ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3909/19 пров. № А/857/3974/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Іщук Л.П., Судової Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Костюкевичем С.Ф, час ухвалення рішення 09 год 28 хв у м. Луцьку, повний текст судового рішення складено 30 вересня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,
в с т а н о в и в :
У грудні 2019 року ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 08.10.2019 за №000051-32, №000054-32, №000055-32 та податкову вимогу №39754-53 від 06.12.2019.
Позов мотивований тим, що при прийнятті оспорюваних рішень, контролюючим органом не були враховані факти, які мають преюдиційне значення та вказують на відсутність її вини у порушенні законодавства, яким визначаються правові засади застосування регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права, постановивши ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, не постановив ухвалу за результатами проведення судового засідання, не вирішив питання допиту свідків та ухвалив рішення по суті спору. Судом не враховані покази свідків, які були допитані у справі про адміністративне правопорушення та висновки суду, які викладені у судовому рішенні за результатами розгляду такої справи. В частині неправильного застосування норм матеріального права звертає увагу на положення ст. 109 ПК України та зазначає, що судом першої інстанції не враховано відсутність у її діях вини в порушенні законодавства, яким визначаються правові засади застосування регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Висновки суду про обізнаність стосовно реалізації продавцями її магазинів алкогольних напоїв та тютюнових виробів не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки судом не наведено чітких висновків де саме зберігалися підакцизні товари, чи у її магазинах, чи в інших приміщенням, які вона не орендує.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.
Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 06.06.2000 ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП, видами діяльності якої є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний).
Позивач орендує нежитлові приміщення-магазини, що знаходяться за адресами: 1) АДРЕСА_1 ; 2) АДРЕСА_1 ; 3) Волинська область, Любомльський район, с. Глинянка, де здійснює свою господарську діяльність.
Вказані обставини підтверджуються Договором оперативної оренди об`єкта нерухомості №14 від 31.12.2018, Договором оренди приміщення від 01.-3.2019 та Договором оренди №1 від 03.01.2018 відповідно.
09.04.2019 на підставі наказу №1301 від 08.04.2019 «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог ПК України, Законів України «Про державне регулювання виробництва харчування та послуг» та інших нормативно - правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За наслідками проведення вищезазначеної перевірки був складений акт №03/87/40-01/ НОМЕР_1 від 10.04.2019, яким встановлено порушення статей 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та постанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
Вказаною перевіркою було встановлено, зокрема, факт реалізації алкогольних напоїв (одна пляшка пива світле пастеризоване «Чернігівське», місткістю 0,5 л, міцністю 4,8%, за ціною 16,50 грн, одна пляшка пива темне спеціальне пастеризоване «Славутич» айс мікс куба лібре», місткістю 0,5 л, міцністю 6,0%, за ціною 22 грн) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, факт реалізації тютюнових виробів (одна пачка сигарет «MARVEL s blue» без перекладу на українську мову за ціною 17 грн) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та без марки акцизного податку встановленого зразка.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС винесло рішення №000051-32 від 08.10.2019, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в загальному розмірі 51000,00 грн (17000,00 грн - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, 17000,00 грн - за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії, 17000,00 грн - за реалізацію та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка).
Також 09.04.2019 на підставі наказу №1302 від 08.04.2019 «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Глинянка, де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_1 з питань дотриманняПК України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «;Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно - правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За наслідками проведення вищезазначеної перевірки був складений акт №03/89/40-01/ НОМЕР_1 від 10.04.2019, яким встановлено порушення статей11,15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»тапостанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
Вказаною перевіркою було встановлено факт реалізації алкогольних напоїв (дві пляшки пива «Закарпатське» оригінальне світле 0,5л, 4,4% об. спирту, по ціні 15,50 грн за пляшку) без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, факт реалізації тютюнових виробів (одна пачка сигарет «Winston blue» та одна пачка сигарет «MARVEL red» без перекладу на українську мову за ціною 16,50 грн) без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та без марки акцизного податку встановленого зразка. Крім цього, в магазині знаходилися інші не марковані тютюнові вироби, зокрема виявлено 62 пачки сигарет (в тому числі закуплена) без марок акцизного податку встановленого зразка, на споживчій упаковці яких була відсутня будь-яка інформація українською мовою
На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС було винесено рішення №000054-32 від 08.10.2019, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в загальному розмірі 51000,00 грн (17000,00 грн - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, 17000,00 грн - за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії, 17000,00 грн - за реалізацію та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка).
Крім того, 09.04.2019 на підставі наказу №1303 від 08.04.2019 «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с. Олеськ, де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання ПК України, Законів України «Про державне регулювання виробництва харчування та послуг» та інших нормативно - правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За наслідками проведення вищезазначеної перевірки був складений акт №03/88/40-01/ НОМЕР_1 від 10.04.2019, яким встановлено наступні порушення статей11,15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»тапостанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
Вказаною перевіркою було встановлено факт здійснення реалізації алкогольних напоїв (одна пляшка пива світле пастеризоване «Львівське світле» 0,5 л, 4,5 % об. спирту по ціні 16,00 грн) без наявної ліцензії на право роздрібною торгівлі алкогольними напоями, факт зберігання тютюнових виробів (десять пачок сигарет «Marvel») без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС було винесено рішення №000055-32 від 08.10.2019, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в загальному розмірі 34000,00 грн (17000,00 грн - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявної ліцензії та 17000,00 грн - за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка).
За результатами адміністративного оскарження вищевказані рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.
При цьому, 06.12.2019 відповідачем сформовано податкову вимогу №39754-53 про сплату боргу у розмірі 136000,00 грн.
Не погоджуючись з оспорюваними рішеннями про застосування штрафних санкцій та податковою вимогою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлена Порядком заборона зберігання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у торгівельному приміщенні презюмує відповідальність суб`єкта господарювання. Суд також не погодився з поводами позивача з покликанням на встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення обставини, вказавши, що у постанові по справі про адміністративне правопорушення встановлено факт наявності (відсутності) у діях ФОП ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, а не факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії та факт реалізації та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, що є складом порушення податкового законодавства.
Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких суд прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95 (далі Закон №481/95) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Згідно ч. 4 ст. 11 №481/95, алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Частиною 14 статті 15 Закону №481/95 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ч.20 ст.15 Закону №481/95, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону №481/95, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно абз.6 ч.2 ст.17 Закону №481/95, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Відповідно до п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України, марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно п.п.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктами 226.1, 226.9 статті 226 ПК України встановлено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Відповідно до п. 226.11 ст. 226 ПК України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Згідно п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 (далі - Положення №1251), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Пунктом 23 Положення №1251 визначено, що на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру). - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.
Аналізуючи вищенаведені норми права, обіг тютюнових виробів (після їх виробництва до продажу кінцевому споживачу) повинен здійснюватися з обов`язковим нанесенням на пачки марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно абз.16 ч.2 ст.17 Закону №481/95, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
З вищенаведеного слідує, що Закон передбачає застосування до суб`єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке із діянь; або за виробництво, або за зберігання, або за транспортування, або за реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв або тютюнових виробів) без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі - Порядок №790).
Згідно п.5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
З матеріалів справи видно, що працівниками ГУ ДФС в межах компетенції було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів, якою встановлено факт реалізації за місцем здійснення торгівлі тютюнових виробів та алкогольних напоїв без наявності ліцензії та марок акцизного податку.
Проте, як зазначає позивач, виявлені алкогольні напої та тютюнові вироби її продавці придбали у торгових агентів для власних потреб та по неуважності продали даний товар, оскільки не встигли забрати його додому.
Крім того, про факт зберігання продавцями вищевказаних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ФОП ОСОБА_1 відомо не було і вона не мала на меті реалізовувати даний товар.
Також, як контролюючим органом, так і судом першої інстанції не враховано того, що за місцем проведення фактичної перевірки позивачем орендується лише частина приміщення, а даний товар продавці зберігали в окремому облаштованому приміщенні.
При цьому, матеріалами справи не підтверджено факту зберігання особистих речей саме біля торгового прилавку та реалізації товару в торговому приміщенні.
Висновки суду першої інстанції про те, що продавці позивача здійснили продаж підакцизних товарів без ліцензії та маркування, не є обставиною, якою підтверджується здійснення саме позивачем правопорушення в сфері торгівлі підакцизними товарами. Разом з тим, позивач не може нести відповідальності за порушення вчинені іншими особами.
Колегія суддів також звертає увагу на розбіжності між наданими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які працюють продавцями у ФОП ОСОБА_1 , у судовому засіданні та наданими письмовими поясненнями під час проведення перевірки працівниками ДФС, в яких вказані особи спочатку вказали на належність алкогольних та тютюнових виробів власнику ФОП ОСОБА_1 , а в судовому засіданні від своїх пояснень відмовились.
Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено факту порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст. 17 Закону №481/95-ВР, інших доказів матеріали справи не містять.
При цьому, колегія суддів враховує, що постановою Любомльського районного суду Волинської області від 29.07.2019 у справі №163/839/19, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст.156 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях позивача складу правопорушення.
Проте, суд першої інстанції не врахував вищенаведеного та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Одночасно суд апеляційної інстанції вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявність у діях позивача ознак складу правопорушення, відтак правомірність її притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є необґрунтованою, а відтак позовні вимоги слід задовольнити з наведених вище підстав.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1, 4 ч. 1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 308, 310,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року по справі №140/3909/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 08.10.2019 за №000051-32, №000054-32, №000055-32.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Волинській області від 06.12.2019 за №39754-53.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Л. П. Іщук Н. М. Судова-Хомюк У зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці в період з 25.04.2022 по 08.05.2022 повне судове рішення складено 09.05.2022.