнями свідка ОСОБА_5 ..
Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 є співмешканкою ОСОБА_2 , суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не мають правового значення для вирішення спору та повністю заперечуються позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповіднодо ч.1 ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням наведеного суд вважає, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_12 задовалені в повному обсязі, тому із відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивачки понесенні останньою судові витрати по справі, що складаються із сплаченого нею судового збору та становить 11350 грн..
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 202, 207, 256, 257, 267, 525,526, 530, 533, 625, 1046, 1047, 1049, 1218, 1220, 1282 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 65, 68, 70 СК України, ст.ст. 4, 13, 81, 82, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11 вересня 2015 року в розмірі 216 000 (двісті шістнадцять тисяч) доларів США.
Стягнути солідарноз ОСОБА_2 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_4 )та ОСОБА_3 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_5 )на користь ОСОБА_1 заборгованістьза договоромпозики від18березня 2016року врозмірі 540000(п`ятсотсорок тисяч)доларів США.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька: АДРЕСА_44 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_43 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , жителька: АДРЕСА_58 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 16.05.2022 року.
Головуючий:
