Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року справа №360/5036/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В.,
секретар судового засідання Мирошниченко О.Л.,
за участю: представника відповідача Буніна С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року у справі № 360/5036/20 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
В С Т А Н О В И В :
Приватне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 року № Ю-15454-17.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 134-137).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов, посилаючись на звільнення від відповідальності за невиконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, встановлену п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464. Обгрунтованість вимоги за період з 13.02.2020 року по 30.09.2020 року позивачем не оспорюється (а.с. 142-148).
Позивачем подано додаткові пояснення, в яких просив врахувати правову позицію Верховного суду в постанові від 26.10.2021 року у справі № 360/1594/20, проти чого заперечував відповідач в додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
ПАТ «Старобільський молокозавод», перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк), є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
ГУ ДПС у Луганській області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2020 року № Ю-15454-17 на загальну суму 5003731,75 грн. (недоїмка) (а.с. 4, 39).
Згідно інтегрованої картки платника за позивачем рахується борг в сумі 5003731,75 грн. за період з 14 вересня 2016 року по 26 жовтня 2020 року (а.с. 44-51).
За п.п. 1, 12 ч. 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Згідно абз. 1, 2 ч. 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
За п. 6 ч. 1 статті 1 вказаного Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, частина перша якої передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За пп. 8 п. 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме: підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична, операція визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Згідно Закону України від 02.03.2015 року № 219-VIII пункт 9-3 вважається пунктом 9-4 розділу VIII Закону № 1669-VII.
Пунктом 28 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI, але його положення були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону №2464-VI, а зміни безпосередньо до Закону № 2464-VI щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4 розділу VIII цього Закону внесені не були.
Пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI виключено згідно із Законом N 440-IX, який набрав чинності з 13.02.2020 року.
Таким чином, законодавець передбачив пільгові умови щодо застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, в яких здійснюється антитерористична операція (АТО/ООС).
Виходячи зі змісту пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, застосування відповідної пільги пов`язується з моментом закінчення антитерористичної операції, оскільки диспозиція відповідної норми передбачає, що підставою для її застосування є факт подачі заяви таких платників до контролюючого органу, але не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Водночас недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у відповідних контролюючих органах визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Виходячи з комплексного аналізу норм пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, можна зробити висновок, що, хоча звернення із відповідною заявою передбачено як підстава для звільнення від виконання обов`язку щодо сплати єдиного внеску, останнє є додатковою умовою для реалізації права на списання недоїмки і в подальшому не нарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов`язань по єдиному внеску. На користь цього свідчить те, що диспозиція норм зазначеного пункту адресована, в першу чергу, саме суб`єктам владних повноважень щодо не незастосування до визначених в цьому пункті осіб заходів відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Таким чином, враховуючи ретроспективну дію норм пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, що запроваджує відповідну пільгу починаючи з моменту набрання законної сили Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 до набрання законної сили Законом № 440-IX, механізм реалізації відповідного інституту поширювався на період з 14 квітня 2014 року до 13 лютого 2020 року, а фактична реалізація вказаної норми в процесі правозастосування не пов`язана виключно з моментом подачі відповідним платником податків заяви про її застосування в силу нормативного закріплення алгоритму дій контролюючих органів в процесі дії відповідної норми.
Отже, починаючи з 13 лютого 2020 року скасовано встановлений Законом № 2464-VI механізм пільгового оподаткування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платників податків, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Подальше врегулювання законодавцем особливостей адміністрування єдиного соціального внеску для відповідних платників податків не передбачені, що є наслідком поширення дії норм Закону № 2464-VI в загальному порядку, в тому числі заходів впливу та стягнення передбачених статтею 25 цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» (втратило чинність), від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено, м. Сєвєродонецьк, Луганської області.
Позивач знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Луганській області (м. Сєвєродонецьк, Луганської області).
Згідно розрахунку суми заборгованості спірна вимога охоплює період 14.09.2016 року 26.10.2020 року.
Таким чином, зазначеною вимогою позивачці визначено обов`язок сплатити єдиний внесок, у тому числі за період з 14.09.2016 року по 12.02.2020 року, впродовж якого позивач в силу пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI від виконання обов`язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, був звільнений.
Згідно інтегрованої картки сума боргу за період з 14.09.2016 року по 12.02.2020 року складає 3828410,11 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання протиправною та скасування спірної вимоги про сплату боргу з єдиного внеску за період з 14.09.2016 року по 12.02.2020 року на суму 3828410,11 грн.
Щодо періоду недоїмки з єдиного внеску після 13.02.2020 року, колегія суддів зазначає, що в цій частині спірна вимога є правомірною, що й не оспорюється позивачем в апеляційній скарзі.
Апеляційним судом враховано правову позицію Верховного суду в постанові від 26.10.2021 року у справі № 360/1594/20.
Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, частково неправильно вирішив справу, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням сплаченого позивачем судового збору за подання позову 21020 грн., апеляційної скарги 31530 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 40206 грн. пропорційно від задоволеної суми позову 76,51% .
Керуючись ст. ст. 195, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 1 червня 2021 року у справі № 360/5036/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги скасувати.
Позов Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.11.2020 року № Ю-15454-17 на суму недоїмки 3828 410,11 грн. (три мільйони вісімсот двадцять вісім тисяч чотириста десять гривень 11 копійок).
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» судовий збір в сумі 40206 грн. (сорок тисяч двісті шість гривень 00 копійок).
Повний текст постанови складений 26 січня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
А.В. Гайдар
