КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 11/358 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
У Х В А Л А
Іменем України
"29" червня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Умнової О.В., Маслія В.І.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнокомплекс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2009 у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України про оскарження рішень, -
В С Т А Н О В И В:
18.06.2008 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва (далі – відповідач 1) № 0000012390/0 від 09.01.2008, повторних податкових повідомлень-рішень № 0000012390/1 від 04.02.2008, № 0000012390/2 від 14.04.2008 та рішення ДПА України (далі –відповідач 2) про результати розгляду скарги № 5733/6/25-0115 від 06.06.2008.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2009 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі міста Києва було проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Енерготехкомплекс» з питання правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Фінансова компанія «АВС» за період з 01.01.2005 по 01.12.2007. За результатами перевірки складено акт № 205/23-914/25398558 від 26.12.2007.
Під час перевірки, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.01.2005 по 01.12.2007 на суму 91 823,35 грн.
Висновок про заниження податку у вказаних сумах відповідачем зроблено на підставі того, що податковий кредит підприємством у вказаних періодах сформовано на підставі отриманих податкових накладних від постачальника ТОВ «Фінансова компанія «АВС», які складені з порушенням встановленого Порядку заповнення податкової накладної, а саме податкові накладні виписані неплатником податку, оскільки свідоцтво платника ПДВ вказаного підприємства анульовано згідно з актом про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 193-15-205 від 30.03.2005, а ТОВ «фінансова Компанія «АВС» виключено з Реєстру платників ПДВ.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012390/0 від 09.01.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 137735,03 грн. (з яких 91823,35 грн. основний платіж, 45911,68 грн. штрафні (фінансові) санкції).
За результатами узгодження суми донарахованого податкового зобов'язання та застосованих штрафних санкцій в апеляційному порядку, на виконання п. 5.3 Наказу ДПА України «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» з метою доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного податкового зобов'язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012390/1 від 04.02.2008, № 0000012390/2 від 14.04.2008, які є предметом оскарження у даній справі.
Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та полягають у тому, що ТОВ «Енерготехкомплекс» не вчинив жодного правопорушення у сфері господарювання та вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а саме:
- на підтвердження статусу платника податку на додану вартість отримав від ТОВ
«Фінансова Компанія «АВС» копію свідоцтва № 36751541 про реєстрацію платника на
додану вартість:
- сплатив ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» за отримані електротовари та додатково
сплатив податок на додану вартість;
- отримав від ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» податкові накладні оформлені у повній
відповідності до законодавства України;
- не знав і не міг знати про існування акту складеного 30.03.2005 ДПІ у Оболонському
районі м. Києва № 193-15-205 про виключення ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» з
Реєстру платників ПДВ.
Посилаючись на зазначені факти позивач стверджує, що на нього не може бути покладена будь-яка господарсько-правова відповідальність, а податковий кредит ним сформовано у повній відповідності до вимог пп. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та вимог пп. 7.4.5 ст. 7 зазначеного Закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції абсолютно не перевірено чи були підстави для проведення саме позапланової виїзної перевірки, які передбачені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (враховуючи, що позапланова виїзна перевірка здійснюється тільки на підставі виникнення обставин, викладених у даній статті і тільки за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податкові накладні виписані ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» позивачу не є належним підтвердженням права на податковий кредит в періоді після 30.03.2005.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Із положень пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.
У пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» вказано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 за № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, а згідно пункту 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 за № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, а пунктом 25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 та зареєстрованого в Мін’юсті 03.04.2000 за № 208/4429 передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
В свою чергу, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, актом про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за №193-15-205 від 30.03.2005, було виключено ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» з Реєстру платників ПДВ.
Твердження позивача про те, що він не міг знати про виключення ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» з реєстру платників ПДВ, а відповідно не міг врахувати, що вказане підприємство не має статусу платника ПДВ, спростовуються наступним.
Так, згідно п. 35 Положення про порядок реєстрації платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА № 79 від 01.03.2000, для інформування платників податку ДПА України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті ДПА України інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
До того ж, у відповіді Управління реєстрації та обліку платників податків ДПА України (вих. 225/29-2018 від 10.03.2009 зазначено про внесення запису до Реєстру 04.05.2005, а також про те, що відповідна інформація про анулювання свідоцтва була оприлюднена на web-сайті ДПА України у період до грудня 2005 року (період в якому позивачем відносяться до складу податкового кредиту суми податку за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Фінансова Компанія «АВС»).
У листі також зазначено, що після анулювання реєстрації ТОВ «Фінансова Компанія «АВС», як платника ПДВ, до Реєстру не вносились зміни чи нові записи щодо вказаного товариства; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» є анульованим, право доступу заінтересованих осіб до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до їх відома шляхом оприлюднення відомостей на сайті ДПА України.
В свою чергу, суми ПДВ віднесені позивачем до складу податкового кредиту в періоді грудень 2005 року - лютий 2007 року за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Фінансова Компанія «АВС», у повному обсязі не підтверджуються податковими зобов'язаннями останнього, оскільки згідно відповіді ДПІ у Оболонському районі міста Києва за вих. 10568/7/29-104 від 24.10.2008 остання звітність ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» з ПДВ подана за жовтень 2003 року, а з податку на прибуток підприємство не звітує понад три роки. За обліковою карткою про сплату ПДВ ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» починаючи з серпня 2006 року за ним обліковується недоїмка.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, позивач не довів правомірності своїх позовних вимог та не спростував правомірність висновків суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Фінансова Компанія «АВС». що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2005 по 01.12.2007 на суму 91823,35 грн., відповідають вимогам чинного законодавства.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність підстав для проведення саме позапланової виїзної перевірки, які передбачені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
В свою чергу, на адресу ТОВ «Енерготехкомплекс» було направлено запит від 16.08.2007 № 14925/10/23-905, щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань взаємовідносин з ТОВ «Фінансова Компанія «АВС». Листом № 62 від 20.08.2007 (вх. ДПІ у Подільському районі № 16809 від 29.08.2007) підприємством були надані пояснення та в повному обсязі не надані підтверджуючі документи.
При цьому, як зазначено у акті перевірки у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами і доповненнями) та на підставі направлення від 17.12.2007 № 1467, виданого ДПІ у Подільському районі м. Києва, завідувачем сектору взаємодії з правоохоронними органами управління аудиту юридичних осіб, радником податкової служби III рангу Сердюком Анатолієм Анатолійовичем проведена виїзна документальна позапланова перевірка з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготехкомплекс» при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Фінансова Компанія «АВС» за період з 01.01.2005 по 01.12.2007, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнокомплекс» – залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2009 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 05.07.2010.
