ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/24477/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення відсотків пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70 % від грошового забезпечення та обмеження виплати нарахованої суми пенсії максимальним розміром;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки №57 від 24.03.2021, виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, виходячи з розміру 85% грошового забезпечення без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахування раніше проведених виплати та висновків суду, зазначених у судовому рішенні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 85% грошового забезпечення. Головним управлінням ПФУ у Львівській області на підставі рішення суду від 21.07.2021 у справі № 380/6987/21, яке набрало законної сили 25.08.2021, з 01.12.2021 здійснено перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про розмір грошового забезпечення №57 від 24.03.2021. Однак, при такому перерахунку відповідачем протиправно, на думку позивача, обмежено пенсію позивача максимальним розміром та застосовано відсоткове визначення основного розміру пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. В підтвердження правомірності нарахування позивачу пенсії в розмірі 85% позивач покликається також на рішення суду від 10.03.2020 у справі №380/1147/20. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою від 20.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 07.02.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що при виконанні рішення суду від 21.07.2021 у справі № 380/6987/21 Головним управлінням ПФУ у Львівській області застосовано Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014, яким було внесено зміни з 01.05.2014 до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, зокрема визначено, що розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Також при вказаному перерахунку відповідачем застосовано законодавче обмеження максимальним розміром. Підставою для обмеження розміру пенсії позивача відповідач вказав ст. 43 Закону № 2262 та статтю 2 Закону № 3668. Стверджує, що не заслуговують уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, оскільки спірні положення Закону № 2262 обмежено конкретним часовим періодом - з 01.01.2016 по 31.12.2016, відтак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Зазначив також, що положення статті 2 Закону № 3668 не визнавались Конституційним Судом України неконституційними. Відтак вважає, що з 01.04.2019 пенсія позивача обрахована та виплачується відповідно до вимог законодавства.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Пенсія призначена за вислугу років з 19.04.2003, основний розмір пенсії позивача обраховано, виходячи з 85 % сум грошового забезпечення.
Головним управлінням ПФУ у Львівській області з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 30.08.2017 здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення
Вказані обставини встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №380/1147/20, яке набрало законної сили 10.04.2020, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи. Зокрема, за результатами оскарження позивачем до суду зменшення Головним управлінням ПФУ у Львівській області основного розміру пенсії у відсотковому значенні рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №380/1147/20, яке набрало законної сили 10.04.2020, позов задоволено повністю: визнано протиправними дії протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
У зв`язку з набранням 05.03.2019 законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 Головним управлінням ДФС у Львівській області видано довідку №57 від 24.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років та долучив довідку, яка видана Головним управлінням ДФС у Львівській області, №57 від 24.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.
Рішенням від 25.03.2021 №202/5 відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Така поведінка Головного управління ПФУ у Львівській області зумовила повторне звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі № 380/6987/21, яке набрало законної сили 25.08.2021, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення Головного управління ПФУ у Львівській області від 25.03.2021 №202/5 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління ДФС у Львівській області №57 від 24.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року та провести виплату з урахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
Головним управлінням ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду від 21.07.2021 у справі № 380/6987/21 здійснено перерахунок пенсії позивача згідно з довідкою №57 від 24.03.2021, виданою Головним управлінням ДФС у Львівській області, що підтверджується відповідним перерахунком пенсії за пенсійною справою № N/А1759-ДПА.
З вказаного перерахунку пенсії позивачем встановлено, що при проведенні такого перерахунку Головним управлінням ПФУ у Львівській області зменшено основний розмір його пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмежено її максимальним розміром виплати з 22286,1 грн. до 18540 грн..
Вважаючи протиправними дії Головного управління ПФУ у Львівській області при перерахунку пенсії на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №380/6987/21 щодо повторного зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії з 85% на 70% та щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону №1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов`язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу при проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки №57 від 24.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з 01.04.2019, відсоткового розміру грошового забезпечення з 85% до 70%, та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №57 від 24.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з 01.04.2019, виходячи з розміру 85% грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI) та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 (далі - Закон № 1166-VII) внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.
Судом встановлено, що звернення до суду з цим позовом зумовлено протиправною поведінкою Головного управління ПФУ у Львівській області, яка полягає в ігноруванні відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивачу на виконання судового рішення від 21.07.2021 у справі № 380/6987/21 обставин, встановлених рішенням суду від 10.03.2020 у справі №380/1147/20, яке набрало законної сили 10.04.2020.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №380/1147/20 встановлено наявність у позивача права на основний розмір пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення та відсутність підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Як уже зазначалося вище, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи вказану норму, право позивача на основний розмір пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення підтверджене рішенням суду від 10.03.2020 у справі №380/1147/20, яке набрало законної сили 10.04.2020, відтак не є предметом доказування при розгляді цієї справи.
Натомість для Головного управління ПФУ у Львівські області при проведенні будь-яких подальших перерахунків пенсії позивача застосування норм права з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18, є обов`язковим.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій відповідача при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі рішення суду від 21.07.2021 у справі № 380/6987/21 щодо обмеження розміру його пенсії 70% грошового забезпечення.
Тому позовні вимоги в частині оскарження таких дій є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки №57 від 24.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №57 від 24.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Положення ст. 43 Закону № 2262-ХІІ про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24.12.2015 доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі № 1-38/2016, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VIII від 06.12.2016, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VIII від 06.12.2017, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати про те, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, на яку посилається відповідач, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що статтею 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VIII від 06.12.2017 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказаний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує такі при вирішенні цієї справи.
Отже, суд дійшов висновку про те, що з 20.12.2016, протягом 2017 року та в подальшому обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Ураховуючи те, що ч. 7 ст. 43 Закону України № 2262, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016, суд вважає, що дії відповідача щодо застосування обмежень при здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 максимальним розміром є протиправним. Відтак відповідача належить зобов`язати здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На підставі аналізу наведених вище норм з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Львівській області №57 від 24.03.2021 з 85% до 70% сум грошового забезпечення і щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Львівській області №57 від 24.03.2021 в розмірі 85% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії із урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача в цілому не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині їх оскарження.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Львівській області №57 від 24.03.2021 з 85% до 70% сум грошового забезпечення та щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Львівській області №57 від 24.03.2021, виходячи з розміру 85% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром пенсії із урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.
