Ухвала
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 317/183/19
провадження № 61-19081ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (далі - Інститут олійних культур НААН України) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Інституту олійних культур НААН України від 14 грудня 2018 року № 03-05/102к у частині підстав звільнення ОСОБА_1 з посади молодшого наукового співробітника імунітету та захисту рослин відділу селекції, змінивши підставу звільнення на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України на пункт 1 статті 40 КЗпП України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду23 листопада 2021 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2021 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення, а касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику доплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплати; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 09 грудня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 465/8060/15, від 18 вересня 2019 року у справі № 431/4028/17, від 15 січня 2020 року у справі № 641/397/17, від 29 січня 2020 року у справі № 524/679/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 489/5112/17, від 11 вересня 2020 року у справі № 215/2330/19 (провадження № 61-1145св20), від 11 травня 2021 року у справі № 317/182/19, , від 17 березня 2021 року у справі № 317/183/19, від 06 квітня 2021 року у справі № 462/3515/19 та від 20 жовтня 2021 року у справі № 201/1540/19 , що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, у касаційній скарзі заявник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає постанову Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, в якій, на її думку, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований апеляційним судом в оскаржуваній постанові.
Проте, суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду України, у якій, на думку заявника, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах (а не Верховного Суду) не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення.
Також підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме положень частини другої статті 5 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року.
Витребувати із Запорізького районного суду Запорізької області цивільну справу № 317/183/19.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 14 лютого 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк
