Постанова

Іменем України

12 січня 2022 року

м. Київ

справа № 234/4770/18

провадження № 61-11966св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,

відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 березня 2020 року в складі судді Сухоручко Ю. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року в складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 одноразову страхову допомогу на сім`ю в розмірі п`ятирічного заробітку загиблого.

В обґрунтування позову зазначала, що 28 вересня 2014 року під час виконання своїх трудових обов`язків в результаті нещасного випадку загинув її колишній чоловік ОСОБА_3 , який працював виконуючим обов`язки гірничого майстра в Публічному акціонерному товаристві «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу». На підставі статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» донька померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на його утриманні, має право на отримання одноразової допомоги в розмірі не менше п`ятирічного заробітку потерпілого.

Оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в позасудовому порядку її вимоги в інтересах доньки не визнає, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року, позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , задоволено.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві, одноразову допомогу на сім`ю загиблого на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі не менше п`ятирічної заробітної плати потерпілого. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім`ї повинен бути не меншим за п`ятирічну заробітну плату потерпілого. Оскільки неповнолітня ОСОБА_1 належить до сім`ї свого загиблого батька, вона має право на призначення та отримання одноразової допомоги у вищезазначеному розмірі.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2020 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 березня 2020 року і постанову Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначав, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 265/10735/18.

Окрім того оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зазначав, що суди, задовольняючи позовні вимоги про стягнення одноразової допомоги на сім`ю загиблого на користь дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , вийшов за межі позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що з вимогами про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 в інтересах дочки ОСОБА_2 не зверталася, вказаний факт в іншій справі судом не встановлювався, тому суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, встановивши зазначений факт.

Одноразова допомога у разі смерті потерпілого призначається на сім`ю, тому встановлення факту проживання однією сім`єю є вирішальним для призначення такої допомоги. За недоведеності факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_3 в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області були відсутні правові підстави для призначення одноразової допомоги на сім`ю загиблого, а в суду першої інстанції - стягнення з відповідача вказаної допомоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Краматорського міського суду Донецької області.

30 листопада 2020 року справа № 234/4770/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (далі - ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу») та працював виконуючим обов`язки гірничого майстра. 28 вересня 2014 року під час виконання своїх трудових обов`язків з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, внаслідок якого він загинув.

У період з 28 квітня 2001 року по 21 січня 2013 року ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_2 .

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську № 0536/13876/13876/2 від 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 взято на облік як особу, яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, та зареєстровано за нею страховий випадок «втрата годувальника».

Згідно повідомлення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Фонду від 16 березня 2018 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дочки ОСОБА_2 , відмовлено в призначенні одноразової допомоги на сім`ю у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 на підприємстві ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», з тих підстав, що донька ОСОБА_2 не проживала спільно з потерпілим.

Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які є батьками загиблого ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання із загиблим однією сім`єю та стягнення одноразової допомоги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Під час визначення предмета юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.

У преамбулі Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що цей Закон відповідно до основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно із частинами першою, другою статті 4 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Одними з принципів соціального страхування відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 3 вказаного Закону є, зокрема, законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Пунктами 6, 7 статті 6 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов`язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформлюється постановою, відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 8 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннях в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Згідно зі статтею 9 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Отже, Фонд є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями, тому за предметним та суб`єктним складом спір у справі за позовною вимогою до відповідного Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про визнання права на страхові виплати підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17 (провадження № 11-876апп18) та постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16 (провадження № 11- 350апп18).

Предметом розгляду у цій справі є вимога ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , про стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 одноразової страхової допомоги на сім`ю в розмірі п`ятирічного заробітку загиблого як особи, яка перебувала на утриманні померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 .

У позовній заяві ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , зазначила, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не виплачена одноразова допомога на сім`ю у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , яка відноситься до виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Тобто позивач не погоджується з бездіяльністю суб`єкта владних повноважень при здійсненні останнім своїх функцій.

Враховуючи функції Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, спірні правовідносини за предметним та суб`єктним складом мають ознаки публічно-правових та стосуються сфери нарахування і виплат суб`єктом владних повноважень одноразової страхової виплати, а отже підлягають розгляду за правилами КАС України.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-ц (провадження № 14-87цс18), від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16 (провадження № 11- 350апп18), від 05 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (провадження № 14-5цс20), та у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 194/1761/18 (провадження № 61-16012св19), 25 листопада 2020 року у справі № 234/9296/17 (провадження № 61-25865св18), відповідно до якого у відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Фонд та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист. Тому спори стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його робочих органів і їхніх правонаступників про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.

З огляду на те, що вказана справа судами першої та апеляційної інстанцій розглянута з порушенням правил юрисдикції, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює позивачці, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови вона може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про стягнення одноразової допомоги на сім`ю в розмірі п`ятирічного заробітку загиблого закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення вона може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов